Перегляд за Автор "Olkhovyk, Liudmyla A."
Зараз показуємо 1 - 17 з 17
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Етика вченого(2023) Ольховик, Людмила Анатоліївна; Olkhovyk, Liudmyla A.Наукова діяльність представляє собою специфічний вид професійної діяльності вченого, яка грунтується на загальновизнаних моральних принципах, етичних правилах, морально-етичних цінностях, властивих науковій роботі. Морально-етичні норми і принципи науковця утворились історично. Сучасна наука розвивається, трансформується і спостерігається тенденція до вдосконалення системи етичних правил, норм, принципів, цінностей вченого. Різні аспекти даного поняття розглядали А. Б. Почтовюк, В. В. Семеніхіна, В. С. Ратніков, А. І. Теклюк, Л.І. Сидоренко .Документ Женевське право як інструмент захисту конституційного права людини під час війни(2023) Ольховик, Людмила Анатоліївна; Olkhovyk, Liudmyla A.Те, що відбувається вже понад 1,5 роки в центрі Європи, в Україні називають по-різному: спеціальна військова операція, конфлікт, збройний конфлікт, збройна агресія, військовий стан. Попри усі ці вишукані терміни, це – війна, яка вбиває людей, знищує інфраструктуру країни, зтирає з лиця землі міста і села. Війна – це гори трупів, ріки крові, океан сліз, тони людського горя, мільйони знівечених доль. Тлумачний словник української мови трактує війну як «організовану збройну боротьбу між державами, суспільними класами тощо» [1]. Тому, без будь-якої підміни понять, в Україні зараз іде війна, а в цей час значно частіше, ніж у мирний час порушуються конституційні права людини. Якщо держава не в змозі забезпечити дотримання положень Конституції, треба шукати нові дієві інструменти, які могли б захистити конституційні права людини, і це робить міжнародне гуманітарне право.Документ Захист конституційного права людини на життя під час збройної агресії рф(2023) Ольховик, Людмила Анатоліївна; Olkhovyk, Liudmyla A.Дана робота має на меті дослідити захист конституційного права на життя під час збройної агресії рф, проаналізувати способи національного та міжнародного захисту його. В роботі ми виділили способи обмеження права на життя людини: самозахист, необхідна оборона, самогубство, евтаназія, аборт. В умовах збройного конфлікту цей перелік можна подовжити: збройна агресія, тероризм. Дослідили міжнародне законодавство щодо права людини на життя: Меморандум «Про наслідки війни в Україні у сфері захисту прав людини», Загальну декларацію прав людини 1948 року, Європейську конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Конвенцію Співдружності Незалежних Держав про права та основні свободи людини 1995 року. Особлива увага в роботі приділяється Женевському праву. Основу сучасного Женевського права складають чотири конвенції про захист жертв війни від 12 серпня 1949 р.: 1) Конвенція про поліпшення участі поранених і хворих у діючих арміях; 2) Конвенція про покращення участі поранених і хворих осіб, які зазнали корабельної аварії, зі складу збройних сил на морі; 3) Конвенція про поводження з військовополоненими; 4) Конвенція про захист цивільного населення під час війни і Додаткові протоколи до них. Серед способів захисту права на життя виділили: самозахист, можливість об’єднуватися в політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод; проводити збори, мітинги та демонстрації; направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади; захищати в суді свої права і свободи; звертатися за захистом своїх прав до президента країни, як гаранта Конституції та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних установ або органів, яким є Міжнародний кримінальний суд. Україні, в ситуації що склалася, треба як найшвидше ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, що дозволить привести у відповідність національне Кримінальне законодавство з міжнародним та швидко реагувати на виклики збройного конфлікту.Документ Конституційне право людини на медичне страхування(Олді+, 2023) Ольховик, Людмила Анатоліївна; Olkhovyk, Liudmyla A.Відповідно до статті 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності [1]. Громадянин може обирати де йому лікуватись: в комунальному закладі, в приватній клініці України чи в закордонній. Якісні медичні послуги, особливо при складних захворюваннях, вимагають досить серйозних фінансових витрат, тому медичне страхування в наші дні життєво необхідне. Сьогодні сучасні медичні технології творять чудеса, все залежить від ціни питання. Складні операції, діагностика, і навіть консультація у висококваліфікованого лікаря – коштують недешево, тому багато українців вчасно не звертаються до лікарів і запускають хвороби, причина цьому – відсутність фінансових можливостей. Саме медичне страхування покликане вирішити цю проблему.Документ Конституційне право людини на надання медичної допомоги(2023) Ольховик, Людмила Анатоліївна; Olkhovyk, Liudmyla A.В умовах сьогодення надзвичайно гостро стоїть проблема конституційного забезпечення права людини на здоров’я. Адже під загрозою опинилися основні права людини: право на життя та право на здоров’я. Під час збройної агресії дуже складно в країні забезпечувати дотримання конституційного права на здоров’я: неможливість доставити ліки на окуповану територію, розрушені лікарні, украдене країною-окупантом медичне обладнання. Різні аспекти даної проблематики досліджували В.Скомороха, О.Калітенко, І.Сенюта, Х Майкут, О.Хорошенюк. Метою даної роботи є дослідження конституційного права людини на медичну допомогу та її види.Документ Конституційні засади судочинства в Україні в умовах війни(Олді плюс, 2024) Скрипко, А. Д.; Ольховик, Людмила Анатоліївна; Olkhovyk, Liudmyla A.Судова система є критично важливим компонентом будь-якої демократії, ключовою складовою держави, і її правильне функціонування має вирішальне значення для регулювання спорів у суспільстві, урегулювання правовідносин та винесення справедливих рішень в юридично значущих справах. Обрана тема доповіді надзвичайно актуальна, адже завдяки конституційним засадам судочинства тримається фундамент судової системи, а в період війни важливо зберегти цілісність системи правопорядку та законів.Документ Набуття громадянства України(Гельветика, 2024) Ольховик, Людмила Анатоліївна; Іванова, О. М.; Olkhovyk, Liudmyla A.; Ivanova, O. M.У статті дано визначення громадянства як правовий зв’язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв в їх взаємних правах та обов’язках. Законодавство України як і міжнародне законодавство акцентують увагу на громадянстві як на правовому зв’язку між особою і державою, тому вважаємо, у даному контексті, слід вживати термін не особа чи фізична особа, а громадянин, бо саме цей термін вказує на правовий зв’язок з державою. Досліджено принципи на яких грунтується громадянство України: єдиного громадянства; запобігання виникненню випадків безгромадянства; неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; визнання права громадянина України на зміну громадянства; неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України; рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України; збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України. Дійшли висновку, що законодавство України з цього питання перегукується з міжнародним. Зроблений акцент на положенні Конституції щодо єдиного громадянства, Розглянуто підстави набуття громадянства України, проаналізовані основні принципи набуття громадянства України такі як «право крові» та «право грунту». «Набуття громадянства на основі «права ґрунту» або «права крові» може бути як безумовним, так і таким, що залежить від певних додаткових умов. Розглянуті умови прийняття до громадянства та запропоновано внесення змін до ст. 9 закону України Про громадянство, де серед умов прийняття до громадянства України на перше місце слід поставити знання державної мови на відповідному рівні та пропонуємо доповнити ст. 9 закону України Про громадянство частиною 7 «складання присяги на вірність України».Документ Народне волевиявлення через вибори як форма безпосередньої демократії(Олді плюс, 2024) Шереметьєва, Д. А.; Ольховик, Людмила Анатоліївна; Olkhovyk, Liudmyla A.Сучасний світ перебуває в стані постійної трансформації, де однією з ключових складових стабільності та розвитку суспільства залишається демократичний принцип, що базується на волі народу. Водночас, одним із найважливіших механізмів вираження цієї волі залишаються вибори як форма безпосередньої демократії. Народне волевиявлення через вибори не лише визначає склад політичних органів влади, але й відображає важливі аспекти суспільного життя, такі як цінності, переконання та соціальні пріоритети. У цьому контексті цілком зрозуміло, що дослідження феномену народного волевиявлення через вибори має велике значення як для політичної теорії, так і для практики демократичного управління.Документ Незалежність і недоторканість судді за Конституцією України в умовах війни(Одеський національний унверситет імені І. І. Мечникова, 2024) Приймак М. В.; Ольховик, Людмила Анатоліївна; Olkhovyk, Liudmyla A.Зараз, в умовах воєнного стану, ми змушені відстоювати не лише наше право на існування як незалежної, суверенної держави, а й виборювати право на справедливий суд. Це право не може бути обмеженим чи звуженим, навіть в умовах воєнного стану. Повномасштабне вторгнення росії додало значних ускладнень у забезпеченні цього права для всіх громадян України і осіб, що законно перебувають на її території. Серед викликів воєнного часу – руйнування будівель судів, знищення матеріально-технічної бази, судових справ, вимушена евакуація суддів та працівників суду. Інфраструктуру із часом можна буде відновити, але правосуддя – це набагато більше, ніж просто будівлі. Актуальними проблемами, що постали перед судовою системою в наші дні залишається забезпечення безпеки суддів на членів його родини, кадрове забезпечення судів, фінансування судової системи тощо.Документ Повноваження Президента України як гаранта Конституції(Олді плюс, 2024) Самотей, О. А.; Ольховик, Людмила Анатоліївна; Olkhovyk, Liudmyla A.Проблема повноважень президента як гаранта Конституції є актуальною, оскільки вона стосується ролі глави держави у забезпеченні дотримання основного закону країни. Президент, як правило, має важливі повноваження щодо забезпечення виконання конституційних норм та захисту конституційного ладу. Дана робота має на меті визначити аспекти повноважень Президента як гаранта Конституції.Документ Поняття судового брокера та його види(2019) Ольховик, Людмила Анатоліївна; Olkhovyk, Liudmyla A.У статті проаналізовано чинне законодавство та наукова література з питань брокерської діяльності. Морський брокер розглядається як морський посередник, який зобов’язується від імені та за рахунок довірителя надавати посередницькі послуги під час укладання договорів купівлі-продажу суден, договорів фрахтування та договорів буксирування судів, а також договорів морського страхування. Дано визначення судового брокера як фізичної особи, яка надає ряд посередницьких послуг сторонам під час організації перевезення вантажів та в процесі переговорів про укладання договору купівлі-продажу судна, головною метою якого є досягнення найбільш вигідних умов для свого клієнта. При цьому морський брокер деякими дослідниками розглядається як судовий брокер. Судові брокери поділяються на види залежно від специфіки перевезення певних видів вантажів: танкерний, суховантажний та інші. Дано визначення агента як постійного представника судновласника, який виступає від імені і за рахунок останнього, на основі договору морського агентування надає посередницькі послуги комерційного й адміністративного характеру у торговому мореплавстві. Наведені відмінності брокера від агента. Розглянуті види брокера за сферою діяльності: брокер-аквізитор, фрахтовий брокер та брокер з купівлі-продажу суден. Брокер-аквізитор – це брокер, який окрім основних функцій брокера повинен привертати нових власників вантажів і вантажовідправників для завантаження суден в лінійному судноплавстві. Фрахтовий брокер – це посередник між судновласником і фрахтувальником у трамповому судноплавстві під час укладення угоди на перевезення вантажу морським судном. Брокер з купівлі-продажу суден – це посередник між судновласником, який продає судно та покупцем під час укладення договору купівлі-продажу судна Ще однією підставою класифікації брокерів є відношення з принципалом. Виділяють ексклюзивного та ринкового брокерів. Ексклюзивний брокер має рамкову угоду з принципалом, який за всіма питаннями щодо фрахтування звертається передусім до цього брокера, надаючи йому на певний термін ексклюзивне право на пошук партнера. Ринковий брокер працює за разовими дорученнями різних принципалів (судновласників і фрахтувальників) або за пропозиціями, отриманими від інших брокерів. На практиці немає суворої межі між двома групами брокерів.Документ Право на життя – основне конституційне право людини(2023) Ольховик, Людмила Анатоліївна; Olkhovyk, Liudmyla A.Дана робота має на меті розглянути право на життя як основне конституційне право, що забезпечує природне існування людини і складається з приводу особливого об’єкта, який охороняється і захищається державою, - життя; дослідити такі проблемні питання, пов’язані з правом людини на життя, як самозахист, необхідну оборону, самогубство, еутаназія та аборт. Самозахист це - надання людині можливості для здійснення нею захисту життя, здоров’я, прав і свобод власними силами. Необхідна оборона - це дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається. Під самогубством слід розуміти навмисне, тобто свідоме позбавлення себе життя (суїцид). Евтаназія – допомога при смерті, мистецтво лікаря полегшити чи прискорити смерть. Розглянули види еутаназії: активну і пасивну. Аборт - штучне переривання вагітності. Конституція України гарантує, що «ніхто не може бути свавільно позбавлений життя». Проте існуть способи обмеження права на життя людини. До таких способів, наприклад, можна віднести самозахист, необхідну оборону, самогубство, евтаназію, аборт. Конституція України проголошує, що конституційні права і свободи, зокрема право людини на життя, гарантуються і не можуть бути скасовані, що забороняється внесення будь-яких змін до Конституції України, якщо вони передбачають скасування прав і свобод людини і громадянина. Не допускається також звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, в тому числі невід'ємного права людини на життя, в разі прийняття нових або внесення змін до чинних законів. Виявили розбіжності в ст.27 Конституції та ст.281 ЦК України. Звертаючи увагу на те, що Конституція України має вищу законодавчу силу, можемо стверджувати, що людина не може бути свавільно позбавлена життя. Пропонуємо ліквідувати суперечність, що виникла між Конституцією (ст. 27) та ЦК України (ч.2, ст. 281), шляхом внесення змін до ч. 2, ст. 281 ЦК “фізична особа не може бути свавільно позбавлена життя”.Документ Правове забезпечення таємниці усиновлення(2022) Ольховик, Людмила Анатоліївна; Іванова, О. М.; Olkhovyk, Liudmyla A.; Ivanova, O. M.Дана стаття має на меті дослідити таємницю усиновлення та її правове забезпечення. Під таємницею розуміємо факт, інформацією про який володіє обмежене коло осіб, та який є невідомим для широкого кола суб’єктів правовідносин. Таємниця усиновлення має наступні ознаки: вона виникає з приводу специфічного юридичного факту – усиновлення; стає відомою вузькому колу осіб, як правило членам сім’ї та визначеному колу службових осіб, тобто наявний специфічний суб’єктний склад її носіїв; вона стосується внутрішнього життя сім’ї і не може бути здобуттям громадськості, а тому охороняється мірами державного примусу; має комплексний характер, тобто для службових осіб вона є професійною, службовою таємницею, а для членів сім’ї – особистою; вона стосується внутрішнього життя сім’ї і не може бути здобуттям громадськості, а тому охороняється заходами державного примусу; сама інформація що становить таємницю усиновлення, є специфічною (зміна прізвища, по батькові, місця проживання, дати народження тощо). Таємницю усиновлення слід розглядати в двох аспектах: таємниця від суспільства, і таємниця від самого усиновлюваного. Думаємо доцільно було б в законодавстві закріпити вік з якого дитині можуть розголошуватись відомості про її усиновлення – 18 років, бо в цей період дитина є більш зрілою для адекватної реакції на таку інформацію. Суб’єкти, що забезпечують таємницю усиновлення: службові особи, сторонні особи та усиновлювачі. Діюче законодавство чітко зазначає яка ж інформація становить таємницю усиновлення: інформація про зміну запису про матір та батька; інформація про зміну відомостей про місце народження та дату народження дитини; інформація про зміну прізвища, імені та по батькові особи, яка усиновлена.Документ Предмет морської іпотеки(2020) Ольховик, Людмила Анатоліївна; Іванова, О. М.; Olkhovyk, Liudmyla A.; Ivanova, O. M.У роботі ми проаналізували чинне законодавство, що регулює іпотеку, морську іпотеку й предмет морської іпотеки. Розглянули заставу як спосіб забезпечення виконання зобов’язань та її види: іпотеку як заставу нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи й заклад як застава рухомого майна, що передається у володіння заставотримача або за його наказом – у володіння третій особі. Дали авторське визначення терміну морська іпотека-застава морського судна та його приналежностей, що залишаються у володінні заставодавця або третьої особи. Запропонували внести відповідні зміни до Кодексу торговельного мореплавства. Дослідили поняття морська іпотека й іпотека морського судна й дійшли висновку, що поняття морська іпотека значно ширше й містить і поняття іпотека морського судна. Розглянули, що судно як майно (річ) є предметом морської іпотеки. Судно, що зареєстроване в Державному судновому реєстрі України чи в Судновій книзі України, може бути заставлене згідно із чинним законодавством судновласником (іпотечним заставодавцем) для забезпечення зобов’язання кредитору (іпотечному заставотримачу). Страхове покриття виражається в грошовій одиниці, яку також можна кваліфікувати як одиницю майна. Тому можемо говорити, що страхове покриття є предметом іпотеки. Якщо фрахт розглядати як плату за послуги, то, відповідно до частини 3 статті 576 Цивільного кодексу, України право застави поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна у випадках, встановлених договором. З огляду на це, можемо стверджувати, що фрахт цілком може бути предметом застави. Судно, що будується, може бути предметом іпотеки, тому що частина 2 статті 5 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що предметом іпотеки також може бути об’єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна в майбутньому. У результаті проведеного дослідження ми з’ясували, що предметом морської іпотеки є судно, недобудоване судно, фрахт, страхове покриття.Документ Способи припинення громадянства України(Олді плюс, 2024) Ольховик, Людмила Анатоліївна; Olkhovyk, Liudmyla A.В умовах повномасштабного вторгнення росії на територію суверенної держави Україна, а особливо активізації діяльності Територіальних центрів комплектування та бусифікації чоловіків призовного віку активніше стала обговорюватися проблема припинення громадянства України. Набули актуальності такі питання: підстави, особливості, форми, способи припинення громадянства України. Дослідженням даної проблематики займалися такі науковці: О. І. Радченко вивчав анулювання громадянства, М. І. Суржинський досліджував правове регулювання припинення громадянства, І. Софінська аналізувала позбавлення громадянства, Ю. М. Могила опрацьовував питання реформування інституту припинення громадянства в Україні, Т. В. Жалій цікавився порівняльним аспектом припинення громадянства, Д. А. Селіхов розглядав доцільність позбавлення громадянства за вчинення злочинів проти держави, Г. А. Волошкевич розмірковував щодо проблемних питань запровадження інституту позбавлення громадянства. Дана робота має на меті проаналізувати способи припинення громадянства України.Документ Уповноважений Верховної Ради України з прав людини як захисник прав кожної людини на території України(2023) Ольховик, Людмила Анатоліївна; Olkhovyk, Liudmyla A.Збройна агресія рф спричинила серйозні, масові порушення конституційних прав і основних свобод людини. Це призвело до жахливих наслідків щодо здійснення народом України практично всіх прав людини, включаючи природні права. Усередині країни гарантом захисту прав та свобод людини є Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Статус Уповноваженого, мету його діяльності, його участь в процесі досліджували О.В. Марцеляк, І.П. Тимошевська, Я. Мельник, А. Тенебаум.Документ Ієрархія конституційних цінностей: філософський аспект(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Гаджиєв А. Х.; Ольховик, Людмила Анатоліївна; Olkhovyk, Liudmyla A.Повномасштабна війна в Україні зумовила пробудження національної самосвідомості українського народу, що проявляється насамперед в переосмисленні та конкретизації наших цінностей, які ми боронимо. Враховуючи, що Конституція за своєю сутністю є вираженням суверенної волі народу, а отже втіленням її правосвідомості, то за допомогою аксіологічного підходу до Основного Закону маємо змогу пізнати ці самі цінності, що втілені як права та свободи людини. Тому стає актуальною проблема ієрархізації конституційних цінностей, що має значення як теоретичне (пізнання сутності правової системи України, прав та свобод), так і практичне (удосконалення правотворчості, тлумачення права). Це необхідно для втілення прагнень щодо затвердження правової держави, забезпечення прав і свобод та проходження євроатлантичного курсу.