Перегляд за Автор "Kryvenchenko, Daria S."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Мовна категорія оцінки та її характеристика в українських ЗМІ(Назарчук С. Л., 2024) Кривенченко, Дар’я Сергіївна; Kryvenchenko, Daria S.Статтю присвячено характеристиці та витлумаченню лінгвістичної категорії оцінки, її сутності та основним властивостям на матеріалі сучасних мас-медійних текстів. Неоднозначність тлумачення науковцями природи оцінки як складного багатоаспектного лінгвокультурного та лінгвопрагматичного феномена з подвійною природою — мовною і мисленнєвою, вимагає розглянути особливості мовної категорії оцінки як аксіологічного компонента семантики слів. Метою статті є з’ясування природи оцінного значення та його специфіки в системі мови. Об’єкт дослідження — мовна категорія оцінки в конфліктогенних текстах, а предметом є мовні засоби вираження категорії оцінки в сучасному дискурсі ЗМІ. Ми розуміємо під оцінкою закріплений вербально у значенні різнорідних мовних одиниць, об’єднаних оцінною семантикою, результат діяльності мовця щодо предмета мовлення, що виражає позитивне або негативне ставлення до нього відповідно до наявної ідеальної моделі світу та який має на меті викликати у адресата повідомлення прогнозовану мовцем реакцію. Оцінні значення виражаються на всіх мовних рівнях: на лексичному, синтаксичному та фонетичному. Оцінка виконує когнітивну (пізнавальну) та комунікативно-прагматичну й лінгвокультурну функції, вона формує уявлення про цінності або антицінності. Набір цінностей відбиває ієрархічна шкала, у якій представлена духовна культура певного суспільства. Обґрунтовано, що мовна категорія оцінки є засобом усвідомлення позитивної чи негативної значущості результатів діяльності людини для задоволення її об’єктивно зумовлених потреб та інтересів. Встановлено, що оцінка, пов’язана експліцитно або імпліцитно з порівнянням, завжди містить суб’єктивний (модальна оцінна рамка) та об’єктивний (дескриптивний, ознаковий) компоненти, які взаємодіють між собою.Документ Проблема системи цінностей і категорії оцінки в історії української лінгвофілософської думки(Астропринт, 2023) Кривенченко, Дар’я Сергіївна; Kryvenchenko, Daria S.В теорії цінностей, що формується у ХІХ–ХХ ст., наголошується, що оцінка встановлює ціннісні відношення між суб’єктом і об’єктом і спричиняє різні підходи у лінгвофілософських системах. З огляду на це мета статті полягає в аналізі постання і формування поглядів на цінності та категорію оцінки в історії української лінгвофілософської думки. Об’єктом вивчення є основні праці українських мислителів і філософів від доби Київської Русі до XIX та першої третини XX ст., що розглядають аксіологічні лінгвофілософські проблеми. Предметом статті є аналіз внеску українських філософів у лінгвістичну аксіологію. Актуальність проведеного дослідження зумовлена зацікавленням мовознавців до витоків проблем, пов’язаних із сутністю взаємозв’язків мови та навколишнього світу, зі свідомістю та мисленням людини. Наголошено, що аксіологічні поняття (система цінностей, оцінка) займали провідне місце в творах мислителів та філософів — митрополита Іларіона, І. Вишенського, Г. Сковороди, І. Франка, П. Юркевича, О. Потебні, Д. Чижевського. В центрі уваги вчених перебувають поняття системи цінностей і категорії оцінки, що відображаються в мовних структурах за ціннісними параметрами об’єктивного світу (добро / зло, позитивне / негативне, свій / чужий та ін.). Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у вивченні категорії оцінки у лінгвопрагматичному та лінгвокультурному аспектах.Документ Семантико-текстуальна експертиза висловлювань негативнооцінного змісту(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кривенченко, Дар’я Сергіївна; Kryvenchenko, Daria S.Статтю присвячено семантико-текстуальній еспертизі висловлювань, які містять негативний зміст, принижують честь, гідність інших осіб, спонукають до дій проти конкретної особи (групи осіб) за ознаками статі, раси, національності, мови, походження, ставлення до релігії. Лінгвістичний аналіз текстів передбачав дослідження лексичного значення слів і словосполучень, їхньої стилістичної забарвленості, оцінці представленої інформації на предмет того, чи може вона розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу іншій особі. Оцiнка виникає як результат процесу оцiнювання: навколишній свiт поділений людьми з погляду його оцiнного характеру – добра / зла, користi / шкiдливостi, цей поділ є соцiально зумовленим i зафіксованим у мовних структурах. У негативнооцінному висловлюванні мовець відбиває своє негативне ставлення до осіб та предметів, фактів, подій, явищ навколишнього світу, виражає несхвалення, осуд. До експліцитних мовних способів передавання негативної оцінки належать емотивні конотативи, що позначають негативні емоції, переживання, а їхнє емоційне значення є зрозумілим поза контекстом (іменники, прикметники, прислівники з денотативно оцінною та емоційно оцінною семами: мерзота, огида, негідник. До імпліцитних мовних способів передавання негативної оцінки у негативнооцінних висловлюваннях, що потребують врахування підчас проведення семантико-текстуальної експертизи, відносимо емотивні конотативи, значення яких зрозуміле тільки в контексті. Аналіз семантико-текстуальної експертизи негативнооцінних висловлювань свідчить, що в сучасних образливих висловлюваннях переважають пейоративи з підвищеним ступенем категоричності (безумовності, рішучості, беззаперечності), до структури їхнього значення входить конотативний аспект (негативна емотивна сема). Емоційні конотативи з яскравим емоційним забарвленням, а також інвективна лексика виражають негативну оцінку у висловлюваннях експліцитно, а коннотативні компоненти мовних одиниць та їхнє комунікативне оточення дозволяє мовцям висловити негативну оцінку імпліцитно, що надає можливість адресанту здіснювати ефективний і дієвий вплив на адресата (адресатів).