Перегляд за Автор "Korobkova, Nataliia K."
Зараз показуємо 1 - 20 з 29
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Архетип роду в романі “Вершники” Юрія Яновського(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2006) Коробкова, Наталія Костянтинівна; Korobkova, Nataliia K.Серед творчого доробку Юрія Яновського-романіста доля "Вершників"(1932-1935) виявилась найменш трагічною. Після жорстокої критики "опальних" "Майстра корабля" і "Чотирьох шабель" Ю. Яновський у новому творі намагався "розставити акценти так, щоб ідеологічним наглядачам за українською літературою причепитися не було до чого".Документ Архітектурні та театральні коди в літературно -художньому творі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Коробкова, Наталія Костянтинівна; Коробкова, Наталья Константиновна; Korobkova, Nataliia K.Секрет підвищеної уваги кінотворців до роману «Привид опери» Гастона Леру у його специфічному світі, який провокує до міждискурсивного, інтермедіального перекодування, відкритого полілогу мистецтв. Предмет статті — інтермедіальність, яка розглядається у двох ракурсах: як явище мистецтва і як метод аналізу. В романі виявлено елементи інших видів мистецтв. Назва фокусує увагу на головному герої і на місці дії. Оперний театр стає головним діючим персонажем. Леру виводить на метафізичний рівень реальну архітектурну споруду — Гранд-опера в Парижі. Митець зосереджує увагу на антитезі верху і низу опери як двох світів: натхнення/творчості і ненависті/страху, і, як наслідок, добра і зла. Художньо-естетична концепція роману «Привид опери» увиразнюється за рахунок інтермедіальних акцентів. Провідна ідея прочитується крізь архітектурні, театральні, музичні контексти, декодування яких сприяє наближенню до таємничого феноменального таланту Леру — майстра слова.Документ Вступ до літературознавства(2022) Коробкова, Наталія Костянтинівна; Korobkova, Nataliia K.У методичних вказівках і завданнях подано програму курсу, рекомендації для поглибленого вивчення лекційного матеріалу, виконання практичної та самостійної роботи студентів. Передбачено тематику лекційних і практичних занять, питання, що виносяться на обговорення, реферативні, творчі завдання, рекомендований список базової, допоміжної літератури та електронних інформаційних ресурсів. Указано розподіл балів, які отримують студенти, з урахуванням елементів неформальної освіти. Адресовано студентам філологічних спеціальностей.Документ Вступ до літературознавства(2022) Коробкова, Наталія Костянтинівна; Korobkova, Nataliia K.У методичних вказівках і завданнях подано програму курсу, рекомендації для поглибленого вивчення лекційного матеріалу, виконання практичної та самостійної роботи студентів. Передбачено тематику лекційних і практичних занять, питання, що виносяться на обговорення, реферативні, творчі завдання, рекомендований список базової, допоміжної літератури та електронних інформаційних ресурсів. Указано розподіл балів, які отримують студенти, з урахуванням елементів неформальної освіти. Адресовано студентам філологічних спеціальностей.Документ Дві «Катерини» Т. Шевченка(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Агатій, Таїсія; Коробкова, Наталія Костянтинівна; Korobkova, Nataliia K.Поема Т. Шевченка «Катерина» та однойменний живописний витвір мистецтва є об’єктами цієї розвідки. Започаткована в ранній період творчості тема жіночої долі є наскрізною у Т. Шевченка. На думку Юрія Івакіна, поему «Катерина» Тарас Шевченко писав у той час, коли жив із Іваном Сошенком на найманій квартирі з листопада 1838 року до лютого 1839 року. Картину Шевченка «Катерина» написано у 1842 р. стала малярським продовженням поеми. Про її створення Т. Г. Шевченко повідомляє в листі від 25 січня 1843 р. до Г. С. Тарновського. Картина "Катерина", створена за мотивом поеми, відтворює образ героїні. У малярській композиції проступають звичні риси народної картини, – із її оповідністю, драматичним вмістом і повчальним висновком. Від народного образотворення – атрибути побуту, пейзаж картини, компонування постаті селянина. «Катерина» Т. Шевченка – це живописне полотно геніального майстра пензля. На перший погляд, це ніби просто автоілюстрація до поеми “Катерина”. Але не поспішаймо з таким висновком: він сумнівний, бо Шевченко – геній. А геніям ніколи не бракує тем – їм завжди бракує життя для втілення задумів.Документ «Дон Кіхот» М. Сервантеса та «Подорож ученого доктора Леонардо...» М. Йогансена: компаративний аналіз(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2011) Короєва, Наталя Генадіївна; Korobkova, Nataliia K.; Коробкова, Наталія КостянтинівнаПостаті М. Йогансена та М. Сервантеса виявляють багато спільного як у біографічній площині (М. Йогансен в одній з своїх автобіографій стверджував, що його рід походить від Сервантеса [4, С.172]), так і в естетичних домінантах творчості. Зазначені в назві твори було обрано за об’єкт дослідження невипадково. «Подорож ученого доктора Леонардо...» М. Йогансена— пародійно-травестійна повість, яка містить велику кількість алюзій та ремінісценцій на «Дон Кіхота» М. Сервантеса, між цими двома текстами спостерігаються численні типологічні збіги. Предмет компаративного аналізу — категорія хронотопу, що є доречним, оскільки хронотоп — основний конструктивний елемент будь-якого художнього тексту, якому підпорядковуються всі ІНЩІ структурні елементи твору.Документ Его-стан дитини та мотив жертвоприношення у романі «Фелікс Австрія» Софії Андрухович(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Бессмільна, Вікторія; Коробкова, Наталія Костянтинівна; Korobkova, Nataliia K.У статті розглядається реалізація Его-стану дитини у художньому світі роману С. Андрухович «Фелікс Австрія». Йдеться про міжмистецькі інтерпретації роману. Основну увагу зосереджено на ролі мотиву в сюжетній організації тексту. Проаналізовано образ головної героїні в аспекті психологічного феномену жертви, який знайшов утілення у відповідному мотиві.Документ Компаративістика(2022) Коробкова, Наталія Костянтинівна; Korobkova, Nataliia K.У методичних вказівках і завданнях подано програму курсу, рекомендації для поглибленого вивчення лекційного матеріалу, виконання практичної та самостійної роботи студентів. Передбачено тематику лекційних і практичних занять, питання, що виносяться на обговорення, реферативні, творчі завдання, рекомендований список базової, допоміжної літератури та електронних інформаційних ресурсів. Указано розподіл балів, які отримують студенти, з урахуванням елементів неформальної освіти. Адресовано студентам філологічних спеціальностей.Документ Комікс: теорія та українська практика(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Зяблицька, Юлія; Коробкова, Наталія Костянтинівна; Korobkova, Nataliia K.Статтю присвячено аналізу коміксу, який є потужним, універсальним та малодослідженим медіа. Увагу зосереджено на особливостях мальопису – актуальної художньої інтермедіальної змістоформи. Розглянуто феномен сучасного українського коміксу та популярної концепції графічного роману.Документ Літературна спадщина хіпі-масона, або як зловити Григорія Сковороду(2022) Коробкова, Наталія Костянтинівна; Korobkova, Nataliia K.Мета дослідження полягає в окресленні тих ракурсів вивчення літературної спадщини Сковороди, які в практичній площині сприятимуть як цілісному науковому аналізу творів, так і творчому підходу до організації процесу навчання.Документ Міжмистецький полілог в аспекті художності(Одеський нац. ун-т, 2015) Коробкова, Наталія Костянтинівна; Коробкова, Наталья Константиновна; Korobkova, Nataliia K.У статті розглянуто феномен художності крізь призму проблем інтермедіальності. Проаналізовано рівні взаємопроникнення та взаємодії різних видів мистецтв. Визначено вагомість проблеми художності та мета художності в інтермедіальних дискурсах. Доведено, що міжмистецький полілог є важливим компонентом створення цілісного уявлення про художність.Документ МІФОЛОГЕМА ВІЧНОЇ ЖІНОЧНОСТІ У ТВОРЧІЙ РЕЦЕПЦІЇ Ю. ЯНОВСЬКОГО ТА О. БЛОКА(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2010) Коробкова, Наталія Костянтинівна; Korobkova, Nataliia K.У статті досліджено проблему специфіки функціонування міфологеми. Вічної Жіночності у романі “Майстер корабля” Ю. Яновського та у поетичному світі О. Блока.Документ МІФОЛОГІЧНА АЛЮЗІЯ ЯК ФОРМА ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНОСТІ РОМАНУ «МАЙСТЕР КОРАБЛЯ» Ю. ЯНОВСЬКОГО(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2007) Коробкова, Наталія Костянтинівна; Korobkova, Nataliia K.Інтертекстуальна складова поліфонії романістики Ю. Яновського – проблема надзвичайно цікава і на сьогодні ще мало досліджена. Проте говорити про абсолютну новизну цього вектору інтерпретаційної аналіти- ки «Майстра корабля», безумовно, було б науково некоректно. Адже і критики початку ХХ ст., і сучасні вчені відзначали типологічні сходження з творчістю Р. Кіплінга, Дж. Конрада, П. Морана, Мопассана (Г. Костюк), І. Бабеля (О. Білецький), К. Фаррера, Дж. Лондона, Дос Пассоса (М. Ласло- Куцюк, М. Наєнко), К. Паустовського, О. Гріна (Г. Клочек, В. Панченко). Зокрема йшлося про типологію на рівні стилю, композиції, тематики тощо. Біографічна референційність, «автобіографічний синерген»[3, с. 276] Яновського як вияв метатекстуальності стали предметом одного з останніх досліджень М. Гнатюк. Дана ж стаття має на меті визначення функцій міфологічної алюзії як однієї із форм інтегральної міжлітературної рецепції у художньому світі роману «Майстер корабля» Ю. Яновського. Усвідомлюючи неможливість виявити усю мережу міжтекстових комунікацій роману, спробуємо зосередити увагу на аналізі окремих біблійних та античних алюзій.Документ Міфопоетика роману «Чотири шаблі» Ю. Яновського(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Коробкова, Наталія Костянтинівна; Korobkova, Nataliia K.Вагомі суспільні та політичні зміни останніх десятиліть викликали не менш кардинальні зміни у культурному житті та естетичних орієнтирах соціуму. Сьогодні, на початку нового тисячоліття, існує нагальна потреба перегляду усталених концепцій історії та теорії літератури. Звичайно, це передбачає відмову від стереотипів політично заангажованої радянської критики та звернення до світового наукового досвіду в галузі філософії, психології, культурології, літературознавства, який раніше було відкинуто.Документ Національна й індивідуально-авторська специфіка міфопоетичного світу роману “Майстер корабля” Ю. Яновського(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2002) Коробкова, Наталія Костянтинівна; Korobkova, Nataliia K.У сучасних гуманітарних науках протягом останнього століття витворено багато філософсько-естетичних концепцій міфу. Підгрунтям міфокритичної методології є ідея про міф як визначний фактор для розуміння всієї художньої продукції людства: давньої і сьогочасної. Попередниками такого трактування міфу у XVIII ст. були Т. Блекуелл в Англії та I. Гердер у Німеччині. Кожний міфокритик, як правило, спирався на одну з чисельних теорій, розроблених перш за все Дж.Фрейзером та К.-Г.Юнгом.Документ НЕОМІФОЛОГІЧНИЙ ДИСКУРС РОМАНУ “МАЙСТЕР КОРАБЛЯ” Ю. ЯНОВСЬКОГО(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2004) Коробкова, Наталія Костянтинівна; Korobkova, Nataliia K.Протягом ХІХ–ХХ ст. у філософії та літературознавстві спостерігаємо посилений інтерес до міфу як константної властивості мислення. Отже, відбулося певне переакцентування уваги з питання “про зникнення міфу на питання про модус його збереження” [1, с. 447]. А відтак цілком природньою видається поява “неоміфологічної” течії (засновники Ріхард Вагнер і Фрідріх Ніцше) (Див: [15]), яка є досить різноманітною як за соціальною та філософською природою, так і за своїми проявами. Враховуючи те, що саме роман стає у ХХ ст. “полем для міфологізування” (Є. Мелетинський), спробуємо простежити, в який спосіб поетично реалізується міф у романі “Майстер корабля” Юрія Яновського.Документ Ніцшеанський індивідуалізм у творчості письменників початку ХХ століття(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Агатій, Таїсія; Korobkova, Nataliia K.; Коробкова, Наталія КостянтинівнаУ статті розглянуто взаємозв’язок літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття й філософії у площині творчого осмислення ідей Ф. Ніцше О. Кобилянською та А. Платоновим. Статтю побудовано на основі компаративного аналізу філософських роздумів Ф. Ніцше та літературної діяльності названих письменників, які намагалися утвердити ідеї індивідуалізму у своїй творчості.Основну увагу зосереджено на дослідженні інтерпретації та переосмислення оцінки людської особистості, її можливостей. Розглянуто питання створення нової моделі людського індивідуалізму у тодішній вітчизняній літературіДокумент Образ іуди у драмі лесі українки «на полі крові» та повісті Леоніда Андрєєва «Іуда Іскаріот»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Даценко, Вікторія; Korobkova, Nataliia K.; Коробкова, Наталія КостянтинівнаБіблійні мотиви, образи, сюжети по праву займають чільне місце у творах письменників та поетів. Ми вважаємо цю тему актуальною, оскільки світова література за допомогою біблійних колізій та ідей наюлижається до окреслення абсолютного імперативу, що дозволяє осмислити як конкретно-національні, так і загальнолюдські процеси.Документ Поетика назви «Невеличкої драми» Валер’яна Підмогильного(Одеський національний університет, 2014) Тарасова, Юлія; Korobkova, Nataliia K.; Коробкова, Наталія КостянтинівнаУкрaїнський інтелектуальний роман – неординарне явище літературного процесу 20-х років XX століття, різні аспекти якого останнім часом досліджуються в літературознавстві. Одним із найперспективніших бачиться з’ясування екзистенціaлістськoї моделі буття, що обумовлює вивчення філософської основи романістики, зокрема філософії екзистенціалізму. Як слушно зазначає С. Павличко, література завжди мала філософський підтекст, проте в XX столітті, в епоху небувалих історичних і суспільних катаклізмів і краху світових філософських систем, філософування стало її домінантою.Документ Проблема автора як міфотворця в українському літературознавстві(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2003) Коробкова, Наталія Костянтинівна; Korobkova, Nataliia K.Нечіткість визначень самого терміну «автор» засвідчує досі незбагненну сутність самого цього феномену. В. Халізєв акцентує увагу на трьох найбільш розповсюджених значеннях терміну: по-перше, автор як реальна постать з певним комплексом індивідуальних рис, по-друге, образ автора, локалізований у художньому тексті, тобто зображення письменником самого себе, нарешті автор як суб’єкт художньої діяльності – художник – деміург.