Перегляд за Автор "Dzyhovskyi, Oleksandr M."
Зараз показуємо 1 - 15 з 15
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Археологія Буджака(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Дзиговський, Олександр Миколайович; Дзиговский, Александр Николаевич; Dzyhovskyi, Oleksandr M.Курс «Археологія Буджака» належить до числа дисциплін за вибором здобувача третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти спеціальності 032 «Історія та археологія». Курс читається у першому семестрі першого року навчання аспірантів. Для опанування курсу програмою передбачено 3 кредити ECTS, що становить 90 академічних годин. Курс складається з 4-х змістових модулів та передбачає 1 заліковий модуль. Форма підсумкового контролю знань аспірантів – залік. Предметом вивчення навчальної дисципліни «Археологія Буджака» є вивчення старожитностей населення степового межиріччя Дністра та Пруту і Дністра та Дунаю, котре мешкало на даній території, починаючи з кам’яного віку і завершуючи епохою Київської Русі. Метою курсу «Археологія Буджака» є сформувати у аспірантів знання стосовно старожитностей, що були досліджені на території степового межиріччя Дністра та Пруту і Дністра та Дунаю у процесі багаторічних археологічних досліджень та довести їм абсолютну правомірність використовувати матеріали даних старожитностей як основу для вивчення матеріальної культури давнього населення Буджака, різноманітних аспектів життєдіяльності племен і народів далекого минулого цієї території, а також використовувати ретельний аналіз конкретних артефактів для подальших історичних реконструкцій і узагальнень.Документ До сарматського сакрального матеріалознавства(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2007) Дзиговський, Олександр Миколайович; Островерхов, Анатолій Степанович; Дзиговский, Александр Николаевич; Dzyhovskyi, Oleksandr M.У свідомості архаїчних колективів „достатньо експліцитно співвідносяться країни світу, боги і тварини, пори року, стихії, частини тіла, кольори, інколи геометричні форми, деякі географічні терміни, соціальні ранги, спеціальні атрибути..." Тому близькі поняття можуть бути переданими в коді „географічному", „календарному", „кольоровому", „анатомічному" тощо"Документ До сарматського сакрального матеріалознавства(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2007) Дзиговський, Олександр Миколайович; Островерхов, А. С.; Дзиговский, Александр Николаевич; Dzyhovskyi, Oleksandr M.кольоровому", „анатомічному" тощо". У людини здавна існувала віра у особливі надприродні властивості різних речовин: землі, глини, каменю, металів, скла, викопних смол, кісток тварин, рослин тощо. У міфологічному коді речовини співвідносилися з космічними сферами. Наприклад, у давньоіндійській міфологи трьом сферам буття відповідали три категорії матеріалів. Жертвоприношення живим батькам робилися у глиняному посуді. Померлим предкам відповідав посуд, зроблений з каменю. Небесну воду, яку споживали першопредки, потрібно було тримати у металевому посуді. Сакральні матеріали могли „впливати" на стан здоров'я людини та її психіку. Володіння ними могло „захистити" у реальному й потойбічному світі від впливу згубних сил. „Вірно вибраний тип мінералу, зображення, же потрібно було вирізати на амулеті, імена богів й демонів... можуть зробити камінь дієвим філактерієм проти всіх хвороб".Документ Дослідження історії сарматів Північного Причорномор’я в історичних працях ХІХ – першої третини ХХ ст.(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2006) Дзиговський, Олександр Миколайович; Dzyhovskyi, Oleksandr M.; Дзиговский, Александр НиколаевичУ статті аналізуються праці ХІХ – першої третини ХХ століття, в яких розглядається історія сарматів Північного Причорномор’я. Наводиться огляд думок, що характеризуються концептуальним підходом до відтворення історії цих номадів у дослідженнях даної проблеми.Документ «Железный предмет» из окницы, «клад» из Бузэу и Сарматы Северо-Западного Причерноморья(Печатный дом "Фаворит", 2009) Дзиговский, Александр Николаевич; Дзиговський, Олександр Миколайович; Dzyhovskyi, Oleksandr M.За прошедшие полтора десятка лет в целом ряде работ румынских исследователей, где изучаются сарматские древности, известные к западу и юго-западу от р. Прут, наметилась очевидная ревизия хронологии этих памятников, с явным «креном» в сторону удревнения нижней даты последних. Нисколько не претендуя на окончательную оценку данной ревизии поскольку, это, несомненно, составляет предмет отдельной и серьезной дискуссии, отметим лишь, что в целом она представляется не только правомерной, но и к тому же, достаточно обоснованной. Среди археологических материалов, нашедших свое отражение в отмеченных работах, чрезвычайный интерес вызывают некоторые отдельные вещи, обнаруженные на дакийских поселениях — dava, исследованных вблизи г. Пояна и в Окнице. Эти находки, на наш взгляд, имеют самое прямое отношение к истории сарматов вполне определенного региона, а именно — Северо- Западного Причерноморья.Документ Заметки по истории городища Картал в римское время(А.С. Фридман, 2008) Бруяко, Игорь Викторович; Дзиговский, Александр Николаевич; Дзиговський, Олександр Миколайович; Dzyhovskyi, Oleksandr M.На протяжении девяти полевых сезонов Нижнедунайская археологическая экспедиция ведёт исследования на территории предместья городища Картал («Картал-посад»). Как известно, памятник этот многослойный. Среди наиболее выразительных, насыщенных культурных слоёв находится и горизонт, соответствующий римскому периоду в истории памятника. В данном сообщении мы остановимся на краткой характеристике объектов, открытых на участке «Северо-Восточный» в период с 2004 по 2007 гг., и некоторых выводах, которые следуют из этих работ и могут внести определенные коррективы в историю городища первых веков по Р.Х.Документ Заметки по истории городища Картал в римское время(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2008) Бруяко, И. В.; Дзиговский, Александр Николаевич; Дзиговський, Олександр Миколайович; Dzyhovskyi, Oleksandr M.На протяжении девяти полевых сезонов Нижнедунайская археологическая экспедиция ведёт исследования на территории предместья городища Картал («Картал-посад»). Как известно, памятник этот многослойный. Среди наиболее выразительных, насыщенных культурных слоёв находится и горизонт, соответствующий римскому периоду в истории памятника. В данном сообщении мы остановимся на краткой характеристике объектов, открытых на участке «СевероВосточный» в период с 2004 по 2007 гг., и некоторых выводах, которые следуют из этих работ и могут внести определенные коррективы в историю городища первых веков по Р.Х.Документ Культ руки у сарматов(Печатный дом "Фаворит", 2008) Дзиговский, Александр Николаевич; Островерхов, Анатолий Степанович; Дзиговський, Олександр Миколайович; Dzyhovskyi, Oleksandr M.В исследованиях по истории древних религий основное внимание уделяется вопросам, касающимся, главным образом, культа богов и погребального культа. Между тем, такой важный аспект религиозного восприятия, как народные верования — «язык безмолвствующего большинства» — является наименее изученным. Как известно, верования — это порожденные первобытным ведовством, знахарством, шаманизмом и наугализмом вера в колдовство, насылание «порчи», «сглаза», в мистическую силу заклятий, в сверхъестественные способности различного рода фетишей, оберегов и талисманов, возможность человека контактировать во сне с богами, демонами, предками.Документ Лепные курильницы из сарматских погребений северо-западного Причерноморья(Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова, 1991) Дзиговский, Александр Николаевич; Дзиговський, Олександр Миколайович; Dzyhovskyi, Oleksandr M.Среди керамического материала, выявленного на памятниках сарматов изучаемой территории, выделяется группа сосудов, связанная с культовой практикой сарматского населения. Она представлена лепными курильницами, которые по форме могут быть разделены на несколько типовДокумент Нарис історії Буджака римського часу(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Дзиговський, Олександр Миколайович; Dzyhovskyi, Oleksandr M.; Дзиговский, Александр НиколаевичУ статті досліджується історія Буджака, починаючи з рубежу ер і завершуючи початком V століття. Розглядаються ключові питання етнічної, політичної, економічної та воєнної історії мешканців цих земель, котрими, у зазначений період, були як кочовики, так і землероби степової частини регіону, а також населення римських укріплень лівобережжя пониззя Дунаю та античних міст Нижнього Подністров’я.Документ О символике камней и семантике изображений на двух геммах из сарматских погребений Северного Причерноморья(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2006) Дзиговский, Александр Николаевич; Островерхов, Анатолий Степанович; Дзиговський, Олександр Миколайович; Dzyhovskyi, Oleksandr M.В связи с синкретическим характером сарматской культуры, важное значение для понимания специфики идеологических воззрений номадов, представляют памятники античного искусства, находимые в варварских комплексах. Среди них не последнее место занимают произведенияВ связи с синкретическим характером сарматской культуры, важное значение для понимания специфики идеологических воззрений номадов, представляют памятники античного искусства, находимые в варварских комплексах. Среди них не последнее место занимают произведения глиптики. Остановимся на некоторых из них. глиптики. Остановимся на некоторых из них.Документ Проблеми історії та археології сарматів в Одеському (Новоросійському) університеті(Астропринт, 2005) Дзиговський, Олександр Миколайович; Дзиговский, Александр Николаевич; Dzyhovskyi, Oleksandr M.Становлення та розвиток археологічної науки в Одесі в цілому, та в Новоросійському університеті, зокрема, цілком заслужено пов'язується з іменами таких авторитетних дослідників старожитностей як П. К. Брун, Е. Р. Штерн, M. M. Мурзакевич, H. П. Кондаков, Ф. І. Успенський, В. М. Юргевич, M. X. Красносєльцев. їх праці в області історичної географії,античної та церковної археології, епіграфіки та нумізматики, без сумніву,не втратили своєї наукової значимості й в наш час. Очевидні успіхи у вивченні епіграфічних та нумізматичних пам'яток Північного Причорномор'я, розкопки Е. Р. Штерна в Аккер-манській фортеці, що поклали початок дослідженню стародавньої Тіри, багато в чому визначили всю подальшу розробку в Одеському (Новоросійському) університеті різноманітних проблем, як стародавньої історії, так і археології, одразу ж позначив в останніх основні тематичні пріоритети.Документ Сарматы на западе Причерноморских степей В I - ІV вв.н.э.(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1989) Дзиговский, Александр Николаевич; Дзиговський, Олександр Миколайович; Dzyhovskyi, Oleksandr M.В изучении сарматской истории степных евразийских просторов Северо-Западное Причерноморье длительное время оставалось малоперспективным, ввиду незначительного количества археологических свидетельств пребывания сарматов .на этой территории. За два последних десятилетия работами новостроечных экспедиций в междуречье Южного Буга и Дуная выявлен большой пласт сарматских древностей, свидетельствующий о значительной роли этих племен в исследуемом регионе, по крайней мере, на протяжении двух столетий.Документ Царство Фарзоя: полвека спустя(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Дзиговский, Александр Николаевич; Дзиговський, Олександр Миколайович; Dzyhovskyi, Oleksandr M.Немногим более полувека назад увидела свет статья П.О. Карышковского «З історії греко-скіфських відносин у Північно- Західному Причорномор’ї (про монети царів Фарзоя та Іненсімея, карбовані в Ольвії)», где автором был изложен целый ряд остроумных замечаний, касающихся характеристики данных монет, времени и исторических обстоятельств их чеканки, этнической принадлежности царей Фарзоя и Инисмея. Несмотря на пересмотр исследователем несколько позднее своей же первоначальной хронологии эмиссий указанных монет, его выводы о том, что сарматские басилевсы Фарзой и Инисмей чеканили в Ольвии, соответственно, свою золотую и серебряную монеты, начиная с середины 50-х и заканчивая самым началом 80-х гг. I в. н.э. стали, практически, общепринятыми.Документ Історія сарматів Карпато-Дніпровського регіону(Астропринт, 2003) Дзиговський, Олександр Миколайович; Dzyhovskyi, Oleksandr M.; Дзиговский, Александр НиколаевичВ дисертації, на основі комплексного аналізу усієї сукупності джерел досліджується історія сарматів Карпато-Дніпровського регіону. Встановлено, що ці кочовики з'являються на землях західніше Дніпра вже близько середини III ст. до н.е. Починаючи з цього часу і аж до початку гунської епохи, в різні хронологічні періоди, панівне становище тут перемінно займали та відігравали помітну роль сарматські племена сіраків, язигів, аланів, роксоланів і знову аланів. Динаміка проникнення сарматів в даний регіон та етапи його заселення ними, вибір територій для мешкання і його характер, взаємовідносини номадів з місцевими варварськими племенами та населенням античних полісів Північно-Західного і Західного Понту визначалися і обумовлювалися, насамперед, політичною ситуацією на цих землях, де завжди відчувався значний вплив фракійського світу, а починаючи з останньої третини І ст. до н.е. і Стародавнього Риму.