Перегляд за Автор "Boiko, Olha O."
Зараз показуємо 1 - 20 з 20
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Використання програми Microsoft Office Excel для лінгвістичного аналізу тексту(2019) Бойко, Ольга Олексіївна; Бойко, Ольга Алексеевна; Boiko, Olha O.У статті викладається методика користування програмою Microsoft Office Excel для оперативного лінгвістичного опрацювання великого масиву текстів. Досліджено функції сучасного програмного забезпечення та розкрито можливості використання тегсету для сегментації матеріалу та швидкого пошуку необхідних фрагментів тексту за допомогою хештегової індексації. Показано актуальність використання програмного забезпечення як альтернативи традиційному картографуванню.Документ Візуалізація інформації за допомогою інтелект-карт у процесі викладання філологічних дисциплін(2023) Бойко, Ольга Олексіївна; Boiko, Olha O.The purpose of the article is to analyze the possibilities of cloud services for the creation of intelligence maps in order to use them in classes in philological disciplines «Academic Writing and Fundamentals of Academic Integrity» and «Actual Problems of Linguistics». The subject of consideration are the services MindMup2 for Google Drive, Miro, Coggle, MindMeister, during their study we used the empirical method, using pre-created or during the development of the map problem, and the comparative method, comparing technical capabilities relevant to teaching educational components «Academic Writing and Fundamentals of Academic Integrity» and «Actual Problems of Linguistics» for students of the educational and professional program «Applied Linguistics» specialty 035 Philology, specialization 035.10 Applied Linguistics. The result of studying this problem is to prove that mental maps are a relevant and effective way to visualize educational information of theoretical and applied nature, they can be used in preparation for lectures and seminars and directly in the classroom: students can collaborate by adding online elements to folders. This can be useful in the process of brainstorming, work on a course and qualification project, preparation of individual projects, etc. Practical value: the results can be used to develop educational and methodological complexes for teaching philological disciplines in the field of literary studies, linguistics, translation studies and applied aspects of philological science. Conclusions: Intelligence maps help to enhance memory, creativity and student activity. Prospects for the study are to analyze the possibilities of creating video content for classes, scribing (presentations), podcasts that will be useful for students with visual impairments.Документ Круг как граница в литературном тексте (роман А. М. Ремизова «Пруд»)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Бойко, Ольга Алексеевна; Бойко, Ольга Олексіївна; Boiko, Olha O.; Раковская, Нина Михайловна; Раковська, Ніна Михайлівна; Rakovska, Nina M.В модернистском тексте, который зарождается в конце XIX – начале ХХ веков, особое место занимает хронотоп. Как известно, существует несколько точек зрения на проблему хронотопа. Одна из них гласит, что время и пространство нераздельно связаны (согласно мнению М. М. Бахтина), другая разделяет пространство и время, выявляя только частичную связь. Существует ряд работ, посвящённых проблеме хронотопа: работы В. Н. Топорова, А. Темирболат и других учёных. Написаны труды, в которых изучается роль символики и семантики в модернистском романе. Однако до сих пор не предпринято тщательное изучение роли хронотопа в авторском мире романа А. М. Ремизова «Пруд». С. П. Ильёв исследовал поэтику романов А. Белого, Ф. Сологуба, В.Брюсова, где обратил внимание на особенности хронотопа и символики личных имён [6]. В свою очередь, у Н. В. Барковской мы находим исследования, посвящённые изучению роли хронотопа в символистском романе, где литературовед предоставляет целостное рассмотрение особенностей построения художественного мира романа, делая акцент на взаимосвязи художественных структур [2]. На сегодняшний день существует несколько научных трудов, посвящённых изучению творчества А. М. Ремизова; отдельные аспекты рассматриваются в монографиях А. М. Грачёвой, Е. Р. Обатниной, Е. Г. Мущенко, Г. Н. Слобин, в статьях С. Н. Доценко, Д. Данилевского, И. Ф. Даниловой и др. В работах ремизоведов есть обращение к хронотопу, однако оно в основном касается более позднего творчества. И. П. Карпов рассматривает особенности художественного мира ранних романов Ремизова, исследуя характерологические особенности мира персонажей [7]; Е. В. Гусева посвятила монографию изучению художественного пространства текста романа А. М. Ремизова «Пруд», рассматривая предметный мир, мир персонажей и хронотоп в тексте через призму поэтики двоемирия, направленную на сопоставление реального и инфернального миров [5].Документ Культурологічні алюзії в текстотворенні українськомовного та російськомовного фентезі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Бойко, Ольга Олексіївна; Бойко, Ольга Алексеевна; Boiko, Olha O.Статтю присвячено аналізу алюзії як елемента інтертекстуальності, що виконує важливу роль у текстотворенні російськомовних та українськомовних текстів фентезі. Проаналізовано наукові розвідки, в яких присутні дефініції алюзії, як стилістичної фігури та стилістичного прийому, натяку та непрямого відсилання. Визначено, що алюзії, за А. Тютенком, працюють на прирощення змісту. Запропоновано власне визначення поняття алюзії як дуального (вербально-невербального) засобу актуалізації культурно-історичної пам’яті читача. Дуальність алюзії полягає в тому, що вона може бути інтертекстуальною або інтермедіальною, із посиланням на зображальні та аудіовізуальні мистецтва (зокрема, кіно, оперу, балет), музику тощо. Окрім того, постає важливим питання розмежування понять «прецедентний феномен» і «алюзія». В нашому дослідженні алюзії можуть містити в собі прецедентні феномени – назви, імена, ситуації тощо; але алюзія постає ширшим поняттям, оскільки вона є натяком, а натяк не обов’язково містить в собі конкретні оніми. З іншого боку, прецедентний феномен не завжди є алюзією в прямому розумінні цього слова, це може бути цитатний вислів або просто згадка про загальновідомий факт, на кшталт словникових визначень. Проаналізовано культурологічні (релігійні, міфологічні, казкові) алюзії на матеріалі загальних 570 фрагментів (17% від загальної кількості інтертекстуальних елементів, які було відібрано з джерельної бази (3341). Визначено, що культурологічних алюзій всього 185. Наведено приклади з творів Володимира Арєнєва, Дари Корній, Нікі Каллєн, Макса Фрая та інших українськомовних та російськомовних письменників. Ми дійшли висновку, що міфологічні посилання зручно ділити за культурним джерелом походження, релігійні алюзії більшою мірою входять до сталого інтертекстуального поля реципієнта, фольклорні алюзії є тісно пов’язаними з магічним дискурсом через залучення міфонімів, теонімів, назв на позначення химерних істот і інших ознак фантастичного. Таким чином, алюзії відіграють важливу роль у створенні фентезійних текстів українською та російською мовами.Документ Оніричний дискурс як засіб створення фентезійного художнього світу (на матеріалі творів Макса Фрая і Дари Корній)(2018) Бойко, Ольга Олексіївна; Бойко, Ольга Алексеевна; Boiko, Olha O.У статті досліджено мовні засоби створення оніричного дискурсу у фентезійних творах українських письменників. Особливу увагу приділено наявності або відсутності лексичних маркерів, що відмежовують оніричний текст від основного художнього тексту. Розглянуто сюжетотвірні та текстотвірні функції літературних сновидінь у художньому світі фентезі. Проаналізовано мовні репрезентанти оніричного дискурсу у фентезійних художніх творах.Документ Перетин межі між містами-світами в романі Є. Клюєва ≪Андерманір штук≫(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Бойко, Ольга Олексіївна; Бойко, Ольга Алексеевна; Boiko, Olha O.Романи Є. Клюєва, російсько-датського лінгвіста, досі не підлягали детальному вивченню: знаходимо лише декілька наукових розвідок, присвячених аналізу його текстів, зокрема роману Є. Клюєва «Андерманир штук: Социофренический роман». Топографіку і топоніміку, а також соціофренічний дискурс в романі було досліджено в статтях О. Ловцової [1], [2]. Проте досі не було розглянуто засобів і шляхів, що їх використано в тексті роману для перетину межі між двома містами – Москвою №1 і Москвою №2.Документ Реалізація категорії інтертекстуальності в художньому дискурсі фентезі(2021) Бойко, Ольга Олексіївна; Boiko, Olha O.; Бойко, Ольга АлексеевнаУ дисертаційному дослідженні здійснено текстово-дискурсивний аналіз однієї з актуальних проблем мовознавства – інтертекстуальності та її реалізації в художньому дискурсі фентезі. Теоретичне обґрунтування базується на первинному вирізненні теорії діалогічності М. Бахтіним, а також визначенні інтертекстуальності Ю. Кристєвою; проаналізовано різноскеровані дослідження цієї категорії сучасними українськими та закордонними дослідниками. Уточнено поняття інтексту, інтертексту, міжтекстових відносин та інших дискусійних питань понятійно-термінологічного апарату інтертекстуальних досліджень. Співставлено поняття інтертекстуальності та інтердискурсивності. Ми схиляємося до думки, що інтертекстуальність є текстово-дискурсивною категорією через наявні ознаки дискурсивної діалогічності, які проявляються в царині тексту через актуалізацію «чужого слова» в первинному або трансформованому вигляді. Аналіз сучасних розробок у площині типології інтертекстуальності дав змогу розробити власну концепцію і аргументувати, що насиченість текстів цитатами різного кшталту, алюзіями, референціями виконує когнітивно-сугестивну функцію, актуалізуючи літературну й культурно-історичну пам’ять читача, надаючи імпульс до самостійного пошуку додаткової інформації, проведення паралелей і логічних зв’язків між новим текстом і тими, що були написані раніше тим самим автором або іншими. Під час опрацювання ілюстративного матеріалу ми оперували теорією прецедентності, розробленою В. Красних.Документ Реалізація категорії інтертекстуальності в художньому дискурсі фентезі(2019) Бойко, Ольга Олексіївна; Бойко, Ольга Алексеевна; Boiko, Olha O.Метою дослідження є аналіз інтертекстуальності як системотвірної текстово-дискурсивної категорії в українському сучасному фентезі. Використання інтертекстуальних елементів у фентезійних творах дає змогу авторам творити мультикультурний код тексту, що пов’язаний із усіма важливими напрямами світової культури: музикою, живописом, театром, кіно, літературою – класичною та сучасною. Українські та російські письменники послуговуються різними джерелами інтертекстуальності: в українськомовному фентезі частотними є посилання на українську літературу, фольклор та міфологію, в російськомовному переважають цитати та алюзії зі світової літератури та культури.Документ Роль прецедентних висловлювань у сучасному українському фентезі (на матеріалі творів Дари Корній «Гонихмарник» і Макса Фрая «Казки старого Вільнюса»)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Бойко, Ольга Олексіївна; Бойко, Ольга Алексеевна; Boiko, Olha O.У статті досліджено роль прецедентних висловлювань в сучасному українськомовному та російськомовному фентезі. Розглянуто прецедентне висловлювання як різновид прецедентних феноменів, проаналізовано співвідношення канонічних і трансформованих фразеологічних одиниць у творах українських письменників Дари Корній і Макса Фрая. Зроблено висновок про скерованість сучасного фентезі на інтелектуального читача, який здатний ідентифікувати та інтерпретувати інтертекст та прецедентні висловлювання.Документ Символика белого цвета в романе А. М. Ремизова «Пруд»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Бойко, Ольга Алексеевна; Бойко, Ольга Олексіївна; Boiko, Olha O.; Раковская, Нина Михайловна; Раковська, Ніна Михайлівна; Rakovska, Nina M.Целью данной статьи является исследование символики цвета (прежде всего белого цвета), которое позволяет глубже осмыслить авторское отношение к созданному им миру персонажей.Документ Символика жёлтого и зелёного цвета в романе А. М. Ремизова «Пруд» (к проблеме двоемирия)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Бойко, Ольга Алексеевна; Бойко, Ольга Олексіївна; Boiko, Olha O.; Раковская, Нина Михайловна; Раковська, Ніна Михайлівна; Rakovska, Nina M.А. М. Ремизов занимает особое место в литературном процессе конца ХІХ в. – 20-х гг. ХХ в. Как известно, этот период характеризуется кризисным мышлением и сознанием. Вместе с тем, исследователи отмечают, что этому периоду свойственно духовное возрождение, поскольку в творчестве писателей, в частности, А. М. Ремизова, ощутим особый интерес к человеческой личности, к её познанию через быт к бытию. Об этом свидетельствует и, в частности, его первый роман «Пруд» (1908) [1]. Этот роман представляет собой тип прозы, в котором сочетается рукописность души В. Розанова и адогматическая стилистика Л. Шестова. Неслучайно в этот же период времени А. М. Ремизов пишет статьи о В. Розанове, подчёркивая свою близость к созданию особого стиля.Документ Символіка в романі А. М. Ремізова "Ставок"(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Бойко, Ольга Олексіївна; Бойко, Ольга Алексеевна; Boiko, Olha O.Период конца ХІХ – начала ХХ в. является переломным моментом в истории русской литературы. Исследователь В.В Заманская в работе «Экзистенциальная традиция в русской литературе ХХ века. Диалоги на границах столетий» отмечает: «Нельзя сказать, что вопрос о «формуле» художественного сознания XX века не волновал мыслителей. На него отвечали: П. Флоренский – статья «Об одной предпосылке мировоззрения» (1903) и критические заметки по поводу сборника Андрея Белого «Золото в лазури» (1904); В. Вейдле – книга «Умирание искусства» (1935). Немало страниц поиску этой формулы в «Розе Мира» посвятил Даниил Андреев. Актуальны для определения формулы художественного сознания XX века работы Вл. Соловьева, А. Шопенгауэра, Ф.Ницше и др. Именно историко-литературной и культурологической ситуацией рубежа XIX–XX веков – ситуацией русского ренессанса – была предложена мощнейшая программа художественного синтеза, которая проектировала культуру столетия и должна была уравновесить разрушительные тенденции. Характерное свойство литературного процесса XX века – открытость типа эстетического сознания и максимальная свобода художника.»Документ Символіка в романі О. М. Ремізова "Ставок"(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Бойко, Ольга Олексіївна; Бойко, Ольга Алексеевна; Boiko, Olha O.Период конца ХІХ – начала ХХ в. является переломным моментом в истории русской литературы. Исследователь В.В Заманская в работе «Экзистенциальная традиция в русской литературе ХХ века. Диалоги на границах столетий» отмечает: «Нельзя сказать, что вопрос о «формуле» художественного сознания XX века не волновал мыслителей. На него отвечали: П. Флоренский – статья «Об одной предпосылке мировоззрения» (1903) и критические заметки по поводу сборника Андрея Белого «Золото в лазури» (1904); В. Вейдле – книга «Умирание искусства» (1935). Немало страниц поиску этой формулы в «Розе Мира» посвятил Даниил Андреев. Актуальны для определения формулы художественного сознания XX века работы Вл. Соловьева, А. Шопенгауэра, Ф.Ницше и др. Именно историко-литературной и культурологической ситуацией рубежа XIX–XX веков – ситуацией русского ренессанса – была предложена мощнейшая программа художественного синтеза, которая проектировала культуру столетия и должна была уравновесить разрушительные тенденции. Характерное свойство литературного процесса XX века – открытость типа эстетического сознания и максимальная свобода художника.»Документ Специфіка замовлянь як різновиду вербальної магії в художньому дискурсі фентезі(2022) Бойко, Ольга Олексіївна; Бойко, Ольга Алексеевна; Boiko, Olha O.У статті досліджено магічні тексти (замовляння, закляття, прокльони) та їхня специфіка як різновиду вербальної магії в художньому дискурсі українськомовного та російськомовного фентезі, а також як мовленнєвого жанру, що має інтертекстуально- фольклорну семантичну навантаженість. Проаналізовано функції магічних текстів у фентезійному дискурсі, наведено різноскеровані визначення магії та магічних вербальних одиниць у сучасному мовознавстві, розглянуто різновиди деривації, визначено специфіку авторського утворення та використання вербальних магічних одиниць, що мають на меті вплив на людину, її фізичний та психічний стан, а також на навколишній простір і загалом на реальність та Всесвіт. Вони використовуються для різноманітних цілей: захисту/нападу, прохання, пророкування, прокляття або благословення, руйнування або створення. Одиниці вербальної магії тісно пов’язані з мовним вираженням ірреальності. Такі моделі належать до «магії слова», яка поєднується з усіма видами магії. Проаналізовано також особливості синтагматики й парадигматики, функції хронотопу виголошення магічних текстів, виокремленість магічних текстів із побутового мовлення. Схарактеризовано загальну комунікативну ситуацію виголошення магічної сентенції, що включає в себе зовнішні обставини, внутрішній стан суб’єкта магії, а також інтермедіальні включення – магічні зображення, що мають на меті підсилити сугестивний вплив на реципієнтів як усередині тексту, так і на реципієнта – читача. Визначено зв’язок магічних текстів і елементів вигаданих мов у актуалізації концепту МАГІЯ як текстотвірного для фентезійного дискурсу.Документ Текстові процесори і лінгвістичний аналіз тексту(2021) Бойко, Ольга Олексіївна; Boiko, Olha O.; Бойко, Ольга АлексеевнаПрактикум «Текстові процесори і лінгвістичний аналіз тексту» розрахований на здобувачів та викладачів і стане в нагоді під час викладання дисциплін «Методологія наукових досліджень та академічне письмо» на першому та другому курсах другого (магістерського) рівня, а також під час викладання дисципліни «Основи наукових досліджень» на першому та другому курсах першого (бакалаврського) рівня. Практичні роботи складаються з інструкції до виконання, доповненої скриншотами. На початку розділу викладено мету і основні терміни практичної роботи. Контрольні запитання мають на меті самоконтроль здобувача, що дає змогу йому перевірити набуті знання. Практичні завдання побудовані таким чином, щоб здобувач міг орієнтуватися на викладену раніше інформацію і покроково виконувати дії, експериментувати, обмірковувати здобуті дані в аспекті їхньої користі і зручності для його власного наукового дослідження – курсової чи кваліфікаційної роботи, реферату, доповіді, тез на конференцію тощо. Практикум може бути застосовано як під час роботи в аудиторії, так і під час самостійної роботи.Документ Текстотвірний потенціал цитат як виразників інтертекстуальності в українському фентезі(2019) Бойко, Ольга Олексіївна; Бойко, Ольга Алексеевна; Boiko, Olha O.У статті досліджено текстотвірний потенціал цитат як виразників інтертекстуальності в українському фентезі. Актуальною проблемою виступає аналіз значення цитат як вербальних маркерів інтертекстуальності у фентезійному дискурсі. Мета статті полягає у вивченні цитат як інтертекстуального елемента в сучасному російськомовному та українськомовному фентезі й визначенні їхнього текстотвірного потенціалу. Створено контаміновану класифікацію цитат за ступенем впізнаваності, атрибутованістю і трансформованістю, також звертається увага на першоджерела цитування. Розглянуто функції цитат у фентезійному дискурсі: композиційну, комунікативну, інформативну. Зроблено висновок про те, що інтертекстуальність, зокрема цитати, вводять фентезі у світовий контекст, «підключають» його до традиції чарівної казки та магічного реалізму, а також актуалізують інтертекстуальну пам’ять читача. Перспективи дослідження полягають у подальшому аналізі медіа-цитат та інших типів інтертекстуальності.Документ Теоретичні засади дослідження інтертекстуальності як категорії художнього дискурсу(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Бойко, Ольга Олексіївна; Бойко, Ольга Алексеевна; Boiko, Olha O.Метою дослідження є формування теоретичного підґрунтя вивчення інтер- текстуальності та становлення цього поняття як текстово-дискурсивної ка- тегорії. У статті розглянуто різні точки зору дослідників, які у своїх наукових розвідках послуговуються різними термінами: інтертекстуальність, інтер- текст, інтертекстуалізація та інтертекстема. Актуалізовано літературоз- навчі, семіотичні та лінгвістичні підходи до вивчення інтертекстуальності та доводено, що інтертекстуальність є текстотвірним чинником у художньому дискурсі.Документ Функції епіграфів у сучасному фентезі (на матеріалі романів Д. Корній «Гонихмарник» І М. Петросян «Дом, в котором…»)(2019) Бойко, Ольга Олексіївна; Бойко, Ольга Алексеевна; Boiko, Olha O.У статті розглянуто функції епіграфів як інтертекстуальних маркерів у сучасному фентезі. Досліджено джерела запозичень та зроблено висновок, що в українському фентезі переважають питомі українські джерела, у російському – цитати зі світової літератури та елементи фіктивної інтертекстуальності. Розкрито значення епіграфа як метатекстового елемента, проаналізовано його функції. У романі Д. Корній інформативна функція епіграфа пов’язує його з заголовком і текстом підрозділу. У романі М. Петросян переважає сугестивна роль епіграфа, що створює настрій і впливає на розуміння тексту. Ключові слова: інтертекстуальністьДокумент Функції метаданих у створенні електронної картотеки під час лінгвістичного опрацювання тексту в текстовому процесорі SCRIVENER(2021) Бойко, Ольга Олексіївна; Boiko, Olha O.; Бойко, Ольга АлексеевнаРозглянуто функції і можливості текстового процесора Scrivener, як альтернативи традиційному текстовому процесору Microsoft Office Word під час лінгвістичного опрацю- вання тексту і формування електронної картотеки. Продемонстровано створення проєкту Scrivener, відбір ілюстративного матеріалу та подання його у формі картотеки; створення метаданих, що необхідні під час індексування значної кількості карток фактичного мате- ріалу. Перспективами дослідження є пошук можливостей для спрощення й полегшення лінгвістичного аналізу тексту завдяки інноваційним програмам та онлайн сервісам, спрямо- ваним на автоматизацію, структурування інформації, розвиток аналітичних і креативних компетентностей дослідників.Документ Інтердискурсивність у сучасному українському фентезі (на матеріалі роману Дари Корній «Гонихмарник»)(2018) Бойко, Ольга Олексіївна; Бойко, Ольга Алексеевна; Boiko, Olha O.У статті проаналізовано актуальні проблеми текстолінгвістики: у центрі уваги постають категорії інтертекстуальності та інтердискурсивності. їх функціонування в тексті досліджено на матеріалі сучасного українського фентезі, зокрема роману Дари Корній «Гонихмарник». Аналіз лінгвістичних робіт, присвячених дискусійному питанню типології тексту та дискурсу, дозволяє розмежувати поняття «інтертекстуальність», «інтермедіальність» та «інтердискурсивність», унаслідок чого інтердискурсивний аналіз постає більш перспективним для використання завдяки літературознавчим, мистецьким та міжкультурним зв ’язкам. Міфологічний, музичний, літературознавчий та мистецький дискурси, зображення синестетичного світосприйняття персонажів зумовлюють створення «інтелектуального» сучасного фентезі. Під час аналізу встановлено мовні маркери інтердискурсивності, наявні в тексті роману. Докладно розглянуто роль метатексту в текстотворенні, зокрема, відзначено важливе значення системи епіграфів у романі. Цитування, алюзії та ремінісценції визначають багаторівневість створеного тексту. Перспективніш постає більш ретельний аналіз міфологічного та фольклорного дискурсів у текстотворенні роману «Гонихмарник».