Статті та доповіді ФФ
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Статті та доповіді ФФ за Автор "Boiko, Olha O."
Зараз показуємо 1 - 10 з 10
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Використання програми Microsoft Office Excel для лінгвістичного аналізу тексту(2019) Бойко, Ольга Олексіївна; Бойко, Ольга Алексеевна; Boiko, Olha O.У статті викладається методика користування програмою Microsoft Office Excel для оперативного лінгвістичного опрацювання великого масиву текстів. Досліджено функції сучасного програмного забезпечення та розкрито можливості використання тегсету для сегментації матеріалу та швидкого пошуку необхідних фрагментів тексту за допомогою хештегової індексації. Показано актуальність використання програмного забезпечення як альтернативи традиційному картографуванню.Документ Візуалізація інформації за допомогою інтелект-карт у процесі викладання філологічних дисциплін(2023) Бойко, Ольга Олексіївна; Boiko, Olha O.The purpose of the article is to analyze the possibilities of cloud services for the creation of intelligence maps in order to use them in classes in philological disciplines «Academic Writing and Fundamentals of Academic Integrity» and «Actual Problems of Linguistics». The subject of consideration are the services MindMup2 for Google Drive, Miro, Coggle, MindMeister, during their study we used the empirical method, using pre-created or during the development of the map problem, and the comparative method, comparing technical capabilities relevant to teaching educational components «Academic Writing and Fundamentals of Academic Integrity» and «Actual Problems of Linguistics» for students of the educational and professional program «Applied Linguistics» specialty 035 Philology, specialization 035.10 Applied Linguistics. The result of studying this problem is to prove that mental maps are a relevant and effective way to visualize educational information of theoretical and applied nature, they can be used in preparation for lectures and seminars and directly in the classroom: students can collaborate by adding online elements to folders. This can be useful in the process of brainstorming, work on a course and qualification project, preparation of individual projects, etc. Practical value: the results can be used to develop educational and methodological complexes for teaching philological disciplines in the field of literary studies, linguistics, translation studies and applied aspects of philological science. Conclusions: Intelligence maps help to enhance memory, creativity and student activity. Prospects for the study are to analyze the possibilities of creating video content for classes, scribing (presentations), podcasts that will be useful for students with visual impairments.Документ Оніричний дискурс як засіб створення фентезійного художнього світу (на матеріалі творів Макса Фрая і Дари Корній)(2018) Бойко, Ольга Олексіївна; Бойко, Ольга Алексеевна; Boiko, Olha O.У статті досліджено мовні засоби створення оніричного дискурсу у фентезійних творах українських письменників. Особливу увагу приділено наявності або відсутності лексичних маркерів, що відмежовують оніричний текст від основного художнього тексту. Розглянуто сюжетотвірні та текстотвірні функції літературних сновидінь у художньому світі фентезі. Проаналізовано мовні репрезентанти оніричного дискурсу у фентезійних художніх творах.Документ Перетин межі між містами-світами в романі Є. Клюєва ≪Андерманір штук≫(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Бойко, Ольга Олексіївна; Бойко, Ольга Алексеевна; Boiko, Olha O.Романи Є. Клюєва, російсько-датського лінгвіста, досі не підлягали детальному вивченню: знаходимо лише декілька наукових розвідок, присвячених аналізу його текстів, зокрема роману Є. Клюєва «Андерманир штук: Социофренический роман». Топографіку і топоніміку, а також соціофренічний дискурс в романі було досліджено в статтях О. Ловцової [1], [2]. Проте досі не було розглянуто засобів і шляхів, що їх використано в тексті роману для перетину межі між двома містами – Москвою №1 і Москвою №2.Документ Реалізація категорії інтертекстуальності в художньому дискурсі фентезі(2019) Бойко, Ольга Олексіївна; Бойко, Ольга Алексеевна; Boiko, Olha O.Метою дослідження є аналіз інтертекстуальності як системотвірної текстово-дискурсивної категорії в українському сучасному фентезі. Використання інтертекстуальних елементів у фентезійних творах дає змогу авторам творити мультикультурний код тексту, що пов’язаний із усіма важливими напрямами світової культури: музикою, живописом, театром, кіно, літературою – класичною та сучасною. Українські та російські письменники послуговуються різними джерелами інтертекстуальності: в українськомовному фентезі частотними є посилання на українську літературу, фольклор та міфологію, в російськомовному переважають цитати та алюзії зі світової літератури та культури.Документ Специфіка замовлянь як різновиду вербальної магії в художньому дискурсі фентезі(2022) Бойко, Ольга Олексіївна; Бойко, Ольга Алексеевна; Boiko, Olha O.У статті досліджено магічні тексти (замовляння, закляття, прокльони) та їхня специфіка як різновиду вербальної магії в художньому дискурсі українськомовного та російськомовного фентезі, а також як мовленнєвого жанру, що має інтертекстуально- фольклорну семантичну навантаженість. Проаналізовано функції магічних текстів у фентезійному дискурсі, наведено різноскеровані визначення магії та магічних вербальних одиниць у сучасному мовознавстві, розглянуто різновиди деривації, визначено специфіку авторського утворення та використання вербальних магічних одиниць, що мають на меті вплив на людину, її фізичний та психічний стан, а також на навколишній простір і загалом на реальність та Всесвіт. Вони використовуються для різноманітних цілей: захисту/нападу, прохання, пророкування, прокляття або благословення, руйнування або створення. Одиниці вербальної магії тісно пов’язані з мовним вираженням ірреальності. Такі моделі належать до «магії слова», яка поєднується з усіма видами магії. Проаналізовано також особливості синтагматики й парадигматики, функції хронотопу виголошення магічних текстів, виокремленість магічних текстів із побутового мовлення. Схарактеризовано загальну комунікативну ситуацію виголошення магічної сентенції, що включає в себе зовнішні обставини, внутрішній стан суб’єкта магії, а також інтермедіальні включення – магічні зображення, що мають на меті підсилити сугестивний вплив на реципієнтів як усередині тексту, так і на реципієнта – читача. Визначено зв’язок магічних текстів і елементів вигаданих мов у актуалізації концепту МАГІЯ як текстотвірного для фентезійного дискурсу.Документ Текстотвірний потенціал цитат як виразників інтертекстуальності в українському фентезі(2019) Бойко, Ольга Олексіївна; Бойко, Ольга Алексеевна; Boiko, Olha O.У статті досліджено текстотвірний потенціал цитат як виразників інтертекстуальності в українському фентезі. Актуальною проблемою виступає аналіз значення цитат як вербальних маркерів інтертекстуальності у фентезійному дискурсі. Мета статті полягає у вивченні цитат як інтертекстуального елемента в сучасному російськомовному та українськомовному фентезі й визначенні їхнього текстотвірного потенціалу. Створено контаміновану класифікацію цитат за ступенем впізнаваності, атрибутованістю і трансформованістю, також звертається увага на першоджерела цитування. Розглянуто функції цитат у фентезійному дискурсі: композиційну, комунікативну, інформативну. Зроблено висновок про те, що інтертекстуальність, зокрема цитати, вводять фентезі у світовий контекст, «підключають» його до традиції чарівної казки та магічного реалізму, а також актуалізують інтертекстуальну пам’ять читача. Перспективи дослідження полягають у подальшому аналізі медіа-цитат та інших типів інтертекстуальності.Документ Функції епіграфів у сучасному фентезі (на матеріалі романів Д. Корній «Гонихмарник» І М. Петросян «Дом, в котором…»)(2019) Бойко, Ольга Олексіївна; Бойко, Ольга Алексеевна; Boiko, Olha O.У статті розглянуто функції епіграфів як інтертекстуальних маркерів у сучасному фентезі. Досліджено джерела запозичень та зроблено висновок, що в українському фентезі переважають питомі українські джерела, у російському – цитати зі світової літератури та елементи фіктивної інтертекстуальності. Розкрито значення епіграфа як метатекстового елемента, проаналізовано його функції. У романі Д. Корній інформативна функція епіграфа пов’язує його з заголовком і текстом підрозділу. У романі М. Петросян переважає сугестивна роль епіграфа, що створює настрій і впливає на розуміння тексту. Ключові слова: інтертекстуальністьДокумент Функції метаданих у створенні електронної картотеки під час лінгвістичного опрацювання тексту в текстовому процесорі SCRIVENER(2021) Бойко, Ольга Олексіївна; Boiko, Olha O.; Бойко, Ольга АлексеевнаРозглянуто функції і можливості текстового процесора Scrivener, як альтернативи традиційному текстовому процесору Microsoft Office Word під час лінгвістичного опрацю- вання тексту і формування електронної картотеки. Продемонстровано створення проєкту Scrivener, відбір ілюстративного матеріалу та подання його у формі картотеки; створення метаданих, що необхідні під час індексування значної кількості карток фактичного мате- ріалу. Перспективами дослідження є пошук можливостей для спрощення й полегшення лінгвістичного аналізу тексту завдяки інноваційним програмам та онлайн сервісам, спрямо- ваним на автоматизацію, структурування інформації, розвиток аналітичних і креативних компетентностей дослідників.Документ Інтердискурсивність у сучасному українському фентезі (на матеріалі роману Дари Корній «Гонихмарник»)(2018) Бойко, Ольга Олексіївна; Бойко, Ольга Алексеевна; Boiko, Olha O.У статті проаналізовано актуальні проблеми текстолінгвістики: у центрі уваги постають категорії інтертекстуальності та інтердискурсивності. їх функціонування в тексті досліджено на матеріалі сучасного українського фентезі, зокрема роману Дари Корній «Гонихмарник». Аналіз лінгвістичних робіт, присвячених дискусійному питанню типології тексту та дискурсу, дозволяє розмежувати поняття «інтертекстуальність», «інтермедіальність» та «інтердискурсивність», унаслідок чого інтердискурсивний аналіз постає більш перспективним для використання завдяки літературознавчим, мистецьким та міжкультурним зв ’язкам. Міфологічний, музичний, літературознавчий та мистецький дискурси, зображення синестетичного світосприйняття персонажів зумовлюють створення «інтелектуального» сучасного фентезі. Під час аналізу встановлено мовні маркери інтердискурсивності, наявні в тексті роману. Докладно розглянуто роль метатексту в текстотворенні, зокрема, відзначено важливе значення системи епіграфів у романі. Цитування, алюзії та ремінісценції визначають багаторівневість створеного тексту. Перспективніш постає більш ретельний аналіз міфологічного та фольклорного дискурсів у текстотворенні роману «Гонихмарник».