Мікробіологія і біотехнологія

Постійне посилання зібрання

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/13201
ISSN 2076-0558
eISSN 2307-4663

Науковий журнал «Мікробіологія і біотехнологія», заснований у 2007 році, висвітлює результати наукових досліджень у галузі мікробіології і біотехнології, об’єктами яких є прокаріотні (бактерії, архебактерії), еукаріотні (мікроскопічні гриби, мікроскопічні водорості, найпростіші) мікроорганізми та віруси.

Повні тексти видання доступні на сайті Наукової бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова за посиланням:
https://lib.onu.edu.ua/mikrobiologiya-i-biotehnologiya/

Сайт видання:http://mbt.onu.edu.ua/

Переглянути

Перегляд Мікробіологія і біотехнологія за Автор "Beliaeva, Tamara O."

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Деструкция фенола при формировании поливидовой биопленки на природных и синтетических носителях в биофильтре
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Гудзенко, Татьяна Васильевна; Конуп, Игорь Петрович; Волювач, Ольга Вячеславовна; Чабан, Николай Николаевич; Горшкова, Елена Георгиевна; Беляева, Тамара Алексеевна; Галкин, Николай Борисович; Гудзенко, Тетяна Василівна; Конуп, Ігор Петрович; Волювач, Ольга В'ячеславівна; Чабан, Микола Миколайович; Горшкова, Олена Георгіївна; Беляєва, Тамара Олексіївна; Галкін, Микола Борисович; Gudzenko, Tetiana V.; Konup, Ihor P.; Voliuvach, Olha V.; Chaban, Mykola M.; Horshkova, Olena H.; Beliaeva, Tamara O.; Galkin, Mykola B.
    Цель. Определить эффективность процесса очистки воды от фенола микроорганизмами-деструкторами при формировании поливидовой биопленки на природных и синтетических носителях в биофильтре. Методы. В работе использовали ассоциацию бактерий-деструкторов фенола – Aeromonas ichthiosmia ONU552, Васillus subtilis ONU551, Pseudomonas maltophilia ONU329, Pseudomonas fluorescens ONU328, Pseudomonas cepacia ONU327. Окрашивание сформировавшихся биопленок осуществляли 1% раствором акридинового оранжевого. Микроскопию образцов проводили под флуоресцентным микроскопом Primo Star PC и световым микроскопом Carl Ceiss при увеличении ½900, фотографировали с использованием камеры Olympus DCM (3,0 M pixels). Концентрацию фенола в воде определяли экстракционно-фотометрическим методом с использованием 4-аминоантипирина. Результаты. Методом флуоресцентной микроскопии подтверждено, что используемые для очистки воды бактерии-деструкторы фенола образовывали биопленку в биофильтре на носителях разной природы – керамических трубках, створках мидий, торфе, цеолите, активированном угле, синтетическом носителе типа ВИЯ, песке. В лабораторных условиях подтверждена эффективность работы колоночного биофильтра периодического действия проточно-восходящего типа с послойной комплексной загрузкой сорбентов при очистке фенол-содержащей воды (исходная концентрация фенола – 300 мг/л). Через 2 часа работы биофильтра степень очистки воды составляла 40% (остаточная концентрация фенола в воде 180±17,2 мг/л), что было связано с сорбцией фенола на носителях, в процессе биодеструкции она достигала 90% (остаточная концентрация фенола в воде – 29,5±2,8 мг/л) на 6-ой день. В последующие дни эффективность работы био- фильтра при непрерывном поступлении загрязненной фенолом воды была на уровне 50-75%, и в стационарно-циклическом режиме достигала 80- 90% (концентрация фенола в воде варьировала от 29,5±2,8 до 60±5,7 мг/л). Вывод. Новый микробный консорциум образует на природных и синтетических носителях фильтра биопленку, что способствует эффективной очистке воды от фенола и продолжительности работы биофильтра проточного типа (до 2 мес) без дополнительной регенерации.
  • Ескіз
    Документ
    Очищення води від фенолу бактеріями роду Pseudomonas, іммобілізованими на природних і синтетичних носіях
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Гудзенко, Тетяна Василівна; Іваниця, Володимир Олексійович; Конуп, Ігор Петрович; Горшкова, Олена Георгіївна; Волювач, Ольга В'ячеславівна; Беляєва, Тамара Олексіївна; Чабан, Микола Миколайович; Гудзенко, Татьяна Васильевна; Иваница, Владимир Алексеевич; Конуп, Игорь Петрович; Горшкова, Елена Георгиевна; Волювач, Ольга Вячеславовна; Беляева, Тамара Алексеевна; Чабан, Николай Николаевич; Gudzenko, Tetiana V.; Ivanytsia, Volodymyr O.; Konup, Ihor P.; Horshkova, Olena H.; Voliuvach, Olha V.; Beliaeva, Tamara O.; Chaban, Mykola M.
    Мета. Оптимізація процесу очищення води від фенолу з використанням бактерій роду Pseudomonas (P. cepacia ONU327, P. fluorescens ONU328, P. maltophilia ONU329), іммобілізованих на природних і синтетичних носіях. Методи. Концентрацію фенолу у воді визначали екстракційно-фотометричним методом з використанням 4-аміноантипірину. Для очищення води від фенолу (з концентрацією 200 мг/л) використано непатогенні окремі штами бактерій P. fluorescens ONU328, P. maltophilia ОNU329, P. cepacia ОNU327, іммобілізовані на носіях різної природи (цеоліт, мушлі мідій, річковий пісок, керамічні кільця, активоване вугілля, верховий торф, синтетичний носій типу «ВІЯ»).. Результати. Експериментально підтверджено, що адгезія клітин штамів бактерій P. cepacia ONU327, P. fluorescens ONU328, P. maltophilia ONU329 до цеоліту, річкового піску (що практично не сорбують фенол) сприяла ефективній біодеструкції фенолу на 96–100% (залежно від обраного штаму бактерій). Залишкова концентрація фенолу у воді за її обробки (протягом 11 діб) іммобілізованими на цеоліті клітинами штаму P. fluorescens ONU328 або штаму P. maltophilia ONU329 зменшувалася з 200 мг/л до 8,0±0,95 мг/л (ступінь очищення води від фенолу (α)–96%) і до 2,0±0,14 мг/л (α = 99%) – у разі використання іммобілізованих клітин штаму P. cepacia ONU327. Встановлено, що при використанні іммобілізованих на піску річковому мікроорганізмів-деструкторів залишкова концентрація фенолу у воді на 11 добу обробки складала 6,0±0,55 мг/л (α=97%) і 2,0± 0,14 мг/л (α = 99%) – відповідно для штамів P. maltophilia ONU329 і P. fluorescens ONU328; та сягала рівня гранично-допустимої концентрації (ГДК= 0,001 мг/л) – у разі іммобілізованих (на піску річковому) клітин штаму P. cepacia ONU327. Експериментально виявлено, що прискорення очищення води від фенолу відбувалося за умови використання клітин бактерій роду Pseudomonas (P. cepacia ОNU327, P. fluorescens ONU328) іммобілізованих на керамічних трубках і волокнистій насадці типу «ВІЯ». Протягом 5-ти діб експозиції ступінь очищення води від фенолу іммобілізованими на волокнистій насадці типу «ВІЯ» мікроорганізмами-деструкторами з урахуванням поправки на контроль (нативний немодифікований сорбент «ВІЯ») сягав 97% – за дії дії штаму P. cepacia ONU327; та 99% – за дії штаму P. fluorescens ONU328. Висновок. Для прискореного очищення води від фенолу (протягом 5 діб) на 97–99% рекомендовано використовувати штами бактерій P. cepacia ONU327 і P. fluorescens ONU328, іммобілізовані на волокнистій насадці типу “ВІЯ“. Повне знефенолення води спостерігається за її обробки штамами бактерій P. cepacia ONU327, P. fluorescens ONU328, окремо іммобілізованих на активованому вугіллі, річковому піску (для штаму P. cepacia ONU327) та мушлях мідій (для штаму P. fluorescens ONU328) відповідно.
  • Ескіз
    Документ
    Очищення води від фенолу та йонів важких металів асоціацією бактерій роду Pseudomonas
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Горшкова, Олена Георгіївна; Гудзенко, Тетяна Василівна; Волювач, Ольга В'ячеславівна; Конуп, Ігор Петрович; Бєляєва, Тамара Олексіївна; Горшкова, Елена Георгиевна; Гудзенко, Татьяна Васильевна; Волювач, Ольга Вячеславовна; Конуп, Игорь Петрович; Беляева, Тамара Алексеевна; Horshkova, Olena H.; Hudzenko, Tetiana V.; Voliuvach, Olha V.; Konup, Ihor P.; Beliaeva, Tamara O.
    Мета. Очищення води від фенолу та йонів важких металів з використанням бактерій роду Pseudomonas. Методи. Ефективність мікробного очищення оцінено за ступенем вилучення із води циклічних ароматичних сполук - фенолу і важких металів [Pb (II), Cd(II), Zn (II)]. Концентрацію фенолу визначали екстракційно-фотометричним методом з використанням 4-аміноантипірину; важких металів - атомно-абсорбційним методом на полум'яному атомно-абсорбційному спектрофотометрі "Сатурн" в полум'ї суміші "повітря - пропан - бутан". Результати. Для очищення води від фенолу і йонів важких металів використано штами P. fluorescens ONU328, P. maltophilia ОNU329, P. cepacia ОNU327. Встановлено, що за дії окремих штамів мікроорганізмів у кількості 7,5×105 КУО/мл протягом 18–22 діб (залежно від обраного штаму) відбувається повне знефенолення водних розчинів. При використанні асоціації штамів P. fluorescens ONU328, P. maltophilia ОNU329, P. cepacia ОNU327 (1:1:1 в об’ємному співвідношенні) час глибокого очищення води від фенолу з вихідною концентрацією у воді 300 мг/дм3 скорочується до 10 діб. Ступінь вилучення Pb(II), Cd(II), Zn(II) із концентрованих розчинів окремими штамами мікроорганізмів у складі біофлоків сягав 95,00–99,95% при залишковому вмісті іонів важких металів у розчині (0,03–1,0) мг/дм3 . Використання асоціації штамів P. fluorescens ONU328, P. maltophilia ОNU329, P. cepacia ОNU327 забезпечує найбільшу ефективність очищення води від катіонів важких металів. За обробки металовмісних розчинів іммобілізованими у складі біофлокул клітинами бактеріальної асоціації залишкова концентрація Pb (II), Cd (II), Zn (II) складає 0,03±0,001, 0,02±0,001 і 0,03±0,004 мг/дм3 відповідно, що не перевищує гранично-допустимої їх концентрації в очищених водах для скидання у каналізацію. Висновок. Використані штами бактерій роду Pseudomonas характеризуються поліфункціональним потенціалом біотехнологічного призначення – деструктивним щодо фенолу та сорбційно-акумулювальним щодо йонів важких металів, що розкриває перспективи їх використання в комплексній біотехнології очищення навколишнього середовища від полютантів різної природи.
  • Ескіз
    Документ
    СКЛАД ЖИРНИХ КИСЛОТ ЛІПІДІВ НАФТООКИСНЮВАЛЬНИХ ШТАМІВ БАКТЕРІЙ РОДУ PSEUDOMONAS
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014) Гудзенко, Тетяна Василівна; Коротаєва, Надія Володимирівна; Волювач, Ольга В'ячеславівна; Бєляєва, Тамара Олексіївна; Горшкова, Олена Георгіївна; Іваниця, Володимир Олексійович; Гудзенко, Татьяна Васильевна; Коротаева, Надежда Владимировна; Волювач, Ольга Вячеславовна; Беляева, Тамара Алексеевна; Горшкова, Елена Георгиевна; Иваница, Владимир Алексеевич; Gudzenko, Tetyana O.; Korotaieva, Nadiia V.; Voliuvach, Olha V.; Beliaeva, Tamara O.; Horshkova, Olena H.; Ivanytsia, Volodymyr O.
    Мета. Визначення складу жирних кислот ліпідів та ідентифікація штамів бактерій роду Pseudomonas, що окиснюють нафту та нафтопродукти, за їх жирно-кислотним складом. Методи. Аналіз жирних кислот штамів Pseudomonas sp. ONU328 і Pseudomonas sp. ONU329 проводили методом газовоїхроматографії з використанням системи ідентифікації мікроорганізмів MIDI Sherlock (MIDI, USA). Результати. Аналіз результатів хроматографічних досліджень показав, що домінантними в жирно-кислотному профілі штамів Pseudomonas sp. ONU328 і Pseudomonas sp. ONU329 були довголанцюгові ненасичені та насичені жирні кислоти, а також їх розгалужені структурні ізомери. В профілях обох штамів виявлено гексадеканову (СІ6:0) та гексадеценову (C16:lw7c/C]6:lw6c) жирні кислоти. На сумарну частку коротколанцюгових насичених гідроксикислот у штамі Pseudomonas sp. ONU328 припадало 12,6%, а у штамі Pseudomonas sp. ONU329 до 7% від загальної суми площ піків на хроматограмах складали розгалужені ізомери коротколанцюгових насичених гідроксикислот. Вперше встановлено, що штами близькоспоріднених видів псевдомонад чітко розмежовуються за наявністю циклогептадекановоїу Pseudomonas sp. ONU328 та 13-метилтетрадеканової (СІ5:0 iso) і 12-метилтетрадеканової (C]S:0 anteiso) жирних кислоту Pseudomonas sp. ONU329. Ознакою цих штамів також слугує показник ненасиченості жирних кислот. Висновок. За складом жирних кислот досліджувані штами Pseudomonas sp. ONU329 та Pseudomonas sp. ONU328 ідентифіковані, відповідно як Pseudomonas maltophïlia ONU329 та Pseudomonas fluorescens ONU328. Відмічені особливості жирно-кислотного профілю досліджуваних мікроорганізмів систематизовані та можуть бути використані як допоміжний ключ для розмежовування бактерій цих видів.