Вісник Одеського національного університету. Філологія
Постійне посилання зібрання
Галузь і проблематика: журнал видається на філологічному факультеті Одеського національного університету імені І. І. Мечникова і містить статті ведучих вчених. Серія включає два випуски: один представляє результати досліджень в галузі мовознавства, інший – літературознавства.
Переглянути
Перегляд Вісник Одеського національного університету. Філологія за Автор "Chmyr, Andrii V."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Паратекстуальні елементи в романі Петра Кралюка «Шестиднев, або Корона дому Острозьких»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Чмир, Андрій Валерійович; Chmyr, Andrii V.У статті йдеться про такий тип транстекстуальності як паратекстуальність у романі «Шестиднев, або Корона дому Острозьких» сучасного українського письменника історичного спрямування Петра Кралюка. Установлено, що вивченню паратексту приділили увагу як літературознавці, так і лінгвісти. З’ясовано, що паратекстуальні елементи (заголовок, епіграф, підзаголовок, передмова, післямова) стають порогом для читача до основного тексту. Було розглянуто сенс подвійного заголовку в романі (два смислових центри – Шестодневи та корона). Наголошено на тому, яку роль відіграє у творі присвята Ігорю Пасічнику (подяка за ідею написання та роздуми над можливістю осягнення історії). Було приділено увагу кожному розділу роману (всього їх 6),оскільки вони мають назви (певний колір та топос), які розкривають сенс того, що в них відбувається. Простежено ключове значення колористики в художньому світі «Шестиднева» («Барва зелена. Турів», «Барва сивини. Київ», «Барва чорна. Варшава», «Барва жовта. Дермань», «Барва червона. Дубно», «Барва золота. Острог»). Установлено, яку роль відіграє корона у творі, який зв’язок вінця з назвою роману. Головний герой залишає після себе не тільки матеріальну спадщину, але й духовну (книгодрукування та освіта), яка має для його нащадків першочерговий сенс. Паратекстуальний рівень «Шестиднева» пов’язаний із баченням автора своєї концепції історії, яка розкривається завдяки постаті князя Василя-Костянтина Острозького.Документ Інтертекстуальні засоби в романі «Сильні та одинокі» П. Кралюка(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Чмир, Андрій Валерійович; Chmyr, Andrii V.У статті виділено та розглянуто ті засоби міжтекстового відношення (алюзія, ремінісценція, цитата), які наявні в романі «Сильні та одинокі» Петра Кралюка. Було звернуто увагу на інтертекстуальність, яка постає одним з авторських принципів моделювання минулого. Встановлено, що кожний із чотирьох історичних романів письменника («Шестиднев, або Корона дому Острозьких» (2010), «Сильні та одинокі» (2011), «Данило Острозький: образ, гаптований бісером» (2016) і «Справжній Мазепа» (2017)) містить міжтекстові відношення, що вказує на діалогічність П. Кралюка по відношенню до документів та інших літературних творів. Підкреслено, що «Сильні та одинокі» порівняно з іншими романами автора відносно недалекий до сьогодення в часі, що і зумовлює його актуальність. Наголошено, що головним героєм вищеназваного твору письменника постає провідник українського націоналізму Степан Бандера (1909–1959).«Сильні та одинокі» містять алюзії (натяки, відсилання), які було віднесено до різних груп (літературні, біблійні, міфологічні, особові). В цьому творі П. Кралюка виокремлено ремінісценцію (відгомін), яка нагадує читачу роман «Сад Гетсиманський» (1950) Івана Багряного. Останнім інтертекстуальним засобом у «Сильних та одиноких» є цитата, яка наявна вже на паратекстуальному рівні твору (заголовок та епіграф). У відгуку читача на роман П. Кралюка не залишилась поза увагою частотність цитувань. У статті було виділено два великі блоки цитат у «Сильних та одиноких»: літературні твори та історичні документи з пам’ятками.