Вісник Одеського національного університету. Біологія

Постійне посилання зібрання

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/13226

Галузь та проблематика: “Вісник ОНУ. Біологія” висвітлює експериментальні та теоретичні дані про особливості будови, розвитку та функціонування рослинних і тваринних організмів, флору і фауну України, біохімічні основи регуляції у клітинах і органах, досягнення генетики і біотехнології, проблеми екології та збереження біорізноманіття; історію біологічного факультету та Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. DOI 10.18524/2077-1746 Повні тексти видання доступні на сайті Нб за посиланням: http://lib.onu.edu.ua/ukrayinska-biologiya/

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 12 з 12

ЕКСПРЕСІЯ ТА КОРЕЛЯЦІЙНІ ЗВ'ЯЗКИ ЦИТОМЕТРИЧНИХ ОЗНАК КЛІТИН ЧОЛОВІЧИХ ГЕНЕРАТИВНИХ СТРУКТУР ПШЕНИЦІ, ЖИТА ТА ЇХ ГІБРИДІВ В ОНТОГЕНЕЗІ РОСЛИН
(2010) Алєксєєва (Трочинська), Тетяна Григорівна; Алексеева (Трочинская), Татьяна Григорьевна; Alieksieieva (Trochynska), Tetiana H.
За допомогою комп’ютерної цитометрії визначено показники оптичної щільності ядерець і цитоплазми клітин чоловічих генеративних структур пшениці, жита та міжродових гібридів першого покоління за забарвлення на сумарний білок. Виявлено суттєвий видовий та сортовий поліморфізм у прояві досліджуваних кількісних ознак у батьківських форм. Встановлено наявність високого кореляційного зв’язку між вмістом білків у ядерці і цитоплазмі досліджуваних клітин усіх використаних злаків протягом мікроспорогенезу. Показано зміни кореляційних зв’язків між об’ємом ядерець і вмістом білків у ядерці і цитоплазмі в процесі мікроспорогенезу. С помощью компъютерной цитофотометрии определены показатели оптической плотности ядрышек и цитоплазмы клеток мужских генеративных структур пшеницы, ржи и межродовых гибридов первого поколения при окрашивании на суммарный белок. Установлен существенный видовой и сортовой полиморфизм в проявлении изученных количественных признаков родительских форм. Показана высокая корреляционная связь между содержанием белков в ядрышках и цитоплазме изученных клеток всех использованных злаков на протяжении микроспорогенеза. Выявлены изменения корреляционных связей между объемом ядрышек и содержанием белков в ядрышках и цитоплазме в процессе микроспорогенеза. The optical density indices of nucleolei and cytoplasm of male generative structures cells of wheat, rye and F1 intergeneric hybrids, stained for the detection of total protein have been estimated. The essential differences depending on the species and cultivar have been determined for investigated characters of parental forms cells. The close correlation between protein content in the nucleolei and cytoplasm of all studied cereals cells have been shown during microsporogenesis. The dynamics of correlation between nucleolei volumes and protein content of nucleolei and cytoplasm have been observed for cells of male generative structures in microsporogenesis.
Морфологічні особливості клітин антиподального комплексу деяких форм злаків
(Астропринт, 2006) Алєксєєва (Трочинська), Тетяна Григорівна; Бланковська, Тамара Пилипівна; Алексеева (Трочинская), Татьяна Григорьевна; Бланковская, Тамара Филипповна; Alieksieieva (Trochynska), Tetiana H.; Blankovska, Tamara Pylypivna
Проведено порівняльний аналіз морфології клітин антиподального комплексу пшениці,жита та пшенично-житніх гібридів другого та третього поколінь. Особливу увагу звертали на морфологічні параметри ядерця та динаміку їх змін в залежності від форми злаку та етапу онтогенезу.
Морфологія зародкового мішка у другого та третього поколінь пшенично-житніх гібридів
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2004) Алєксєєва (Трочинська), Тетяна Григорівна; Бланковська, Тамара Пилипівна; Алексеева (Трочинская), Татьяна Григорьевна; Бланковская, Тамара Филипповна; Alieksieieva (Trochynska), Tetiana H.; Blankovska, Tamara Pylypivna
Проведено порівняльне дослідження розвитку зародкового мішка у другого та третього поколінь пшенично-житніх гібридів та батьківських форм. Виявлено запізнення процесів диференціювання полюсів ценоцитного зародкового мішка у F2 пшенично-житніх гібридів у порівнянні з батьківськими формами. У F2п і д час цвітіння рослин зародковий мішок залишається незрілим. У F3 розвиток і будова зародкового мішка майже не відрізняються від такого у материнської форми.
Мінливість вмісту рнк у клітинах спорогенної тканини жита, пшениці та F1 пшенично-житніх гібридів
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2011) Алєксєєва (Трочинська), Тетяна Григорівна; Алексеева (Трочинская), Татьяна Григорьевна; Alieksieieva (Trochynska), Tetiana H.
На прикладі клітин спорогенної тканини сортів озимої м’якої пшениці, жита та пшенично-житніх гібридів першого покоління досліджено мінливість кількісних цитохімічних ознак «вміст РНК у ядерці» і «вміст РНК у цитоплазмі». Встановлено вірогідні відмінності характеру фенотипового розподілу зазначених показників в залежності від роду та плоїдності використаних злаків. Показано вірогідний вплив генотипу материнської форми на значення та мінливість кількісних цитохімічних ознак
Ознаки антиподального комплексу другого та третього поколінь пшенично-житніх гібридів у порівнянні з батьківськими формами
(Астропринт, 2007) Алєксєєва (Трочинська), Тетяна Григорівна; Бланковська, Тамара Пилипівна; Алексеева (Трочинская), Татьяна Григорьевна; Бланковская, Тамара Филипповна; Alieksieieva (Trochynska), Tetiana H.; Blankovska, Tamara Pylypivna
Проведено порівняльний аналіз генетико-статистичних параметрів клітин антиподального комплексу пшениці, жита та пшенично-житніх гібридів другого та третього поколінь. Встановлено, що кількість клітин-антипод, об'єм їх ядер та ядерець в зародковому мішку пшениці, жита та пшенично-житніх гібридів носять формоспецифічний характер. Найбільш стабільними ознаками антиподального комплексу досліджених злаків є сумарні об'єми ядер і ядерець його клітин. У ряді поколінь пшенично-житні гібриди за ознаками антиподального комплексу наближаються до материнської форми. Проведен сравнительный анализ генетико-статистических параметров клеток антиподального комплекса пшеницы, ржи и пшенично-ржаных гибридов второго и третьего поколений. Установлен формоспецифический характер как для количества клеток антиподального комплекса исследованных форм злаков, так и для объемов ядер и ядрышек антипод. Наиболее стабильными признаками антиподального комплекса являются суммарные объемы ядер и ядрышек антипод одного зароды- шевого мешка. В ряду поколений пшенично-ржаные гибриды по признакам анти- подального комплекса приближаются к материнской форме. The comparative analysis of antipodal cells genetical-statistic axes has been made among the second and third generations of wheat-rye hybrids and the parental forms. The cereal has been shown the dependence on form of for such axes as quantity of antipodes and volumes of nuclei and nucleolei. The most stability was peculiar to "the total volume of nuclei" and "the total volume of nucleolei" of the embrio sac. The features of antipodal complex of wheat-rye hybrids were approximating to the maternal form in the number of generations.
Особливості асоціативних зв’язків між негомологічними алелями ген-ензимних систем в різних угрупованнях R. venosa Чорного моря
(Одеський національний університет, 2016) Топтіков, Валентин Анатолійович; Тоцький, Владлен Миколайович; Алєксєєва (Трочинська), Тетяна Григорівна; Ковтун, Олег Олексійович; Топтиков, Валентин Анатольевич; Тоцкий, Владлен Николаевич; Алексеева (Трочинская), Татьяна Григорьевна; Ковтун, Олег Алексеевич; Toptikov, Valentyn A.; Totskyi, Vladlen M.; Alieksieieva (Trochynska), Tetiana H.; Kovtun, Oleh O.
За допомогою коефіцієнту асоційованості Расела-Рао та коефіцієнту нерівноважності за зчепленням визначали наявність спряженості між алелями різних локусів, що контролюють ензимні системи. Алозими виявляли шляхом електрофорезу. Досліджували угруповання рапани, які мешкають в різних акваторіях північно-західної частини Чорного моря (Одеська затока, Тарханкут, о. Зміїний). Виявлено, що між окремими алелями локусів ферментів рапани формуються тимчасові асоціації, деякі з яких можуть зберігатися в популяціях тривалий час. Обговорюються умови формування асоціацій алелів та роль цих асоціацій в адаптації тварин і виникненні адаптивних комплексів генів.
Оцінка впливу харчових барвників на Drosophila melanogaster meigh
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Алєксєєва (Трочинська), Тетяна Григорівна; Шерен, А. В.; Білоконь, Світлана Василівна; Alieksieieva (Trochynska), Tetiana H.; Sheren, A. V.; Bilokon, Svitlana V.; Алексеева (Трочинская), Татьяна Григорьевна; Белоконь, Светлана Васильевна
Досліджували вплив внесення у харчове середовище синтетичних харчових барвників Індигокармін® і Понсо червоний® на показники пристосованості Drosophila melanogaster лінії Сanton-S. Встановлено відсутність суттєвого впливу харчових барвників у рекомендованих концентраціях на тривалість життя мух дослідних варіантів. Показник плодючості комах, навпаки, вірогідно зменшувався з підвищенням концентрації досліджуваних препаратів. У той же час визначення активності роботи генетичного апарату клітин слинних залоз личинок мух у дослідних варіантах виявило пригнічувальний ефект барвників лише за умови внесення мінімальних концентрацій.
Оцінка регенераційного потенціалу гібридного матеріалу рису посівного (Oryza sativa l.)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Шестопал, Оксана Леонідівна; Замбріборщ, І. С.; Шпак, Д. В.; Алєксєєва (Трочинська), Тетяна Григорівна; Афіногенов, О. А.; Shestopal, Oksana L.; Zambriborsh, І. S.; Shpak, D. V.; Alieksieieva (Trochynska), Tetiana H.; Afinogenov, O. A.; Алексеева (Трочинская), Татьяна Григорьевна
Проведено тестування гаплопродукційного потенціалу у культурах пиляків п’яти гібридних популяцій F3 рису Oryza sativa L. До культури in vitro було введено 30944 пиляків п’яти генотипів. Шляхом андрогенезу в культурі пиляків рису отримано 6542 новоутворень (21,14 ± 0,23 в середньому на 100 пиляків), які регенерували 539 зелених рослин (1,74 ± 0,07 в середньому на 100 пиляків). Найбільший регенераційний потенціал в культурі пиляків виявили у рослин гібридної популяції F3 Labelle/Малиш (2,90 ± 0,17). На сучасний момент на етапі колосіння дорощуються 193 рослини-регенеранта (35,8 %).
Поліморфози клітин чоловічих генеративних стуктур пшениці, жита та їх гібридів F1 за кількістю ядерець на різних стадіях мікроспорогенезу
(Астропринт, 2008) Алєксєєва (Трочинська), Тетяна Григорівна; Алексеева (Трочинская), Татьяна Григорьевна; Alieksieieva (Trochynska), Tetiana H.
У клітинах чоловічих генеративних структур п’яти сортів м’якої озимої пшениці, озимого жита та їх гібридів F1 досліджували кількість ядерець в ядрах на п’яти етапах мікроспорогенезу. Виявлені суттєві видоспецифічні та сортоспецифічні відмінності за досліджуваним каріометричним показником. В клетках мужских генеративных структур пяти сортов мягкой озимой пшеницы, озимой ржи и их гибридов F1 изучали количество ядрышек в ядрах на пяти этапах микро - Кількість ядерець в ядрах клітин чоловічих генеративних структур злаків спорогенеза. Для исследуемого кариометрического признака выявлены существенные видо- и сортоспецифические различия.
Розвиток генеративних структур пшенично-житніх гібридів першого покоління
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Бланковська, Тамара Пилипівна; Алєксєєва (Трочинська), Тетяна Григорівна; Бланковская, Тамара Филипповна; Алексеева (Трочинская), Татьяна Григорьевна; Alieksieieva (Trochynska), Tetiana H.
Проведено порівняльне дослідження процесу мегаспорогенезу у гібридів F1 від схрещування м’якої пшениці з житом та материнської форми — м’якої пшениці. Виявлені критичні етапи розвитку жіночих генеративних структур. Встановлено темпоральний зсув у розвитку репродуктивних структур гібридів порівняльно з вихідними формами.
Роль антиоксидантних ферментів у функціонуванні механізмів старіння на прикладі ячменю
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Алєксєєва (Трочинська), Тетяна Григорівна; Топтіков, Валентин Анатолійович; Січняк, Олександр Львович; Alieksieieva (Trochynska), Tetiana H.; Toptikov, Valentyn A.; Sichniak, Oleksandr L.
Незважаючи на пильну увагу до процесу старіння насіння, досі немає однозначної відповіді на питання про механізми старіння. Розв’язання цих питань обумовлено як господарськими потребами, так і необхідністю зберігання генетичних ресурсів рослин. Мета. Метою роботи було дослідження впливу тривалого зберігання насіння різних сортів ячменю, попередньо диференційованих за толерантністю до старіння насіння, на стан ферментів антиоксидантної системи. Методика. Дослідження проводили на трьох сортах ячменю (Hordeum vulgare L.) Росава, Селена Стар і Трудівник, що зберігалися у неспеціалізованих умо- вах лабораторії у паперових конвертах протягом 8 років. Оцінку життєздатності насіння визначали за енергією проростання і схожістю [ДСТУ 4138–2002, 2003]. Прямий тест доповнювали цитогенетичним дослідженням: ана-тело- фазним тестом. Стан антиоксидантної системи характеризували електрофоре- тичним методом за вивчення неспецифічної пероксидази та супероксиддисму- тази в пророслих пагонах. Визначали кількість множинних форм ферментів, їх відносну електрофоретичну рухливість та питому вагу (частку) у відсотках у загальному спектрі. Ферментативну активність оцінювали за площею піків відповідних множинних форм на денситограмах. Основні результати. За толерантністю до тривалого зберігання за прямого та цитогенетичного тестів досліджуванні сорти розташовувалися наступним чи- ном: Трудівник > Росава > Селена Стар. Показано, що життєздатність насіння після зберігання тісно пов’язана із активністю пероксидази та супероксиддис- мутази: більш толерантним сортам властива стабільність загальної активності пероксидази та супероксиддисмутази. Висновки. У визначенні життєздатності насіння за тривалого зберігання провідну роль мають питома активність середньорухливої фракції пероксида- зи та мало- і середньорухливої фракцій СОД
Сравни тельный анализ адаптивного потенциала особей рапаны (Rapana venosa valenciennes, 1846) и мидии (Mytilus galloprovincialis lamark, 1819) из одного биотопа
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014) Топтиков, Валентин Анатольевич; Тоцкий, Владлен Николаевич; Алексеева (Трочинская), Татьяна Григорьевна; Ковтун, Олег Алексеевич; Топтіков, Валентин Анатолійович; Тоцький, Владлен Миколайович; Алєксєєва (Трочинська), Тетяна Григорівна; Ковтун, Олег Олексійович; Toptikov, Valentyn A.; Totskyi, Vladlen M.; Alieksieieva (Trochynska), Tetiana H.; Kovtun, Oleh O.
Определяли устойчивость к условиям безводной среды особей R. venosa и M. galloprovincialis по продолжительности их жизни. При одинаковых значениях минимального (двое суток) и максимального (семь суток) времени жизни в экстремальных условиях эксперимента особи исследуемых видов различались темпами гибели. Установлена связь устойчивости моллюсков к экстремальным условиям среды с их размерно-массовыми показателями. У рапаны максимальная адаптивная способность к заданным экстремальным условиям проявлялась на уровне мелкоразмерных и более молодых особей, у мидии более устойчивыми были крупноразмерные особи

Переглянути

Перегляд Вісник Одеського національного університету. Біологія за Автор "Alieksieieva (Trochynska), Tetiana H."

Результатів на сторінці

Налаштування сортування