Монографії ФІФ

Постійне посилання зібрання

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/4766

Переглянути

Перегляд Монографії ФІФ за Автор "Khmarskyi, Vadym М."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Археографічна діяльність Одеського товариства історії і старожитностей
    (“Астропринт”, 2002) Хмарський, Вадим Михайлович; Хмарский, Вадим Михайлович; Khmarskyi, Vadym М.
    У монографії розглядається діяльність найстарішого на півдні України наукового історичного товариства — Одеського товариства історії і старожитностей — по пошуку, збиранню, збереженню, опису і публікації писемних пам’яток. Аналізуються література і джерела, наводиться загальна характеристика цієї наукової установи, простежуються основні етапи її археографічної діяльності. Для істориків, викладачів та студентів, усіх, хто цікавиться історією Південної України. Одеське товариство історії і старожитностей залишило нащадкам значну наукову спадщину, яка і у новому тисячолітті залишається затребуваною. Будь-який історик-початківець залучає її під час дослідження історії Південної України. На перший погляд, історія цієї наукової установи здається загальновідомою, а її науковий доробок — досконало вивченим і використаним. Та при більш детальному розгляді виявляється, що не так часто цей осередок історичної науки у краї ставав предметом вивчення істориків, а деякі напрямки його діяльності майже не досліджувались. Виникнення і діяльність Одеського товариства історії і старожитностей не можна розглядати відокремлено від контексту суспільних процесів, що відбувались в Російській імперії і в Україні у XIX — на початку XX ст. Разом з тим не можна і не враховувати особливостей історичної долі краю та унікальності міста, в якому виникла перша на півдні України наукова історична установа.
  • Ескіз
    Документ
    М. Я. Ґрот у стінах Новоросійського університету
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Хмарський, Вадим Михайлович; Музичко, Олександр Євгенович; Хмарский, Вадим Михайлович; Khmarskyi, Vadym М.; Muzychko, Oleksandr Ye.; Музычко, Александр Евгеньевич
    У лютому 1883 р. до Одеси надійшли дві телеграми з Києва від одного й того адресанта – декана історико-філологічного факультету університету Св. Володимира видатного історика-україніста професора Володимира Боніфатійовича Антоновича. Торкались вони однієї особи – Миколи Яковича Ґрота. Перша з них, від 11 лютого, на ім’я професора імператорського Новоросійського університету (далі – ІНУ) Олександра Олександровича Кочубинського («Диспут Ґрота закінчено. Визнано доктором»). Друга, від 28 лютого, на ім’я ректора ІНУ Семена Петровича Ярошенка («Засвідчую, що рада університету Св. Володимира визнала ступінь доктора філософії професора Ніжинського інституту Миколи Ґрота»)1. Як виявилось, пов’язане це було з інтересом ІНУ до особи молодого й здібного науковця.