Критическая модель Н. Страхова (диалог с учителем)
Вантажиться...
Дата
2016
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
Анотація
Актуализация изучения наследия Н. Страхова связана с противоречивостью
суждений о его критической рефлексии в современном литературоведении. Имя
Н. Страхова не заняло должного места в системе литературоведческих исследований.
До сегодняшнего времени не собраны и не систематизированы его оценки
литературного процесса ІІ пол. ХІХ в., не выявлена его личностная критическая
модель. В статье анализируются литературно-эстетические взгляды Н. Страхова.
Делается акцент на творческом диалоге Н. Страхова и Ап. Григорьева. Ставится
вопрос о самостоятельной позиции Н. Страхова, обусловленной развитием
литературы и искусства определенного исторического времени.
Актуалізація вивчення спадщини М. Страхова пов’язана зі суперечністю суджень про його критичну рефлексію у сучасному літературознавстві. Ім’я М. Страхова не зайняло належного місця в системі досліджень історії критики сер. ХІХ ст. До сьогоднішнього часу не зібрані та не систематизовані його оцінки літературного процесу ІІ пол. ХІХ ст., не виявлена його особиста критична модель. У статті аналізуються літературно-естетичні погляди М. Страхова. Робиться акцент на творчому діалозі М. Страхова та Ап. Григор’єва. Ставиться питання щодо самостійної позиції М. Страхова, яка обумовлена розвитком літератури та мистецтва певного історичного часу.
Statement of a problem. Mainstreaming of N. Strakhov’s heritage is caused by discrepancy of judgments of modern literary critics about him. The name of N. Strakhov didn’t take a due place in system of literary researches. Till nowadays his marks of Russian literary process of the second part of the 19 century are not collected and systematized. His personal critical model isn’t revealed. The aim of research is in making monitoring about philosophical and esthetic and literary positions of the critic. The tasks are in defining of essence of polemic of N. Strakhov with modern to him critics and to define his position in the context of a slavsfeel’s and soil’s critical reflection. Interpretative practice of N. Strakhov developed from the one side under the influence of the Ap. Grigoriev. From the other side it was determined by N. Strakhov’s aspiration to take his outlook position. Because of the above «an anthological meeting» of two types of critical consciousness: soils’ (Ap. Grigoriev) and slavfeels’s (N. Strakhov) is established. N. Strakhov indicated his platform in the Zarya magazine where he conducted critical department in 1869–1871 as slavsfeels’s. Counter with opinions of Ap. Grigoriev, N. Strakhov places the main emphasis on the proof of banality of «theorists» of their isolation from real Russian life. N. Strakhov disproved the point of view of Ap. Grigoriev that literature is a main power which can’t be operated. From here is the rationalistic understanding of art, aspiration to reach the «thought idea» of the product. As a result of making research it is possible to summarize the following. Nigilists, according to N. Strakhov’s opinion, rejected the words any independent ethics and every ethics in general, substituting moral categories with abstract categories of happiness or satisfaction. Paradox from his point of view that in the history of the Russian culture it was time of esthetic, philosophical and religious awakens. The received results caused the following conclusion. Problems which worried N. Strakhov were prompted by time and development of literary process therefore its correction of views of Ap. Grigoriev is quite natural.
Актуалізація вивчення спадщини М. Страхова пов’язана зі суперечністю суджень про його критичну рефлексію у сучасному літературознавстві. Ім’я М. Страхова не зайняло належного місця в системі досліджень історії критики сер. ХІХ ст. До сьогоднішнього часу не зібрані та не систематизовані його оцінки літературного процесу ІІ пол. ХІХ ст., не виявлена його особиста критична модель. У статті аналізуються літературно-естетичні погляди М. Страхова. Робиться акцент на творчому діалозі М. Страхова та Ап. Григор’єва. Ставиться питання щодо самостійної позиції М. Страхова, яка обумовлена розвитком літератури та мистецтва певного історичного часу.
Statement of a problem. Mainstreaming of N. Strakhov’s heritage is caused by discrepancy of judgments of modern literary critics about him. The name of N. Strakhov didn’t take a due place in system of literary researches. Till nowadays his marks of Russian literary process of the second part of the 19 century are not collected and systematized. His personal critical model isn’t revealed. The aim of research is in making monitoring about philosophical and esthetic and literary positions of the critic. The tasks are in defining of essence of polemic of N. Strakhov with modern to him critics and to define his position in the context of a slavsfeel’s and soil’s critical reflection. Interpretative practice of N. Strakhov developed from the one side under the influence of the Ap. Grigoriev. From the other side it was determined by N. Strakhov’s aspiration to take his outlook position. Because of the above «an anthological meeting» of two types of critical consciousness: soils’ (Ap. Grigoriev) and slavfeels’s (N. Strakhov) is established. N. Strakhov indicated his platform in the Zarya magazine where he conducted critical department in 1869–1871 as slavsfeels’s. Counter with opinions of Ap. Grigoriev, N. Strakhov places the main emphasis on the proof of banality of «theorists» of their isolation from real Russian life. N. Strakhov disproved the point of view of Ap. Grigoriev that literature is a main power which can’t be operated. From here is the rationalistic understanding of art, aspiration to reach the «thought idea» of the product. As a result of making research it is possible to summarize the following. Nigilists, according to N. Strakhov’s opinion, rejected the words any independent ethics and every ethics in general, substituting moral categories with abstract categories of happiness or satisfaction. Paradox from his point of view that in the history of the Russian culture it was time of esthetic, philosophical and religious awakens. The received results caused the following conclusion. Problems which worried N. Strakhov were prompted by time and development of literary process therefore its correction of views of Ap. Grigoriev is quite natural.
Опис
Ключові слова
критика, рефлексия, концепция, код времени, критика, рефлексія, концепція, код часу, criticism, reflection, concept, time code
Бібліографічний опис
Проблеми сучасного літературознавства = The problems of contemporary literary studies