Емоційний фреймінг новин і панічні реакції аудиторії: експериментальне психолінгвістичне дослідження
Альтернативна назва
Emotional framing in news discourse and its impact on panic reactions: a psycholinguistic study
Вантажиться...
Дата
2026
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
2707-0409
E-ISSN
2707-0417
Назва тому
Видавець
Гельветика
Анотація
Зростаючий вплив медіа на психоемоційний стан суспільства у контексті соціальної невизначеності робить актуальним дослідження механізмів формування панічних реакцій аудиторії. Метою статті є експериментальне виявлення та аналіз впливу емоційного фреймінгу новинних текстів на панічні реакції реципієнтів з позиції психолінгвістики, шляхом порівняння емоційних реакцій на повідомлення з різним рівнем емоційної інтенсифікації мовлення.
Дослідження передбачало порівняння трьох типів фреймів: загрозливої невизначеності, фактологічної дескрипції та регулятивного контролю. Результати показали статистично значущі відмінності між групами (F(2, 57) = 18,32; p < 0,001), з максимальними показниками панічної афективної активації у межах фрейму загрозливої невизначеності та мінімальними – у регулятивному фреймі. Компонентний аналіз виявив, що тілесна напруга та інтенсивність страху є найбільш чутливими до мовних маркерів невизначеності. Гендерні відмінності проявляються у різних модусах когнітивно-афективної чутливості до мовних стратегій регуляції.
Отримані дані підтверджують системну роль психолінгвістичної організації новинного тексту у формуванні панічних реакцій аудиторії та відкривають перспективи для подальших досліджень медіаіндукованих емоційних процесів.
The increasing impact of contemporary media discourse on the psycho-emotional state of society in conditions of social uncertainty necessitates a deeper examination of the mechanisms through which panic responses are formed in audiences. The present study seeks to empirically investigate the effects of emotional framing in news texts on recipients’ panic reactions from a psycholinguistic standpoint, focusing on differences in emotional responses to messages characterized by varying degrees of linguistic emotional intensification. The experimental design involved a comparison of three framing types: threat-based uncertainty framing, factual-descriptive framing, and regulatory framing aimed at restoring a sense of control. Statistical analysis demonstrated significant differences in panic affective activation across the groups (F(2, 57) = 18.32; p < 0.001). The highest levels of panic activation were associated with threat-based uncertainty frames, whereas the lowest values were observed in the regulatory framing condition. Component-level analysis revealed that bodily tension and fear intensity were the most sensitive indicators of linguistic uncertainty. Gender-related differences were identified in patterns of cognitive-affective responsiveness to regulatory linguistic strategies. The findings substantiate the systemic influence of psycholinguistic structuring of news discourse on the formation of audience panic reactions and outline promising directions for further research into media-induced emotional processes.
The increasing impact of contemporary media discourse on the psycho-emotional state of society in conditions of social uncertainty necessitates a deeper examination of the mechanisms through which panic responses are formed in audiences. The present study seeks to empirically investigate the effects of emotional framing in news texts on recipients’ panic reactions from a psycholinguistic standpoint, focusing on differences in emotional responses to messages characterized by varying degrees of linguistic emotional intensification. The experimental design involved a comparison of three framing types: threat-based uncertainty framing, factual-descriptive framing, and regulatory framing aimed at restoring a sense of control. Statistical analysis demonstrated significant differences in panic affective activation across the groups (F(2, 57) = 18.32; p < 0.001). The highest levels of panic activation were associated with threat-based uncertainty frames, whereas the lowest values were observed in the regulatory framing condition. Component-level analysis revealed that bodily tension and fear intensity were the most sensitive indicators of linguistic uncertainty. Gender-related differences were identified in patterns of cognitive-affective responsiveness to regulatory linguistic strategies. The findings substantiate the systemic influence of psycholinguistic structuring of news discourse on the formation of audience panic reactions and outline promising directions for further research into media-induced emotional processes.
Опис
Ключові слова
емоційний фреймінг, панічна афективна активація, психолінгвістика, новинний дискурс, медіаіндукована тривога, гендерні відмінності, emotional framing, panic affective activation, psycholinguistics, news discourse, media-induced anxiety, gender differences
Бібліографічний опис
Порпуліт О. О. Емоційний фреймінг новин і панічні реакції аудиторії: експериментальне психолінгвістичне дослідження. Психологія та соціальна робота. 2026. Вип. 1(63). С. 142–152.
УДК
159.922:81’373.73