Особенности комплексообразования Co(II) с 4-сульфо-2(4′-сульфонафталин-1′-азо) нафтолом-1 в растворах
Вантажиться...
Дата
2018
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
В данной работе спектрофотометрически изучены особенности реакции комплексоо-
бразования в системе «Кобальт(II)-кармоазин-Н2О2». Показано, что взаимодействие
кармоазина (КАН) с Со(II) возможно только после его окисления в присутствии перок-
сида водорода. В отличие от ранее изученных ионов металлов переменной валентности,
взаимодействующих с кармоазином по механизму взаимного оксиления-восстановле-
ния, в данном случае КАН выступает как типичный органический лиганд. Установле-
ны оптимальные условия взаимодействия в исследуемой химической системе (рН 8;
10 об.% Н2О2). Классическими спектрофотометрическими методами (молярных отно-
шений, сдвига равновесия) определен состав комплекса (Co(III):КАН = 1:3). Молярный
коэффициент светопоглощения комплексного соединения (ε600 = 5300) и его константа
устойчивости 2,4∙109 рассчитаны по методу Комаря, а заряд (-6) определен экстракци-
онно-спектрофотометрически. Сделано предположение о механизме взаимодействия
кобальта(II) с кармоазином, которому предшествует стадия окисления кобальта(II) в
кобальта(III) с образованием переходного пероксидного комплекса и его последующее
взаимодействие с КАН по кислотно-основному механизму.
У даній роботі спектрофотометрично вивчені особливості реакції комплексоутворен- ня у системі «Кобальт(II)-кармоазин-Н2О2». Показано, що комплексоутворення кар- моазину (КАН) з Со(II) можливе тільки після його окиснення у присутності переки- су водню. На відміну від раніше досліджених іонів металів змінної валентності, які взаємодіють з кармоазином за механізмом взаємного окислення-відновлення, в даному випадку кармоазин виступає як типовий органічний ліганд. Встановлені оптимальні умови взаємодії в досліджуваній хімічній системі (рН 8, 10 об.% Н2О2). Класичними спектрофотометричними методами (молярних співвідношень та зсуву рівноваги) виз- начено склад комплексу (Co(III):КАН = 1:3). З використанням методу Комаря обчис- лено молярний коефіцієнт світлопоглинання комплексу (ε600 = 5300). Розраховано кон- станту стійкості комплексу яка складає 2,4∙109. Наявність іонів Co(III) у новоствореній внаслідок окисно-відновної реакції хімічній системі, доводили з використанням при- йому «перехоплення» іонів тривалентного кобальту конкуруючим лігандом – ЕДТА. Заряд (-6) продукту взаємодії в системі «Кобальт(II)-кармоазин-Н2О2» визначено екстракційно-спектрофотометричним методом. Враховуючи стехіометрію комплексу та наявність в молекулі кармоазину двох негативно заряджених зовнішньосферних сульфо-груп, а також позитивний заряд катіона цетилпіридинію (ЦП+Сl-) встановлено склад йодного асоціату який екстрагується хлороформом [Co(III) · 3КАН2- · 6ЦП+]. Зро- блено припущення про механізм взаємодії Со(II) з кармоазином, якому передує стадія окиснення Со(II) у Со(III) з утворенням перехідного пероксидного комплексу і його на- ступне комплексоутворення з кармоазином за кислотно-основним механізмом.
In this paper, the features of the complexation of the “Cobalt(II) -carmoazine- H2O2” system were studied spectrophotometrically. It is shown that the complexation of carmoazine (CAN) with Co(II) is possible only after its oxidation in the presence of hydrogen peroxide. In contrast to the previously investigated ions of variable valency metals that interact with carmoazine according to the mechanism of mutual oxidationreduction, in this case, carmoazine acts as a typical organic ligand. The optimal conditions of interaction in the investigated chemical system (pH 8, 10 vol% H2O2) were established. The complex composition (Co(III):KAN = 1:3) was determined by classical spectrophotometric methods (molar ratios and equilibrium shift).
У даній роботі спектрофотометрично вивчені особливості реакції комплексоутворен- ня у системі «Кобальт(II)-кармоазин-Н2О2». Показано, що комплексоутворення кар- моазину (КАН) з Со(II) можливе тільки після його окиснення у присутності переки- су водню. На відміну від раніше досліджених іонів металів змінної валентності, які взаємодіють з кармоазином за механізмом взаємного окислення-відновлення, в даному випадку кармоазин виступає як типовий органічний ліганд. Встановлені оптимальні умови взаємодії в досліджуваній хімічній системі (рН 8, 10 об.% Н2О2). Класичними спектрофотометричними методами (молярних співвідношень та зсуву рівноваги) виз- начено склад комплексу (Co(III):КАН = 1:3). З використанням методу Комаря обчис- лено молярний коефіцієнт світлопоглинання комплексу (ε600 = 5300). Розраховано кон- станту стійкості комплексу яка складає 2,4∙109. Наявність іонів Co(III) у новоствореній внаслідок окисно-відновної реакції хімічній системі, доводили з використанням при- йому «перехоплення» іонів тривалентного кобальту конкуруючим лігандом – ЕДТА. Заряд (-6) продукту взаємодії в системі «Кобальт(II)-кармоазин-Н2О2» визначено екстракційно-спектрофотометричним методом. Враховуючи стехіометрію комплексу та наявність в молекулі кармоазину двох негативно заряджених зовнішньосферних сульфо-груп, а також позитивний заряд катіона цетилпіридинію (ЦП+Сl-) встановлено склад йодного асоціату який екстрагується хлороформом [Co(III) · 3КАН2- · 6ЦП+]. Зро- блено припущення про механізм взаємодії Со(II) з кармоазином, якому передує стадія окиснення Со(II) у Со(III) з утворенням перехідного пероксидного комплексу і його на- ступне комплексоутворення з кармоазином за кислотно-основним механізмом.
In this paper, the features of the complexation of the “Cobalt(II) -carmoazine- H2O2” system were studied spectrophotometrically. It is shown that the complexation of carmoazine (CAN) with Co(II) is possible only after its oxidation in the presence of hydrogen peroxide. In contrast to the previously investigated ions of variable valency metals that interact with carmoazine according to the mechanism of mutual oxidationreduction, in this case, carmoazine acts as a typical organic ligand. The optimal conditions of interaction in the investigated chemical system (pH 8, 10 vol% H2O2) were established. The complex composition (Co(III):KAN = 1:3) was determined by classical spectrophotometric methods (molar ratios and equilibrium shift).
Опис
Ключові слова
комплексообразование, кармоазин, кобальт, окислительно-восстановительные реакции, комплексоутворення, кармоазин, кобальт, окисно-відновні реакції, complexation, carmoisine, cobalt, redox-reactions
Бібліографічний опис
Вісник Одеського національного університету = Odesa National University Herald