Место универсалий в формировании когнитивного разрыва в рассказе А. Н . Толстого «День Петра»

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorМусий, Валентина Борисовна
dc.contributor.authorМусій, Валентина Борисівна
dc.contributor.authorMusiy, Valentyna B.
dc.date.accessioned2019-01-03T10:09:44Z
dc.date.available2019-01-03T10:09:44Z
dc.date.issued2018
dc.description.abstractКогнитивный разрыв рассматривается как основа центрального конфликта в рассказе Толстого. Цель исследования — определить роль образов стихий в ментальных кодах противостоящих сторон. Среди основных литературоведческих стратегий — мифопоэтический, имагологический и текстологический методы. Автор статьи опирался также на методику когнитивной психологии, поскольку в центре его внимания — ментальные структуры, которые регулируют миропонимание и мировосприятие. С образом Петра в рассказе А. Н. Толстого связаны стихии воды и воздуха (ветра). С народом, который не принимает действий Петра, считая его «чужим», антихристом (перестраивая землю, он нарушает волю Бога) — стихия земли. Обращено внимание на неоднозначность оценки деятельности Петра, в частности — наделенность близких ему стихий символикой движения, жизни. Трагизм конфликта в рассказе объясняется не противоречием стихий, а неспособностью сторон понять друг друга.uk
dc.description.abstractОбрази стихій розглянуто у зв’язку з вивченням когнітивної основи центрального конфлікту. Серед головних літературознавчих стратегій — міфопоетичний, імагологічний та текстологічний методи. Автор статті спирався також на методику когнітивної психології, оскільки в центрі його уваги — ментальні структури, які регулюють світобачення і світосприйняття. З образом Петра в оповіданні О. М. Толстого пов’язані стихії води і повітря (вітру). Найближчою до народу, який не сприймає дій царя, вважаючи його не тільки «чужим», але й антихристом, є стихія землі. Цар пояснює протидію його планам пасивністю народного духу, сам же народ виборює свою незалежність від інонаціонального. Звернуто увагу на неоднозначність оцінки діяльності Петра, оскільки образи повітря і води у творі можуть бути інтерпретовані як символи змін, руху і, таким чином, життя. Зрештою трагізм конфлікту в оповіданні викликаний нездатністю сторін дійти порозуміння.
dc.description.abstractThe study tested the images of the elements (water, land and air) in connection with the solution of the problem of cognitive gap as the basis of the central conflict in the story. The purpose of the article is to designate the universal codes of the nation and Peter the Great. The benefits of such way of investigation are in enabling the transition from the historical, socio-political level of interpretation of this story to the cultural and ontological levels. Among the main literary scholarly strategies in the study are mythopoetic, imagological, and textological. As the attention was focused on mental structures that regulate the world outlook and world perception, the author also relied on the methodology of cognitive psychology. It is established that with the image of Peter are connected the elements of water and air (wind). With the Russian people, who does not accept the actions of Peter, considering him «alien», — such element as the earth. Rebuilding the land, Peter, as the people believe, Peter violates the will of God, so he is the antichrist. Attention is drawn to the lack of unambiguous evaluation of Peter in the story. The elements of the air and the water, which are connected with him in the story, are the symbols of change, movement and life. As a result the tragedy of the conflict in the story is explained not by the contradiction of the elements, but by the inability of the parties to understand each other and find ways to consent, overcome the cognitive disjoin. The tragic character of the situation is especially obvious in the last episode of the story. It is the meeting of Peter and of Barlaam, who was tortured at the request of the tsar. Peter acknowledges that they are not able to negotiate, and Barlaam considers him as a martyr, as he himself. In 1918 the author could not imagine the ways to bridge such gap.
dc.identifierDOI: https://dx.doi.org /10.18524/2312–6809.2018.27.146421
dc.identifierУДК 821.161.1–311.3Толстой
dc.identifier.citationПроблеми сучасного літературознавства = The problems of contemporary literary studiesuk
dc.identifier.urihttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/20787
dc.language.isoruuk
dc.publisherОдеський національний університет імені І. І. Мечниковаuk
dc.relation.ispartofseries;Вип. 27.
dc.subjectментальный кодuk
dc.subjectуниверсалияuk
dc.subjectкогнитивный разрывuk
dc.subjectсвое - чужоеuk
dc.subjectА. Н. Толстойuk
dc.subjectкодuk
dc.subjectуніверсаліяuk
dc.subjectкогнітивний розривuk
dc.subjectсвоє ‑ чужеuk
dc.subjectО. М. Толстойuk
dc.subjectmental codeuk
dc.subjectuniversaluk
dc.subjectcognitive gapuk
dc.subjectone’s own - alienuk
dc.subjectA. N. Tolstoyuk
dc.titleМесто универсалий в формировании когнитивного разрыва в рассказе А. Н . Толстого «День Петра»uk
dc.title.alternativeЗначимість універсалій у формуванні когнітивного розриву в оповіданні О. М . Толстого «День Петра»uk
dc.title.alternativeThe importance of universals in the formation of the cognitive gap in the story by A. N . Tolstoy «Peter’s day»uk
dc.typeArticleuk
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
132-141.pdf
Розмір:
140.98 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
Проблеми сучасного літературознавства