Асоціативний шлейф культурних артефактів (на матеріалі власних назв масової культури)

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2023
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Стаття концентрується на аналізі асоціативного сприйняття власних назв. Мета статті полягає в аналізі асоціативного шлейфу власних назв, які позначають іменування культурних артефактів онімного ландшафту.Об’єктом дослідження були обрані оніми, які належать до поп-культури, предметом — їх асоціативний шлейф. Матеріалом дослідження послугували 97 реакцій 30 респондентів, які було подано на три стимули: Мона Ліза, Star Wars, Євробачення. Методологія дослідження складається з проведення вільного асоціативного експерименту з обраними онімами-стимулами та аналізу результатів експерименту за допомогою методики семантичного гештальту асоціативного поля. Реакції на стимул природно групуються навколо певних фрагментів концептуальної картини світу, які віддзеркалюються в цьому асоціативному гештальті. Кожний стимул сформував двоскладове ядро семантичного асоціативного гештальту. Ізоморфність структури ядер асоціативних гештальтів не позбавлює їх своєрідності, яка проявляється в потужності домінувального гештальту, що пов’язуємо з тим, що кожний культурний артефакт має багатокомпонентну структуру, яка не може відображатися лише в єдиній асоціативній площині. Дистрибуція онімних реакцій також має певну ізоморфність: в усіх асоціативних полях превалюють антропонімні реакції, які номінують як реальних, так і віртуальних денотатів, що можна трактувати як маніфестацію культури участі, бо в картині світу головним ініціатором та учасником подій є людина. У такий спосіб актуалізується концепція антропоцентризму у сучасному українському суспільстві, яке у той самий час реалізує та ідентифікує себе крізь призму культурних артефактів, власних назв та комплексу мемів. Респондентами експерименту стали представники нового покоління, причому їхня культурна картина світу та її онімна частина демонструє прихильність до традиції та водночасреалізацію їх нового осмислення. Все це дозволяє стверджувати, що за допомогою вільного асоціативного експерименту можна зафіксувати культурний еволюційний поступ.
The article focuses on the analysis of the associative perception of proper names. The purpose of the article is to analyze the associative plume of proper names that mark the naming of cultural artifacts of the onymic landscape. Onyms belonging to pop culture were chosen as the object of research, and their associative plume was the subject. The material of the research was 97 reactions of 30 respondents, which were submitted to three stimuli: Mona Lisa, Star Wars, Eurovision. The research methodology consists of conducting a free associative experiment with selected onyms-stimuli and analyzing the results of the experiment using the semantic gestalt of the associative field method. Reactions to the stimulus are naturally grouped around certain fragments of the conceptual picture of the world, which are reflected in this associative gestalt. Each stimulus formed a two-fold core of a semantic associative gestalt. The isomorphism of the core structure of associative gestalts does not deprive them of their originality, which is manifested in the potential of the dominant gestalt, which we associate with the fact that each cultural artifact has a multi-component structure that cannot be reflected only in a single associative plane. The distribution of onymic reactions also has a certain isomorphism: in all associative fields, anthroponymic reactions that nominate both real and virtual denotates prevail, which can be interpreted as a manifestation of the culture of participation, because in the picture of the world, the main initiator and participant of events is a person. In this way, the concept of anthropocentrism is actualized in modern Ukrainian society, which at the same time realizes and identifies itself through the prism of cultural artifacts, proper names, and a complex of memes. The respondents of the experiment were the representatives of the new generation, and their cultural picture of the world and its onymic part demonstrate commitment to tradition and, at the same time, the realization of their new understanding. All this allows us to assert that with the help of a free associative experiment it is possible to record cultural evolutionary progress.
Опис
Ключові слова
власна назва, вільний асоціативний експеримент, стимул, реакція, семантичний гештальт асоціативного поля, proper name, free associative experiment, stimulus, reaction, semantic gestalt of the associative field
Бібліографічний опис
Записки з романо-германської філології = Writings in Romance-Germanic Philology