Жанрові особливості «Дочки Казки» Лідії Чарської

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2022
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
чка Казки». Наукових робіт, присвячених цьому твору, поки немає. Мета автора статті – порівняти авторську та фольклорну казки, визначити жанрові особливості казки Л. Чарської. Таке дослідження повинно допомогти виявити основні закономірності розвитку жанру літературної казки в літературі початку ХХ століття. Йдеться про епоху, коли у творчості письменників-неоромантиків та символістів посилюється тенденція до самовираження автора як головної мети мистецтва. З цим пов’язаний відхід авторів від традицій фольклорної казки та посилення в їхніх творах художності, в основі якої – індивідуалізація як персонажів, так і автора (вираження його індивідуальної концепції). Основний метод дослідження у статті – типологічний (порівнюються фольклорний та літературний твори, а також – образи головних героїнь твору: їх портрет, ставлення до них оточуючих). Автор статті приходить до висновку про наявність у казці Л. Чарської ознак орієнтації письменниці на досвід фольклорної казки. Це традиційні сюжетні мотиви (виникнення лиха як стимул до зав’язки дії; весільні випробування наречених; суперництво жіночих персонажів та прагнення старшої жінки – мачухи – позбутися дочки), картина простору (ліс і сад як ізольовані топоси зі своїми законами), наявність чудес. Водночас Чарська багато уваги приділяла описам, що відрізняють її твір від фольклорної казки. І, що ще більш важливо, активно зверталася до алегорії, що зробило її казку не схожою на фольклорну і зблизило з таким жанром, як притча.
An object of the article – a fairy tale of writer of the early twentieth century Lydia Charskoy « Daughter of the Tale». Scientific works about this work while absent. The purpose of the author of the article is to compare author’s and folklore fairy tales, define genre peculiarities of fairy tale by L. Charskaya. Such study must help to reveal the main patterns of development of genre literary fairy tales in the literature of the early twentieth century. Speech is about an era when creativity of neo-romantic and symbolist writers intensifies the author’s tendency to express himself as main goals art. With this is connected process of author’s departing from traditions of folklore fairy tales and amplification in their works to artistry, based on the tendency to individualization of the personage’s characters and of the author (expression of his individual concepts). The main method of research in the article is typological (author compares folklore and literature works, as well as images of the main characters of the work: their portrait, their attitude to those. who around them). Article author comes to the conclusion about the presence in the tale of L. Charskaya signs of her orientation for experience of folklore fairy tales. These are traditional plot motives (appearance of trouble as an incentive to start actions; wedding tests suitors; rivalry women’s characters and desire senior women – stepmothers – get rid of their daughter), a picture of space (forest and garden as isolated topos with their own laws), the presence of miracles. At the same time Charskaya a lot of attention gives to descriptions that _ distinguishes her piece of folklore fairy tales. And that even more importantly, actively refers to the allegory that does her a fairy tale not similar to folklore and brings it closer to such a genre as a parable.
Опис
Ключові слова
казка, художність, топос, мотив, авторська концепція, Л. Чарська, fairy tale, artistry, topos, motive, author’s concept, Charskaya
Бібліографічний опис
Вісник Одеського національного університету = Odesa National University Herald
DOI
ORCID:
УДК