Жанрово-стилістичні особливості роману-антиутопії та специфіка їх відтворення в художньому перекладі
Альтернативна назва
Genre and stylistic peculiarities of dystopian novels and their recreation in translation
Вантажиться...
Дата
2025
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
2307-4604
E-ISSN
2518-7627
Назва тому
Видавець
Астропринт
Анотація
Дана стаття присвячена проблематиці дослідження способів відтворення жанрово-стилістичних особливостей романів-антиутопій в українських перекладах, зокрема перекладацьких стратегій, застосованих при передачі стилістично маркованих одиниць.
Головна мета дослідження полягає в описанні та систематизації поглядів українських науковців на те, яким чином в українських перекладах відтворюються жанрово-стилістичні особливості романів антиутопій, та виявленні домінантних перекладацьких трансформації, що забезпечують збереження або модифікацію авторської моделі антиутопічного світу. Поставлена мета унеобхіднила вирішення низки завдань: проаналізувати жанрово-стилістичні домінанти романів антиутопій; описати основні групи стилістично значущих одиниць у романах та їхню роль у формуванні антиутопічного світу; виявити та класифікувати перекладацькі трансформації, застосовані в українських перекладах для відтворення цих одиниць.
Жанрово-стилістичні особливості роману-антиутопії безпосередньо визначають характер перекладацьких рішень. Складна структура цього жанру, що поєднує філософський підтекст, політичний коментар і ліричну інтонацію, вимагає від перекладача не тільки знання мови, а й здатності відтворити багаторівневу поетику тексту. Мовна редукція, фрагментарність, повтори, неологізми, алюзії та культурно зумовлені реалії — усе це формує особливу стилістику антиутопії, у якій кожен елемент водночас несе змістове та ідеологічне навантаження. Тому переклад антиутопії є актом творчої інтерпретації, що передбачає відновлення авторської моделі світу в межах іншої мовної системи.
Перекладач антиутопічного роману працює з текстом, у якому мова є не просто засобом комунікації, а головним інструментом влади, і водночас єдиною формою опору. Передаючи офіційно-ідеологічний жаргон, мовні спрощення або навмисну штучність неологізмів, перекладач фактично реконструює механізм контролю, що керує світом твору. Завдання полягає в тому, щоб зберегти багатошаровість стилю, не втрачаючи при цьому автентичного звучання української мови. Переклад антиутопії, таким чином, стає простором діалогу культур, де зіткнення ідеологій, мов і епох породжує нову інтерпретацію універсальних тем: свободи, пам’яті, відповідальності та людяності.
The presented article deals with the study of genre and stylistic peculiarities of dystopian novels with the ways of their rendering in Ukrainian translation. The research focuses on the linguistic mechanisms of dystopian world-building (quasirealia, quasionyms, neologisms, slogans, hybrid registers, intertextual insertions) and on the translation strategies used to reproduce them in the target language. The final objective of the work is to describe and highlight the linguistic and stylistic characteristics of dystopian discourse and to systematise the main ways of translating genre-forming units in Ukrainian. The objective defined the following tasks: to outline the evolution and theoretical foundations of the dystopian genre; to describe the genre-forming stylistic features of dystopia; to characterise the principles of their transfer in translation and to specify the linguistic and narrative organisation of dystopia (chronotope, naming systems, neologisms, stylistic registers). The study relies primarily on linguostylistic, comparative and descriptive methods. The theoretical background to this article presents the history and transformation of the dystopian genre; the role of language as an instrument of control, ideology, and resistance; and the main approaches to rendering genre-stylistic features in translation. The main part of the article specifies the linguistic organisation of novels and analyses the ways in which genre-forming units are translated. The study shows that in dystopia novels the largest groups are quasirealia, anthroponyms, ergonyms and slogans. The most frequent translation strategies include transcription, loan translation, modulation and grammatical substitution. These procedures are applied depending on the semantic transparency, stylistic load and cultural function of each unit. It is proved that the choice of translation strategies is predetermined by: a) the linguistic and stylistic peculiarities of dystopian naming units and invented terminology; b) the narrative and ideological functions of these elements in world-building; c) the translator’s goal to preserve the multi-layered poetics of the original while ensuring clarity and stylistic integrity in Ukrainian.
The presented article deals with the study of genre and stylistic peculiarities of dystopian novels with the ways of their rendering in Ukrainian translation. The research focuses on the linguistic mechanisms of dystopian world-building (quasirealia, quasionyms, neologisms, slogans, hybrid registers, intertextual insertions) and on the translation strategies used to reproduce them in the target language. The final objective of the work is to describe and highlight the linguistic and stylistic characteristics of dystopian discourse and to systematise the main ways of translating genre-forming units in Ukrainian. The objective defined the following tasks: to outline the evolution and theoretical foundations of the dystopian genre; to describe the genre-forming stylistic features of dystopia; to characterise the principles of their transfer in translation and to specify the linguistic and narrative organisation of dystopia (chronotope, naming systems, neologisms, stylistic registers). The study relies primarily on linguostylistic, comparative and descriptive methods. The theoretical background to this article presents the history and transformation of the dystopian genre; the role of language as an instrument of control, ideology, and resistance; and the main approaches to rendering genre-stylistic features in translation. The main part of the article specifies the linguistic organisation of novels and analyses the ways in which genre-forming units are translated. The study shows that in dystopia novels the largest groups are quasirealia, anthroponyms, ergonyms and slogans. The most frequent translation strategies include transcription, loan translation, modulation and grammatical substitution. These procedures are applied depending on the semantic transparency, stylistic load and cultural function of each unit. It is proved that the choice of translation strategies is predetermined by: a) the linguistic and stylistic peculiarities of dystopian naming units and invented terminology; b) the narrative and ideological functions of these elements in world-building; c) the translator’s goal to preserve the multi-layered poetics of the original while ensuring clarity and stylistic integrity in Ukrainian.
Опис
Ключові слова
жанрово-стилістичні особливості, роман-антиутопія, художній переклад, фрагментарність, повтори, неологізми, алюзії, реалії, genre and stylistic peculiarities, dystopian novels, literary translation, realia, neologisms, fragmentation, repetitions, allusions
Бібліографічний опис
Матузкова О. П., Кравцуненко І. В. Жанрово-стилістичні особливості роману-антиутопії та специфіка їх відтворення в художньому перекладі. Записки з романо-германської філології : зб. наук. пр. Одеса : Астропринт, 2025. Вип. 2(55). С. 241–254.
УДК
811.356.18.24.352