Щодо варіювання способів у сучасній іспанській та французькій мовах

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2023
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Стаття присвячена дослідженню варіювання форм модальних способів Subjuntivo, Indicativo іспанської та Subjonctif, Indicatif французької мов в додатковій частині складного речення. В методиці викладання цих мов останнім часом намітилася тенденція до закріплення використання форм певних модальних способів в заданих синтаксичних конструкціях і уникнення їх варіювання, особливо при викладанні тем, пов’язаних з опозицією іспанського Subjuntivo та Indicativo і відповідно французського Subjonctif та Indicatif. Тим не менше, все більше граматистів критикують такий спрощений підхід. Деякі з них вважають його прийнятним лише на початкових етапах навчання іспанської та французької мов. На етапах більш просунотого навчання та при вдосконаленні володіння цими мовами, беручи до уваги не тільки норму, а й узус, виникає потреба детального дослідження всіх складових варіювання способів. Це варіювання існує об’єктивно і не залежить від бажання або небажання його визнавати дослідниками мови або методистами. Факт нехтування існування варіювання способів називають «дидактичним міфом» (“mito didáctico”), а надмірну формальну прив’язку до синтаксичної залежності при виборі форм способів називають «формалістською сліпотою» (“ceguera formalista”). На даному етапі дослідження основний акцент ставиться на аналізі того, чи є дієвими новітні розробки науковців щодо вибору способу, а саме оперативна та дискурсивна гіпотези. А також, чи може допомогти оперування поняттями інформативність (нова для Subjuntivo та відома для Indicativo); твердження для Indicativo / відсутність твердження для Subjuntivo; декладрування для Indicativo / відсутність декладрування для Subjuntivo вирішувати найбільш складні задачі вибору способу в контекстах з множинним прочитанням. На яких етапах навчання іспанської та фрацузької мов як іноземних потрібно торкатися особливих складнощів варіювання способів та чи торкатися їх взагалі.
The article is dedicated to study the correlation in the use of such moods as Subjuntivo, Indicativo on Spanish and Subjonctif, Indicatif, Conditionnel in French in the subordinate clause of complex sentences. Recently, there has been fixed a tendency in grammar and in the methodology of teaching Spanish and French to consolidate the use of forms of certain moods and to avoid their variation, especially when presenting the opposition Subjuntivo / Indicativo in Spanish and Subjonctive / Indicatif in French. Nevertheless, more grammarians criticize this simplistic approach. Some of them consider it acceptable only in the initial level of learning Spanish and French. At level of more advanced learnings, taking into account not only the norm, but also the usage, there is a need for a detailed study of all components when varying moods of Spanish and French. This variation exists objectively and does not depend on the willingness or unwillingness of language researchers or methodologists to recognize it. The fact of ignoring of moods variation is called didactic myth (“mito didáctico”), and the excessive formal attachment to syntactic dependence when choosing modality forms is called formalistic blindness (“ceguera formalista”). At this stage of the research, the emphasis is on the analysis of whether the latest researches of scientists regarding the choice of moods are effective, namely operational and discursive hypothesis. And also, can it help to operate with the concepts of o informativeness (new for Subjuntivo and known for Indicativo); statement (assertion) for the Indicativo versus non statement (lack of assertion) for Subjuntivo ; solve the most difficult tasks of choosing the manner in contexts with multiple readings. At what level of education of Spanish and French should one touch on the special complicities of moods variation, and if one sould touch on them at all.
Опис
Ключові слова
модальність, варіювання способів, твердження, відсутність твердження, матриця, карта способу, дидактика, modality, variation of moods, assertion, non assertion, matrix, map of mood, didactiсs
Бібліографічний опис
Записки з романо-германської філології = Writings in Romance-Germanic Philology
ORCID:
УДК