Tendenzen im Bereich der Graphem-Phonem-Zuordnung im Plurizentrischen Deutsch
Альтернативна назва
Trends in the field of grapheme-phoneme correspondence in pluricentric German
Тенденції у сфері відповідності графем та фонем у плюріцентричній німецькій мові
Тенденції у сфері відповідності графем та фонем у плюріцентричній німецькій мові
Вантажиться...
Дата
2025
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
2307-4604
E-ISSN
2518-7627
Назва тому
Видавець
Астропринт
Анотація
Der vorliegende Beitrag widmet sich der systematischen Untersuchung aktueller Tendenzen im Bereich der Graphem-Phonem-Zuordnung im plurizentrischen Deutsch unter besonderer Berücksichtigung der bundesdeutschen, österreichischen und schweizerischen Standardvarietäten. Ausgangspunkt der Analyse ist die in den letzten Jahrzehnten gespannter gewordene Beziehung zwischen gesprochener und geschriebener Sprache, sowie die wachsende Bedeutung der gesprochenen Snandardsprache in der Massenkommunikation. Die gesprochene Standardsprache gewinnt dabei im normativen Verständnis an Bedeutung, da sie zunehmend als Referenz für die Festlegung von Laut-Buchstaben-Korrespondenzen herangezogen wird.
Im Mittelpunkt der Untersuchung stehen Gemeinsamkeiten und Unterschiede der Laut-Buchstaben-Zuordnung in Erbwörtern, integrierten Entlehnungen sowie nicht vollständig eingedeutschten Fremdwörtern. Besonderes Augenmerk gilt dem Einfluss von Anglizismenflut, deren graphematische und phonologische Integration im Deutschen häufig uneinheitlich verläuft. Die Analyse zeigt, dass Fremdwörter vielfach ihre ursprüngliche Schreibung beibehalten, während ihre Aussprache gemäß den deutschen Lautierungsregeln angepasst wird. Dadurch entstehen Abweichungen zwischen Graphem und Phonem sowie eine erhöhte Aussprachevariantion innerhalb der nationalen Standardvarietäten. Methodisch basiert die Untersuchung auf einem vergleichenden und kontrastiven Ansatz. Herangezogen werden kodifizierte Daten aus maßgeblichen Aussprachewörterbüchern, Fremdwörterbüchern und orthographischen Regelwerken verschiedener Erscheinungsjahre. Diese diachrone Betrachtung ermöglicht es, Veränderungen und Stabilisierungstendenzen im Bereich der Graphem-Phonem-Korrelation aufzuzeigen. Die Ergebnisse verdeutlichen, dass in den letzten Jahrzehnten keine Annäherung zwischen Lautung und Schreibung zu beobachten ist. Vielmehr lässt sich insbesondere bei Fremd- und Lehnwörtern eine Divergenz feststellen.
Die gewonnenen Erkenntnisse besitzen eine hohe Relevanz für Deutsch als Fremdsprache, da die normativ fixierte lautliche Variation die rezeptive und produktive Sprechkompetenz von Lernenden maßgeblich beeinflusst. Daraus ergibt sich die Notwendigkeit einer systematischen Vermittlung der Graphem Phonem Beziehungen sowie der nationalen Standardvarietäten im fremdsprachlichen Unterricht.
This paper presents a comprehensive analysis of current trends in grapheme phoneme correspondence in pluricentric German, taking into account the national standard varieties of Germany, Austria and the German speaking part of Switzerland. The study is based on the increasingly strained relationship between spoken and written language observed over recent decades, as well as the growing importance of the spoken standard language in mass communication. Spoken standard language is considered primarily as a normative reference that influences the fixation of sound letter correspondences in authoritative linguistic codices. The analysis focuses on similarities and differences in grapheme phoneme relations found in inherited words, fully integrated loanwords and foreign words that have not undergone complete adaptation. Particular attention is paid to the flux of Anglicisms, whose integration into the German phonological and orthographic system often remains inconsistent. The findings show that many foreign words preserve their original spelling, while their pronunciation is codified according to German phonetic rules. This results in discrepancies between written and spoken forms and contributes to increased variability within national standard varieties. Methodologically, the study employs comparative and contrastive approaches. The analysis is based on data drawn from authoritative pronunciation dictionaries, foreign word dictionaries and orthographic reference works published in different periods. This diachronic perspective makes it possible to identify both changes and stabilization tendencies in grapheme phoneme correspondence. The results demonstrate that no convergence between grapheme and phoneme can be observed in recent decades. Instead, the data reveal a growing divergence, particularly in the domain of foreign and partially integrated words. The study emphasizes that foreign phonemes lacking direct equivalents in German are frequently replaced by native sounds in the codified norm, which leads to pluricentric pronunciation variants. The findings are highly relevant for German as a Foreign Language, as normatively fixed phonetic variation affects learners’ receptive and productive spoken competence. Therefore, the paper highlights the necessity of systematic instruction in grapheme phoneme relations and national standard varieties to ensure effective spoken communication.
Подана наукова стаття присвячена комплексному аналізу сучасних тенденцій відповідності між графемами та фонемами в плюрицентричній німецькій мові з урахуванням національних стандартних варіантів Німеччини, Австрії та німецькомовної Швейцарії. Вихідним пунктом аналізу є напруженні взаємовідносинах між звуковим і писемним мовленням, які посилилися впродовж останніх десятиліть, а також зростання значущості звукового стандартного мовлення в масовій комунікації. Звукове стандартне мовлення дедалі частіше розглядається як нормативна основа для встановлення відповідностей між звуковою та графічною формами слова. У центрі уваги перебуває аналіз спільних і відмінних рис у співвідношенні звуків і літер у спадкових словах, повністю інтегрованих запозиченнях та іншомовних словах, які не зазнали повної адаптації в німецькій мові. Особливе значення має дослідження англіцизмів, для яких характерна нестабільність графемно-фонемних відповідностей і варіативність вимови в межах національних стандартів. Установлено, що іншомовні слова часто зберігають оригінальне написання, тоді як їхня вимова кодифікується відповідно до німецьких фонетичних правил, що спричиняє розбіжності між письмовою та звуковою формами. Методологічну основу дослідження становлять порівняльний, зіставний і контрастивний методи. Аналіз ґрунтується на даних авторитетних орфоепічних, орфографічних та словників іншомовної лексики різних років видання. Діахронний підхід дає змогу виявити як зміни, так і тенденції до стабілізації у сфері графемно-фонемних відповідностей. Результати засвідчують відсутність тенденції до зближення звукового та писемного мовлення, натомість простежується зростання варіативності, зумовленої іншомовним впливом і плюрицентричним характером німецької мови. Практичне значення дослідження полягає у його важливості для викладання німецької мови як іноземної, оскільки оволодіння нормативно закріпленими графемно-фонемними відповідностями та стандартними варіантами вимови є необхідною умовою формування повноцінної компетентності у мовленнєвих варіантах здобувачів освіти.
This paper presents a comprehensive analysis of current trends in grapheme phoneme correspondence in pluricentric German, taking into account the national standard varieties of Germany, Austria and the German speaking part of Switzerland. The study is based on the increasingly strained relationship between spoken and written language observed over recent decades, as well as the growing importance of the spoken standard language in mass communication. Spoken standard language is considered primarily as a normative reference that influences the fixation of sound letter correspondences in authoritative linguistic codices. The analysis focuses on similarities and differences in grapheme phoneme relations found in inherited words, fully integrated loanwords and foreign words that have not undergone complete adaptation. Particular attention is paid to the flux of Anglicisms, whose integration into the German phonological and orthographic system often remains inconsistent. The findings show that many foreign words preserve their original spelling, while their pronunciation is codified according to German phonetic rules. This results in discrepancies between written and spoken forms and contributes to increased variability within national standard varieties. Methodologically, the study employs comparative and contrastive approaches. The analysis is based on data drawn from authoritative pronunciation dictionaries, foreign word dictionaries and orthographic reference works published in different periods. This diachronic perspective makes it possible to identify both changes and stabilization tendencies in grapheme phoneme correspondence. The results demonstrate that no convergence between grapheme and phoneme can be observed in recent decades. Instead, the data reveal a growing divergence, particularly in the domain of foreign and partially integrated words. The study emphasizes that foreign phonemes lacking direct equivalents in German are frequently replaced by native sounds in the codified norm, which leads to pluricentric pronunciation variants. The findings are highly relevant for German as a Foreign Language, as normatively fixed phonetic variation affects learners’ receptive and productive spoken competence. Therefore, the paper highlights the necessity of systematic instruction in grapheme phoneme relations and national standard varieties to ensure effective spoken communication.
Подана наукова стаття присвячена комплексному аналізу сучасних тенденцій відповідності між графемами та фонемами в плюрицентричній німецькій мові з урахуванням національних стандартних варіантів Німеччини, Австрії та німецькомовної Швейцарії. Вихідним пунктом аналізу є напруженні взаємовідносинах між звуковим і писемним мовленням, які посилилися впродовж останніх десятиліть, а також зростання значущості звукового стандартного мовлення в масовій комунікації. Звукове стандартне мовлення дедалі частіше розглядається як нормативна основа для встановлення відповідностей між звуковою та графічною формами слова. У центрі уваги перебуває аналіз спільних і відмінних рис у співвідношенні звуків і літер у спадкових словах, повністю інтегрованих запозиченнях та іншомовних словах, які не зазнали повної адаптації в німецькій мові. Особливе значення має дослідження англіцизмів, для яких характерна нестабільність графемно-фонемних відповідностей і варіативність вимови в межах національних стандартів. Установлено, що іншомовні слова часто зберігають оригінальне написання, тоді як їхня вимова кодифікується відповідно до німецьких фонетичних правил, що спричиняє розбіжності між письмовою та звуковою формами. Методологічну основу дослідження становлять порівняльний, зіставний і контрастивний методи. Аналіз ґрунтується на даних авторитетних орфоепічних, орфографічних та словників іншомовної лексики різних років видання. Діахронний підхід дає змогу виявити як зміни, так і тенденції до стабілізації у сфері графемно-фонемних відповідностей. Результати засвідчують відсутність тенденції до зближення звукового та писемного мовлення, натомість простежується зростання варіативності, зумовленої іншомовним впливом і плюрицентричним характером німецької мови. Практичне значення дослідження полягає у його важливості для викладання німецької мови як іноземної, оскільки оволодіння нормативно закріпленими графемно-фонемними відповідностями та стандартними варіантами вимови є необхідною умовою формування повноцінної компетентності у мовленнєвих варіантах здобувачів освіти.
Опис
Ключові слова
Graphem, Phonem, Korrelation, gesprochene Sprache, Lernende und Lehrende, Überfremdung des Deutschen, Erbwörter, Entlehnungen, Fremdwörter, Anglizismen, Eindeutschung, Lautieren und Buchstabieren, grapheme, phoneme, correspondence, spoken speech, learners and teachers, foreign influence on German, inherited words, loanwords, foreign words, anglicisms, integration, sounding out and spelling, графема, фонема, кореляція, звукове мовлення, учні та викладачі, іншомовний вплив на німецьку мову, спадкові слова, запозичення, іншомовні слова, англіцизми, онімечення, озвучення і буквування
Бібліографічний опис
Verbytska T. D., Maltseva M. I. Tendenzen im Bereich der Graphem-Phonem-Zuordnung im Plurizentrischen Deutsch. Записки з романо-германської філології : зб. наук. пр. Одеса : Астропринт, 2025. Вип. 2(55). С. 130–143.
УДК
811.112.2’34:811.112.2’373