Дослідження регіоналізму: чи чекати подальшої еволюції?
Вантажиться...
Дата
2023
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
У міру нівеляції понять «наддержава», «сателіт», «другий світ» збільшувався обсяг
нових понять – «центр сили», «глобальна політична динаміка», «багатополярний
світовий полюс», «дисперсія», «регіональний устрій», «непідпорядковані території».
По-новому почала вибудовуватися ієрархія політичних акторів, де регіони різного
рівня (макрорегіони, мезорегіони, субрегіони) раптово стали домінуючими структурними одиницями глобального простору. Це вплинуло на роль і місце регіоналізму. Умовно розвиток дисципліни «Регіональні студії» поділяють на три хвилі:
«старий регіоналізм» періоду «холодної війни»; «новий регіоналізм» 1990-х рр.;
«порівняльний регіоналізм» ХХІ ст. Метою даної роботи є виявлення еволюції розвитку регіональних студій через якісний аналіз провідних робіт, що сформували
обличчя науки про регіоналізм. Ставиться також питання про те, які напрями
досліджень регіоналізму потребують подальшого розвитку. У результаті зроблено
висновки, що сьогоднішній контекст світового порядку помітно відрізняється від
контексту 1990-х років. Порівняльний регіоналізм формується світовим порядком,
який характеризується такими процесами, як війна з терором, гуманітарне втручання, багаторівневий світовий порядок, періодичні фінансові кризи в усьому світі,
підйом держав, що розвиваються. Наукові дебати зосереджуються на різноманітних взаємодіях між державою та недержавою, інституціях та процесах на різноманітних взаємодіючих рівнях, починаючи від двостороннього до регіонального,
міжрегіонального та багатостороннього. Якщо раніше регіон розглядався переважно як мікрорегіон, то в сучасних дослідженнях мова йде про макрорегіональний
рівень. Крім того, недержавні актори та групи інтересів тепер активно залучені до
регіональної співпраці. Отже, майбутні дослідження приділятимуть більше уваги
саме недержавним акторам регіональних відносин.
As the concepts of "superpower", "satellite", "second world" were levelled, the volume of new concepts increased – "centre of power", "global political dynamics", "multipolar world pole", "dispersion", "regional system", "independent territories". A hierarchy of political actors began to be built in a new way, where regions of different levels (macroregions, mesoregions, subregions) suddenly became the dominant structural units of the global space. This affected the role and place of regionalism. Conventionally, the development of the discipline "Regional Studies" is divided into three waves: "old regionalism" of the Cold War period; "new regionalism" of the 1990s; "comparative regionalism" of the 21st century. The purpose of the presented work is to identify the evolution of the development of regional studies through a qualitative analysis of the leading works that shaped the face of the science. There is also a question about which areas of regionalism research need further development. As a result, it was concluded that today's context of the world order is significantly different from the context of the 1990s. Comparative regionalism is formed by the world order which is characterized by such processes as the war on terror, humanitarian intervention, multi-level world order, periodic financial crises around the world, and the rise of developing states. Scholarly debates focus on various state-non-state interactions, institutions and processes at various interacting levels, ranging from bilateral to regional, interregional and multilateral. If earlier the region was considered mainly as a microregion, then in modern studies we are talking about the macroregional level. In addition, non-state actors and interest groups are now actively involved in regional cooperation. Therefore, future studies will pay more attention to non-state actors of regional relations.
As the concepts of "superpower", "satellite", "second world" were levelled, the volume of new concepts increased – "centre of power", "global political dynamics", "multipolar world pole", "dispersion", "regional system", "independent territories". A hierarchy of political actors began to be built in a new way, where regions of different levels (macroregions, mesoregions, subregions) suddenly became the dominant structural units of the global space. This affected the role and place of regionalism. Conventionally, the development of the discipline "Regional Studies" is divided into three waves: "old regionalism" of the Cold War period; "new regionalism" of the 1990s; "comparative regionalism" of the 21st century. The purpose of the presented work is to identify the evolution of the development of regional studies through a qualitative analysis of the leading works that shaped the face of the science. There is also a question about which areas of regionalism research need further development. As a result, it was concluded that today's context of the world order is significantly different from the context of the 1990s. Comparative regionalism is formed by the world order which is characterized by such processes as the war on terror, humanitarian intervention, multi-level world order, periodic financial crises around the world, and the rise of developing states. Scholarly debates focus on various state-non-state interactions, institutions and processes at various interacting levels, ranging from bilateral to regional, interregional and multilateral. If earlier the region was considered mainly as a microregion, then in modern studies we are talking about the macroregional level. In addition, non-state actors and interest groups are now actively involved in regional cooperation. Therefore, future studies will pay more attention to non-state actors of regional relations.
Опис
Ключові слова
регіон, регіональні студії, дебати, світовий порядок, region, regional studies, debates, world order
Бібліографічний опис
Міжнародні та політичні дослідження = Іnternational and Political Studies