About lithodynamical processes along the Kola Fiord Coast of the Barents Sea

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2020
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
This article is devoted to the study of the basic laws of the formation, structure, morphology and composition of sediments of accumulative landforms at the mouths of small rivers on the northern (fjord) coast of the Kola Peninsula washed by the Barents Sea waters. Along the northern Kola fjord Coast of Barentz Sea, the development peculiarities of lithodynamical processes are geographical location, expansion of old strong rocks with slowly rates of cliffs retreat and with severe hydrodynamical regime. As a result of this alongshore drift flows cannot develop. Normal exchange by sediment with adjoining regions of a sea shores are absent. Abrasive-denudation process is dominant, and it intensifies the sediment deficit within narrow coastal zone of the Sea. In addition, coastal deposition of the shore origin is unlikely along the entire distance by absolute Murmansk shoreline. The main reason is the strong impact of water dynamic and very steep shelf slope. They throw off sedimentary material to deep bottom without sphere of positive waves (surf) impulse for big debris of local rocks. That is why within the Northern coast of the Kola Peninsula the most important lithodynamical action all time were separate hearth’s sites of deposition and short flows of migration. All time the fiord tops have location of sediment debris which undergo wave rubbing, and during sea-ice time discard shore sediment take place. A detailed analysis in the mouths of the Teriberka, Voronya and Kharlovka rivers where modern sandy terraces of the coastal-marine genesis lie have been carried out. It was noticed that the influenced of strong igneous and crystallized rocks and active physical weathering after the fast melting of snow from the catchment area carries away fine-grained material into the rivers (fractions ≤ 3 mm). These materials which are composed mainly of Alluvials leads to the construction of terraces. The productive vector of the wind flow on the coast with an average long-term wind speed ≈ 8 m/s is directed from land to sea. The smallest sediments are blown into the sea from the surface of the terraces. In contrast to the eastern shores of the Barents and White Seas, these sediments form sandy tidal dehydrations. Silt debris composed of fine-grained material of (fractions ≤ 1 mm) dominates here. The main part of alluvium ≥ 1.0 mm is retained in river channels. It should be noted that on the studied coast, an average of 15.36% of these fractions erupt into the composition of coastal terraces. The smallest debris and part of the sand goes down to a depth along steep underwater slope (up to i10 ≤ 0,15). On the frontal surface slope of the terraces, fractions of 1.0-0.25 mm on the beach dominate (of which the content is 0.5-1.0 mm = 38.93%). All sand fractions account for 88.78%, including coastal dunes. The dune relief forms are small and are in the germinal state. They are characteristics of the mouths of the rivers where they exist.
В статті викладаються провідні закономіності розвитку літодинамічних процесів уздовж північного (фйордового) берега Кольського півострова на узбережжі Баренцевого моря. Навіть неозброєнним оком тут можна бачити суттєві відміни наносних форм прибережно-морського рельєфу, а відтак – незвичність всього літодинамічного процесу в береговій зоні. На жаль, ці відміни дуже мало вивчені як в країнах Азії, так і в країніх Європи, а в українській географічній та геологічній літературі вони майже невідомі. Тому для кращій обізнаності українських фахівців з питаннями прибережно-морських процесів взагалі ми взяли участь в міжнародній польовій експедиції за участю Фінляндії, Естонії, Туреччини, Куби та інших країн. Особливостями розвитку літодинамічних процесів уздовж північного берега Кольського півострова є: а) географічне становище в межах особливої природної системи на півночі Європи; б) широке розповсюдження древніх скельних гірських порід на фланговій частині Балтійського щита, де берегова лінія заклалася на субширотній розколині, і виник незвично крутий підводний схил; в) незважаючи на крутий підводний схил і суворий хвильовий режим, наявність суттєвих припливів, процеси абразії є послабленими, з вкрай невеликим скиданням наносів у берегову зону моря; г) підвищеною є інтенсивність фізичного вивітрювання скельних гірських порід, а велика величина поверхневого стоку води веде до провідного джерела наносів алювіального, а не абразійного, як можна було б чекати. Берегова лінія звивиста, фйордові затоки вдаються до 20- 25 км углиб суходолу. Тому нема достатніх умов для розвитку вздовжберегових потоків наносів і широкого горизонтільного обміну наносами між суміжними ділянками. Домінування абразійно-денудаційних процесів посилює загальний дефіцит наносів у вузькій береговій зоні. До того ж виявилося нереальним накопичення прибережно-морських відкладів на всій довжині зовнішнього контуру берегу. Активний вплив сильних вітрових хвиль, припливів, синоптичних коливань рівня моря, надмірно крутий підводний схил ведутьдо того, що провідна маса відсепарованих крупних фракцій скидається униз по схилу під впливом прискорення вільного падіння та негативних хвильових імпульсів. Тому у вивчених фйордах Кольського півострова найважливими й найбільш типовими літодинамічними властивостями є короткі горизонтальні міграції алювіальних наносів та їх накопичення у вигляді невеликих піщаних терас у вершинах фйордів. Ці утворення досягаються дією вітрових хвиль, відчувають переробку рельєфу, суттєвий вплив затирання часток наносів, а під час льодоставу – винос кригами у відкрите море.
В статье рассмотрены ведущие закономерности развития литодинамических процессов вдоль северного (фйордового) берега Кольского полуострова на побережье Баренцева моря. В результате экспедиционных исследований было выяснено, что особенностями развития литодинамических процессов вдоль северного берега Кольского полуострова являются: географическое положение в пределах особой природной системы на севере Европы; широкое распространение древних скальных горных пород на фланговой части Балтийского щита, где береговая линия была заложена на субширотной расщелине, и возник необычно крутой подводный склон; несмотря на крутой подводный склон и строгий волновой режим, наличие существенных притоков, процессы абразии является ослабленными, с крайне небольшим сбросом наносов в береговой зоне моря; повышенной является интенсивность физического выветривания скальных горных пород, а большая величина поверхностного стока воды ведет к ведущего источника наносов аллювиального, а не абразионного, как можно было бы ожидать. Береговая линия извилистая, фьорды залива прибегают к 20-25 км вглубь суши. Поэтому нет достаточных условий для развития вдольбереговых потоков наносов и широкого горизонтильного обмена наносами между смежными участками. Доминирование абразионно-денудационных процессов усиливает общий дефицит наносов в узкой береговой зоне. Активное воздействие сильных ветровых волн, приливов, синоптических колебаний уровня моря, чрезмерно крутой подводный склон ведут к тому, что ведущая масса отсепарированных крупных фракций сбрасывается вниз по склону под влиянием ускорения свободного падения и отрицательных волновых импульсов. Поэтому в изученных фьордах Кольского полуострова самыми важными и наиболее типичными литодинамическими свойствами являются короткие горизонтальные миграции аллювиальных наносов и их накопления в виде небольших песчаных террас в вершинах фьорда.
Опис
Ключові слова
Barentz Sea, shore, river mouth, sand terraces, estuaries, sea level, wind regime, fjords, sediment composition, aeolian forms, Баренцево море, берег, річкове гирло, піщана тераса, естуарій, вітрові хвилі, припливи, берегові дюни, Баренцево море, речное устье, песчаная терраса, эстуарий, ветровые волны, приливы, береговые дюны
Бібліографічний опис
Вісник Одеського національного університету = Odesa National University Herald
DOI
ORCID:
УДК