L’héritage littéraire de Victor Hugo dans le contecste du romantisme français
Вантажиться...
Дата
2019
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
L’article est consacre a l’etude des l’æuvre de Victor Hugo grand poete, dramaturge,
romancier, essayiste et activiste social. Victor Hugo occupe une place marquante dans
l’histoire des lettres françaises au XIXe siècle, dans des genres et des domaines d’une remarquable
variété. Il est poète lyrique avec des recueils comme Odes et Ballades, Les
Feuilles d’automne ou Les Contemplations mais il est aussi poète engagé contre Napoléon
III dans Les Châtiments ou encore poète épique avec La Légende des siècles. Il est également
un romancier du peuple qui rencontre un grand succès populaire avec par exemple
Notre-Dame de Paris, et plus encore avec Les Misérables. Au théâtre, il expose sa théorie
du drame romantique dans sa préface de Cromwell en 1827 et l’illustre principalement
avec Hernani en 1830 et Ruy Blase n 1838.
The article «Literary Inheritance of V. Hugo in the Context of the French Romanticism» deals with the analysis of the writer’s creative works both prosaic and poetic. In this article V. Hugo is presented as the outstanding poet, playwrite, novelist and active political figure. The author of this article notes that the outstanding French writer has a special place not only in French literature but also in the world literature of the XIX century. He developed as a lyrical, political and epical poet («Odes and Ballads», «Autumn Leaves»). At the same time V. Hugo was an outstanding novelist loved by the whole nation, both by ordinary people and representatives of creative professions. The article points out that the author’s numerous works touch social, political, moral and philosophical problems. In particular, V. Hugo writes the stories «The Last Day of a Condemned Man», «Claude Gueuex» in which he is trying to prove that there is no place for the death penalty in a civilized society. The article also analyses well known dramas by V. Hugo. They made a considerable contribution into shaping of revolutionary and democratic awareness of the French people.It is also underlined that for many years the writer advocated romanticism, which he considered to be the most importaant artistic and literary trend. Being a theorist of romanticism, during his whole life, V. Hugo embodied the main categories of this literary trend in his works. This article deals with analysis of creative work of Victor Hugo, an outstanding poet, playwright, novelist and public figure. It investigates the writer’s social and moral principles reflected in his works. V. Hugo appeals to conscience, condemns cruelty and callousness, cries over victims on the pages of his books, dreams about brighter future for humanity.
Стаття «Літературна спадщина В. Гюго в контексті французького романтизму» присвячена аналізу творчості письменника-прозаїка, поета. В даному дослідженні В. Гюго представлений як видатний поет, драматург, романіст і активний громадський діяч. Автор статті зазначає, що видатний французький письменник посідає особливе місце не тільки у французькій літературі, але й у світовій XIX ст. Він сформувався як поет ліричний, епічний і політичний (зб. «Оди і балади», «Осіннє листя»). У той же час Гюго був видатним романтиком, якого любив народ: як прості люди, так і найвидатніші представники творчих професій. У статті зазначено, що численні твори письменника зачіпають проблеми соціальні, політичні, моральні, філософські. Зокрема, Гюго пише повісті «Один день засудженого до смерті» і «Клед Ге», в яких він намагається довести, що смертної кари не повинно бути в цивілізованому суспільстві. Автор статті досліджує відомі драматичні твори В. Гюго, які зробили значний внесок у формування революційно-демократичної свідомості французько- го народу. Підкреслюється, що довгі роки письменник відстоював романтизм як найважливіший з його точки зору літературно-художній напрям. Будучи теоретиком романтизму, Гюго протягом усього життя талановито втілював у своїх творах основні критерії цього літературного напряму.
The article «Literary Inheritance of V. Hugo in the Context of the French Romanticism» deals with the analysis of the writer’s creative works both prosaic and poetic. In this article V. Hugo is presented as the outstanding poet, playwrite, novelist and active political figure. The author of this article notes that the outstanding French writer has a special place not only in French literature but also in the world literature of the XIX century. He developed as a lyrical, political and epical poet («Odes and Ballads», «Autumn Leaves»). At the same time V. Hugo was an outstanding novelist loved by the whole nation, both by ordinary people and representatives of creative professions. The article points out that the author’s numerous works touch social, political, moral and philosophical problems. In particular, V. Hugo writes the stories «The Last Day of a Condemned Man», «Claude Gueuex» in which he is trying to prove that there is no place for the death penalty in a civilized society. The article also analyses well known dramas by V. Hugo. They made a considerable contribution into shaping of revolutionary and democratic awareness of the French people.It is also underlined that for many years the writer advocated romanticism, which he considered to be the most importaant artistic and literary trend. Being a theorist of romanticism, during his whole life, V. Hugo embodied the main categories of this literary trend in his works. This article deals with analysis of creative work of Victor Hugo, an outstanding poet, playwright, novelist and public figure. It investigates the writer’s social and moral principles reflected in his works. V. Hugo appeals to conscience, condemns cruelty and callousness, cries over victims on the pages of his books, dreams about brighter future for humanity.
Стаття «Літературна спадщина В. Гюго в контексті французького романтизму» присвячена аналізу творчості письменника-прозаїка, поета. В даному дослідженні В. Гюго представлений як видатний поет, драматург, романіст і активний громадський діяч. Автор статті зазначає, що видатний французький письменник посідає особливе місце не тільки у французькій літературі, але й у світовій XIX ст. Він сформувався як поет ліричний, епічний і політичний (зб. «Оди і балади», «Осіннє листя»). У той же час Гюго був видатним романтиком, якого любив народ: як прості люди, так і найвидатніші представники творчих професій. У статті зазначено, що численні твори письменника зачіпають проблеми соціальні, політичні, моральні, філософські. Зокрема, Гюго пише повісті «Один день засудженого до смерті» і «Клед Ге», в яких він намагається довести, що смертної кари не повинно бути в цивілізованому суспільстві. Автор статті досліджує відомі драматичні твори В. Гюго, які зробили значний внесок у формування революційно-демократичної свідомості французько- го народу. Підкреслюється, що довгі роки письменник відстоював романтизм як найважливіший з його точки зору літературно-художній напрям. Будучи теоретиком романтизму, Гюго протягом усього життя талановито втілював у своїх творах основні критерії цього літературного напряму.
Опис
Ключові слова
la catégorie, la moralité, le conflit, le romantisme, le roman, la sociétée, romanticism, drama, novel, moral, society, category, conflict, романтизм, драматургія, роман, мораль, суспільство, категорія, конфлікт
Бібліографічний опис
Проблеми сучасного літературознавства = The problems of contemporary literary studies