Досудовий порядок врегулювання господарських спорів
Вантажиться...
Дата
2024
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
2788-6018
Назва тому
Видавець
Ужгородський національний університет
Анотація
Стаття присвячена інституту досудового порядку врегулювання спорів як різновиду примирення сторін господарського спору. Досліджується питання віднесення такого порядку до стадій господарського судового процесу. Доводиться, що досудовий (претензійний) порядок врегулювання спору доречно визнати факультативною стадією господарського судового процесу, оскільки він впливає на формування доказової бази та вибір форми провадження. Зроблено висновок, що за своєю сутністю даний інститут в Україні доцільно називати «позасудовий (претензійний) порядок врегулювання спору», оскільки основний напрям його застосування – намагання вирішити конфлікт без звернення до суду, однак документи, листування між суб’єктами господарювання, що виникають в процесі врегулювання спору, в подальшому можуть стати доказами у господарській справі.
Зроблено висновок про недоцільність встановлення (розширення) переліку спорів, по яких застосування такого порядку є обов’язковим. Розширення переліку призведе до невиправданого обмеження права доступу до суду та надасть можливості для зловживань суб’єктами господарювання своїми правами. Одночасно застосування сторонами спору такого порядку призводить до формування доказової бази, яка в подальшому в процесі надається суду і оцінюється ним поряд з іншими доказами по справі. Лише дотримання всіх вимог, встановлених ст. 222 Господарського кодексу України, надає суду можливість визнати листування між сторонами досудовим порядком врегулювання спору і застосувати негативні наслідки до сторони, яка порушує порядок, встановлений законом.
Запропоновано закріпити в процесуальному законі обов’язок суду щодо детального роз’яснення сторонам спору наслідків укладення мирової угоди в ході розгляду спорів у випадках, якщо вони до звернення до суду намагалися врегулювати спір шляхом застосування досудового (претензійного) порядку врегулювання спорів. При цьому строк, який надається законодавцем для відповіді на претензію, пропонується значно зменшити, оскільки господарські відносини є динамічними та потребують оперативного вирішення.
The article is devoted to the institution of pretrial dispute settlement as a type of reconciliation of the parties to the dispute. The question of assigning such an order to the stages of the judicial process is being investigated. It is proven that the pre-trial (claim) dispute settlement procedure should be recognized as an optional stage of the economic court process, because it affects the formation of the evidence base and the choice of the form of proceedings. It was concluded that, by its nature, this institute in Ukraine should be called “out-of-court (claim) procedure for dispute settlement”, since the main direction of its application is an attempt to resolve a conflict without going to court, however, documents, correspondence between counterparties arising in the process of dispute settlement may later become evidence in the case. It was concluded that it is inexpedient to establish (expand) the list of disputes for which the application of such a procedure is mandatory. Such expansion will lead to an unjustified restriction of the right of access to the court and will provide opportunities for business entities to abuse their rights. At the same time, the application of such procedure by the parties to the dispute leads to the formation of an evidentiary base, which later in the process is submitted to the court and evaluated by it along with other evidence in the case. Only compliance with all the requirements established by Article 222 of the Economic Code of Ukraine gives the court the opportunity to recognize correspondence between the parties as a pre-trial dispute settlement procedure and to apply negative consequences to the party that violates the procedure established by law. It is proposed to enshrine in the procedural law the duty of the court to explain in detail to the parties to the dispute the consequences of concluding a settlement agreement during the review of disputes in cases where they tried to settle the dispute by applying the pre-trial (claims) dispute settlement procedure before applying to the court. At the same time, the term given by the legislator to respond to the claim is proposed to be significantly reduced, as economic relations are dynamic and require prompt resolution.
The article is devoted to the institution of pretrial dispute settlement as a type of reconciliation of the parties to the dispute. The question of assigning such an order to the stages of the judicial process is being investigated. It is proven that the pre-trial (claim) dispute settlement procedure should be recognized as an optional stage of the economic court process, because it affects the formation of the evidence base and the choice of the form of proceedings. It was concluded that, by its nature, this institute in Ukraine should be called “out-of-court (claim) procedure for dispute settlement”, since the main direction of its application is an attempt to resolve a conflict without going to court, however, documents, correspondence between counterparties arising in the process of dispute settlement may later become evidence in the case. It was concluded that it is inexpedient to establish (expand) the list of disputes for which the application of such a procedure is mandatory. Such expansion will lead to an unjustified restriction of the right of access to the court and will provide opportunities for business entities to abuse their rights. At the same time, the application of such procedure by the parties to the dispute leads to the formation of an evidentiary base, which later in the process is submitted to the court and evaluated by it along with other evidence in the case. Only compliance with all the requirements established by Article 222 of the Economic Code of Ukraine gives the court the opportunity to recognize correspondence between the parties as a pre-trial dispute settlement procedure and to apply negative consequences to the party that violates the procedure established by law. It is proposed to enshrine in the procedural law the duty of the court to explain in detail to the parties to the dispute the consequences of concluding a settlement agreement during the review of disputes in cases where they tried to settle the dispute by applying the pre-trial (claims) dispute settlement procedure before applying to the court. At the same time, the term given by the legislator to respond to the claim is proposed to be significantly reduced, as economic relations are dynamic and require prompt resolution.
Опис
Ключові слова
теорія процесуального права, примирення, судочинство, процес, захист прав, право на захист, обмеження права доступу до суду, докази, урегулювання спору, theory of procedural law, conciliation, judiciary, process, protection of rights, right to defense, limitation of the right of access to the court, evidence, settlement of the dispute
Бібліографічний опис
Гут С. Ф. Досудовий порядок врегулювання господарських спорів / С. Ф. Гут // Аналітично-порівняльне правознавство. – 2024. – № 6. – С. 315–319.
УДК
346.9