Статті та доповіді ЕПФ (Правові науки)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Трансформація системи фінансування закладів вищої освіти України: проблеми, європейський досвід, перспективи(Гельветика, 2026) Ломачинська, Ірина Анатоліївна; Труба, Вячеслав Іванович; Ніколаєва, Майя Іванівна; Григор'єв, Олександр Віталійович; Lomachynska, Iryna A.; Truba, Vyacheslav I.; Nikolaieva, Maiia I.; Hryhoriev, Oleksandr V.Досліджено еволюцію фінансових механізмів у вищій освіті України, зокрема перехід від фінансування, орієнтованого переважно на кількісні показники, до формульного та результат-орієнтованого розподілу бюджетних коштів. Виявлено основні проблеми функціонування сучасної фінансової моделі, серед яких нестабільність динаміки надходження фінансових ресурсів, висока залежність від державного бюджету, скорочення контингенту здобувачів, дисбаланс між вартістю підготовки за державним замовленням і контрактною формою навчання, а також недостатній рівень фінансової автономії ЗВО. Окреслено основні моделі фінансування вищої освіти (державна, приватна, змішана, формульна та результат-орієнтована), здійснено порівняльний аналіз української практики з досвідом країн Європейського Союзу. Особливу увагу приділено ролі партнерств університетів з бізнесом, розвитку університетсько-бізнесової кооперації, впровадженню державних грантів і стимулюванню диверсифікації джерел доходів ЗВО. З метою визначення економічного ефекту державного фінансування вищої освіти побудовано економіко-математичні моделі, які дозволили оцінити вплив бюджетних витрат на макроекономічний розвиток та рівень зайнятості населення з вищою освітою у Чехії, Польщі та Латвії. Обгрунтовано доцільність формування в Україні змішаної моделі фінансування, що поєднує базову державну підтримку з конкурентними та результат-орієнтованими інструментами, а також активним залученням приватних і міжнародних ресурсів. Висвітлено роль проєкту UIHERP, що реалізується у 2021-2026 роках за підтримки Світового банку, як інструменту результат-орієнтованого фінансування, спрямованого на модернізацію інфраструктури ЗВО, розвиток їх цифрової та інституційної спроможності й наближення системи управління та фінансування вищої освіти України до європейських стандартів. Реалізація запропонованих підходів сприятиме підвищенню фінансової стійкості університетів, якості освітніх послуг і посиленню ролі вищої освіти у повоєнному відновленні та довгостроковому розвитку національної економіки.Документ Деякі проблеми виправлення та ресоціалізації засуджених жінок(Олді-Плюс, 2026) Граціотова, Н. С.; Павлова, Тетяна Олександрівна; Pavlova, Tetiana O.Проблематика виправлення та ресоціалізації засуджених жінок є актуальною в умовах сучасного розвитку суспільства, що зумовлено стабільністю показників жіночої злочинності. За статистичними даними, у 2023–2025 роках частка жінок серед осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних право-порушень, становить 10,6–10,8%, що свідчить про відносну сталість цього явища.Документ Вплив європейських стандартів на реформування пенітенціарної системи в Україні(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Карцева, М. О.; Kartseva, M. O.; Павлова, Тетяна Олександрівна; Pavlova, Tetiana O.Реформування пенітенціарної системи в Україні триває вже не першій рік, але особливого значення цей процес набув після надання Україні 23.06.2022 р. статусу кандидата на членство в Європейському Союзі. Після чого зміни у існуючій пенітенціарній системі значною мірою відбуваються під впливом європейських правових стандартів, зокрема положень Європейської конвенції з прав людини від 04.11.1950 р. (далі – Конвенція), практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) та рекомендацій Ради Європи. Україна, як держава-учасниця Ради Європи, зобов’язана забезпечувати дотримання прав осіб, позбавлених волі, та поступово адаптувати пенітенціарну систему до європейських стандартів.Документ Пробаційний нагляд як вид покарання: поняття, практика застосування та перспективи розвитку(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Возняк, Руслана Ю.; Vozniak, Ruslana Yu.; Павлова, Тетяна Олександрівна; Pavlova, Tetiana O.Пробаційний нагляд як основний вид кримінального покарання без ізоляції від суспільства запроваджений Законом України від 23 серпня 2023 року № 3342-IX «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» та є важливим елементом гуманізації кримінальної політики держави. Його сутність полягає у поєднанні контролю за поведінкою засудженого з проведенням соціально-виховної роботи, що дозволяє забезпечити ресоціалізацію без розриву соціальних зв’язків особи. Суд, призначаючи вказаний вид покарання, згідно з ч.ч. 2,3 ст. 59-1 КК України, призначає засудженому певні обов’язки. Пробаційний нагляд призначається на строк від одного до п’яти років та не призначається особам, які під час відбування цього виду покарання вчинили кримінальне правопорушення.Документ Звільнення від відбування покарання у зв’язку із обміном засудженого як військовополоненого (ст. 84-1 КК України)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Павлова, Тетяна Олександрівна; Pavlova, Tetiana O.Після початку повномасштабної збройної агресії проти України та зростання кількості військовополонених, серед яких були й особи, що вчинили злочини, передбачені Кримінальним кодексом України, постала потреба у прийнятті нового законодавства, яке мало відповідати не лише нормам міжнародного гуманітарного права, а й створити належну правову основу для ефективного кримінального процесу притягнення таких осіб до відповідальності, а також регулювати питання їх обміну у разі досягнення відповідних домовленостей.Документ Трансформація повноважень уповноваженого органу з питань пробації в умовах воєнного стану(Державний університет економіки і технологій, 2026) Павлова, Тетяна Олександрівна; Pavlova, Tetiana O.Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 р. № № 389-VIII «Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень». Головним обов’язком держави, відповідно до ст. 3 Конституції України, є утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Особливого значення це положення набуває в умовах воєнного стану, оскільки держава в екстремальних умовах змушена мобілізувати ресурси в усіх сферах життєдіяльності для забезпечення свого функціонування, адаптуючи національне законодавство та діяльність державних органів та установ до потреб захисту національної безпеки. У таких складних умовах особлива роль належить органам і установам виконання покарань.Документ Етичні засади використання штучного інтелекту в закладах вищої освіти (на матеріалах Європейської мережі академічної доброчесності)(Liha-Pres, 2026) Павлова, Тетяна Олександрівна; Pavlova, Tetiana O.Сучасна вища освіта як осередок знань, вмінь, практичних навичок та інших компетентностей намагається використовувати різні високотехнологічні інструменти, необхідні для підвищення її якості. При цьому важливою складовою освіти, в тому числі й вищої, є академічна доброчесність, яка розуміється як «сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень». Дотримання академічної доброчесності в процесі навчання, проведення наукових досліджень є запорукою оригінальності, креативності, унікальності таких досліджень. Тому використання штучного інтелекту (далі – ШІ) в освітньому процесі, з одного боку, пов’язано з отриманням нових інструментів, які прискорюють та спрощують цей процес, з іншого боку, створює серйозні виклики, пов’язані із академічною нечесністю та зловживаннями через руйнування традиційних академічних цінностей. Використання інструментів ШІ для створення навчального контенту потребує переосмислення структури навчального процесу з метою збереження його якості та цінності. Щоб допомогти представникам академічної спільноти адаптуватися до змін, Європейська мережа академічної доброчесності (далі – ENAI) підготувала рекомендації, які підтримують освітян, науковців, здобувачів та університети у впровадженні етичних підходів до роботи з ШІ.Документ Систематика приватного права: погляди Є. Васьковського в контексті сучасних проблем рекодифікації(Юридика, 2026) Труба, Вячеслав Іванович; Truba, Vyacheslav I.Рекодифікація приватного права в Україні актуалізувала питання структури майбутнього Кодексу, зумовила необхідність осмислення історичних моделей систематизації, зокрема дожовтневої доктрини. Є. Васьковський є одним із найпослідовніших теоретиків системи приватного права кінця ХІХ – початку ХХ ст. У всіх його працях прослідковується розуміння приватного права як єдиної, внутрішньо узгодженої системи.Документ Між традицією і модернізацією: чи ускладнить латина застосування ЦК України?(Юридика, 2026) Труба, Вячеслав Іванович; Truba, Vyacheslav I.22 січня 2026 року на сайті Верховної Ради України було зареєстровано проект Закону України № 14394, а саме – проект Цивільного кодексу України (Кодексу права приватного) (далі – Проект). Відповідно до пояснювальної записки до Проекту, він «подається 221 як оновлений Цивільний кодекс України (Кодекс права приватного) у повному обсязі, що покликано забезпечити системність, внутрішню узгодженість та єдині методологічні підходи до регулювання приват- них відносин у всіх ключових сферах». І, справді, у Проекті оновлено майже всі існуючі на сьогодні інститути цивільного законодавства з одночасним запровадженням новел, досі невідомих цивільному (приватному) законодавству в Україні.Документ Процесуальні гарантії під час призначення й виконання досудової пробації(Олді-Плюс, 2025) Павлова, Тетяна Олександрівна; Pavlova, Tetiana O.Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про пробацію» від 05.02.2015 № 160-VIII (далі – Закон України № 160-VIII), «пробація – система наглядових та соціально-виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду та відповідно до закону до засуджених, виконання певних видів кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого». Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України № 160-VIII, досудова пробація є одним з видів пробації та полягає в «забезпеченні суду формалізованою інформацією, що характеризує обвинуваченого, з метою прийняття судом рішення про міру його відповідальності». Пробація як елемент системи кримінальної юстиції України ґрунтується на принципах верховенства права, законності, гуманізму, поваги до гідності людини, індивідуалізації кримінальної відповідальності та покарання. Ці принципи мають конституційні основи та визначають не лише мету, а й межі застосування пробації як альтернативи позбавленню волі. Конституційні засади пробації забезпечують баланс між інтересами суспільства у захисті від злочинності та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності. Досудова пробація є одним із інструментів гуманізації кримінального правосуддя та впровадження принципів відновного правосуддя.Документ Місце судової практики у системі джерел морського права(Ужгородський національний університет, 2026) Веремчук, Владислав Сергійович; Veremchuk, Vladyslav S.Стаття присвячена дослідженню судової практики як важливого елемента системи джерел морського права в умовах стрімкого розвитку міжнародних відносин і технологічного прогресу. Обґрунтовується, що попри визнання у якості основних джерел міжнародного морського права міжнародних звичаїв та договорів, зокрема Конвенції ООН з морського права 1982 року, їх загальний характер зумовлює потребу в гнучких механізмах правового регулювання. У цьому контексті особлива увага приділяється ролі рішень міжнародних судових інституцій у тлумаченні та конкретизації норм морського права, формуванні підходів jurisprudence constante та їх фактичному правотворчому впливу. На підставі аналізу положень Статуту Міжнародного Суду ООН встановлено, що судові рішення, попри те, що вони формально не мають статусу загальнообов’язкових джерел права та вважаються допоміжним засобом визначення норм міжнародного права, де-факто мають правотворчу функцію. На прикладі рішення Міжнародного Суду ООН у справі щодо делімітації морських просторів між Україною та Румунією (2009) показано, що судова практика фактично має прецедентний характер, формуючи підходи до тлумачення положень Конвенції ООН з морського права 1982 року та впливаючи на практику врегулювання потенційних міжнародних морських спорів. Паралельно досліджується значення практики національних судів України у системі морського права з урахуванням особливостей континентальної правової традиції та обов’язку судів нижчих інстанцій враховувати правові висновки Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах. На прикладі практики Верховного Суду показано, що фактично суди у правовій системі України відіграють ключову роль у подоланні прогалин, тлумаченні міжнародних договорів і забезпеченні ефективного захисту прав учасників морських правовідносин. Зроблено висновок, що судова практика у сфері морського права виконує не лише інтерпретаційну, а й регулятивну функцію, що дозволяє розглядати її як функціонально значуще джерело морського права, спрямоване на забезпечення правової визначеності, передбачуваності та адаптивності правового регулювання.Документ Щодо використання ШІ в судочинстві(Дакор, 2026) Степанова, Тетяна Валеріївна; Stepanova, Tetiana V.Останнім часом постійно лунають скарги правників щодо неудокомплектації суддівського корпусу, брак та постійний відтік суддівських кадрів у зв’язку з виходом на пенсію через досягнення граничного віку та інші причини. З іншого боку, беззаперечною складовою сьогоднішнього життя є штучний інтелект, яким користуються якщо не всі, то більшість населення світу. І, незважаючи на ризики, які можуть виникнути при використанні штучного інтелекту, слід розглянути проблему з різних боків, зокрема, висвітлити позитивні моменти, які виводять даний інструмент на перший план при використанні у різноманітних сферах життєдіяльності людини, в тому числі в сфері правосуддя, допомагаючи вирішити проблему браку суддівських кадрів. Важливою характеристикою ШІ є те, що він може значно скоротити час обробки інформації та розгляду справ. Алгоритми здатні аналізувати великі обсяги даних швидше, ніж людина, що важливо при роботі з великими масивами документів ШІ не потрібно їсти, спати, йому не потрібна відпустка. Тому на деяких ділянках суддівської роботи він може стати незамінним. Зокрема, мова йде про рутинну технічну робота (підготовку документів, підбір та аналіз матеріалів справи тощо). Використання ШІ саме в цій діяльності дозволяє автоматизувати такі рутинні операції, скоротити підготовчі процедури та підвищити продуктивність роботи суддів.Документ Конституційні гарантії прав внутрішньо переміщених осіб в умовах воєнного стану: проблеми реалізації(Гельветика, 2026) Ольховик, Людмила Анатоліївна; Траченко, Михайло Юрійович; Olkhovyk, Liudmyla A.; Trachenko, Myklhailo Yu.У статті здійснено комплексний конституційно-правовий аналіз гарантій прав і свобод внутрішньо переміщених осіб в умовах правового режиму воєнного стану в Україні. Досліджено теоретико-методологічні засади формування спеціального конституційного статусу внутрішньо переміщених осіб, визначено його структурні елементи та співвідношення із загальним правовим статусом громадянина. Обґрунтовано, що в умовах повномасштабної збройної агресії відбувається трансформація механізмів реалізації основоположних прав і свобод, що зумовлює необхідність перегляду традиційних підходів до гарантій їх забезпечення. Проаналізовано положення Конституції України, Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», нормативні акти Кабінету Міністрів України, а також сучасні наукові позиції щодо реалізації права на житло, соціальний захист, працю, освіту, охорону здоров’я та доступ до правосуддя. Виявлено системні проблеми правозастосування, серед яких нормативна фрагментарність, надмірна залежність від підзаконного регулювання, адміністративні та процедурні бар’єри, територіальна нерівномірність фінансового забезпечення громад, а також ризики непрямої дискримінації внутрішньо переміщених осіб. Доведено, що існуюча модель державної політики переважно має компенсаційний характер і не забезпечує повноцінної інтеграції ВПО у приймаючі громади. Обґрунтовано необхідність переходу до інтеграційної моделі, яка передбачає створення умов для економічної самостійності, розвитку підприємницької ініціативи, розширення цифрових сервісів, удосконалення механізмів електронного урядування та електронного правосуддя. Запропоновано кодифікацію законодавства у сфері соціального захисту ВПО, посилення гарантій участі у місцевому самоврядуванні, уніфікацію процедур отримання адміністративних послуг та імплементацію міжнародних стандартів захисту прав людини з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Зроблено висновок, що рівень забезпечення конституційних гарантій прав внутрішньо переміщених осіб є показником реальної ефективності принципу верховенства права та соціальної спрямованості держави в умовах воєнних викликів і післявоєнної відбудови.Документ Перегляд судових рішень за нововиявленими та виключними обставинами(FLAT Ltd–Burgas, 2018) Веремчук, Владислав Сергійович; Veremchuk, Vladyslav S.Ч. 1. Ст. 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. У рамках судової реформи в Україні, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України № 2147-VIII, яким, зокрема, було внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України). Зміни торкнулися також повторного розгляду справ за виключними обставинами. Дослідження даної теми є актуальним для подальшого усунення труднощів застосування матеріального і процесуального права, акцент доповіді робиться на нововведення до процесуального інституту перегляду справ за нововиявленими та винятковими обставинами. Судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.Документ Обґрунтування розробки науково-практичного коментаря до Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію»(Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2025) Масін, Віктор Миколайович; Хріщева, Олександра Георгіївна; Masin, Viktor M.; Khrishcheva, Oleksandra G.Прийняття 21 липня 2020 року Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» у новій редакції та у зв’язку з цим подальше оновлення Закону України «Про кооперацію», Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність сільськогосподарських кооперативів, зумовило настання нової віхи законодавчого забезпечення розвитку національної сільськогосподарської кооперації. У зв’язку із введенням у дію Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» у новій редакції у кооператорів виникла необхідність у здійсненні перереєстрації протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом у сільськогосподарські кооперативи та сільськогосподарські кооперативні об’єднання сільськогосподарських виробничих кооперативів, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та утворених відповідно до Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня 1997 року № 469/97-ВР кооперативних об’єднань сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, а також у приведенні положень статутів таких кооперативів та об’єднань, що не відповідають чинному Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», у відповідність з ним. Вище окреслені законодавчі зміни стали перепоною для діючих та потенційних кооператорів, оскільки станом на сьогодні, після спливу майже п’яти років з дати набрання чинності Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію», бракує чіткої інформації, повноцінних роз’яснень та коментарів доступною для населення мовою про ті зміни, які передбачені Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію» у новій редакції.Документ Сучасний стан, проблеми та перспективи залучення молоді до аграрного сектору економіки України з урахуванням європейського досвіду(Ященко, 2025) Хріщева, Олександра Георгіївна; Khrishcheva, Oleksandra G.Молодь здатна забезпечити агроекологічне майбутнє держави, сприяти забезпеченню сталого розвитку сільських територій. Саме тому у статті проведено дослідження сучасного стану залучення молоді до аграрного сектору економіки України. Окреслено проблеми, які гальмують залучення молоді до агросфери. Встановлено, що в Україні тривалий час спостерігається негативна тенденція – рівень залучення молоді до аграрного сектору національної економіки є незначним, що зокрема зумовлюється наявністю труднощів із доступом молоді до землі, низьким рівнем знань молоді про аграрну галузь, недосконалістю державної аграрної та молодіжної політики, недостатністю державної підтримки молоді, незначною кількістю програм та ініціатив, спрямованих на залучення молоді до активної участі у аграрному секторі, тощо. В умовах євро інтеграції важливо досліджувати європейський досвід стимулювання молоді до розвитку в сільському господарстві. Так, визначено, що на відміну від українських реалій, країни Європейського Союзу, де також існують фактори, що гальмують участь молоді у сільськогосподарській галузі, приділяють значну увагу впровадженню різнопрофільних програм підтримки молодого покоління, зокрема в контексті стимулювання залучення молоді до аграрного сектору. У статті підкреслюється, що в ЄС важливу роль у стимулюванні молодого покоління до діяльності в аграрному секторі відіграє Спільна аграрна політика. Особливо актуальними та цінними є положення Регламенту ЄС 2021/2115, присвячені підтримці молодих фермерів. Розглянуто окремі приклади про грам підтримки молодих аграріїв, що впроваджені у країнах ЄС. Підкреслено, що в Україні спостерігається недостатня синергія національної молодіжної та аграрної політики, нормативна база молодіжної сфери неповноцінно орієнтована на забезпечення розвитку молоді в агросекторі. У цьому контексті запропоновано внести зміни до Закону України «Про основні засади молодіжної політики». З урахуванням європейського досвіду у статті визначено низку перспективних заходів, які у подальшому можуть сприяти залученню молоді до аграрного сектору економіки України.Документ Теоретико-правові засади ґендерної рівності у законодавстві про сільськогосподарську кооперацію(Ященко, 2024) Хріщева, Олександра Георгіївна; Khrishcheva, Oleksandra G.Статтю присвячено дослідженню теоретико-правових засад ґендерної рівності у законодавстві про сільськогосподарську кооперацію. Ґендерна рівність, яка є однією із цілей сталого розвитку, що були проголошені у 2015 році резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних На цій № 70/1, – це запорука демократичного розвитку держав, високого рівня продуктивності праці у сільському господарстві, забезпечення продовольчої безпеки тощо. В умовах сьогодення у сільському господарстві, яке є однією із провідних сфер економіки України, зокрема у сфері сільськогосподарської кооперації, між жінками та чоловіками спостерігається значний ґендерний розрив, жінки, що мешкають у сільській місцевості, стикаються з рядом проблем та зазнають різних форм дискримінації, що є недопустимим. У статті розглянуто історичну ретроспективу участі жінок у кооперативному русі крізь призму діяльності Міжнародного кооперативного альянсу. Визначено, що в рамках європейської інтеграції, всебічна промоція ґендерної рівності у кооперативному секторі економіки України має стати однією із ключових рис національного кооперативного руху. У статті сформовано авторську періодизацію розвитку сільськогосподарської кооперації у незалежній Україні в контексті її законодавчого забезпечення та виокремлено шість періодів. Встановлено, що різні періоди розвитку сільськогосподарської кооперації у незалежній Україні, зокрема в контексті її законодавчого забезпечення, характеризуються приділенням недостатньої уваги питанню ґендерної рівності між жінками та чоловіками у сільськогосподарських кооперативах. Зроблено висновок, що законодавство України про сільськогосподарську кооперацію залишається неповноцінно ґендерно-орієнтованим та ґендерно-чутливим, оскільки досі не містить окремого принципу ґендерної рівності у кооперативах, сільськогосподарських кооперативах, закріплення якого є вкрай важливим для підкреслення значущості та пріоритетності питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у кооперативному секторі економіки України. У статті наголошено на необхідності доповнення законодавства про сільськогосподарську кооперацію окремим принципом ґендерної рівності.Документ Екологічна освіта в Україні: сучасний стан, проблеми та шляхи розвитку(Олді-Плюс, 2025) Хріщева, Олександра Георгіївна; Khrishcheva, Oleksandra G.У сучасному світі дедалі більше загострюються екологічні проб леми: забруднення навколишнього середовища, виснаження природних ресурсів, зміна клімату тощо. На нашу думку, за таких обставин вкрай важливо приділяти увагу всебічному розвитку екологічної освіти, поширювати екологічні знання серед молоді, яка є рушієм позитивних змін та формує майбутнє світу. Екологічна освіта є потужним інструментом для формування відповідального ставлення молоді до природи.Документ Забезпечення прав і свобод людини як пріоритет сучасної правової політики України(Житомирська політехніка, 2025) Ольховик, Людмила Анатоліївна; Olkhovyk, Liudmyla A.Забезпечення прав і свобод людини є фундаментом побудови сучасної демократичної, правової та європейсько орієнтованої держави. Права і свободи людини є найвищою соціальною цінністю, закріпленою Конституцією України, а отже, саме їх забезпечення визначає зміст і спрямованість діяльності держави. В умовах воєнного стану та суспільних трансформацій особливо важливим є дотримання балансу між безпекою та правами людини. Інтеграція України до Європейського Союзу вимагає впровадження високих стандартів захисту прав і свобод, визначених міжнародними договорами. Зростає суспільний запит на верховенство права, справедливість та реальне гарантування прав громадян, що є основою демократичного розвитку. Глобальні виклики (цифровізація, екологічні проблеми, міграційні процеси) зумовлюють необхідність удосконалення правової політики та створення нових механізмів захисту людини. Дана робота має на меті дослідити забезпечення прав і свобод людини як пріоритет сучасної правової політики України.Документ Правове забезпечення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб в Україні(Центр фінансово-економічних наукових досліджень, 2025) Кричмарьова, А. В.; Ольховик, Людмила Анатоліївна; Olkhovyk, Liudmyla A.Повномасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України, розпочата у лютому 2022 року, яка стала продовженням збройного конфлікту, що триває з 2014 року, спричинила найбільше в Європі внутрішнє переміщення населення. Станом на листопад 2025 року в Україні офіційно зареєстровано понад 4,6 млн внутрішньо переміщених осіб, серед яких значну частку становлять діти, люди похилого віку та особи з інвалідністю. Ця категорія громадян стикається з втратою житла, проблемами працевлаштування, обмеженим доступом до соціальних виплат, медичної допомоги та освіти. Дослідженням різних аспектів цієї теми займались Д. А. Селіхов, Т. О. Проценко, І. Наливайко, А. Солодько, Т. Доронюк, М. В. Кравченко. Дана робота має на меті дослідити правове забезпечення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб в Україні з урахуванням сучасних викликів.