Статті та доповіді ЕПФ (Правові науки)

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 529
  • Документ
    Деякі питання щодо вдосконалення антитерористичної безпеки України
    (Олді плюс, 2024) Чуваков, Олег Анатолійович; Chuvakov, Oleh A.
    У контексті сучасних терористичних загроз суверенітету, конституційному ладу, територіальній цілісності та недоторканності України (з урахуванням існуючого російсько-українського військового конфлікту), виникає невідкладна необхідність застосування ефективних заходів щодо локалізації антидержавних проявів, у тому числі для забезпечення антитерористичної безпеки держави. З метою оперативного вирішення вказаних задач на державному рівні необхідно розробити та запровадити ефективний механізм, який має бути спрямований на протидію таким проявам.
  • Документ
    Сутність методики «Зелена кімната» в допиті/опитуванні неповнолітніх
    (Олді плюс, 2024) Чекал, Олена Григорівна; Chekal, Olena H.; Миколенко, Олена Миколаївна; Mykolenko, Olena M.
    В грудні 2018 року Уряд схвалив Національну стратегію реформування системи юстиції щодо дітей на період до 2023 року. Затвердження стратегії було зумовлено необхідністю вдосконалення механізмів юстиції в Україні, на засадах забезпечення прав дітей шляхом виконання програм профілактики правопорушень серед дітей, здійснення ефективних заходів соціальної адаптації та реабілітації неповнолітніх, які перебувають у конфлікті із законом. При цьому забезпечення найкращих інтересів дитини як пріоритетна засада формування та здійснення дружнього до дитини правосуддя, що декларується, зокрема, міжнародними стандартами, потребує ефективного впровадження таких спеціальних практик та механізмів, як методика «Зелена кімната», процедура відновного примирення (медіації), соціального патронату.
  • Документ
    Процесуальний порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із примиренням винного з потерпілим
    (Олді плюс, 2024) Родіонова, Таїса Василівна; Rodionova, Taisa V.
    У ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованій Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР [53], вказано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ст. 2 КПК України, визначаючи завдання кримінального провадження, одним із них називає забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. Законодавством чітко окреслено, що у разі наявності обставин (підстав та умов) звільнення від кримінальної відповідальності суд має своєю ухвалою закрити кримінальне провадження, звільнивши обвинуваченого від кримінальної відповідальності. При цьому підстави звільнення від кримінальної відповідальності можуть бути виявлені як на досудових, так і в судових стадіях кримінального провадження, і в будь-якому випадку рішення про закриття кримінального провадження зі звільненням особи від кримінальної відповідальності завжди приймається судом з урахуванням норм матеріального права (ч. 2 ст. 44 КК України).
  • Документ
    Підкуп третьої особи як кваліфікуюча ознака торгівлі людьми
    (Олді плюс, 2024) Півнєв, Дмитро Сергійович; Pivniev, Dmytro S.; Чуваков, Олег Анатолійович; Chuvakov, Oleh A.
    Приведення норм національного законодавства, у тому числі кримінального закону, до законодавства Європейського Союзу призвело до того, що 06 вересня 2018 року було внесено зміни до ст. 149 Кримінального кодексу України (далі – КК України), зокрема, доповнено статтю способом вчинення торгівлі людьми, а саме: підкуп третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатації. Акцентуємо увагу на тому, що КК України містить окреме положення щодо підкупу як виду співучасті у вигляді підбурювання: «підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення». Однак виокремлення у статті 149 КК України однією із елементів об’єктивної сторони кримінального правопорушення «підкуп» визначає правопорушника не як підбурювача, а саме як суб’єкта злочину, що сприяє більш жорсткому покаранню та підвищує практичне застосування превентивної функції кримінального закону зокрема.
  • Документ
    Загальна характеристика умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби
    (Олді плюс, 2024) Павлова, Тетяна Олександрівна; Pavlova, Tetiana O.
    Протягом останніх десяти років перед нашою державою постійно постають все нові та нові виклики, пов’язані з необхідністю боронити свою територію та захищати населення від злочинних дій держави-агресора. Особливої актуальності це питання набуло з дня початку широкомасштабних воєнних дій, відколи був запроваджений правовий режим воєнного стану на всій території держави, що потягнуло за собою необхідність внесення відповідних змін у вітчизняне законодавство, у тому числі й кримінальне. І вже, починаючи з 03.03.2022 р., Особлива частина чинного Кримінального кодексу України була доповнена новими складами, певних змін зазнала й Загальна частина чинного Кримінального кодексу України.
  • Документ
    Кримінологічні заходи протидії жіночій злочинності
    (Олді плюс, 2024) Орловський, Богдан Михайлович; Orlovskyi, Bohdan M.
    Жіноча злочинність є одним із спеціальних різновидів злочинності у кримінологічній науці, протидія якій вимагає комплексного підходу із застосуванням соціальних, економічних, правових та інших заходів. Приріст жіночої злочинності у державі завжди пов’язаний із негативними тенденціями розвитку суспільства, падінням економіки та соціальних стандартів, розпадом сімей і соціальних структур, втратами моральних цінностей тощо. Тому розробка та формування ефективних заходів протидії жіночій злочинності має важливе значення для зупинення розвитку такої злочинності та мінімізації її наслідків у соціальній життєдіяльності суспільства.
  • Документ
    Стандарти ЮНЕСКО як інструмент розслідування руйнувань пам’яток Одеси
    (Олді плюс, 2024) Нарожна, Олена Володимирівна; Narozhna, Olena V.
    Документування пошкоджень об’єктів культурної спадщини під час воєнних дій вимагає чіткого дотримання стандартизованих протоколів ЮНЕСКО. Процес починається з первинної фіксації, яка включає детальну фотозйомку з різних ракурсів, обов’язкове використання масштабної лінійки та кольорової шкали для точної передачі розмірів і відтінків пошкоджень. Кожна фотографія повинна супроводжуватися геолокаційними даними, датою та часом зйомки, а також ідентифікаційним кодом об’єкта згідно з реєстром культурної спадщини. Оцінка ступеня пошкодження проводиться за стандартизованою шкалою ЮНЕСКО, яка включає п’ять рівнів: мінімальні, легкі, середні, значні та критичні пошкодження. Для кожного типу пошкодження заповнюється окремий оціночний лист, де вказується характер руйнування, його розміри, можливі причини виникнення та потенційні загрози для подальшого збереження об’єкта. Особлива увага приділяється фіксації непрямих ознак, які можуть вказувати на умисний характер пошкодження або використання заборонених видів озброєння.
  • Документ
    Примирення сторін у кримінальному провадженні
    (Олді плюс, 2024) Миколенко, Олена Миколаївна; Mykolenko, Olena M.
    У чинному національному законодавстві України можливість домовитись та примиритись має своє закріплення як у нормах Кримінального кодексу України (далі – КК України) (зокрема, ст. 46 передбачає звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим), так і в положеннях Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) (зокрема, ч. 1 ст. 469 передбачає укладення угоди про примирення між підозрюваним, обвинуваченим та потерпілим). Особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
  • Документ
    Теорія кримінальної відповідальності держави в міжнародному праві
    (Олді плюс, 2024) Дришлюк, Ігор Анатолійович; Dryshliuk, Ihor A.
    Актуальність дослідження теорії кримінальної відповідальності держави в міжнародному праві обумовлена сучасними викликами міжнародного правопорядку, коли традиційні механізми відповідальності держав виявляються недостатньо ефективними для протидії найсерйознішим порушенням міжнародного права. Повномасштабна агресія проти України, масові порушення прав людини та воєнні злочини загострили дискусію щодо необхідності запровадження більш жорстких форм відповідальності держав-порушниць, включаючи можливість їх кримінального переслідування. Теоретичне осмислення концепції кримінальної відповідальності держави набуває особливого значення в контексті розробки нових міжнародно-правових механізмів притягнення до відповідальності за найтяжчі міжнародні злочини та пошуку ефективних засобів превенції подібних діянь у майбутньому.
  • Документ
    Право на справедливу військову відповідь
    (Олді плюс, 2024) Сопільняк, В. Ю.; Левенець, Анжела Вікторівна; Levenets, Anzhela V.
    Людство давно використовує війну в якості інструменту в боротьбі за ресурси, території або ж з метою вирішення конфліктів чи досягнення інших цілей різного походження. Як соціальне явище війна існує стільки, скільки існує людство в організованих спільнотах. Найдавніші відомі війни, які залишили історичні або археологічні сліди, датуються періодами формування перших держав та ієрархічних об’єднань. Оглядач Інтернет видання «Український тиждень» та автор статті «Чи закінчаться війни» Максим Нестелєєв зазначає, що за останні п’ять тисяч років людство не воювало лише 292 роки.
  • Документ
    Нормативні засади функціонування органів виконавчої влади (адміністративно-правовий аспект)
    (Олді плюс, 2024) Рудов, Владислав Сергійович; Rudov, Vladyslav S.; Миколенко, Олександр Іванович; Mykolenko, Oleksandr I.
    Проблема нормативного забезпечення функціонування органів виконавчої влади не нова для нашої держави. На початку 90-х років виявилось, що більшість органів виконавчої влади функціонують на підставі підзаконних актів. Це означає, що порядок їх формування, винесення рішень та вчинення інших владних повноважень регламентувався указами, постановами, наказами, рішеннями та іншими підзаконними нормативно-правовими актами, тоді як Конституція і закони сприймалися лише як загальний правовий інструментарій декларативного характеру.
  • Документ
    Особливості прояву бездіяльності у правопорушеннях, які посягають на встановлений порядок управління
    (Олді плюс, 2024) Потанін, І. Ю.; Миколенко, Олександр Іванович; Mykolenko, Oleksandr I.
    Кваліфікація має величезне значення в інституті адміністративної відповідальності, адже використовується для забезпечення реалізації таких принципів провадження у справах про адміністративні правопорушення (далі – адміністративне провадження) як законність, обґрунтованість прийнятого рішення, всебічність дослідження обставин справи і ін. Наприклад, О. В. Ус зазначає, що кваліфікація діяння, що не є кримінальним правопорушенням, це «правова оцінка діяння особи шляхом установлення його правових (делікто значимих) ознак, визначення правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності (тотожності, ідентичності) ознак учиненого діяння ознакам діяння, що не є кримінальним правопорушенням, проте передбаченого відповідною» адміністративно-деліктною нормою. В основному погоджуючись із запропонованим визначенням кваліфікації, можемо запропонувати своє бачення кваліфікації адміністративного правопорушення.
  • Документ
    Правопросвітництво як складова діяльності юридичних клінік
    (Олді плюс, 2024) Пілюк, Суліко Валеріївна; Piliuk, Suliko V.
    Клінічна юридична освіта надає студентам-правникам реальний досвід роботи, розвиває місцеву правову спроможність та допомагає захищати права людини. Юридичні клініки готують юристів та студентів-правників у дусі соціальної справедливості та суспільної служби, а також надають необхідні юридичні послуги особам, які їх потребують. Студенти, які працюють в університетських клініках під керівництвом викладачів права або юриста-практика безпосередньо приймають участь наданні безоплатних юридичних консультацій, виданні наукових статей, проведенні занять з права для різних верст населення. Водночас, студенти-правники дізнаються про свою професійну відповідальність та розвивають особисту прихильність до зобов’язання підтримувати верховенство права, права людини та соціальну справедливість. Реалії сьогодення відображають зміни в нашому суспільстві, переосмислювання цінностей, попри все, збереження та відстоювання в Україні демократичних засад, досягнення ідеалів правової держави, що зумовлює необхідність підвищення правової культури населення, подолання правового нігілізму, задоволення потреб громадян в одержанні знань про їхні права. Це може бути забезпечено, насамперед, шляхом удосконалення правової освіти населення. Тому, правопросвітницька діяльність сьогодні є важливою складовою у створенні необхідних умов для набуття широкими верстами населення правових знань та навичок у їх застосуванні.
  • Документ
    Способи припинення громадянства України
    (Олді плюс, 2024) Ольховик, Людмила Анатоліївна; Olkhovyk, Liudmyla A.
    В умовах повномасштабного вторгнення росії на територію суверенної держави Україна, а особливо активізації діяльності Територіальних центрів комплектування та бусифікації чоловіків призовного віку активніше стала обговорюватися проблема припинення громадянства України. Набули актуальності такі питання: підстави, особливості, форми, способи припинення громадянства України. Дослідженням даної проблематики займалися такі науковці: О. І. Радченко вивчав анулювання громадянства, М. І. Суржинський досліджував правове регулювання припинення громадянства, І. Софінська аналізувала позбавлення громадянства, Ю. М. Могила опрацьовував питання реформування інституту припинення громадянства в Україні, Т. В. Жалій цікавився порівняльним аспектом припинення громадянства, Д. А. Селіхов розглядав доцільність позбавлення громадянства за вчинення злочинів проти держави, Г. А. Волошкевич розмірковував щодо проблемних питань запровадження інституту позбавлення громадянства. Дана робота має на меті проаналізувати способи припинення громадянства України.
  • Документ
    Участь громадськості у процедурі добору кандидатів на суддівські посади в Україні
    (Олді плюс, 2024) Левенець, Анжела Вікторівна; Levenets, Anzhela V.
    Процедура добору кандидатів на суддівські посади в Україні завжди знаходилась у центрі уваги суспільства, оскільки саме від неї залежить наповненість судової влади якісними, професійними та доброчесними суддівськими кадрами. У ході конституційно-судової реформи 2016 року порядок зайняття посади судді та вимоги до кандидатів зазнали найбільших змін: було підвищено вік претендента на суддівську посаду з 25 до 30 років, встановлено наявність стажу у сфері права не менше п’яти років, а також відповідність таким критеріям, як компетентність, доброчесність та володіння державною мовою. Одним з акцентів судової реформи було підвищення прозорості та відкритості судової влади для суспільства через залучення громадськості до оцінювання претендентів на суддівські посади. Для цього у 2016 році при Вищій кваліфікаційній комісії суддів (далі – ВККС) була утворена Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) як незалежний орган, який сприяє перевірці діючих суддів та претендентів на суддівські посади на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності.
  • Документ
    Правовий статус посадової особи в сфері публічного управління
    (Олді плюс, 2024) Лазарєва, Мар'яна Іванівна; Lazarieva, Mariana I.
    Досліджувана тема є актуальною, оскільки співвідношення проблеми визначення поняття правового статусу посадової особи в сфері публічного управління, яке є частиною нового глобального поняття «публічного адміністрування», з обов’язковим відокремлюванням таких понять як посадова особа публічного управління, посадова особа державного управління. Зазначені наукові питання мають глобальний вплив на аналіз теорій про правовий статус посадових осіб та безліч варіантів, які згодом мають відображення в законодавстві, практиці. Публічне адміністрування та його сполучення з публічним управлінням, що включає і державне управління, в теорії та практиці функціонування органів публічної адміністрації, та відображення даного в правовому статусі посадової особи кожної окремої структури, загальних або спеціальних функцій є метою даного дослідження, та полягає в аналізі нормативно-правової бази, існуючих підходів до сучасного розуміння змістового і термінологічного наповнення понять.
  • Документ
    Дотримання мовного законодавства в освітньому процесі
    (Олді плюс, 2024) Кузнєцова, Зоя Вікторівна; Kuznietsova, Zoia V.
    В умовах збройної агресії росії проти України постає надзвичайно важливе завдання: утвердження української мови як елемента національної безпеки та мовного індикатора всього українського суспільства. В наш час минуло більш як тридцять років з моменту здобуття Україною незалежності, але і досі доводиться констатувати про те, що українська мовна ідентичність залишається під загрозою. І, саме в надзвичайних ситуаціях, одним з проявів яких є війна, роль мови як чинника національної консолідації, мала б посилюватись і виступати параметрами розмежування на «свій-чужий». Водночас російська мова ще залишається для певної частини українців засобом комунікації, тим самим, фактично продовжує бути осередком зросійщення української молоді, віддаляючи її від національної належності. Сьогодні Україна – самостійна держава, і одне з найважливіших її завдань, в тому числі завдань на фронті – повернути українському народові відібрану в нього мову на всіх етнічних українських просторах.
  • Документ
    Еволюція поняття «договір»: від Римського права до IT-відносин
    (Олді плюс, 2024) Святошнюк, Арина Леонідівна; Sviatoshniuk, Aryna L.
    Згідно з Римським правом, «взаємне волевиявлення двох або декількох осіб щодо чого-небудь в римському праві носило назву conventio, pactio або pactum conventum. Слово pactum (правочин) походить від pactіо, звідси походить і слово paх (мир); правочином є співпадання бажання двох або декількох осіб про одне і теж та їхня згода». «Не будь-яке взаємне волевиявлення створювало юридичні наслідки, тобто встановлювало або припиняло права і обов’язки сторін. У своїй сентенції Гай зазначав, що правочини, укладені всупереч правилам цивільного права, не мають сили».
  • Документ
    Right to development and natural resources under occupation
    (Олді плюс, 2024) Nihreieva, Olena O.; Нігреєва, Олена Олександрівна
    Recently armed conflicts have been spreading all over the world. Natural resources remain one of their main reasons both internationally and internally. Occupation of the territory entitles the occupier to exploit its natural resources (Art. 55 of the Hague Regulations of 1907), but at the same time obliges it to maintain and ensure legal order and civil life of local population (Art. 43 of the Hague Regulations of 1907). Moreover, provided with a certain discretion in this regard the occupying power is limited by the law of occupation. Unfortunately, many of its provisions are vague and outdated. It can be suggested that the law of occupation regarding the exploitation of natural resources of the occupied territories serves more to protect the interests of the occupier and the ousted government, but doesn’t take into consideration the interests and rights of local population.
  • Документ
    Правниче письмо, аналіз та аргументація як концептуальні складові реформи юридичної освіти
    (Олді плюс, 2024) Масін, Віктор Миколайович; Масіна, Людмила Олександрівна; Masin, Viktor M.; Masina, Liudmyla O.
    Юридична освіта традиційно має високу популярність серед абітурієнтів, і це не дивно, адже вона відкриває широкий спектр кар’єрних можливостей. Диплом юриста дає можливість працювати на різних посадах, таких як суддя, прокурор, адвокат, що, зокрема, є досить привабливими через високий рівень заробітної плати та престиж. Окрім того, юридична освіта надає доступ до державної служби та роботи в правоохоронних органах, що також є важливими аспектами для багатьох молодих людей, які прагнуть стабільної та успішної кар’єри. Вища освіта в Україні стикається з низкою проблем, що потребують негайного вирішення для підвищення її ефективності та відповідності сучасним вимогам. Серед основних проблем, які потребують негайного вирішення, доцільно зазначити такі: недостатнє фінансування закладів вищої освіти призводить до обмежених ресурсів для наукових досліджень та освітнього процесу; необхідність підвищення якості викладання та навчальних програм для відповідності сучасним вимогам ринку праці; більшість навчальних закладів потребують модернізації своїх приміщень та обладнання; потреба у розширенні міжнародних зв’язків та програм обміну для здобувачів та науково-педагогічних працівників. Зазначені проблеми потребують системного підходу та злагодженої співпраці між урядом, освітніми установами та суспільством для їх ефективного вирішення.