Стратегічна концепція НАТО 1999 року: дискусії щодо її наслідків для безпеки та зовнішньої політики європейських країн

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorБрусиловська, Ольга Іллівнаuk
dc.contributor.authorBrusylovska, Olha I.en
dc.date.accessioned2025-01-13T09:58:12Z
dc.date.available2025-01-13T09:58:12Z
dc.date.issued2024
dc.description.abstractУ статті досліджується Стратегічна концепція НАТО 1999 р. в контексті актуальних для НАТО характеристик викликів, ризиків та загроз, спричинених змінами міжнародного безпекового середовища, та заходи щодо забезпечення безпеки Альянсу. Проаналізовано вплив середовища міжнародних відносин на стратегію Альянсу. Розглянуто способи реагування НАТО, сформовані у трьох основоположних завданнях НАТО. Зроблено висновки щодо проблематичних питань, пов’язаних із даною Стратегічною концепцією, її плюси та мінуси, очевидні сьогодні, але непередбачені у 1999 р. Дискусії навколо Стратегії НАТО 1999 р. почалися відразу після її набрання чинності і досягли піку в 2009–2010 рр., що відбилося на численних наукових та політичних дискусіях. Висловлювалися сумніви, чи Стратегічна концепція підтверджує основну місію та цілі НАТО, зокрема ідею колективного захисту. У підсумку Стратегічна концепція 1999 р. мала деякі позитивні риси. Так, вона привела колективну оборону у відповідність багатьом вимогам, пов’язаним з операціями поза традиційною зоною відповідальності. Також Стратегія урахувала досвід НАТО, отриманий у ході проведення бойових дій у Сербії, Косово та Афганістані. Критерії членства в НАТО залишалися такими ж, як і раніше. Політика щодо України та Грузії полягала у тому, що вони можуть стати членами НАТО, якщо будуть досягнуті критерії Альянсу. Водночас у документі було закладено підвалини для майбутніх провалів політики НАТО, та залишилися лакуни у царині європейської безпеки. Наголошувалося, що НАТО буде прагнути подолати розрив між США, які виступають за переваги міжнародної ролі НАТО, і європейськими країнами, які хочуть, щоб організація зберегла свою традиційну оборонну спрямованість; цього не вдалося досягти навіть після початку повномасштабної агресії росії проти України. По-друге, Стратегія повинна була покращити відносини НАТО з росією, посилити їхню співпрацю в таких важливих для НАТО галузях, як протидія тероризму, кібератакам, поширенню ядерної зброї та посиленню ракетної небезпеки. Це було нереалістичним завданням через протидії з боку РФ, і деякі країни НАТО це розуміли від початку, але вони опинилися у меншості. Таким чином, у документі підкреслювалося, що головною загрозою для НАТО був Іран із його новим ракетним потенціалом. Але вже за кілька років стало ясно, що пріоритети НАТО були розставлені невірно, що російська загроза була сильно недооцінена, а розрив у позиціях державчленів не дав змоги швидко відреагувати на мінливу міжнародну обстановку. Це призвело до важких наслідків для всієї європейської безпеки, тому що РФ була переконана у своїй безкарності за будь-яких умов. uk
dc.description.abstractThe article examines NATO's Strategic Concept 1999 in the context of NATO's current characteristics of challenges, risks and threats caused by changes in the international security environment, and measures to ensure the Alliance's security. The impact of the environment of international relations on the strategy of the Alliance is analyzed. NATO's ways of responding, shaped by NATO's three fundamental tasks, are considered. Conclusions are made regarding the problematic issues related to this Strategic Concept, its pros and cons, which are obvious today, but unforeseen in 1999. Discussions surrounding the 1999 NATO Strategy began immediately after its entry into force and reached a peak in 2009-2010, which was reflected in numerous scientific and political discussions. Doubts were expressed as to whether the Strategic Concept confirms the basic mission and goals of NATO, in particular, the idea of collective defense. In conclusion, the Strategic Concept of 1999 had some positive features. Thus, it brought collective defense to meet many of the requirements associated with operations outside the traditional area of responsibility. The Strategy also took into account NATO's experience gained during military operations in Serbia, Kosovo and Afghanistan. The criteria for membership in NATO remained the same as before. The policy regarding Ukraine and Georgia was that they could become NATO members if the Alliance's criteria were met. At the same time, the document laid the foundations for future failures of NATO policy and left gaps in the field of European security. It was emphasized that NATO will seek to bridge the gap between the United States, which advocates the advantages of NATO's international role, and European countries, which want the organization to retain its traditional defense focus; this could not be achieved even after the start of full-scale Russian aggression against Ukraine. Secondly, the Strategy was supposed to improve NATO's relations with Russia, strengthen their cooperation in such important areas for NATO as countering terrorism, cyber-attacks, the proliferation of nuclear weapons and increasing the missile threat. This was an unrealistic task due to opposition from the Russian Federation, and some NATO countries understood this from the beginning, but they were in the minority. Thus, the document emphasized that the main threat to NATO was Iran with its new missile potential. But within a few years, it became clear that NATO's priorities were set incorrectly, that the Russian threat was greatly underestimated, and the gap in the positions of the member states did not allow it to quickly react to the changing international situation. This led to serious consequences for the entire European security, because the Russian Federation was convinced of its impunity under any conditions.en
dc.identifier.citationБрусиловська О. І. Стратегічна концепція НАТО 1999 року: дискусії щодо її наслідків для безпеки та зовнішньої політики європейських країн / О. І. Брусиловська // Міжнародні та політичні дослідження. – 2024. – Вип. 38. – С. 260–266.uk
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.32782/2707-5206.2024.38.21
dc.identifier.e-issn2707-5214
dc.identifier.issn2707-5206
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0000-0003-0519-4206
dc.identifier.urihttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/40401
dc.language.isouk
dc.publisherГельветикаuk
dc.subjectНАТОuk
dc.subjectЄСuk
dc.subjectСШАuk
dc.subjectзовнішня політикаuk
dc.subjectєвропейська безпекаuk
dc.subjectстратегічна концепціяuk
dc.subjectNATOen
dc.subjectEUen
dc.subjectUSAen
dc.subjectforeign policyen
dc.subjectEuropean securityen
dc.subjectstrategic concepten
dc.subject.udc327.51(1-622)НАТО+341.225.5:061.1ЄС
dc.titleСтратегічна концепція НАТО 1999 року: дискусії щодо її наслідків для безпеки та зовнішньої політики європейських країнuk
dc.title.alternativeNATO's Strategic Concept of 1999: discussions regarding its implications for the security and foreign policy of European countriesen
dc.typeArticleen
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
260-266.pdf
Розмір:
236.32 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
Міжнародні та політичні дослідження