Російський та український шари прізвищевого антропонімікону міста вилкове одеської області
Вантажиться...
Дата
2021
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Анотація. Метою статті є аналіз обсягу, структури, семантики твірних основ російських та українських прізвищ,
що належать мешканцям міста Вилкове Одеської області. Об’єктом дослідження стали прізвищеві антропоніми. У роботі застосовується методика лінгвістичного аналізу, що включає описовий метод, метод зіставного та кількісного
аналізу. Результати аналізу дають підстави стверджувати, що за семантичної тотожності структурний склад російських та українських прізвищ значно відрізняється: українські прізвищеві назви більш різноманітні. Авторкою було
зроблено висновок, що у місті Вилкове, яке було засноване у XVIII cт. старовірами-некрасівцями, до яких долучилися
запорізькі козаки, і яке є історично білінгвальним, переважають російські прізвища, друге місце посідають українські.
Установлено, що українські та російські прізвища мають багато спільного: більшість із них патронімічні за семантикою своїх твірних основ, бо позначають іменування сина за власним іменем, родом занять, походженням, фізичними
та психічними особливостями батька. Однак в українських прізвищах використовуються більш різноманітні форманти
порівняно з російськими.Прізвищева антропонімія міста дала змогу спостерігати географічний чинник у його заселенні українцями, головно з теренів Наддніпрянщини, Полтавщини, Запоріжжя, Волині та Західного Полісся. У Вилковому спостерігається значний шар зукраїнізованих польських прізвищ, тоді як російські прізвища досить компактні
і не виявляють особливих територіальних ознак. Показово, що абсолютна більшість російських прізвищевих назв
традиційні, створені ще у початковий період їх формування і певною мірою відображають традиційний спосіб життя
і світогляд старообрядців — засновників цього населеного пункту.
Анотація. Метою статті є аналіз обсягу, структури, семантики твірних основ російських та українських прізвищ, що належать мешканцям міста Вилкове Одеської області. Об’єктом дослідження стали прізвищеві антропоніми. У ро- боті застосовується методика лінгвістичного аналізу, що включає описовий метод, метод зіставного та кількісного аналізу. Результати аналізу дають підстави стверджувати, що за семантичної тотожності структурний склад росій- ських та українських прізвищ значно відрізняється: українські прізвищеві назви більш різноманітні. Авторкою було зроблено висновок, що у місті Вилкове, яке було засноване у XVIII cт. старовірами-некрасівцями, до яких долучилися запорізькі козаки, і яке є історично білінгвальним, переважають російські прізвища, друге місце посідають українські. Установлено, що українські та російські прізвища мають багато спільного: більшість із них патронімічні за семантикою своїх твірних основ, бо позначають іменування сина за власним іменем, родом занять, походженням, фізичними та психічними особливостями батька. Однак в українських прізвищах використовуються більш різноманітні форманти порівняно з російськими.Прізвищева антропонімія міста дала змогу спостерігати географічний чинник у його заселенні українцями, головно з теренів Наддніпрянщини, Полтавщини, Запоріжжя, Волині та Західного Полісся. У Вилковому спостерігається значний шар зукраїнізованих польських прізвищ, тоді як російські прізвища досить компактні і не виявляють особливих територіальних ознак. Показово, що абсолютна більшість російських прізвищевих назв традиційні, створені ще у початковий період їх формування і певною мірою відображають традиційний спосіб життя і світогляд старообрядців — засновників цього населеного пункту.
Аннотация. Цель статьи — анализ объёма, структуры, семантики производящих основ русских и украинских фамилий, принадлежащих жителям города Вилково Одесской области. Объектом исследования стали фамильные ан- тропонимы. В работе используется методика лингвистического анализа, включающая описательный метод, метод сопоставительного и количественного анализа. Результаты анализа дают возможность утверждать, что при семантической общности структурный состав русских и украинских фамилий значительно отличается: украинские фамильные названия более разнообразны. Автором были сделаны выводы, что в городе Вилково, основанном в XVIII в. староверами-некрасовцами, к которым присоединились запорожские казаки, и исторически билингвальном, преобладают русские фамилии (60 %), второе место занимают украинские. Отмечено, что украинские и русские фамилии имеют много общего: большинство из них патронимические по семантике своих производящих основ, так как обозначают наименование сына по имени собственному, роду занятий, происхождению, физическим и психическим особенностям отца, но в украинских фамилиях используются более разнообразные форманты по сравнению с русскими. Выводы. Фамильная антропонимия города дала возможность наблюдать географический фактор в его заселении украинцами, главным образом с территорий Надднепрянщины, Полтавщины, Запорожья, Волыни и Западного Полесья. Абсолютное большинство русских фамильных номинаций традиционны, образованы ещё в начальный период их формирования и в определённой степени отражают традиционный образ жизни и мировоззрение старообрядцев — основателей этого населённого пункта. В Вилково имеются также украинизированные польские фамилии. Русские фамилии достаточно компактны по способу образования и не проявляют региональных признаков. Абсолютное большинство русских фамильных номинаций традиционны, они созданы ещё в начальный период их формирования и отчасти отражают традиционный образ жизни и мировоззрение старообрядцев — основателей этого населённого пункта.
Summary. The purpose of the article is to analyze the volume, structure and semantics of the motivating bases of Russian and Ukrainian surnames that belong to the residents of Vylkove, Odesa region. The object of the study is surname anthroponyms.The method of linguistic analysis is used in the work, which includes descriptive method and methodof comparative and statistical analysis. The results of the analysis allow us to state that the semantic identity of the structural composition of Russian and Ukrainian surnames differs significantly: Ukrainian surnames are more diverse. The author concludes that in the city of Vylkove, which was founded in the 18th century by Nekrasov Old Believers, joined by the Zaporozhian Cossacks, and which is historically bilingual, Russian surnames predominate, followed by Ukrainian ones. It is specified that Ukrainian and Russian surnames have much in common: most of them are patronymic in the semantics of their motivating bases because they indicate the naming of a son by the name, occupation, origin, physical and mental characteristics of the father. However, Ukrainian surnames use more diverse forms than Russian ones.The surname an throponymy of the city made it possible to observe the geographical factor in its settlement by Ukrainians, mainly from the Naddnipryanshchyna region, Poltava region, Zaporizhzhia region, Volyn region and Western Polissya. In Vylkove there is a significant layer of Ukrainianized Polish surnames, while Russian surnames are quite compact and do not show any special territorial features. It is significant that the vast majority of Russian surnames are traditional, created in the initial period of their formation and to some extent reflect the traditional way of life and worldview of the Old Believers — the founders of this village.
Анотація. Метою статті є аналіз обсягу, структури, семантики твірних основ російських та українських прізвищ, що належать мешканцям міста Вилкове Одеської області. Об’єктом дослідження стали прізвищеві антропоніми. У ро- боті застосовується методика лінгвістичного аналізу, що включає описовий метод, метод зіставного та кількісного аналізу. Результати аналізу дають підстави стверджувати, що за семантичної тотожності структурний склад росій- ських та українських прізвищ значно відрізняється: українські прізвищеві назви більш різноманітні. Авторкою було зроблено висновок, що у місті Вилкове, яке було засноване у XVIII cт. старовірами-некрасівцями, до яких долучилися запорізькі козаки, і яке є історично білінгвальним, переважають російські прізвища, друге місце посідають українські. Установлено, що українські та російські прізвища мають багато спільного: більшість із них патронімічні за семантикою своїх твірних основ, бо позначають іменування сина за власним іменем, родом занять, походженням, фізичними та психічними особливостями батька. Однак в українських прізвищах використовуються більш різноманітні форманти порівняно з російськими.Прізвищева антропонімія міста дала змогу спостерігати географічний чинник у його заселенні українцями, головно з теренів Наддніпрянщини, Полтавщини, Запоріжжя, Волині та Західного Полісся. У Вилковому спостерігається значний шар зукраїнізованих польських прізвищ, тоді як російські прізвища досить компактні і не виявляють особливих територіальних ознак. Показово, що абсолютна більшість російських прізвищевих назв традиційні, створені ще у початковий період їх формування і певною мірою відображають традиційний спосіб життя і світогляд старообрядців — засновників цього населеного пункту.
Аннотация. Цель статьи — анализ объёма, структуры, семантики производящих основ русских и украинских фамилий, принадлежащих жителям города Вилково Одесской области. Объектом исследования стали фамильные ан- тропонимы. В работе используется методика лингвистического анализа, включающая описательный метод, метод сопоставительного и количественного анализа. Результаты анализа дают возможность утверждать, что при семантической общности структурный состав русских и украинских фамилий значительно отличается: украинские фамильные названия более разнообразны. Автором были сделаны выводы, что в городе Вилково, основанном в XVIII в. староверами-некрасовцами, к которым присоединились запорожские казаки, и исторически билингвальном, преобладают русские фамилии (60 %), второе место занимают украинские. Отмечено, что украинские и русские фамилии имеют много общего: большинство из них патронимические по семантике своих производящих основ, так как обозначают наименование сына по имени собственному, роду занятий, происхождению, физическим и психическим особенностям отца, но в украинских фамилиях используются более разнообразные форманты по сравнению с русскими. Выводы. Фамильная антропонимия города дала возможность наблюдать географический фактор в его заселении украинцами, главным образом с территорий Надднепрянщины, Полтавщины, Запорожья, Волыни и Западного Полесья. Абсолютное большинство русских фамильных номинаций традиционны, образованы ещё в начальный период их формирования и в определённой степени отражают традиционный образ жизни и мировоззрение старообрядцев — основателей этого населённого пункта. В Вилково имеются также украинизированные польские фамилии. Русские фамилии достаточно компактны по способу образования и не проявляют региональных признаков. Абсолютное большинство русских фамильных номинаций традиционны, они созданы ещё в начальный период их формирования и отчасти отражают традиционный образ жизни и мировоззрение старообрядцев — основателей этого населённого пункта.
Summary. The purpose of the article is to analyze the volume, structure and semantics of the motivating bases of Russian and Ukrainian surnames that belong to the residents of Vylkove, Odesa region. The object of the study is surname anthroponyms.The method of linguistic analysis is used in the work, which includes descriptive method and methodof comparative and statistical analysis. The results of the analysis allow us to state that the semantic identity of the structural composition of Russian and Ukrainian surnames differs significantly: Ukrainian surnames are more diverse. The author concludes that in the city of Vylkove, which was founded in the 18th century by Nekrasov Old Believers, joined by the Zaporozhian Cossacks, and which is historically bilingual, Russian surnames predominate, followed by Ukrainian ones. It is specified that Ukrainian and Russian surnames have much in common: most of them are patronymic in the semantics of their motivating bases because they indicate the naming of a son by the name, occupation, origin, physical and mental characteristics of the father. However, Ukrainian surnames use more diverse forms than Russian ones.The surname an throponymy of the city made it possible to observe the geographical factor in its settlement by Ukrainians, mainly from the Naddnipryanshchyna region, Poltava region, Zaporizhzhia region, Volyn region and Western Polissya. In Vylkove there is a significant layer of Ukrainianized Polish surnames, while Russian surnames are quite compact and do not show any special territorial features. It is significant that the vast majority of Russian surnames are traditional, created in the initial period of their formation and to some extent reflect the traditional way of life and worldview of the Old Believers — the founders of this village.
Опис
Ключові слова
власні імена, прізвищева антропонімія, російські прізвища, українські прізвища, місто Вилкове Одеської області, фамильная антропонимия, русские фамилии, украинские фамилии, город Вилково Одесской области, surname anthroponymy, Russian surnames, Ukrainian surnames, the city of Vylkove, Odesa region
Бібліографічний опис
Мова: Науково-теоретичний часопис з мовознавства