Інгібітори проти інноваторів: ефект запізнення транзитних перетворень
Вантажиться...
Дата
2021
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Стаття присвячена розгляду причин «запізнювання» політичного транзиту
у пострадянських країнах в цілому та в Україні зокрема. Основною ав-
торською гіпотезою виступає припущення про те, що саме діяльність різ-
номотивованих суб’єктів (інгібіторів та інноваторів) у сполученні з фун-
даментальними особливостями культурного бекграунду конкретної країни
визначають темпи, загальну траєкторію та проміжні результати процесу
демократизації. Окрема увага приділяється дискусії навколо питання, чи
є транзит єдиною еволюційною траєкторією або може бути інтерпретова-
ний як ряд альтернативних напрямків просування до стандартів демокра-
тичного врядування. Об’єктом дослідження виступають особливості соці-
ально-політичної трансформації країн пострадянського простору. В свою
чергу, предметом дослідження постає унікальне в національних умовах
співвідношення соціально-політичної активності інноваторів та інгібіторів,
яке безпосередньо вливає на зміст та результати демократичного транзи-
ту. Комплексний характер центральної проблеми дослідження передбачає
використання відповідної методології, центральне місце в якій посідають:
системний підхід, компаративний та структурно-функціональний методи,
інституційний аналіз тощо. Саме такий арсенал методів та дослідницьких
процедур допомагає з’ясувати природу негативних результатів соціально-
політичної трансформації транзитного процесу в таких країнах пострадян-
ського простору як Україна. Аналіз характерних особливостей соціаль-
но-політичної трансформації в Україні свідчить, що еліта мотивована на
консервацію політичних неформальних практик і відкладання змін будь-
яким шляхом, а імітаційні реформи виступають в ролі легітимізатора еліти
в очах західних інвесторів, створюючи її представникам позитивне реноме
прогресивних реформаторів. Міграція реформаторів зі стану інноваторів в
стан інгібіторів обумовлена їх прагненням стати елітою з метою вилучен-
ня за допомогою владних повноважень економічної ренти. Обґрунтовується
думка про те, що вихід із порочного кола квазізаміщення еліти пов’язаний
із копіткою роботою справжніх прихильників реформ з діагностування
уразливих елементів національної траєкторії демократизації і виховання
нових поколінь — носіїв інноваційних типів мислення та прихильників
цінностей та процедур народовладдя.
The article is devoted to the consideration of the complex issue of the reasons for the «delay» of political transit in the post-Soviet countries in general and in Ukraine in particular. The main author’s hypothesis is the assumption that it is the activities of differently motivated subjects (inhibitors and innovators) in combination with the fundamental features of the cultural background of a particular country that determine the pace, overall trajectory, and intermediate results of the democratization process. Particular attention is paid to the discussion around the question of whether transit is the only evolutionary trajectory or can be interpreted as a number of alternative directions of progress towards the standards of democratic governance. The object of this article is the features of the socio-political transformation of the post-Soviet countries. In turn, the subject of the article arises a ratio of the socio-political activity of innovators and inhibitors that is unique in national conditions, which directly affects the content and results of the democratic transition. The complex nature of the central research problem presupposes the use of an appropriate methodology, the central place which is occupied by: a systemic approach, comparative and structural-functional methods, institutional analysis. From the author’s point of view, it is this arsenal of methods and research procedures that helps to clarify the nature of the negative results of the socio-political transformation of the transit process in such post-Soviet countries as Ukraine. An analysis of the characteristic features of socio-political transformation in Ukraine indicates that the elite is motivated to conserve political informal practices and postpone changes in any way, and imitation reforms act as a legitimizer of the elite in the eyes of Western investors, creating a positive reputation for progressive reformers for its representatives. The migration of reformers from the state of innovators to the state of inhibitors is due to their desire to become an elite in order to extract economic rent with the help of power. The idea is substantiated that the way out of the vicious circle of quasisubstitution of the elite is associated with the painstaking work of the real supporters of reforms to diagnose the vulnerable elements of the national trajectory of democratization and education of new generations — carriers of innovative types of thinking and supporters of values and procedures of democracy.
Статья посвящена рассмотрению комплексного вопроса причин «запаздывания» политического транзита в постсоветских странах в целом и в Украине в частно- сти. Основной авторской гипотезой выступает предположение о том, что именно деятельность разномотивированных субъектов (ингибиторов и инноваторов) в со- четании с фундаментальными особенностями культурного бэкграунда конкрет- ной страны определяют темпы, общую траекторию и промежуточные результаты процесса демократизации. Особое внимание уделяется дискуссии вокруг вопроса о том, является ли транзит единственной эволюционной траекторией или может быть интерпретирован как ряд альтернативных направлений продвижения к стан- дартам демократического управления. Объектом исследования выступают особен- ности социально-политической трансформации стран постсоветского пространства. В свою очередь, предметом статьи служит уникальное в национальных условиях соотношение социально-политической активности инноваторов и ингибиторов, ко- торое непосредственно влияет на содержание и результаты демократического тран- зита. Комплексный характер центральной проблемы исследования предполагает использование соответствующей методологии, центральное место в которой зани- мают: системный подход, компаративный и структурно-функциональный методы, институциональный анализ. С точки зрения автора, именно такой арсенал методов и исследовательских процедур помогает выяснить природу негативных результа- тов социально-политической трансформации транзитного процесса в таких странах постсоветского пространства как Украина. Анализ характерных особенностей со- циально-политической трансформации в Украине свидетельствует о том, что элита мотивирована на консервацию политических неформальных практик и отклады- вание изменений любым путем, а имитационные реформы выступают в роли ле- гитимизатора элиты в глазах западных инвесторов, создавая её представителям положительное реноме прогрессивных реформаторов. Миграция реформаторов из состояния инноваторов в состояние ингибиторов обусловлена их стремлением стать элитой с целью извлечения с помощью властных полномочий экономической рен- ты. Обосновывается мысль о том, что выход из порочного круга квазизамещения элиты связан с кропотливой работой настоящих сторонников реформ по диагности- ке уязвимых элементов национальной траектории демократизации и воспитанию новых поколений — носителей инновационных типов мышления и сторонников ценностей и процедур народовластия.
The article is devoted to the consideration of the complex issue of the reasons for the «delay» of political transit in the post-Soviet countries in general and in Ukraine in particular. The main author’s hypothesis is the assumption that it is the activities of differently motivated subjects (inhibitors and innovators) in combination with the fundamental features of the cultural background of a particular country that determine the pace, overall trajectory, and intermediate results of the democratization process. Particular attention is paid to the discussion around the question of whether transit is the only evolutionary trajectory or can be interpreted as a number of alternative directions of progress towards the standards of democratic governance. The object of this article is the features of the socio-political transformation of the post-Soviet countries. In turn, the subject of the article arises a ratio of the socio-political activity of innovators and inhibitors that is unique in national conditions, which directly affects the content and results of the democratic transition. The complex nature of the central research problem presupposes the use of an appropriate methodology, the central place which is occupied by: a systemic approach, comparative and structural-functional methods, institutional analysis. From the author’s point of view, it is this arsenal of methods and research procedures that helps to clarify the nature of the negative results of the socio-political transformation of the transit process in such post-Soviet countries as Ukraine. An analysis of the characteristic features of socio-political transformation in Ukraine indicates that the elite is motivated to conserve political informal practices and postpone changes in any way, and imitation reforms act as a legitimizer of the elite in the eyes of Western investors, creating a positive reputation for progressive reformers for its representatives. The migration of reformers from the state of innovators to the state of inhibitors is due to their desire to become an elite in order to extract economic rent with the help of power. The idea is substantiated that the way out of the vicious circle of quasisubstitution of the elite is associated with the painstaking work of the real supporters of reforms to diagnose the vulnerable elements of the national trajectory of democratization and education of new generations — carriers of innovative types of thinking and supporters of values and procedures of democracy.
Статья посвящена рассмотрению комплексного вопроса причин «запаздывания» политического транзита в постсоветских странах в целом и в Украине в частно- сти. Основной авторской гипотезой выступает предположение о том, что именно деятельность разномотивированных субъектов (ингибиторов и инноваторов) в со- четании с фундаментальными особенностями культурного бэкграунда конкрет- ной страны определяют темпы, общую траекторию и промежуточные результаты процесса демократизации. Особое внимание уделяется дискуссии вокруг вопроса о том, является ли транзит единственной эволюционной траекторией или может быть интерпретирован как ряд альтернативных направлений продвижения к стан- дартам демократического управления. Объектом исследования выступают особен- ности социально-политической трансформации стран постсоветского пространства. В свою очередь, предметом статьи служит уникальное в национальных условиях соотношение социально-политической активности инноваторов и ингибиторов, ко- торое непосредственно влияет на содержание и результаты демократического тран- зита. Комплексный характер центральной проблемы исследования предполагает использование соответствующей методологии, центральное место в которой зани- мают: системный подход, компаративный и структурно-функциональный методы, институциональный анализ. С точки зрения автора, именно такой арсенал методов и исследовательских процедур помогает выяснить природу негативных результа- тов социально-политической трансформации транзитного процесса в таких странах постсоветского пространства как Украина. Анализ характерных особенностей со- циально-политической трансформации в Украине свидетельствует о том, что элита мотивирована на консервацию политических неформальных практик и отклады- вание изменений любым путем, а имитационные реформы выступают в роли ле- гитимизатора элиты в глазах западных инвесторов, создавая её представителям положительное реноме прогрессивных реформаторов. Миграция реформаторов из состояния инноваторов в состояние ингибиторов обусловлена их стремлением стать элитой с целью извлечения с помощью властных полномочий экономической рен- ты. Обосновывается мысль о том, что выход из порочного круга квазизамещения элиты связан с кропотливой работой настоящих сторонников реформ по диагности- ке уязвимых элементов национальной траектории демократизации и воспитанию новых поколений — носителей инновационных типов мышления и сторонников ценностей и процедур народовластия.
Опис
Ключові слова
«ефект запізнювання», трансформація, транзит, неформальні інститути, демократизація, «эффект запаздывания», трансформация, транзит, неформальные институты, демократизация, «lag effect», transformation, transit, informal institutions, democratization
Бібліографічний опис
Міжнародні та політичні дослідження = Международные и политические исследования = Іnternational and Political Studies