Создание образа сумасшедшего в художественном тексте

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2019
relationships.isAdvisor
relationships.isCompiler
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Данная статья посвящена рассмотрению особенностей вербализации концепта INSANITY в художественном тексте на материале современных романов американских и британских писателей. Целью исследования является анализ и классификация лексических средств, формирующих образ сумасшедшего в исследуемых произведениях. Объектом анализа являются лексемы-вербализаторы концепта INSANITY, а предметом – языковые средства формирования образа сумасшедшего в художественных текстах. Концепт в данном исследовании понимается нами как дискретное ментальное образование, являющееся базовой единицей ментального кода человека, и обладающее упорядоченной структурой, представляющее собой результат когнитивной деятельности личности и общества, и несущее комплексную информацию об отражаемом предмете или явлении. Методом сплошной выборки мы выделили текстовые фрагменты, содержащие портретные описания персонажей, страдающих психическими расстройствами. Выдвинута гипотеза о том, что концептуальные признаки РАЗРУШЕНИЕ, ДЕФОРМАЦИЯ, АФФЕКТИВНОСТЬ, являющиеся ядерными признаками концепта INSANITY, верба- лизуются в исследуемых текстах при создании внешнего образа персонажа. Также было установлено, что оппозиция СВОЙ-ЧУЖОЙ является одним из самых важных механизмов, участвующих в концептуализации феномена безумия, на что указывает частотная вербализация признака ЧУЖОЙ концепта INSANITY в художественных текстах. Изучив совокупность лексических средств, участвующих в создании портрета литературного персонажа с психическими отклонениями, мы выделили набор прототипических характеристик внешности безумца. На материале произведений была исследована такая разновидность композиционно-речевой формы “описание”, как портрет персонажа-безумца. Полученные характеристики были сгруппированы в следующие тематические группы: текстовые фрагменты, описывающие голос/речь, тело, глаза, лицо, внешний вид в целом, пластику тела, позы, запах. Все подобные контексты предлагают читателю кванты информации, функционирующие как маркеры психического нездоровья персонажа.
Дана стаття присвячена розгляду особливостей вербалізації концепту INSANITY в художньому тексті на матеріалі сучасних романів американських і британських письменників. Метою дослідження є аналіз і класифікація лексичних засобів, які формують образ божевільного в досліджуваних творах. Об’єктом аналізу є лексеми-вербалізатори концепту INSANITY, а предметом - мовні засоби формування образу божевільного в художніх текстах. Концепт у даному дослідженні розуміється нами як дискретне ментальне утворення, що є базовою одиницею ментального коду людини, і що володіє упорядкованою структурою, що представляє собою результат когнітивної діяльності особистості і суспільства, і несе комплексну інформацію про предмет або явище, що відображується. Методом суцільної вибірки ми виділили текстові фрагменти, що містять портретні описи персонажів, які страждають психічними розладами. Висунуто гіпотезу про те, що концептуальні ознаки РУЙНУВАННЯ, ДЕФОРМАЦІЯ, АФЕКТИВНІСТЬ, що є ядерними ознаками концепту INSANITY, вербалізуються в досліджуваних текстах при створенні зовнішнього образу персонажу. Та- кож було встановлено, що опозиція СВІЙ-ЧУЖИЙ є одним з найважливіших механізмів, який бере участь в концептуалізації феномена божевілля, на що вказує частотна вербалізація ознаки ЧУЖИЙ концепту INSANITY в художніх текстах. Вивчивши сукупність лексичних за- собів, що беруть участь у створенні портрета літературного персонажа з психічними відхиленнями, ми виділили набір прототипічних характеристик зовнішності божевільного. На матеріалі творів було досліджено такий різновид композиційно-мовленнєвої форми «опис», як портрет персонажа-безумця. Отримані характеристики було згруповано в наступні тематичні групи: текстові фрагменти, що описують голос / мовлення, тіло, очі, обличчя, зовнішній вигляд в цілому, пластику тіла, пози, запах. Всі подібні контексти пропонують читачеві кванти інформації, що функціонують як маркери психічного нездоров’я персонажа.
This article is devoted to the peculiarities of the lexicalisation of concept INSANITY in literary texts based on the material of contemporary novels by American and British writers. The purpose of the study is the analysis and classification of lexical means that form the portrait of a mentally ill person in the studied works. The object of the analysis is the lexemes-verbalisers of the concept INSANITY, the language means of creating a mentally ill character in literary texts form the subject of our work. The concept in this study is understood as a discrete mental entity, a basic unit of a person’s mental code. It has an ordered structure, which is the result of cognitive activity of the individual and society, and which carries complex information about the reflected subject or phenomenon. Using the continuous sampling method, we selected text fragments containing portrait descriptions of characters suffering from mental disorders. It has been hypothesised that conceptual features DESTRUCTION, DEFORMATION, AFFECTIVENESS, which are nuclear features of concept INSANITY, are lexicalised in the texts under study when the authors create the portrait of the mentally ill character. Our research also found that the opposition of FRIEND-FOE is one of the most important mechanisms involved in the conceptualisation of the phenomenon of insanity, which is indicated by the frequent lexicalisation of conceptual feature FOE in literary texts. After analysing the lexical means involved in creating the portrait of the literary character with mental disabilities, we identified a set of prototypical characteristics of the appearance of a mentally ill person. Based on the material of the works, we studied narrative compositional form “description” pertaining to the portrait of the mentally ill character. The characteristics obtained were grouped into the following thematic groups: text fragments describing voice / speech, body, eyes, face, overall appearance, body plastics, poses, and smell. All such contexts offer the reader quanta of information, functioning as markers of a person’s mental illness.
Опис
relationships.isEditor
Ключові слова
концепт, концептуальный признак, концептуализация, вербализация концепта, текстовый концепт, портрет, концептуальна ознака, концептуалізація, вербалізація концепту, текстовий концепт, concept, conceptual feature, conceptualization, concept lexicalisation, text concept, portrait
Бібліографічний опис
Записки з романо-германської філології = Writings in Romance-Germanic Philology
DOI
ORCID:
item.preview.identifier.udc