Зародження, функціонування і шляхи розвитку граматичної категорії числа іменників у німецькій мові

Loading...
Thumbnail Image
Date
2020
Advisor
Compiler
Editor
Journal Title
ISSN
E-ISSN
Volume Title
Publisher
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Abstract
У дослідженні запропоновано комплексний підхід до вивчення зародження, розвитку і функціонування граматичної категорії числа в різні періоди історії німецької мови. В основі вивчення числа іменника в даному дослідженні знаходиться синхронно-діахронічний підхід. Для вирішення поставлених завдань було використано порівняльно-історичний метод, метод лінгвістичної реконструкції та дескриптивний аналіз. Аналіз здійснено на матеріалі давньо-, середньо- та ранньонововерхньонімецьких текстів і даних лексикографічних джерел німецької мови. В ході дослідження вдалося простежити хронологію зародження і генетичні витоки граматичної категорії числа в німецькій мові. Нами були визначені і розкриті особливості зародження та розвитку досліджуваних одиниць у діахронічному зрізі. Також проведена лінгвістична реконструкція праформ і виявлена первинна мотивація досліджуваних лексем. Висловлено припущення, що зародження і розвиток поняття числа йшло від опозиції 'ціле / частина', що стало джерелом поняття 'одиничність / подвійність (множинність)', до появи власне граматичних формативів категорії числа в індоєвропейській прамові. Матеріал проаналізованих стародавніх текстів дозволив виділити в іменах іменників чітку реалізацію однини і множини, і виявити сліди подвійного, функціонування якого відноситься до дописемних часів. Найдревнішим, як показав аналіз літературних пам'яток всіх періодів розвитку німецької мови, є безфлективний тип, що відноситься до лексичного типу множинності, інші засоби вираження числа свідчать про перехід на граматичний рівень і одночасно про зародження граматичних маркерів числа. Результати дослідження граматичної категорії числа в німецькій мові дали змогу встановити фонетико-граматичні маркери множини, які прийшли на зміну семантичним, і тим самим висловити думку про зміну синтетичних засобів вираження аналітичними.
В исследовании предложен комплексный подход к изучению зарождения, развития и функционирования грамматической категории числа в различные периоды истории немецкого языка. В основе изучения числа имени существительного в данном исследовании находится синхронно-диахронический подход. Для решения поставленных задач были использованы сравнительно-исторический метод, метод лингвистической реконструкции и дескриптивный анализ. Исследование выполнено на материале древневерхненемецких, средневерхненемецких и ранненововерхненемецких текстов и данных лексикографических источников немецкого языка. В ходе исследования удалось проследить хронологию зарождения и генетические истоки грамматической категории числа в немецком языке. Нами были определены и раскрыты особенности зарождения и развития исследуемых единиц в диахроническом срезе. Также проведена лингвистическая реконструкция праформ и выявлена первичная мотивация исследуемых лексем. Высказано предположение, что зарождение и развитие понятие числа шло от оппозиции 'целое/часть', послужившего истоком понятия 'единичность/двойственность (множественность)', к появлению собственно грамматических формативов категории числа в индоевропейском праязыке. Материал проанализированных древних текстов позволил выделить в именах существительных четкую реализацию единственного и множественного числа и обнаружить следы двойственного, функционирование которого относится к дописьменному времени. Наиболее древним, как показал анализ литературных памятников всех периодов развития немецкого языка, является бесфлективный тип, относящийся к лексическому типу множественности, другие средства выражения числа свидетельствуют о переходе на грамматический уровень и одновременно о зарождении грамматических маркеров числа. Результаты исследования грамматической категории числа в немецком языке позволили определить фонетико-грамматические маркеры множественности, которые пришли на смену семантическим, и тем самым высказать мысль о смене синтетических средств выражения аналитическими.
The thesis suggests the comprehensive approach towards the study of the origin, development and functioning of grammar category of number in different historic periods of the German language. The investigation of the number of a noun in this study is based on a synchronic-diachronic approach. To solve the tasks, the comparative historical method, the method of linguistic reconstruction and descriptive analysis were used. The analysis is based on Old-, Middle- and Early High German texts as well as the data from lexicographic sources of the German language. In the course of the study, the chronology of the origin and genetic origins of the grammatical category of number in the German language were traced. We have identified and disclosed the features of the origin and development of the studied units in the diachronic aspect. The linguistic reconstruction of the preforms was also carried out and the primary motivation of the lexemes under study was revealed. It is suggested that the origin and development of the concept of number came from the opposition 'whole / part', which served as the source of the concept of 'singularity / duality (plurality)', to the emergence of proper grammatical formatives of the category of number in the Indo-European proto-language. The material of the analyzed ancient texts made it possible to single out a clear realization of the singular and plural in the nouns and to find traces of the dual, the functioning of which belongs to the preliterate time. As shown by the analysis of literary texts of all periods of the development of the German language, the most ancient one is the non-reflective type, which belongs to the lexical type of plurality, other means of expressing the number indicate the transition to the grammatical level and at the same time the emergence of grammatical markers of number. The research results of grammar category of number allowed defining the grammar-phonetic markers of plurality which replaced the semantic ones. Thus, we may suggest the idea about the substitution of the synthetic expression means by the analytic ones.
Description
Keywords
граматична категорія числа, давні німецькі тексти, множина, однина, фонетико-граматичні маркери, грамматическая категория числа, древние немецкие тексты, множественное число, единственное число, фонетико-грамматические маркеры, grammar category of number, ancient German texts, plural, singular, grammar-phonetic markers
Citation
Записки з романо-германської філології = Writings in Romance-Germanic Philology
DOI
ORCID:
УДК