Взаимодействие категории вероятности с категорией отрицания в современном испанском языке
Вантажиться...
Дата
2020
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Статья посвящена исследованию зависимости в использовании форм наклонений Subjuntivo, Indicativo, Potencial испанского языка в придаточной части в случае, если глагол модуса или аналогичная ему глагольная конструкция в главной части сложного предложения, выражающие вероятность, употреблены в отрицательной форме. В последнее время наметилась тенденция в грамматической науке и в методике преподавания испанского языка закрепить использование форм определенных наклонений в заданных синтаксических конструкциях и избегать их варьирования, особенно при изложении тем, связанных с subjuntivo. С глаголами dudar, suponer и конструкциями me parece que, es posible, es probable, puede que в отрицательной форме использование наклонений не вызывает вопросов и представляется нам вполне логичным из-за переключения модальных значений с неуверенности на уверенность, возможности на невозможность, ирреальность. Мы отмечаем нарушение в узусе установленных нормой предписаний, когда речь идет об использовании глаголов мыслительной деятельности creer и pensar в главной части сложноподчиненного предложения как с отрицанием, так и без него. Эти нарушения нормы, на наш взгляд, имеют систематический, неслучайный характер и не связаны с попытками говорящего уменьшить или увеличить степень вероятности того или иного события. По нашему мнению, они проявляют некоторые категории модуса, имплицитно присутствующие в контексте. Рассмотрение взаимодействия категории вероятности с категорией отрицания в рамках теории модуса и диктума, позволяет нам вскрыть более глубинные семантические связи, извлечь дополнительную информацию, зачастую присутствующую в контексте лишь имплицитно. С другой стороны, в статье осуществляется попытка создать модусную анкету категорий и средств их реализации при отрицании модуса в структуре сложного предложения, в котором, благодаря выбору того или иного наклонения, достигается реализация значений модальной категории вероятности.
Стаття присвячена дослідженню залежності у використанні форм модальних способів Subjuntivo, Indicativo, Potencial іспанської мови в підрядній частині в разі, якщо дієслово модусу або аналогічна йому дієслівна конструкція в головній частині складного речення, що виражають вірогідність, вжиті в заперечній формі. Останнім часом намітилася тенденція в граматичній науці і в методиці викладання іспанської мови закріпити використання форм певних модальних способів у заданих синтаксичних конструкціях і уникати їх варіювання, особливо при викладанні тем, пов'язаних з subjuntivo. З дієсловами dudar, suponer і конструкціями me parece que, es posible, es probable, puede que в заперечній формі використання способу не викликає питань і представляється нам цілком логічним через переключення модальних значень з невпевненості на впевненість, можливості на нереальність. Ми відзначаємо порушення встановлених приписів в узусі, коли мова йде про використання дієслів розумової діяльності creer і pensar у головній частині складнопідрядного речення як з запереченням, так і без нього. Ці порушення норми, на наш погляд, мають систематичний, невипадковий характер і не пов'язані зі спробами зменшити або збільшити ступінь ймовірності тієї чи іншої події. На нашу думку, вони виявляють деякі категорії модусу, імпліцитно присутні в контексті. Розгляд взаємодії категорії вірогідности із категорією заперечення в рамках теорії модусу і диктуму, дозволяє нам розкрити більш глибинні семантичні зв'язки, отримати додаткову інформацію, часто присутню в контексті лише імпліцитно. З іншого боку, в статті здійснюється спроба створити модусну анкету категорій і засобів їх реалізації при запереченні модусу у структурі складного речення, в якому, завдяки вибору того чи іншого способу, досягається реалізація значень категорії вірогідності.
The article is dedicated to the study of the correlation in the use of the mood forms Subjuntivo, Indicativo, Potencial of the Spanish language in the subordinate clause if the modus verb or a similar verb construction in the main part of a complex sentence, expressing the probability, is used in a negative form. Recently, there has been a tendency in grammar and in the methodology of teaching Spanish to consolidate the use of forms of certain moods and to avoid their variation, especially when presenting subjuntivo. With the verbs dudar, suponer and constructions me parece que, es posible, es probable, puede que in a negative form, the use of moods seems to us quite logical because of the changing of modal meanings from uncertainty to confidence, possibility to unreality. We note a violation of the established precepts in usus when it comes to the use of the mental verbs creer and pensar in the main part of a complex sentence, both with and without negation. These violations of the norm are of a systematic, non-random nature and are not associated with the speaker's attempts to reduce or increase the degree of probability of this or that event. They manifest certain categories of mode, which are implicitly present in the context. The interaction of the category of probability with the category of negation within the theory of modus and dictum allows us to reveal deeper semantic connections, to extract additional information that is often present in the context only implicitly. The article also attempts to create a modus questionnaire of categories and means of their implementation while negating the modus in the structure of a complex sentence, in which, due to the choice of one mood or another, realize the values of the modal category of probability.
Стаття присвячена дослідженню залежності у використанні форм модальних способів Subjuntivo, Indicativo, Potencial іспанської мови в підрядній частині в разі, якщо дієслово модусу або аналогічна йому дієслівна конструкція в головній частині складного речення, що виражають вірогідність, вжиті в заперечній формі. Останнім часом намітилася тенденція в граматичній науці і в методиці викладання іспанської мови закріпити використання форм певних модальних способів у заданих синтаксичних конструкціях і уникати їх варіювання, особливо при викладанні тем, пов'язаних з subjuntivo. З дієсловами dudar, suponer і конструкціями me parece que, es posible, es probable, puede que в заперечній формі використання способу не викликає питань і представляється нам цілком логічним через переключення модальних значень з невпевненості на впевненість, можливості на нереальність. Ми відзначаємо порушення встановлених приписів в узусі, коли мова йде про використання дієслів розумової діяльності creer і pensar у головній частині складнопідрядного речення як з запереченням, так і без нього. Ці порушення норми, на наш погляд, мають систематичний, невипадковий характер і не пов'язані зі спробами зменшити або збільшити ступінь ймовірності тієї чи іншої події. На нашу думку, вони виявляють деякі категорії модусу, імпліцитно присутні в контексті. Розгляд взаємодії категорії вірогідности із категорією заперечення в рамках теорії модусу і диктуму, дозволяє нам розкрити більш глибинні семантичні зв'язки, отримати додаткову інформацію, часто присутню в контексті лише імпліцитно. З іншого боку, в статті здійснюється спроба створити модусну анкету категорій і засобів їх реалізації при запереченні модусу у структурі складного речення, в якому, завдяки вибору того чи іншого способу, досягається реалізація значень категорії вірогідності.
The article is dedicated to the study of the correlation in the use of the mood forms Subjuntivo, Indicativo, Potencial of the Spanish language in the subordinate clause if the modus verb or a similar verb construction in the main part of a complex sentence, expressing the probability, is used in a negative form. Recently, there has been a tendency in grammar and in the methodology of teaching Spanish to consolidate the use of forms of certain moods and to avoid their variation, especially when presenting subjuntivo. With the verbs dudar, suponer and constructions me parece que, es posible, es probable, puede que in a negative form, the use of moods seems to us quite logical because of the changing of modal meanings from uncertainty to confidence, possibility to unreality. We note a violation of the established precepts in usus when it comes to the use of the mental verbs creer and pensar in the main part of a complex sentence, both with and without negation. These violations of the norm are of a systematic, non-random nature and are not associated with the speaker's attempts to reduce or increase the degree of probability of this or that event. They manifest certain categories of mode, which are implicitly present in the context. The interaction of the category of probability with the category of negation within the theory of modus and dictum allows us to reveal deeper semantic connections, to extract additional information that is often present in the context only implicitly. The article also attempts to create a modus questionnaire of categories and means of their implementation while negating the modus in the structure of a complex sentence, in which, due to the choice of one mood or another, realize the values of the modal category of probability.
Опис
Ключові слова
модус, диктум, модусная анкета, вероятность, невероятность, отрицание модуса, модусна анкета, категорія вірогідності, невірогідність, негація модусу, modus, dictum, modus questionnaire, presumptive probability, improbability, denial modus
Бібліографічний опис
Записки з романо-германської філології = Writings in Romance-Germanic Philology