Сорбція іонів вісмуту(ІІІ) з водних розчинів силікагелями, модифікованними органічними реагентами
Вантажиться...
Дата
2021
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Отримано сорбенти на основі силікагелю L 40/100, модифікованого 4-(2-піріділазо)
резорцином, 1-(2-пірілазо)нафтолом‑2, пірокатехіновим фіолетовим і N, N-дiетилдитіокарбаматом
натрію. Вивчено і оптимізовано умови сорбції Вісмуту(III) з роз-
бавлених водних розчинів запропонованими сорбентами. Показано, що використання
модифікованих силікагелів дозволяє ефективно (95–98 %) вилучати Ві(ІІІ) з розведе-
них водних розчинів. В оптимальних умовах сорбції визначена ємність модифікованих
сорбентів по відношенню до Ві(ІІІ). Встановлено, що модифікування силікагеля при-
зводить до істотного (в 2–3 рази) збільшення ємності отриманих сорбентів за Ві(ІІІ)
в порівнянні з вихідним силікагелем, що пов’язано з процесами комплексоутворення
на поверхні. Показано, що Ві(ІІІ) кількісно десорбується з поверхні немодифікованого
силікагелю розчинами сірчаної та азотної кислот, а у випадку модифікованих силікагелів
ступінь десорбції невелика і не перевищує 35 %.
Получены сорбенты на основе силикагеля L 40/100, модифицированного 4-(2-пи- ридилазо)резорцином, 1-(2-пирилазо)нафтолом‑2, пирокатехиновым фиолетовым и N, N‑диетилдитиокарбаматом натрия. Изучены и оптимизированы условия сорбции Висмута (III) из разбавленных водных растворов предложенными сорбентами. Пока- зано, что использование модифицированных силикагелей позволяет эффективно (95– 98%) извлекать Вi(III) из разбавленных водных растворов. В оптимальных условиях сорбции определена емкость модифицированных сорбентов по отношению к Вi(III). Установлено, что модифицирование силикагеля приводит к существенному (в 2–3 раза) увеличению емкости полученных сорбентов по Вi(III) в сравнении с исходным силика- гелем, что связано с процессами комплексообразования на поверхности. Показано, что Вi(III) количественно десорбируется с поверхности немодифицированного силикагеля растворами серной и азотной кислот, а в случае модифицированных силикагелей сте- пень десорбции небольшая и не превышает 35%.
In current paper, adsorbents based on silica L 40/100 modified with 4-(2-pyridylazo)resorcinol, 1-(2-pyrylazo)naphthol‑2, pyrocatechol violet and sodium N, N‑diethyldithiocarbamate were obtained. Adsorbents were modified by non-covalent immobilization of organic analytical reagents on the silica surface. It is noted that the preparation of such adsorbents is fast and easy to manufacture. The conditions of Bismuth (III) adsorption from dilute aqueous solutions by the proposed adsorbents are studied and optimized. The optimal values of the medium acidity for the effective Bismuth (III) preconcentration by the proposed adsorbents based on silica modified with organic analytical reagents have been established. It is shown that the use of modified silicas allows efficient (95–98%) removal of Bismuth (III) from dilute aqueous solutions. Under optimal adsorption conditions, the capacity of modified adsorbents is determined. It is established that the modification of silica leads to a significant (2–3 times) increase in the capacity of the obtained sorbents by Bismuth (III) in comparison with the unmodified silica, which is associated with the processes of complexation on the surface. The desorption of Bismuth (III) from the surface of unmodified and modified silicas by solutions of mineral acids has been studied. It is shown that Bi(III) is quantitatively desorbed from the surface of unmodified silicas by solutions of sulfuric and nitric acids, and in the case of modified silicas the degree of desorption is small and does not exceed 35%. The data obtained can then be used to develop a test system for determination of Bismuth (III) via corresponding colorimetric scales or for quantitative solid phase extraction and adsorption-spectroscopic quantification of Bismuth (III) in some real samples.
Получены сорбенты на основе силикагеля L 40/100, модифицированного 4-(2-пи- ридилазо)резорцином, 1-(2-пирилазо)нафтолом‑2, пирокатехиновым фиолетовым и N, N‑диетилдитиокарбаматом натрия. Изучены и оптимизированы условия сорбции Висмута (III) из разбавленных водных растворов предложенными сорбентами. Пока- зано, что использование модифицированных силикагелей позволяет эффективно (95– 98%) извлекать Вi(III) из разбавленных водных растворов. В оптимальных условиях сорбции определена емкость модифицированных сорбентов по отношению к Вi(III). Установлено, что модифицирование силикагеля приводит к существенному (в 2–3 раза) увеличению емкости полученных сорбентов по Вi(III) в сравнении с исходным силика- гелем, что связано с процессами комплексообразования на поверхности. Показано, что Вi(III) количественно десорбируется с поверхности немодифицированного силикагеля растворами серной и азотной кислот, а в случае модифицированных силикагелей сте- пень десорбции небольшая и не превышает 35%.
In current paper, adsorbents based on silica L 40/100 modified with 4-(2-pyridylazo)resorcinol, 1-(2-pyrylazo)naphthol‑2, pyrocatechol violet and sodium N, N‑diethyldithiocarbamate were obtained. Adsorbents were modified by non-covalent immobilization of organic analytical reagents on the silica surface. It is noted that the preparation of such adsorbents is fast and easy to manufacture. The conditions of Bismuth (III) adsorption from dilute aqueous solutions by the proposed adsorbents are studied and optimized. The optimal values of the medium acidity for the effective Bismuth (III) preconcentration by the proposed adsorbents based on silica modified with organic analytical reagents have been established. It is shown that the use of modified silicas allows efficient (95–98%) removal of Bismuth (III) from dilute aqueous solutions. Under optimal adsorption conditions, the capacity of modified adsorbents is determined. It is established that the modification of silica leads to a significant (2–3 times) increase in the capacity of the obtained sorbents by Bismuth (III) in comparison with the unmodified silica, which is associated with the processes of complexation on the surface. The desorption of Bismuth (III) from the surface of unmodified and modified silicas by solutions of mineral acids has been studied. It is shown that Bi(III) is quantitatively desorbed from the surface of unmodified silicas by solutions of sulfuric and nitric acids, and in the case of modified silicas the degree of desorption is small and does not exceed 35%. The data obtained can then be used to develop a test system for determination of Bismuth (III) via corresponding colorimetric scales or for quantitative solid phase extraction and adsorption-spectroscopic quantification of Bismuth (III) in some real samples.
Опис
Ключові слова
модифіковані силікагелі, 4-(2-піріділазо)резорцин, 1-(2-пірілазо)нафтол‑2, пірокатехіновий фіолетовий, N‑диетилдитіокарбамат натрію, вісмут(III), модифицированные силикагели, 4-(2-пиридилазо)-резорцин, 1-(2-пирилазо)-нафтол‑2, пирокатехиновый фиолетовый, N‑диетилдитиокарбамат натрия, висмут (III), modified silica gels, 4-(2-pyridylazo)resorcinol, 1-(2-pyrylazo)naphthol‑2, pyrocatechol violet, sodium N, N‑diethyldithiocarbamate, bismuth (III)
Бібліографічний опис
Вісник Одеського національного університету = Odesa National University Herald