Charles perrault’s tale and its English modernist variant. Angela Carter as representative of middleliterature phenomenon
Вантажиться...
Файли
Дата
2017
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
The article aims at identifying the specificity of Angela Carter’s writings and their place in the
world literary process. The writer’s work is considered from the point of Chuprinin’s theory
of three main literature levels. Since the English short-story writer projects classic heritage
on the instantaneous trends, it is being proved that according to this classification, the writer
represents the phenomenon of “middle-literature”. Hence, the acquisition and the usage of
mythological elements take place. Consequently, the evolution of mythological images and
motives of Charles Perrault’s tale is discussed. The projection of myth on the writer’s text
and the archetypal and symbolic content of the tale are dwelled upon in the realm of magic
realism. The emphasis is laid on the “Great Mother” archetype which stands as an important
element of Angela Carter’s modernist short story. The images of the old tale are analyzed
from the point of Ferdinand de Saussure’s theory. Thus, using Roland Barthes’s mythopoeic
scheme of analysis we treat and analyze myth as a sign.
It is this mergence of “the everlasting” classic tradition and the ephemeral that makes up the
specificity of Angela Carter’s creative method.
Стаття дає уявлення про твори Анджели Картер і їх місце в світовому літературному процесі. Оповідання письменниці «Кривава кімната» розглядається з точки зору теорії Чуприніна С. про три основні рівні літератури. Наше дослідження ставить роботи Анджели Картер на один рівень з інтелектуальною прозою її сучасників. Саме тому, у статті використовується поняття «вічні теми», які функціонують у літературному просторі та набувають нових значень. Архетипічний та символічний зміст повісті висвітлюється в рамках такого напряму, як магічний реалізм. Образи старої казки аналізуються з точки зору теорії Фердинанда де Сосюра. Отже, згідно з міфотворчою схемою Ролана Барта ми розглядаємо і аналізуємо міф як знак.
Данная статья ос- вещает творчество Анджелы Картер и его место в мировом литературном про- странстве. Рассказ писательницы «Кровавая комната» рассматривается с точки зрения теории Чупринина С. о трех основных уровнях литературы. Данное исследо- вание ставит работы Анджелы Картер в один ряд с творчеством интеллектуаль- ных писателей. Таким образом, в статье затрагивается понятие «вечных тем», которые существуют в литературном пространстве и обрастают новыми смыс- лами. Архетипы и символы повести «Кровавая комната» рассматриваются в рам- ках такого направления, как магический реализм. Используя теорию Ф. де Соссюра и мифопоэтическую схему его последователя Р. Барта, мы рассматриваем образы старой сказки, и сам миф о Синей Бороде, как знак.
Стаття дає уявлення про твори Анджели Картер і їх місце в світовому літературному процесі. Оповідання письменниці «Кривава кімната» розглядається з точки зору теорії Чуприніна С. про три основні рівні літератури. Наше дослідження ставить роботи Анджели Картер на один рівень з інтелектуальною прозою її сучасників. Саме тому, у статті використовується поняття «вічні теми», які функціонують у літературному просторі та набувають нових значень. Архетипічний та символічний зміст повісті висвітлюється в рамках такого напряму, як магічний реалізм. Образи старої казки аналізуються з точки зору теорії Фердинанда де Сосюра. Отже, згідно з міфотворчою схемою Ролана Барта ми розглядаємо і аналізуємо міф як знак.
Данная статья ос- вещает творчество Анджелы Картер и его место в мировом литературном про- странстве. Рассказ писательницы «Кровавая комната» рассматривается с точки зрения теории Чупринина С. о трех основных уровнях литературы. Данное исследо- вание ставит работы Анджелы Картер в один ряд с творчеством интеллектуаль- ных писателей. Таким образом, в статье затрагивается понятие «вечных тем», которые существуют в литературном пространстве и обрастают новыми смыс- лами. Архетипы и символы повести «Кровавая комната» рассматриваются в рам- ках такого направления, как магический реализм. Используя теорию Ф. де Соссюра и мифопоэтическую схему его последователя Р. Барта, мы рассматриваем образы старой сказки, и сам миф о Синей Бороде, как знак.
Опис
Ключові слова
myth, archetype, sign, magic realism, middle-literature, міф, архетип, знак, магічний реалізм, мідл-література, миф, магический реализм, мидл-литература
Бібліографічний опис
Записки з романо-германської філології = Writings in Romance-Germanic Philology