Russia’s propaganda in the Middle East or intercultural advantage?

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorPoble, Dmytro K.en
dc.contributor.authorTsyberman, A. V.en
dc.contributor.authorПобле, Дмитро Костянтиновичuk
dc.contributor.authorЦиберман, А. В.uk
dc.date.accessioned2024-06-05T05:11:58Z
dc.date.available2024-06-05T05:11:58Z
dc.date.issued2024
dc.description.abstractThe primary purpose of the study is to indicate the increasing role of “the war of ideas” in modern conflicts of a different kind. Today, Russia practices information warfare, combining a number of well-known tools of influence with a new embrace of new technologies and capabilities, such as the Internet. Nevertheless, Russia has also initiated the updating of the principles of subversion. These new approaches cover internally and externally concentrated media with a significant online presence (RT and Sputnik are the most known sources), the use of social media (like online discussion boards and comment pages) as a force multiplier to ensure Russian narratives achieve broad reach and penetration, and language skills with the purpose of engaging with target audiences on a wide scale. In this connection, it is considered appropriate to pay attention to the experience of creating the US Foreign Service Institute in the 1950s. The need for the theoretical development of a special course, later a separate science called "intercultural communication", appeared after the Second World War. Experience of international cooperation during the war and after it, in particular, Peace Corps activists who were sent to various countries for help, revealed a lack of knowledge and skills in intercultural and interethnic communication. Therefore, the article aims to identify the difference between the so-called ethical component and the ultimate goal of the American means of intercultural communication and the persistent attempts of the Russian propaganda machine to attract modern tools and spread its narratives, as well as to identify the specifics of the possible impact on the system of international relations and to avoid negative feedback from the affected population all over the world in general and in the Middle East in particular. en
dc.description.abstractОсновна мета дослідження – вказати на зростання ролі «війни ідей» у сучасних конфліктах різного характеру. Сьогодні Росія практикує інформаційну війну, поєднуючи низку добре відомих інструментів впливу з новими охопленням нових технологій і можливостей, таких як Інтернет. Тим не менш, Росія теж ініціювала оновлення принципів підривної діяльності. Ці нові підходи охоплюють внутрішні та зовнішні концентровані медіа зі значною присутністю в Інтернеті (RT і Sputnik є найвідомішими джерелами), використання соціальних медіа (як онлайн-форуми та сторінки коментарів) як примножувач сили для забезпечення широкого охоплення російських наративів проникнення та мовні навички з метою залучення цільової аудиторії в широкому масштабі. У зв'язку з цим вбачається за доцільне звернути увагу на досвід створення Інституту дипломатичної служби США в 1950-х роках. Потреба в теоретичній розробці спеціального курсу, згодом окремої науки під назвою «міжкультурна комунікація», виникла після Другої світової війни. Досвід міжнародної співпраці під час війни та після неї, зокрема, активістів Корпусу Миру, яких відправляли на допомогу в різні країни, виявив брак знань та навичок міжкультурного та міжетнічного спілкування. Тому стаття має на меті виявити різницю між так званою етичною складовою та кінцевою метою американських засобів міжкультурної комунікації та наполегливими спробами російської пропагандистської машини залучити сучасні інструменти та поширити свої наративи, а також виявити специфіку можливого впливу на систему міжнародних відносин та уникнення негативних відгуків від постраждалого населення в усьому світі загалом і на Близькому Сході зокрема.uk
dc.identifier.citationPoble D. K. Russia’s propaganda in the Middle East or intercultural advantage? / D. K. Poble, A. V. Tsyberman // Міжнародні та політичні дослідження. – 2024. – Вип. 37. – С. 238–247.en
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.32782/2707-5206.2024.37.21
dc.identifier.e-issn2707-5214
dc.identifier.issn2707-5206
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0000-0001-5898-3343
dc.identifier.urihttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/38295
dc.language.isoen
dc.publisherГельветикаuk
dc.subjectthe war of ideasen
dc.subjecttools of influenceen
dc.subjectprinciples of subversionen
dc.subjectsocial mediaen
dc.subjectRussian narrativesen
dc.subjectintercultural communicationen
dc.subjectultimate goalen
dc.subjectaffected populationen
dc.subjectвійна ідейuk
dc.subjectінструменти впливуuk
dc.subjectпринципи підривної діяльностіuk
dc.subjectсоціальні медіаuk
dc.subjectросійські наративиuk
dc.subjectміжкультурна комунікаціяuk
dc.subjectкінцева метаuk
dc.subjectпостраждале населенняuk
dc.subject.udc327
dc.titleRussia’s propaganda in the Middle East or intercultural advantage?en
dc.title.alternativeПропаганда Росії на Близькому Сході чи міжкультурна перевага?uk
dc.typeArticleen
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
238-247.pdf
Розмір:
270.71 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
Міжнародні та політичні дослідження