Особливості впровадження інформаційно-телекомунікаційних технологій в публічне адміністрування та правосуддя
Вантажиться...
Дата
2024
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
2304-1587
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Гельветика
Анотація
Стаття присвячена розкриттю особливостей впровадження інформаційно-телекомунікаційних технологій в публічне адміністрування та правосуддя. Встановлено, що процес розбудови «цифрової держави» відбувається як в публічному (електронне врядування), так і приватному секторі та полягає у використанні інформаційно-телекомунікаційних технологій у різних сферах суспільного життя. Зокрема, електронне врядування спрямоване, в першу чергу, на покращення телекомунікаційних зв’язків між державою та приватними особами з метою задоволення їх потреб, що загалом сприяє реалізації у сфері публічного управління таких важливих принципів владної діяльності як принцип відкритості й прозорості та принцип поваги до прав людини. З’ясовано, що маючи декілька важливих сфер своєї реалізації (е-парламент, е-бізнес, е-освіта, е-здоров’я, е-культура тощо), електронне врядування має найбільше значення у сферах публічного адміністрування (е-уряд) та правосуддя (е-правосуддя). Констатовано, що за останнє десятиліття в Україні було прийнято низку важливих нормативно-правових актів (як на рівні законів, так і підзаконних актів), а також створено низку правових інститутів та механізмів щодо впровадження інформаційно-телекомунікаційних технологій в життя суспільства, втім процес впровадження концепції цифрової держави в сферах публічного адміністрування і правосуддя супроводжується наявністю великої кількості проблем, що потребують свого вирішення найближчим час. Наголошено, що використання інформаційно-телекомунікаційних технологій в діяльності суб’єктів публічного адміністрування забезпечує не тільки якість їх діяльності, а й спрямоване на мінімізацію особистого спілкування між публічно-владним суб’єктом та приватною особою, бо відсутність таких стосунків – є одним із чинників запобігання корупції в нашій країні. Використання ж інформаційно-телекомунікаційних технологій у сфері правосуддя переслідує наступні цілі: покращення якості і ефективності правосуддя; максимальне забезпечення прав і свобод особи в межах судового провадження. Встановлено, що процес впровадження у кримінальне правосуддя інформаційно-телекомунікаційних технологій наштовхується сьогодні на перепони: а) загально цивілізаційні; б) технологічні; в) правові; г) світоглядні.
The article is devoted to the disclosure of the peculiarities of the implementation of information and telecommunication technologies in public administration and justice. It has been established that the process of building a "digital state" takes place both in the public (electronic governance) and private sectors and consists in the use of information and telecommunication technologies in various spheres of public life. In particular, e-governance is aimed, first of all, at improving telecommunication relations between the state and private individuals in order to meet their needs, which generally contributes to the implementation in the field of public administration of such important principles of government activity as the principle of openness and transparency and the principle of respect for rights a person It was found that having several important areas of its implementation (e-parliament, e-business, e-education, e-health, e-culture, e-education, etc.), e-governance is most important in the areas of public administration ( e-government) and justice (e-justice). It was established that over the last decade in Ukraine, a number of important normative legal acts were adopted (both at the level of laws and by-laws), as well as a number of legal institutions and mechanisms were created for the introduction of information and telecommunication technologies into the life of society, however, the process of introducing the concept digital state in the spheres of public administration and justice is accompanied by the presence of a large number of problems that need to be solved in the near future. It is emphasized that the use of information and telecommunication technologies in the activities of public administration entities ensures not only the quality of their activities, but also aims to minimize personal communication between a public-authority entity and a private person, because the absence of such relations is one of the factors preventing corruption in our country. The use of information and telecommunication technologies in the field of justice pursues the following goals: improving the quality and efficiency of justice; maximum provision of the rights and freedoms of a person within the framework of court proceedings. It has been established that the process of introducing information and telecommunication technologies into criminal justice today faces obstacles: a) generally civilizational; b) technological; c) legal; d) worldview.
The article is devoted to the disclosure of the peculiarities of the implementation of information and telecommunication technologies in public administration and justice. It has been established that the process of building a "digital state" takes place both in the public (electronic governance) and private sectors and consists in the use of information and telecommunication technologies in various spheres of public life. In particular, e-governance is aimed, first of all, at improving telecommunication relations between the state and private individuals in order to meet their needs, which generally contributes to the implementation in the field of public administration of such important principles of government activity as the principle of openness and transparency and the principle of respect for rights a person It was found that having several important areas of its implementation (e-parliament, e-business, e-education, e-health, e-culture, e-education, etc.), e-governance is most important in the areas of public administration ( e-government) and justice (e-justice). It was established that over the last decade in Ukraine, a number of important normative legal acts were adopted (both at the level of laws and by-laws), as well as a number of legal institutions and mechanisms were created for the introduction of information and telecommunication technologies into the life of society, however, the process of introducing the concept digital state in the spheres of public administration and justice is accompanied by the presence of a large number of problems that need to be solved in the near future. It is emphasized that the use of information and telecommunication technologies in the activities of public administration entities ensures not only the quality of their activities, but also aims to minimize personal communication between a public-authority entity and a private person, because the absence of such relations is one of the factors preventing corruption in our country. The use of information and telecommunication technologies in the field of justice pursues the following goals: improving the quality and efficiency of justice; maximum provision of the rights and freedoms of a person within the framework of court proceedings. It has been established that the process of introducing information and telecommunication technologies into criminal justice today faces obstacles: a) generally civilizational; b) technological; c) legal; d) worldview.
Опис
Ключові слова
інформаційно-телекомунікаційні технології, інформаційно-комунікаційна система, цифровізація, публічне адміністрування, суб’єкти публічного адміністрування, правосуддя, електронне врядування, електронний уряд, електронне правосуддя, електронне кримінальне провадження, information and telecommunication technologies, information and communication system, digitalization, public administration, subjects of public administration, justice, e-governance, e-government, e-justice, e-criminal proceedings
Бібліографічний опис
Миколенко О. І. Особливості впровадження інформаційно-телекомунікаційних технологій в публічне адміністрування та правосуддя / О. І. Миколенко, О. М. Миколенко // Вісник Одеського національного університету. Правознавство. – 2024. – Т. 26, вип. 1(38). – С. 35–40.
УДК
340:342.9:343.1(477)