Biological activity of lactobacilli from different ecological niches of the Southern region of Ukraine
Вантажиться...
Файли
Дата
2020
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Aim of the research was to study the antagonistic activity of lactobacilli isolated
from different sources of the Southern region of Ukraine. Methods. The experiments used 13 strains of bacteria of the genus Lactobacillus isolated from different
sources. The antagonistic activity of lactobacilli was determined by the well-diffusion method in the agar column using test cultures of pro- and eukaryotic microorganisms. Acid formation of the strains was evaluated by active and titrated
acidity when cultured in milk. Results. All tested lactobacilli were active antagonists against gram-negative bacteria Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Salmonella enteritidis and Proteus vulgaris, as well against gram-positive
Staphylococcus aureus and Staphylococcus saprophyticus. Lactobacilli showed
less antagonistic activity against Bacillus subtilis and Klebsiella pneumonia. Lactobacilli isolated from meat (Lactobacillus spp. M2 and M3) were the most active antagonists. The active and titrated acidity of lactobacilli varied for different
strains. Strain Lactobacillus sp. 175 isolated from child feces showed the highest
titrated acidity. Using statistical methods (cluster analysis) made it possible to
form clusters with high reliability by the level of antagonistic activity of investigated lactobacilli. The environmental factors have a definite influence on the formation of the general activity of lactobacilli strains, but the manifestation of each
of the individual features is rather specific and depends on the capabilities of the
certain microorganism. Conclusions. In the study of a number of properties that
determine the antagonistic activity, five strains (Lactobacillus spp. О1, Б4, 175,
М2 and М3) have been selected. They can be recommended for further researches
for creation of probiotic preparation and functional foods.
Метою дослідження було вивчення антагоністичної активності лактобацил, виділених з різних джерел Південного регіону України. Методи. В експериментах використано 13 штамів бактерій роду Lactobacillus. Антагоністичну активність лактобацил визначали лунково-дифузійним методом в товщі агару,використовуючи тест-культури про-і еукаріотних мікроорганізмів. Кислотоутворення штамів оцінювали за активною та титрованою кислотністю при культивуванні в молоці. Результати. Усі досліджені лактобактерії були активними антагоністами грамнегативних (Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Salmonella enteritidis і Proteus vulgaris), а також грампозитивних (Staphylococcus aureus і Staphylococcus saprophyticus) бактерій. Лактобактерії виявляли меншу антагоністичну активність щодо Bacillus subtilis та Klebsiella pneumonia. Найбільш активними антагоністами були лактобактерії, виділені з м’яса (Lactobacillus sрp. M2 і M3). Активна і титрована кислотність лактобацил варіювала для різних штамів. Штам Lactobacillus sp. 175, виділений з фекалій дітей, характеризувався найвищою титрованою кислотністю. Використання статистичних методів (кластерний аналіз) дозволило сформувати кластери з високою вірогідністю за рівнем антагоністичної активності досліджуваних лактобактерій. Фактори навколишнього середовища мають певний вплив на формування загальної активності штамів лактобактерій, але прояв кожної з окремих особливостей є досить специфічним і залежить від особливостей певного мікроорганізму. Висновки. При дослідженні низки властивостей, що визначають антагоністичну активність, було відібрано п’ять штамів лактобактерій (Lactobacillus spp. О1, Б4, 175, М2 та М3). Вони можуть бути рекомендовані для подальших досліджень для створення пробіотичного препарату та функціональних продуктів харчування.
Целью исследования было изучение антагонистической активности лактобацилл, выделенных из различных источников Южного региона Украины. Методы. В экспериментах использовано 13 штаммов бактерий рода Lactobacillus. Антагонистическую активность лактобацилл определяли луночно-диффузным методом в толще агара, используя тест-культуры про- и еукариотических микроорганизмов. Кислотообразование штаммов оценивали по изучению активной и титруемой кислотности при культивировании в молоке. Результаты. Все исследованные лактобактерии были активными антагонистами грамотрицательных (Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Salmonella enteritidis и Proteus vulgaris), а также грамположительных (Staphylococcus aureus и Staphylococcus saprophyticus) бактерий. Лактобактерии проявляли меньшую антагонистическую активность в отношении Bacillus subtilis и Klebsiella pneumonia. Наиболее активными антагонистами были лактобактерии, выделенные из мяса (Lactobacillus sрp. M2 и M3). Активная и титруемая кислотность лактобацилл варьировала для разных штаммов. Штамм Lactobacillus sp. 175, выделенный из фекалий детей, характеризовался наибольшей титруемой кислотностью. Использование статистических методов (кластерный анализ) позволило сформировать кластеры с высокой вероятностью по уровню антагонистической активности исследуемых лактобактерий. Факторы окружающей среды оказывают определенное влияние на формирование общей активности штаммов лактобактерий, но проявление каждой из отдельных особенностей является достаточно специфическим и зависит от особенностей определенного микроорганизма. Выводы. При исследовании ряда свойств, определяющих антагонистичесую активность, были отобраны пять штаммов лактобактерий (Lactobacillus spp. О1, Б4, 175, М2 и М3). Они могут быть рекомендованы для дальнейших исследований для создания пробиотического препарата и функциональных продуктов питания.
Метою дослідження було вивчення антагоністичної активності лактобацил, виділених з різних джерел Південного регіону України. Методи. В експериментах використано 13 штамів бактерій роду Lactobacillus. Антагоністичну активність лактобацил визначали лунково-дифузійним методом в товщі агару,використовуючи тест-культури про-і еукаріотних мікроорганізмів. Кислотоутворення штамів оцінювали за активною та титрованою кислотністю при культивуванні в молоці. Результати. Усі досліджені лактобактерії були активними антагоністами грамнегативних (Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Salmonella enteritidis і Proteus vulgaris), а також грампозитивних (Staphylococcus aureus і Staphylococcus saprophyticus) бактерій. Лактобактерії виявляли меншу антагоністичну активність щодо Bacillus subtilis та Klebsiella pneumonia. Найбільш активними антагоністами були лактобактерії, виділені з м’яса (Lactobacillus sрp. M2 і M3). Активна і титрована кислотність лактобацил варіювала для різних штамів. Штам Lactobacillus sp. 175, виділений з фекалій дітей, характеризувався найвищою титрованою кислотністю. Використання статистичних методів (кластерний аналіз) дозволило сформувати кластери з високою вірогідністю за рівнем антагоністичної активності досліджуваних лактобактерій. Фактори навколишнього середовища мають певний вплив на формування загальної активності штамів лактобактерій, але прояв кожної з окремих особливостей є досить специфічним і залежить від особливостей певного мікроорганізму. Висновки. При дослідженні низки властивостей, що визначають антагоністичну активність, було відібрано п’ять штамів лактобактерій (Lactobacillus spp. О1, Б4, 175, М2 та М3). Вони можуть бути рекомендовані для подальших досліджень для створення пробіотичного препарату та функціональних продуктів харчування.
Целью исследования было изучение антагонистической активности лактобацилл, выделенных из различных источников Южного региона Украины. Методы. В экспериментах использовано 13 штаммов бактерий рода Lactobacillus. Антагонистическую активность лактобацилл определяли луночно-диффузным методом в толще агара, используя тест-культуры про- и еукариотических микроорганизмов. Кислотообразование штаммов оценивали по изучению активной и титруемой кислотности при культивировании в молоке. Результаты. Все исследованные лактобактерии были активными антагонистами грамотрицательных (Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Salmonella enteritidis и Proteus vulgaris), а также грамположительных (Staphylococcus aureus и Staphylococcus saprophyticus) бактерий. Лактобактерии проявляли меньшую антагонистическую активность в отношении Bacillus subtilis и Klebsiella pneumonia. Наиболее активными антагонистами были лактобактерии, выделенные из мяса (Lactobacillus sрp. M2 и M3). Активная и титруемая кислотность лактобацилл варьировала для разных штаммов. Штамм Lactobacillus sp. 175, выделенный из фекалий детей, характеризовался наибольшей титруемой кислотностью. Использование статистических методов (кластерный анализ) позволило сформировать кластеры с высокой вероятностью по уровню антагонистической активности исследуемых лактобактерий. Факторы окружающей среды оказывают определенное влияние на формирование общей активности штаммов лактобактерий, но проявление каждой из отдельных особенностей является достаточно специфическим и зависит от особенностей определенного микроорганизма. Выводы. При исследовании ряда свойств, определяющих антагонистичесую активность, были отобраны пять штаммов лактобактерий (Lactobacillus spp. О1, Б4, 175, М2 и М3). Они могут быть рекомендованы для дальнейших исследований для создания пробиотического препарата и функциональных продуктов питания.
Опис
Ключові слова
lactobacilli, antagonistic activity, аcid-producing activity, clustering, лактобактерії, антагоністична активність, кислототворна активність, кластеризація, лактобактерии, антагонистическая активность, кислотообразующая активность, кластеризация
Бібліографічний опис
Мікробіологія і біотехнологія