До питання про сонячність світосприйняття Григорія Сковороди
Вантажиться...
Дата
2021
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Статтю присвячено виявленню сенсів та місця константи «світло» у творах Григорія Савича Сковороди. Обґрунтовується думка про її структуроутворюючу роль у створеної ним картині світу, що у свою чергу є підтвердженням тези про життєствердність, «сонячність» світосприйняття митця-філософа.
Об’єктом аналізу були вірші та філософський трактат Сковороди 1776 року «Книжечка, що називається Silenus Alcibiadis…». Виходячи з багатозначності константи «світло», авторка статті виявила такі її сенси: «день, світлий час доби, вітання усього в природі, пора сяйва сонця», де сонце – знак того кола життя, яке проходе людина («вік золотих літ»); «щастя, про яке кожен мріє». Це також духовна частка людини. Пізнання світла ототожнюється з пізнанням себе, а це, у свою чергу – провідний принцип концепції людини Сковороди. І решти решт образ світла-сонця – прояв мудрості Бога, обов’язкова складова
світобудови. Виходячи з наявності у філософській системі Григорія Сковороди ідеї світла як
божественної енергії, яку розлито по всьому земному світу, авторка статті робить висновок про його близькість до ідей ісихазму. Людина, згідно з концепцією ісихастів, шляхом концентрації на своєму внутрішньому світі, духовного удосконалення стає Богоподібною, тобто спроможною впливати на світ та
робити його досконалим відповідно до божественного плану світоустрою. Ідеї ісихазму мали вплив на концепцію двох світів, яка розвивається у трактаті «Книжечка, що називається Silenus Alcibiadis…». У статті ідеї трактату співвідносяться з міфологічними уявленнями про опозицію світла темряві,
з містичними системами, з грецькою філософією, зокрема Епікура.
The article is devoted to revealing the meanings and place of the constant «light» in the works of Hryhorii Savych Skovoroda. The idea of its structural role in the picture of the world created in Skovoroda’s works is substantiated. In article the thesis about the viability, «sunshine» character of the worldview of such outstanding and original artist-philosopher as Skovoroda.. The object of analysis is the poems and philosophical treatise «Booklet called Silenus Alcibiadis” (1776). The author of the article bases on the ambiguity of the constant «light» and founds the following meanings: «day, daylight hours, greetings to all in nature, time of sunshine», “a sign of the circle of life that passes man («golden age»)”; «happiness that everyone dreams of». It is also the spiritual part of human because, Skovoroda identified the cognition of light with selfknowledge, which, in turn, was the guiding principle of his conception of man. After all, the image of the light and of the sun was a manifestation of the wisdom of God, a necessary component of the universe. Basing on the presence of the idea of light as a divine energ, which is spread throughout the earth, in the philosophical system of Hryhorii Skovoroda, the author of the article concludes that this poet and philosoph was close to the ideas of hesychasm. According to the concept of hesychasts, each person becomes God-like with the help of concentrating on his inner world, spiritual perfection. As a result of inner transforming such person becomes capable to influence the world and make it perfect according to the divine plan of the world order. The ideas of hesychasm influenced the Skovoroda’s concept of two worlds, which is developed in his treatise «Booklet called Silenus Alcibiadis”. In the article the ideas of treatise are correlated with mythological ideas about the opposition of the light to darkness, with mystical systems, with Greek philosophy, in particular Epicurus.
The article is devoted to revealing the meanings and place of the constant «light» in the works of Hryhorii Savych Skovoroda. The idea of its structural role in the picture of the world created in Skovoroda’s works is substantiated. In article the thesis about the viability, «sunshine» character of the worldview of such outstanding and original artist-philosopher as Skovoroda.. The object of analysis is the poems and philosophical treatise «Booklet called Silenus Alcibiadis” (1776). The author of the article bases on the ambiguity of the constant «light» and founds the following meanings: «day, daylight hours, greetings to all in nature, time of sunshine», “a sign of the circle of life that passes man («golden age»)”; «happiness that everyone dreams of». It is also the spiritual part of human because, Skovoroda identified the cognition of light with selfknowledge, which, in turn, was the guiding principle of his conception of man. After all, the image of the light and of the sun was a manifestation of the wisdom of God, a necessary component of the universe. Basing on the presence of the idea of light as a divine energ, which is spread throughout the earth, in the philosophical system of Hryhorii Skovoroda, the author of the article concludes that this poet and philosoph was close to the ideas of hesychasm. According to the concept of hesychasts, each person becomes God-like with the help of concentrating on his inner world, spiritual perfection. As a result of inner transforming such person becomes capable to influence the world and make it perfect according to the divine plan of the world order. The ideas of hesychasm influenced the Skovoroda’s concept of two worlds, which is developed in his treatise «Booklet called Silenus Alcibiadis”. In the article the ideas of treatise are correlated with mythological ideas about the opposition of the light to darkness, with mystical systems, with Greek philosophy, in particular Epicurus.
Опис
Ключові слова
філософська поезія, авторське світосприйняття, константа, картина світу, семантика образу, ісихазм, Григорій Сковорода, philosophical poetry, author’s worldview, constant, picture of the world, semantics of image, hesychasm, Hryhorii Skovoroda
Бібліографічний опис
Вісник Одеського національного університету = Odesa National University Herald