Наративи міжнародної конфліктності: кейс грецько-албанських відносин

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2024
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Актуальність дослідження обумовлен тим, що відносини між Грецією та Албанією мають довгу історію, що характеризується як співпрацею, так і напруженістю. Після розпаду Османської імперії та створення національних держав на початку ХХ століття двосторонні відносини розвивалися на тлі територіальних суперечок і проблем з етнічними меншинами, які проживають за їхніми кордонами. Ключові проблеми, які визначали їхні стосунки протягом ХХ століття, включають проблеми Північного Епіру та Чаму. Після Балканських воєн і створення Албанії як держави виникла напруга, оскільки грекомовні православні християни на півночі Епіру підпорядковувалися албанцям, а албанськомовні мусульмани в Чамерії мали стати громадянами Греції. Під час Другої світової війни Італія напала на Грецію з території Албанії, що спричинило відсутність дипломатичних відносин до 1971 року; також під час Холодної війни Албанія та Греція знаходились у ворогуючих таборах, оскільки в Албанії існував комуністичний режим. У період після Холодної Війни Греція відігравала роль регіонального лідера заохочувала Балканські країни до євроінтеграції, а також до вступу у НАТО, але економічна криза (20082012) в Греції відвернула її увагу від балканських справ, звільнивши простір для інших регіональних гравців. Останні події, такі як арешт новообраного грецького мера Хімари та тиск Греції на Албанію у контексті можливого гальмування переговорів про вступ до ЄС, призвели до нового загострення у відносинах. Обидві країни мають різні уявлення та стереотипи одна про одну, що ускладнює дипломатичні зусилля. Підсумовуючи, грецько-албанські відносини є складним випадком, на який впливають історичні образи, націоналістичні настрої та сучасна геополітична динаміка. Важливим фактором є неврегульованість морського кордону та занепокоєння греків щодо проекту «Великої Албанії». Незважаючи на труднощі, обидві країни врегульовують розбіжності, щоб підтримувати співпрацю в рамках НАТО, одночасно вирішуючи застарілі проблеми.
Relations between Greece and Albania have a long history of bothcooperation and tension. After the collaps e of the Ottoman Empire and the creation of nation–states at the beginning of the 20th century, bilateral relations developed against the background of territorial lands and the problem of ethnic minorities living outside their borders. Key issues that defined their relationship throughout the 20th century include the Northern Epirus and Why. After theBalkan wars and the creation of Albania as a state, tension arose, leaving the Greek–speaking Orthodox Christians in the north of Epirus subordinated to the Albanians, and the Albanian–speaking Muslims in Chameria became citizens of Greece. During the Second World War, Italy attacked Greece from the territory of Albania, which caused the existence of diplomatic relations until 1971, also during the Cold War, Albania and Greece were in opposing camps, then there was a communist regime in Albania. In the post-Cold War period, Greece changed its role as a regional leader, encouraging the Balkan countries to European integration, as well as to join NATO, but the economic crisis (2008– 2012) in Greece diverted its attention from Balkan affairs, freeing up space for other regional players. Recent events, such as the arrest of newly elected Greek mayor Himari and Greecs pressure on Albania in the context of a stalling of EU accession talks, have led to a new strain in relations. Both countries have Perceptions and stereotypes about each other, which complicates diplomatic efforts. In sum, Greek–Albanian relations are a complex case influenced byhistorical images, nationalistic , and contemporary geopoliticaldynamics. An importan t factor is the unsettled maritime border and Greek concerns about the Greater Albania project. ill at odds, the two countries are settling their differences to maintain cooperation within NATO while addressinglong-standing issues.
Опис
Ключові слова
грецько-албанські відносини, Балкани, етнічний конфлікт, наративний аналіз, Greek-Albanian Relations, Balkans, Ethnic Conflict, Narrative Analysis
Бібліографічний опис
Ряполов С. Наративи міжнародної конфліктності: кейс грецько-албанських відносин / С. Ряполов // Соціально-політичні студії : наук. альм. : пр. молодих науковців. [Науки : політологія, соціологія, історія, економіка] / ОНУ ім. І. І. Мечникова, ф-т міжнар. відносин, політології та соціології. – Одеса : Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, 2024. – Вип. 8. – С. 149–153.
DOI
ORCID:
УДК
327.5–048.93(15)