Фізико-хімічні властивості природних сорбентів та металокомплексних каталізаторів на їх основі

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2018
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Природні мінерали різного походження – дисперсні кремнеземи, шаруваті алюмосилікати, цеоліти і базальтові туфи застосовують як носії сполук, що виявляють каталітичні властивості в реакціях окиснення монооксиду вуглецю і діоксиду сірки, а також розкладання озону. Базальтові туфи (БТ) (поліфазні мінерали, що містять у певному співвідношенні клиноптилоліт (Кл), морденіт (Морд), монтморилоніт (Moнт) і інші фази (α-кварц, гематит)), а також дисперсні кремнеземи використовують в основному для вилучення сполук Cu(ІІ), Sr(ІІ) і Pb(ІІ) у разі їх низького вмісту в стічних водах, як декоративні будівельні матеріали, а також як носії гетерогенних каталізаторів, активною складовою яких є металокомплексні сполуки. Систематичні дослідження нових низькотемпературних каталізаторів, що ведуться на нашій кафедрі, відкривають можливість цілеспрямованого застосування таких каталізаторів у засобах захисту навколишнього середовища і людини від впливу газоподібних токсичних речовин, наприклад, монооксиду вуглецю, діоксиду сірки та озону. Обмежене використання природних алюмосилікатів як носіїв активної складової каталізаторів екологічного призначення обумовлене, насамперед, їх змінним хімічним і фазовим складом, а отже, нестабільністю фізико-хімічних властивостей поверхні, які є одним з основних факторів каталітичної активності складних композицій.
Опис
Ключові слова
дисперсні кремнеземи, каталітичні властивості, окиснення, монооксид вуглецю, діоксид сірки, розкладання озону, модифікований сорбент, природний сорбент
Бібліографічний опис
Фізико-хімічні властивості природних сорбентів та металокомплексних каталізаторів на їх основі : навчальний посібник для студентів хімічного факультету за спеціальністю 102 Хімія. – Одеса : Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018. – 152 с.
DOI
ORCID:
УДК