Стародавнє Причорномор’я

Постійне посилання зібрання

Галузь і проблематика: збірка матеріалів міжнародної конференції «Читання пам’яті професора П. Й. Каришковського», що раз на 2-3 роки проводиться кафедрою історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Проведення конференції завжди приурочене до дня народження П. Й. Каришковського – 12 березня. У збірці «Стародавнє Причорномор’я» публікуються матеріали, надані авторами з провідних наукових центрів України, Білорусі, Болгарії, Молдови, Польщі, Росії, Румунії та інших країн, спеціалістами з всесвітньої історії періоду античності, середніх віків та раннього модерного часу, археології, нумізматики, епіграфіки тощо.

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 123
  • Документ
    Апологія повстання в політичній творчості Олджернона Сіднея
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Нємченко, Ірина Вікторівна; Niemchenko, Iryna V.
    Олджернон Сідней (1622–1683) – англійський аристократ, що став на бік Парламенту в його протистоянні Карлу І Стюарту, безстрашний командир в армії Кромвеля, член Парламенту та Державної ради 1651 р., дипломат, блискуче освічений автор політичних творів, мандрівник і дослідник природи, авантюрист, можливо – співавтор конституції Пенсільванії, нарешті – герой, страчений за свої ідеали, – життя Олджернона Сіднея нагадує гостросюжетний роман або багатосерійний трилер, що їх створив талановитий майстер.
  • Документ
    Леді де Моун: поважна вдова та вмілий підприємець
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Чепіженко, Вадим Віталійович; Chepizhenko, Vadym V.
    Героїня нашої розвідки, Джоан де Моун (Mohun), народилася в родині Бартоломью де Бергерша (Burghersh), 1-го барона Бергерша та Елізабет де Верден (Verdun). Бартоломью походив з рицарської родини з Кенту1. Його батько – Роберт де Бергерш з 1299 р. займав посаду лорда-хранителя П’яти портів та констебля Дуврського замку та першим з Бергершів був викликаний до парламенту як барон де Бергерш. Бартоломью був другим сином Роберта і успадкував батьківські землі лише по смерті старшого брата Стівена, а тому для нього баронський титул був створений наново.
  • Документ
    Турріс Прокопія Кесарійського та Тіра в VI ст.
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Луговий, Олег Михайлович; Lugovyi, Oleg M.
    Історія Тіри як полісу та міста в складі Римської імперії може бути загалом реконструйована завдяки археологічним відомостям та епіграфічним пам’яткам. Ця тема має значну історіографію, в якій важливу роль відіграють роботи П. Й. Каришковського. Натомість найбільшою білою плямою історії Тіри є період від III ст. до першої згадки зруйнованої Білої фортеці в творах Константина Порфірогенета в Х ст. Чи не єдиним подієвим епізодом на цьому проміжку історії міста, вірогідно, є вказівка Прокопія Кесарійського.
  • Документ
    Корпус монет царя Скіла з архіву П. Й. Каришковського
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Ізбаш-Гоцкан, Тетяна Олександрівна; Колєсніченко, Є. О.; Izbash-Hotskan, Tetiana O.
    Петро Йосипович Каришковський поза сумнівами був видатним нумізматом-античником. Його роботи в царині ольвійської нумізматики досі вважаються незрівняним зразком нумізматичного дослідження. Як показала робота над колекцією зліпків Петра Йосиповича1, вченого цікавили численні сюжети, не пов’язані прямо з його улюбленою Ольвією. Так, наприклад, в нього зібрано зліпки монет Тіри з відомого Дороцького скарбу2. В ході подальшого розбору колекції вдалося виявити зліпки монет скіфського царя Скіла. Вперше ці монети потрапили до сфери інтересів дослідників в 1960 році. При розкопках Ніконія (городище біля с. Роксолани) знайдено дві монети, які прийняли за «ольвійські асси з незвичним для цих монет зображенням сови»3. З часом нумізмати дійшли висновку про приналежність цих монет до продукції ніконійського монетного двору і до карбування царя Скіла. Сьогодні ця теорія вже ніким не заперечується.
  • Документ
    Восьме тисячоліття до н.е. на півдні України
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Кіосак, Дмитро Володимирович; Kiosak, Dmytro V.
    Нещодавно нові серії радіовуглецевих дат дозволили розташувати два яскравих крем’яних комплекси у межах восьмого тисячоліття до нової ери, а саме Мельничну Кручу SU4 та Кам’яну Могилу 1, шар В. Своєрідність їх крем’яного інвентарю дозволяє по- новому поглянути на раніше відомі пам’ятки з датами близького віку.
  • Документ
    Джерелознавство cередніх віків в дослідженнях Л. Беркута
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Налівайко, Андрій Олександрович; Nalivaiko, Andrii O.
    Питання книжкової культури середньовіччя завжди були пріоритетним напрямком для наукових студій Л. Беркута (1879–1940) – українського історика, викладача, дослідника західноєвропейського Середньовіччя. Вступивши на службу в. о. доцента Варшавського університету і пропрацювавши тут вісім років (спочатку доцентом, а потім на посаді професора), весь цей період Л. Беркут поряд з викладацькою та виховною роботою активно займався наукою, збираючи необхідні матеріали, і після необхідної обробки публікував їх.
  • Документ
    «Ідея ритму» в наукової спадщині П.М. Біциллі (до дня пам'яті)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Попова, Тетяна Миколаївна; Popova, Tetiana M.
    Наукова спадщина історика і мислителя Петра Михайловича Біциллі (1879–1953) залишається надзвичайно актуальною у міждисциплінарному полі науки. Простір біциллієзнавства ще недостатньо вивчено, проблематика, яку підняв вчений, потребує ретельної систематизації та свого осмислення у різних сферах гуманітаристики.
  • Документ
    Діяльність Ф.І. Успенського в Одесі: питання про школу істориків видатного вченого
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Музичко, Олександр Євгенович; Muzychko, Oleksandr Ye.
    На усіх етапах розвитку історичної науки її основними рушіями були найбільш видатні вчені, тобто володарі думок, автори фундаментальних праць, що викликали резонанс в науці та впливали на читачів та слухачів. Незважаючи на те, що у Російській імперії історична наука, особливо дослідження всесвітньої історії, перебували у перманентному наздоганяючому стані щодо західноєвропейської науки, і на її території можливо виокремити істориків, яких слід наділили першоплановим статусом. Ще більш виразним це є на локальних, міських рівнях, де часто у культурних провінціях тим не менш працювали зірки. Якщо включати це питання в одеський контекст, то, з одного боку, тут працював єдиний для величезної території імперії університет, що забезпечувало непересічний статус місцевій науці.
  • Документ
    Публікації з археології на сторінках газети «Одесский вестник» (1820-ті – 1830-ті рр.)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Левченко, Галина Сергіївна; Levchenko, Halina S.
    Вже в перші десятиліття ХІХ ст. Одеса стала не лише важливим адміністративним, але й культурним центром на півдні України. Саме тут за сприяння місцевих можновладців відбулось становлення центру з розвитку, відносно молодої, але популярної на той час науки – археології, що було зумовлено наявністю у регіоні численних старожитностей. Дослідники зверталися до археологічних досліджень краю, спираючись на матеріали, які зберігались у краєзнавчих музеях чи розкопувались науковими експедиціями. У 1810–1820 рр. в Одесі згуртувалися любителі давньої історії і археології Причорномор’я – О. Панагіодор-Ніковул, І. Бларамберг, І. Стемпковський, Е. Тетбу де Маріньї, А. Спада, М. Кир’яков, О. Льовшин та інші.
  • Документ
    Рецензії в контексті персональної наукової історії професора П.Й. Каришковського
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Дьомін, Олег Борисович; Dyomin, Oleg B.
    2023 рік – знаковий у персональній науковій історії професора Петра Йосиповича Каришковського. 70 років тому назад, в 1953 р. в провідному журналі СРСР для істориків давнього світу «Веснике древней истории» з’явилась перша рецензія П.Й. Каришковського. Вона ж стала й першою опублікованою роботою П.Й. Каришковського із нумізматики. Того ж року і в тому ж журналі, але № 3 була оприлюднена і його перша нумізматична стаття «Боспор і Рим у І ст. н. є. по нумізматичним даним».
  • Документ
    Аристократичні спільноти в Англії XIV ст. (на матеріалах справи геральдичної суперечки Скрупа проти Гросвенора)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Чепіженко, Вадим Віталійович; Чепиженко, Вадим Витальевич; Chepizhenko, Vadym V.
    «Скруп проти Гросвенора» – це одна з перших геральдичних судових справ, що сколихнула Англію. Під час шотландського походу Річарда ІІ в 1385 р. два рицарі сер Річард ле Скруп та сер Роберт де Гросвенор виявили, що несуть однаковий герб: «dazure ove un bende dore» («azure, a bend or») – «лазур, перев’язь золотом / на лазурному полі перев’язь золотом». Справа була передана до рицарського суду і тривала п’ять років, що зробило її найдовшою та найвідомішою з зареєстрованих справ стосовно гербів у середньовічній Англії.
  • Документ
    Бициллиеведение: имена и смыслы
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Попова, Татьяна Николаевна; Попова, Тетяна Миколаївна; Popova, Tetiana M.
    На международной научной конференции «Петр Михайлович Бицилли (1879–1953). Возвращенное наследие», состоявшейся в Софии в августе 2019 г., возникли, по воспоминаниям И. В. Голубович, жаркие споры: некоторые из участников высказались критически по поводу термина «бициллиеведение», т.е. необходимости «специального понятийно-терминологического» определения новой области исследований. И хотя многие, начиная свое выступление, подчеркивали – «я не бициллиевед», почти никто без термина «бициллиеведение» обойтись не мог. В конечном итоге пришли к общему резюме: за время конференции все стали немного «бициллиеведами», поэтому бояться слова «бициллиеведение» не стоит.
  • Документ
    Ще раз про Маврокастрон та Аспрокастрон. «чорне» ім’я «білої» фортеці?
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Луговий, Олег Михайлович; Lugovyi, Oleg M.
    Досить добре відомий той факт, що сучасне місто Білгород-Дністровський протягом своєї довгої історії неодноразово змінювало назву. Числені назви, більшість із яких є власне перекладом різними мовами того самого поняття «Біла фортеця» чи «Білий гóрод», сьогодні різноманітно використовуються як брендові та популяризуються. Ми звернемося у цьому огляді лише до питання антонімічної пари грекомовних назв Аспрокастрон та Маврокастрон. Обидві назви мають багату джерельну базу. Однак вже давно дослідники історії середньовічних міст Молдавії перебувають у сумніві щодо того, що одне і те саме місто могло в принципі носити імена протилежних кольорів. І якщо Аспрокастрон, здається, не викликає підозр в своїй ідентифікації, то чим же тоді є Маврокастрон текстів джерел?
  • Документ
    До абсолютної хронології найсхідніших поселень культури лінійно-стрічкової кераміки
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Кіосак, Дмитро Володимирович; Киосак, Дмитрий Владимирович; Kiosak, Dmytro V.
    Носії культури лінійно-стрічкової кераміки першими принесли землеробство та скотарство до значних частин Центральної та Західної Європи. І в Україні саме на їх поселеннях були виявлені найдавніші рештки культурних рослин, які б були датовані радіовуглецевим методом2. Відбитки флори на кераміці буго-дністровського паранеоліту, які довгий час вважалися найранішими в Україні, зараз було критично переосмислено, перевизначено (здебільшого до недоместикованих рослин) та передатовано3. Хоча для Північно-Західного Причорномор'я є вагомі причини вважати, що з часом будуть проаналізовані і давніші зерна, які можуть бути знайдені в контекстах попередньої неолітичної культури – культури Кріш4, все ж таки навряд чи можна сумніватися в тому, що саме групи КЛСК здійснили піонерське землеробське освоєння теренів Правобережної України.
  • Документ
    Картины голландского караваджиста Геррита Ван Хонтхорста в европейских музеях
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Гребцова, Ирэна Светозаровна
    В XVII ст. творчество великого Караваджо (1571–1610) дало начало широкому распространению в европейской живописи течения, получившего название караваджизм. Несмотря на то, что Караваджо не имел своей мастерской, что не позволило ему подготовить собственных учеников, его мастерство оказало огромное влияние на стиль барокко и европейскую живопись в целом. Новаторские приемы Караваджо прослеживаются в работах Рубенса, Йорданса, Сурбарана, Веласкеса, Рембрандта и многих других выдающихся художников.
  • Документ
    К вопросу о творческом наследии Петра Осиповича Карышковского
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Избаш-Гоцкан, Татьяна Александровна; Колесниченко, Е. А.; Ізбаш-Гоцкан, Тетяна Олександрівна; Izbash-Hotskan, Tetiana O.
    Петр Осипович Карышковский (1921–1988) – это имя хорошо знакомо каждому специалисту в области античной и средневековой истории, античной археологии, нумизматики, эпиграфики. Одесситы старшего поколения, люди самого различного образовательного и профессионального уровня хорошо помнят его просветительские лекции, когда он выступал от общества «Знание» в Доме Политпросвещения. В начале марта 1988 года почитатели ораторского искусства и энциклопедических знаний Петра Осиповича также в 17:00 ч. собрались послушать «Миф о Христе». Только через полтора часа собравшиеся начали расходиться по домам, было понятно, что случилось нечто экстраординарное, но масштаба трагедии мы тогда представить не могли.
  • Документ
    Находки античных монет в скифских погребениях Днестро-Дунайских степей
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1989) Редина, Евгения Федоровна
    Находки монет в погребениях связаны с традициями античного погребального обрядам. Наличие их скифских погребениях явление довольно редкое. Однако, в последнее время в Днестро-Дунайском междуречье; в четырех скифских погребениях обнаружены античные монеты,
  • Документ
    Античные сельские Некрополи позднеархаического и раннеклассического времени в Нижнем Побужье
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1989) Снытко, И. А.; Смирнов, И. А.; Липавский, С. А.
    Появление курганных насыпей в начале V в. до н.э. в Нижнем Побужье следует связывать с началом процесса классовоемущественной дифференциации среди греческого населения этого района.
  • Документ
    Ольвия и Рим по данным ономастики
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1989) Смирнов, И. А.
    Римский гарнизон, введенный в Ольвию, содействовал стабилизации ее внешних отношений. Это несомненно способствовало развитию тооговли и ремесла, но сколь-нибудь значительное влияние на культуру и быт города римляне не оказали.
  • Документ
    Новые исследования античных памятников в Нижнем Поднестровье
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1989) Охотников, Сергей Борисович
    Составленная в начале 80-х годов археологическая карта Нижнего Поднестровья включила практически все известные к тому времени античные памятники этого региона /Охотников,1983/. Однако, за последние годы были сделаны новые открытия, позволившие внести дополнения и изменения в подготовленную сводку. Так, на поселении Беленькое П /берег Будакского лимана/ обнаружено редчайшее для Северного Причерноморья амфооное клеймо Икоса. В 3 км южнее с.Шабо на правом невысоком абразирующем берегу Днестровского лимана найдено несколько обломков античной керамики, позволяющих предположить существование здесь еще одного, ранее неизвестного поселения ІV-III вв до н.э.