Статті та доповіді ФМВПС (Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Зовнішня політика країн Африки у контексті бюджетної політики ЄС(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Глебов, Віктор Вікторович; Glebov, Viktor V.Географічна близькість та давні історичні зв'язки лежать в основі міцного партнерства між Африкою та Європою, стратегічне значення якого зростає в динамічному геополітичному контексті. Спільні інтереси лежать в основі цього партнерства. Головним торговельним партнером Африки залишається ЄС разом зі своїми державами-членами, а також її основним джерелом іноземних інвестицій, офіційної допомоги в розвитку (ОДР) та гуманітарної допомоги. Африка, континент стратегічного значення для ЄС, в останні роки з різних причин перебуває в центрі уваги ЄС. Закінчення терміну дії попереднього Багаторічного фінансового плану (2014-2020) у грудні 2020 року та набрання чинності нового, реструктурованого Багаторічного фінансового плану на період 2021-2027 років у січні 2021 року збіглося зі зусиллями щодо активізації та відновлення відносин Африки з Європейським Союзом (далі ЄС). Доповідь, яка пропонується шановній аудиторії, має на меті: 1. Окреслити основні інструменти фінансування ЄС, що мають значення для Африки, включаючи фонди, що знаходяться поза бюджетом ЄС. 2. Проаналізувати основні нововведення в новому Багаторічному фінансовому плані, які впливають на фінансування Африки, та дозволяють швидко реагувати на кризи та нагальні потреби в Африці та решті світу, краще координувати свої витрати з партнерами, дотримуючись підходу «Команда Європа», та залучати додаткові інвестиції, зокрема з приватного сектору, для стимулювання зростання та скорочення розриву в офіційній допомозі розвитку, необхідній для досягнення цілей сталого розвитку до 2030 року.Документ Популярні телешоу та серіали у Туреччині: роль в реалізації турецької культурної дипломатії(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Піштіган, М.; Pishtigan, M.; Шаглі, Ганна Іванівна; Shahli, Hanna I.У статті розглянуто феномен м’якої сили Туреччини через призму культурної дипломатії, зокрема — експорт турецьких телесеріалів. Проаналізовано масштаби та економічний вплив цього явища, вплив серіалів та телешоу на формування національного іміджу, просування історичних і релігійних наративів, зміцнення зовнішньополітичних зв’язків і розвиток туризму. Особливу увагу приділено ролі серіалів та шоу у популяризації турецької мови, цінностей та моделі суспільства в різних регіонах світу — від Балкан до Латинської Америки. Розкрито ідеологічні підтексти, культурні конфлікти та виклики, пов’язані з міжнародною експансією турецького медіаконтенту.Документ Як турецькі ЗМІ висвітлюють війну в Україні: порівняльний аналіз державних і незалежних медіа (2025 рік)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Акинтюрк, Р. А.; Відімська, Катерина Ігорівна; Vidimska, Kateryna I.У 2025 році повномасштабна війна в Україні триває вже понад три роки, залишаючись не лише збройним конфліктом, а й масштабною інформаційною війною. У цьому контексті медіа відіграють ключову роль, не лише передаючи новини, а й формуючи інтерпретації подій, впливаючи на ставлення суспільства, легітимізуючи чи піддаючи сумніву політичні рішення. Особливо це важливо в країнах, які мають власні стратегічні інтереси у регіоні, таких як Туреччина. Туреччина — країна з активною геополітичною позицією та суперечливим медіа-ландшафтом, де державні й незалежні ЗМІ часто подають події з різних ракурсів. Як саме вони висвітлюють війну в Україні відображає політичні та ідеологічні лінії поділу в самій Туреччині. Це дослідження аналізує, як турецькі державні та незалежні ЗМІ подають війну в Україні у 2025 році, і що це говорить про внутрішні інформаційні тренди та зовнішньополітичні наративи.Документ Свобода слова в Туреччині: між цензурою та незалежною журналістикою(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Сидоренко, Е.; Відімська, Катерина Ігорівна; Vidimska, Kateryna I.У сучасній Туреччині свобода слова залишається предметом постійного суспільного інтересу та наукового аналізу. Незважаючи на те, що вона є одним із основних принципів, що підтримують демократичний процес, уряд Турецької Республіки, на сьогоднішній день, продовжує дедалі більше контролювати ЗМІ, переслідувати, а також карати інакодумців. Водночас, існує потужний сегмент незалежної журналістики, який, попри тиск і репресії, прагне зберегти голос у суспільстві. Актуальність цієї теми зумовлена зростаючим напруженням між владою Туреччини та журналістською спільнотою, а також впливом, який несе така ситуація на демократію країни. На жаль, обмеження доступу до інформації, переслідування журналістів і маніпуляції в медіапросторі, створюють серйозні загрози для внутрішньої стабільності країни та її міжнародного іміджу. Мета роботи полягає у тому, щоб дослідити, чи є можливість для незалежної журналістики в умовах турецької політичної ситуації та чи можна вважати медіа простір Туреччини «четвертою владою».Документ Турецька медіа-дипломатія: як ЗМІ використовуються для просування зовнішньополітичних інтересів(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Тарасюк, Юлія Матвіївна; Кордонова, Дар'я; Tarasiuk, Yuliia M.У XXI столітті міжнародні відносини зазнають стрімких трансформацій, значну роль у яких відіграє комунікація та медіа. В умовах цифровізації, інформаційної відкритості та гібридних загроз держави змушені не лише вдосконалювати традиційні дипломатичні інструменти, а й активно використовувати інноваційні механізми впливу на світову громадську думку. Одним із таких механізмів є медіа-дипломатія – сучасна форма публічної дипломатії, що ґрунтується на використанні медіа-ресурсів для реалізації зовнішньополітичних цілей.Документ Сталий розвиток: проблеми, конфлікти та майбутнє енергетики(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Велика, Ольга Василівна; Фесь, Анастасія; Сурсу, Діана; Velyka, Olha V.; Sursu, Diana S.Сталий розвиток, проголошений Організацією Об'єднаних Націй стратегічним шляхом до порятунку планети, супроводжується низкою парадоксів та викликів. З одного боку, перехід до «зеленої» енергетики є критично необхідним для скорочення викидів парникових газів та подолання наслідків зміни клімату. З іншого боку, самі ці «зелені» технології, такі як сонячні панелі, вітрові турбіни та електромобілі, створюють нові екологічні та ресурсні загрози. Глобальний перехід на відновлювані джерела енергії зіткнувся з значним викликом – гострою нестачею ключових мінералів і металів.Документ Чому маскоти привертають увагу в медіа?(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Велика, Ольга Василівна; Тирнова, Влада; Чернобаєв, Олексій; Velyka, Olha V.Що таке маскот? Це не просто картинка чи логотип. Маскот — це художнє втілення ідеї, компанії або події у вигляді персонажа з власним характером, історією та емоційним забарвленням. Історія свідчить, що жодна Олімпіада, Чемпіонат світу чи Всесвітня виставка не обходиться без свого маскота. Але чому ці персонажі настільки поширені та популярні? Чому провідні світові бренди інвестують мільйони доларів у створення та просування своїх маскотів? Відповідь криється в їхній надзвичайній ефективності як інструментів комунікації.Документ Проросійські ЗМІ та опозиція в Греції: інформаційні наративи та політичний контекст(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Малахіті, Андрій Васильович; Маковець, Костянтин; Malakhiti, Andrii V.; Makovets, KostiantynПісля повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році в Греції різко зросла увага до проблеми інформаційної безпеки, особливо через поширення прокремлівських наративів у медіа. Хоча окремі експерти ще до війни попереджали про російський вплив, ця тема залишалася на периферії, але після вторгнення стало очевидно, що частина грецьких ЗМІ – від нішевих сайтів до великих телеканалів – свідомо чи несвідомо транслювали кремлівську пропаганду й спотворювали сприйняття війни. Цьому сприяли особливості грецького контексту. По-перше, антизахідні й антиамериканські настрої, поширені в частині суспільства, створили ґрунт для проросійських інтерпретацій. По-друге, висока довіра до телебачення, особливо серед літніх людей, дозволяла маніпулятивним меседжам поширюватися без спротиву. По-третє, слабка регуляція й непрозоре фінансування ЗМІ відкривали шлях для дезінформації. Нарешті, політична роздробленість, зокрема вплив крайніх лівих і правих сил, підживлювала внутрішню ретрансляцію прокремлівських меседжів. Усе це призвело до усвідомлення: йдеться не лише про зовнішню пропаганду, а про глибшу проблему – низьку медіаграмотність, вразливість політичної культури й загрозу для національної безпеки. Це, своєю чергою, дало імпульс для реформ – більше прозорості на медіаринку, підтримки незалежної журналістики та розвитку програм критичного мислення.Документ Соціальні мережі та міграційна політика Греції: можливості та виклики інтеграції біженців після 2022 року(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Сніговська, Оксана Володимирівна; Гервасій, Ольга Віталіївна; Snigovska, Oksana V.; Hervasii, Olha V.Проблематика інтеграції біженців у приймаючих державах набуває особливої актуальності в умовах сучасних глобальних криз. Одним із таких викликів стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року. Як один із наслідків збройної агресії мільйони українців були вимушені залишити свої домівки, шукаючи захисту в країнах Європейського Союзу, зокрема й у Греції. У цьому контексті особливого значення набувають соціальні мережі як інструмент комунікації, інтеграції та підтримки шукачів притулку. Вони не лише забезпечують інформаційну підтримку, а й сприяють формуванню нових соціальних зв’язків, адаптації до культурного середовища приймаючої країни, а також залученню біженців до освітніх і професійних можливостей.Документ Neapolis Smart EcoCity як інструмент зміцнення міжнародних зв’язків Кіпру в туристичній сфері(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Малахіті, Георгій Андрійович; Malakhiti, Georgii A.; Сніговська, Оксана Володимирівна; Snigovska, Oksana V.У сучасному світі концепція «розумного міста» стає все більш актуальною як відповідь на виклики урбанізації, зміни клімату та потреби сталого розвитку. Кіпр, маючи стратегічне розташування на перетині Європи, Азії та Африки, активно шукає нові шляхи для посилення своєї ролі на міжнародній арені, зокрема в туристичній галузі – одному з ключових секторів національної економіки. У цьому контексті проєкт Neapolis Smart EcoCity, який позиціонується як перше в Європі місто нового покоління з акцентом на інновації, екологію та цифровізацію, виступає не лише як інструмент внутрішнього розвитку, але й як потужний важіль для зміцнення міжнародних зв’язків. Актуальність даної теми зумовлена зростаючим попитом на сталий та високотехнологічний туризм, а також конкуренцією серед країн Середземномор’я за інвестиції, туристів і міжнародне партнерство. Neapolis має потенціал стати взірцем інтеграції передових технологій в туристичну інфраструктуру та платформою для міжкультурного і міждержавного співробітництва. Дослідження цього проєкту дозволяє оцінити, як інноваційні урбаністичні ініціативи можуть впливати на геополітичний імідж країни й сприяти її глобальній туристичній привабливості.Документ Лінгвістичні маніпуляції у турецькомовному медіаконтенті: репрезентація націоналізму на тлі війни в Україні(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Відімська, Катерина Ігорівна; Vidimska, Kateryna I.Повномасштабна війна в Україні, що триває з 2022 року, стала не лише геополітичним конфліктом, а й потужним інформаційним феноменом, який активно висвітлюється у міжнародних медіа. Турецькомовний медіапростір займає особливе місце у цьому процесі через стратегічне партнерство Туреччини та України. У цьому контексті тема націоналізму є однією з ключових і використовується як інструмент формування суспільних настроїв та політичних інтерпретацій конфлікту. Аналіз лінгвістичних маніпуляцій у турецькомовному медіадискурсі дозволяє виявити механізми, що сприяють поширенню як офіційних, так і альтернативних наративів, зокрема тих, що запозичені з російської пропаганди.Документ Вплив російської пропаганди на сприйняття російсько-української війни в країнах Латинської Америки(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Вакарчук, Катерина Василівна; Vakarchuk, Kateryna V.Повномасштабне вторгнення рф до України 24 лютого 2022 року змінило міжнародний порядок та безпеку в світі. Гібридна та інформаційна війна переросла в іншу агресивну фазу, винятком не стали і країни Латинської Америки, які залишаються найбільш привабливим та адаптивним споживачем російської пропаганди. Незважаючи на географічну віддаленість України від Латинської Америки важливо бути присутнім в іспаномовному інформаційному просторі. Російська пропаганда пустивши глибоке коріння в країнах Латинської Америки, дискредитує імідж України, як незалежної держави на міжнародній арені. Російську агресію щодо України країни Латинської Америки сприймають по-різному. Деякі країни підтримали Україну, як Чилі та Уругвай, Гватемала більшість, заявили про нейтралітет, а от Венесуела, Куба та Нікарагуа – давні союзники кремля в регіоні.Документ Україно-грузинські відносини в контексті розвитку національної парадипломатії(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Майстренко, Юлія Іванівна; Maistrenko, Yuliia I.Сучасний етап взаємодії між державами характеризується появою нових форм дипломатії, таких, як публічна дипломатія, дипломатія відомих людей, е-дипломатія та інші види. У процесі становлення «нової дипломатії» активно розвивається парадипломатія, як комплекс зовнішніх відносин між країнами на регіональному та місцевому рівнях. Парадипломатія не може стати альтернативою урядовим ініціативам та міждержавним зв’язкам, але здатна посилити їх. В Україні розширюється вплив місцевих громад на політику, звісно, цей процес має своє відображення і в провадженні зовнішньої політики, тож з кожним роком парадипломатія стає дедалі впливовішим інструментом.Документ Дипломатія КНР в роки російсько-української війни(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Глебов, Віктор Вікторович; Glebov, Viktor V.В останнє десятиліття в дипломатії Китаю (КНР) відбулися зміни, безпосередньо пов'язані з ім'ям голови КНР Сі Цзіньпіном, який запропонував створити економічний пояс Шовкового шляху та Морського Шовкового шляху XXI століття. На нараді з міжнародних справ, що відбулася у Пекіні в грудні 2023 року, голова КНР Сі Цзіньпін окреслив десять фундаментальних напрямків зовнішньої політики Китаю, які були опубліковані у Білій книзі під назвою «Спільне будівництво співтовариства єдиної долі людства: ініціативи та дії Китаю». Ініціатива «Один пояс, один шлях» – це основна, але не єдина програма, запущена Китаєм, однією з головних завдань якої є створення середовища співпраці між державами. У цій програмі вже беруть участь майже три чверті країн світу і близько трьох десятків міжнародних організацій. країн-учасниць. У рамках ініціативи Китай підписав 21 угоду про вільну торгівлю, став одним із провідних економічних партнерів більш ніж 140 країн світу.Документ Особливості викладання турецької мови в ОНУ імені І. І. Мечникова(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Шаглі, Ганна Іванівна; Shahli, Hanna I.Розглянуто різні можливості вивчення турецької мови, як самостійно, так і з викладачем на курсах. Найбільшу увагу приділено можливості та методам отримання знань з турецької мови в ОНУ імені І. І. Мечникова на факультеті Міжнародних відносин, політології та соціології. Висвітлено різні ігрові технології, ситуаційне та проблемне навчання, методи та критерії оцінювання здобувачів, які застосовуються під час викладання турецької мови.Документ Політична культура майбутніх фахівців з міжнародних відносин: вивчення ролі афінської демократії у розвитку сучасного демократичного суспільства(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Сніговська, Оксана Володимирівна; Snigovska, Oksana V.Політична культура майбутніх фахівців з міжнародних відносин відіграє вирішальну роль у формуванні демократичного розвитку України та її інтеграції у глобальні процеси. В умовах політичної кризи в українському суспільстві та зростаючих викликів у становленні демократичних цінностей важливо проаналізувати історичні моделі демократії для посилення політичної свідомості та громадянської активності здобувачів вищої освіти. У дослідженні розглянуто значущість Афінської демократії як освітнього інструменту у професійній підготовці фахівців з міжнародних відносин. У статті висвітлено засадничі принципи Афінської демократії – участь громадян, рівність перед законом і ротаційне управління – та оцінено їхню актуальність для сучасних демократичних інститутів. Так, аналізуючи історичні демократичні традиції, здобувачі вищої освіти розвиватимуть критичне мислення і глибше розуміння політичної участі, усвідомлюватимуть основи демократичного врядування. У роботі окреслено питання інтеграції концепцій грецької демократії у професійну політологічну й іншомовну підготовку, зокрема через кейс-стаді та лінгвокультурологічний підхід. Узагальнено, що впровадження вивчення принципів Афінської демократії в освітній процес може сприяти формуванню політично компетентних і соціально відповідальних фахівців, які у майбутньому ефективно представлятимуть Україну на міжнародній арені.Документ Інновації в освіті: дистанційне навчання як інструмент оптимізації під час воєнного стану(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Малахіті, Андрій Васильович; Malakhiti, Andrii V.У контексті розвитку цифрових технологій та глобальних викликів, зокрема пандемії COVID-19, а також повномасштабної російсько-української війни, дистанційне навчання в Україні набуло статусу невід’ємної складової освітнього процесу. Це стало важливим інструментом для забезпечення безперервності та доступності вищої освіти в умовах кризових ситуацій, що підтверджує його значущість у сучасній освітній системі.Документ Викладання теоретичних дисциплін: сучасний підхід(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Майстренко, Юлія Іванівна; Maistrenko, Yuliia I.Викладання теоретичних дисциплін – відповідальна складова підготовки фахівців-міжнародників. Під час провадження освітнього процесу викладач має залучати різні методи навчання. Особливою популярністю користуються активні методи навчання, доцільним є їхнє використання під час викладання теоретичних дисциплін. Сучасні умови реалізації освітнього процесу вимагають впровадження нових технологій та дистанційних засобів роботи. Дистанційний формат викладання теоретичних дисциплін має свої особливості та переваги.Документ Recovery of tourism in Ukraine in the post-war period: Croatia and Israel experience(2024) Kyrychenko, Olha V.; Кириченко, Ольга ВячеславівнаObjective. Presently, the state of Ukraine’s tourism industry poses significant challenges: incoming tourism has come to a halt, while domestic tourism is experiencing a surge driven more by necessity, stemming from internal population migration seeking refuge from incessant shelling and travel restrictions abroad for those subject to military service. The devastating impact of ongoing conflict has left the tourism sector in a precarious position, necessitating urgent and comprehensive strategies for recovery. Simultaneously, Ukraine recognizes tourism as a cornerstone for the post-war recovery of the economy and national recovery. Coordinated and meticulously planned measures, bolstered by international assistance, will expedite the industry’s resurgence. The potential for tourism to drive economic revitalization, create employment opportunities, and enhance the nation’s global image cannot be underestimated. Results. In this article, we will explore the experiences of rejuvenating other nations and their economies following military conflicts, economic crisis, COVID-19 crisis and periods of stagnation. To achieve this, we will closely examine the recovery trajectories of Israel and Croatia. Israel, with its history of regional conflicts and security challenges, has developed robust mechanisms to sustain and grow its tourism sector despite periodic disruptions. Similarly, Croatia, emerging from the war, has transformed into a prominent tourist destination through strategic investments and international collaborations. By analyzing the policies, strategies, and initiatives implemented by these nations, we aim to derive actionable insights and best practices that can be adapted to Ukraine’s unique context. Through a comprehensive examination of these case studies, we will identify the key factors that contributed to the successful recovery of tourism in Israel and Croatia. These include government policies, public-private partnerships, marketing strategies, infrastructure development, and the role of international aid. Practical significance. The insights gained will inform recommendations for Ukraine, providing a roadmap for rebuilding its tourism industry and positioning it as a vital component of the country’s broader economic and national recovery efforts in the post-war period.Документ Сучасний імідж України в Туреччині(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Шаглі, Ганна Іванівна; Shahli, Hanna I.Хто задіяний у формуванні іміджу України та як вплинути на цей процес? Якою є Україна в уяві пересічного мешканця Туреччини? Давайте спочатку розберемось, що таке імідж? Яку нам дає характеристику тлумачний словник? Імідж – це рекламний представницький образ кого-небудь (наприклад громадського діяча), що створюється для населення, це образ фірми, організації або товарного знаку (бренда), який формується у споживача на підставі виняткових і оригінальних, але обов’язково корисних сторін діяльності і якостей товарів чи послуг [4]. Отже міжнародний імідж країни – це образ країни, який створюється для міжнародної спільноти, спираючись на особливості держави (такі як: географічне положення, культурні та історичні цінності) та досягнення місцевого населення. Міжнародна думка створюється в першу чергу через ЗМІ, рекламними кампаніями, публікаціями в журналах та газетах, передачами на радіо та телебаченні, заявами керівництва держави, виступами на спортивних змаганнях, музичних чи вокальних шоу, інтерв’ю відомих людей, книжками поетів та письменників, знятими документальними чи художніми фільмами і, навіть, мультфільмами. Отже ми бачимо, що по-різному можна створювати уяву міжнародної спільноти про нашу державу. Але потрібно пам’ятати, що імідж напрацьовується роками, гарне враження потрібно підтримувати весь час, а от неприємні спогади залишаються довше, так влаштована психіка людини.