Статті та доповіді ФМВПС (Міжнародні економічні відносини)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/40581

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 137

Стан українського морського флоту
(European Open Science Space, 2024) Алексеєвська, Галина Сергіївна; Alekseievska, Halyna S.
Стан українського морського флоту характеризується рядом специфічних особливостей і викликів, які відіграють ключову роль у його розвитку та оперативній діяльності. На світовому рівні Україна займає невелику частку в морській транспортній галузі: 0,02% від загального дедвейту суден під національним прапором і 0,13% від дедвейту суден за правом власності. Водночас Україна має значний внесок у забезпечення кадрів для світового флоту: 5,49% серед офіцерів і 2,84% серед іншого персоналу. Ці показники відображають важливість людського капіталу України у світовій морській галузі, водночас підкреслюючи необхідність розвитку інфраструктури та модернізації флоту.
Роль морської галузі у глобальному переході до сталого розвитку
(Liha-Pres, 2024) Алексеєвська, Галина Сергіївна; Alekseievska, Halyna S.
Однією з головних екологічних проблем сучасності є вплив зміни клімату, спричиненої викидами парникових газів. Очікується, що ця проблема залишатиметься актуальною до 2030 року і в наступні десятиліття, вимагаючи значних зусиль для її вирішення на глобальному рівні. Вплив зміни клімату та зростаючий попит на природні ресурси, такі як вода, поживні речовини, земля та енергія, формують інтенсивне навантаження на екосистеми. Ця тенденція посилюється через економічне зростання, урбанізацію та демографічний розвиток. Морська галузь, як невід’ємна частина глобальної економіки, повинна адаптуватися до цих умов.
Вимушена міграція через війну в країні: соціально-економічні наслідки для країн ЄС та України
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Молодецька, М. В.; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.
Питання вимушеної міграції українців у контексті війни в Україні є актуальною науково-практичної проблемою. Адже міграція постає як спосіб забезпечення виживання громадян, так і вносить значні зміни у соціальні та економічні процеси Європейського Союзу та України. Скоєні Росією воєнні злочини, масове знищення або значне пошкодження цивільної інфраструктури, а також недотримання міжнародних конвенцій ведення війни стали каталізатором у масовій міграції українців. Ця робота має на меті проаналізувати соціально-економічні наслідки, що виникли внаслідок вимушеної міграції. Оскільки вивчення цього процесу є важливим для прийняття превентивних заходів для запобігання існуючих та майбутніх наслідків. Основними питаннями для розгляду постануть масштаби вимушеної міграції, а також соціальні та економічні виклики України та приймаючих країн.
Концепт цифрової епохи в політичному просторі
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Манолатій, Д.; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.
У ХХІ столітті цифровізація кардинально змінила уявлення про політичний простір. Інформаційно-комунікаційні технології, соціальні мережі, алгоритми та штучний інтелект не тільки створюють нові канали для політичної участі, а й формують нову логіку політичних процесів. Політичний простір у цифрову епоху перестає бути виключно географічною чи інституційною категорією. Він перетворюється на мережеву, динамічну та багатовимірну конструкцію, де взаємодія громадян і держави здійснюється у віртуальних середовищах.
Проблема стратегічного управління політичним простором у цифрову епоху
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Петриченко, Д. О.; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.
Цифрова епоха корінним чином переформатовує саме поняття політичного простору, замінюючи його структуру. Це кидає виклик усталеним механізмам стратегічного управління, які формувались в період доіндустріальних та модерних політичних систем, що базувалися на централізованому контролі.
Портові міста як вузлові точки стійкості в умовах глобальних викликів
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Алексеєвська, Галина Сергіївна; Alekseievska, Halyna S.
У сучасному світі портові міста відіграють дедалі важливішу роль як багатофункціональні простори, що поєднують економічні, соціальні, екологічні та урбаністичні процеси. Їхній розвиток вийшов за межі вузької транспортно-логістичної спеціалізації. Вони стали платформами для експериментів з просторового планування, впровадження цифрових інструментів управління, розвитку інклюзивного середовища та адаптації до глобальних викликів. У XXI ст. портові міста перетворюються на критично важливі осередки міської стійкості, оскільки одночасно концентрують ризики і ресурси для подолання криз. В умовах глобальних викликів – таких як зміна клімату, зростання міграційних потоків, технологічні зрушення, пандемії та воєнні конфлікти – портові міста стають активними гравцями у формуванні нових моделей міського розвитку. Їхня здатність акумулювати інституційну гнучкість, сприяти співпраці між різними секторами, залучати громади до процесів прийняття рішень та адаптуватися до невизначеності підкреслює їхню роль як центрів трансформаційних процесів.
Наслідки пандемії та повномасштабного вторгнення для економіки України
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Алексеєвська, Галина Сергіївна; Alekseievska, Halyna S.
Пандемія COVID-19 та повномасштабне вторгнення Росії стали потужними потрясіннями для економіки України, вплинувши на більшість секторів як внутрішньо-, так і зовнішньоорієнтованої економічної діяльності. Під час пандемії найбільший удар від карантинних обмежень, зниження попиту та самоізоляції населення зазнали внутрішньоорієнтовані галузі, такі як транспорт (особливо авіаційний), туризм (включаючи як внутрішній, так і зовнішній), громадське харчування, спортивні заходи, розваги, мистецтво та індустрія відпочинку. Повномасштабне вторгнення погіршило ситуацію, знищивши фізичну інфраструктуру багатьох підприємств у цих галузях, порушивши логістичні ланцюги, та призвівши до масового скорочення робочих місць і вимушеного закриття бізнесів. Ці дві кризи одночасно вплинули на фінансову стабільність підприємств, які працюють у сфері послуг, транспорту та торгівлі. Під час пандемії підприємства втрачали дохід через зниження попиту, тоді як війна призвела до фізичного руйнування активів та переміщення бізнесу в безпечніші регіони або за межі країни. Це, у свою чергу, сприяло зростанню безробіття, скороченню доходів населення та зниженню купівельної спроможності, що посилювало економічну кризу.
The impact of the war in Ukraine on the economic development of the Baltic states: analysis of foreign trade
(Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського, 2025) Khadzhylii, Tetiana O.; Nedelcheva, Anna; Хаджилій, Тетяна Олександрівна
The Baltic States are currently facing serious economic challenges. Russia’s war against Ukraine has disrupted the supply of goods and services and caused inflation to rise sharply. Although inflation rates have already decreased, production costs remain higher than the eurozone average, which negatively affects the competitiveness of the economy. The small open economies of these countries are heavily dependent on exports. At the same time, the ability of different regions to adapt to common economic shocks differs significantly.
Post-war plan to restore critical infrastructure in Ukraine
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Khadzhylii, Tetiana O.; Shchukin, Artem; Хаджилій, Тетяна Олександрівна
The relevance of this article stems from the need for post-war reconstruction of Ukraine's infrastructure, which is essential for both Ukraine and Europe. We have examined the key reasons, challenges, and potential solutions to this issue. Both foreign and domestic news outlets daily feature articles about the war in Ukraine, including the situation on the front lines, the destruction of buildings from rocket strikes, electricity shortages, and related issues. Researchers have not reached a consensus regarding the stabilization of the situation in the post-war period.
Ukrainian migration in the context of EU policy: economic and social aspects
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Khadzhylii, Tetiana O.; Nedelcheva, Anna; Хаджилій, Тетяна Олександрівна
Over the last decade, the world has become more competitive and less secure due to geopolitical conflicts, economic crises, terrorism, climate change and hybrid threats that complicate migration flows. The researchers note that “281 million people, or 3.6% of the world's population, are currently migrants, of whom 169 million are labor migrants. Their number has increased by 84% over the past 30 years, with forced migration increasing by 400%”. The migration policy of the European Union is a unique example of interaction among nation-states, human rights, and international partnerships. The EU and national governments are forced to strike a balance between domestic interests and international obligations as migration flows increase in 2020-2024, driven by both humanitarian and economic factors.
The state and prospects of the development of the tourism industry in Ukraine in the conditions of global challenges
(2024) Yakubovskyi, Serhii O.; Kyrychenko, Olha V.; Якубовський, Сергій Олексійович; Кириченко, Ольга Вячеславівна
The article examines the state and prospects of international tourism development in Ukraine amid global crises, particularly the COVID-19 pandemic and the Russian-Ukrainian war. A comprehensive analysis of key factors affecting the tourism industry is conducted, including international travel restrictions, geopolitical instability, economic difficulties, and changes in consumer behavior. It demonstrates how global crises, such as COVID-19 and the Russian-Ukrainian war, have led to a significant reduction in international tourist flows, decreased foreign exchange earnings from tourism activities, and created additional risks for tourism infrastructure. In such conditions, the recovery of the industry and its integration into the country's economic development require a comprehensive approach that includes not only investments but also the digitalization of tourism services. The research highlights key changes in tourist flows, the level of economic activity in the sector, and the impact of internal and external challenges on tourism infrastructure. It was found that after a significant decline in 2022 due to the war, a gradual recovery began in 2023 thanks to the development of domestic tourism and the opening of new safe routes. Digitalization has become a key factor in the development of the modern tourism industry, affecting all stages of the tourist experience. The implementation of digital technologies, such as online booking, mobile applications, virtual and augmented reality, allows companies to enhance their service and improve competitiveness. The article emphasizes the importance of strengthening tourism infrastructure and supporting entrepreneurship in times of instability. Directions for further research are proposed, including the development of domestic tourism, the assessment of the resilience of tourism entities to crises, and the analysis of the long-term effects of the war on international tourist flows. The study underscores the significance of the tourism industry for Ukraine's economic recovery and its potential for integration into the global tourism market.
Analysis of the impact of COVID-19 and the Russian-Ukrainian war on the development of international tourism in Germany
(2024) Kyrychenko, Olha V.; Кириченко, Ольга Вячеславівна
Germany is one of the leading tourism countries in the EU, where international tourism contributes significantly to economic development, job creation and infrastructure. Germany is a popular destination for tourists, attracting millions of visitors annually. Major cities such as Berlin, Munich and Frankfurt are significant hubs for cultural and business tourism. This article examines the influence of the COVID-19 pandemic and the Russian-Ukrainian conflict on the German tourism industry between 2000 and 2023. The global pandemic resulted in a precipitous decline in international tourist arrivals due to the imposition of travel restrictions. However, following the lifting of these restrictions, the tourism industry began to demonstrate signs of recovery. The impact of the war also resulted in a reduction in the number of tourists and a shift in the structure of demand, with a greater focus on domestic tourism and neighbouring countries. Concurrently, Germany remains a significant tourist destination for a considerable number of European and international tourists. The article presents recommendations for enhancing the sustainability of the industry, particularly through market diversification, the integration of digital technologies and the development of novel tourism forms. Furthermore, the paper addresses the necessity for the tourism industry to evolve in order to meet the demands of a changing global landscape.
Dynamics of international tourism in leading tourist countries of the EU: impact of the COVID-19 pandemic and the Russian-Ukrainian war
(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2024) Yakubovskyi, Serhii O.; Kyrychenko, Olha V.; Якубовський, Сергій Олексійович; Кириченко, Ольга Вячеславівна
The article examines trends in the development of international tourism in the leading EU countries, selected through cluster analysis. The focus is on key factors that influence both the economic development of countries and their socio-economic development: tourist arrivals, tourism expenditures, and GDP per capita. Special attention is given to the impact of the Covid-19 pandemic and the Russia-Ukraine war on the tourism sector and the economies of these countries. The purpose of the research is to identify and analyze the factors contributing to the competitiveness of leading EU countries in the global tourism industry. The study employs quantitative analysis, using statistical data on tourism indicators from Eurostat and the World Tourism Organization. The analysis is carried out through time series analysis to explore patterns and relationships between variables like GDP per capita, number of international tourists, and tourism revenue. The findings indicate that the countries with well-developed tourism infrastructure, high levels of investment in promotion, and favorable economic conditions tend to dominate the international tourism industry. The analyzed countries have demonstrated significant recovery of tourism following major crises, such as the economic crisis, the Covid-19 pandemic and Russian-Ukrainian war. Despite the severe impact of these events, which led to substantial declines in tourist arrivals and revenue, leading EU nations have shown resilience in regaining their position in the global tourism market. The practical implications suggest that countries should continuously adapt their tourism strategies to maintain or improve their global rankings and address emerging trends and competition. The study concludes that sustainable tourism development, combined with the expansion of accommodation facilities and improvement of service quality, will be crucial for maintaining the competitiveness of EU countries in the global tourism industry which will contribute to economic development and socio-economic development of countries. The results of the analysis provide insights into future trends and offer recommendations on how to enhance the attractiveness of their countries for international visitors.
Порівняльний аналіз міжнародного туризму в країнах Європи: досвід різних регіонів та країн
(Гельветика, 2024) Кириченко, Ольга Вячеславівна; Kyrychenko, Olha V.
Європа – це частина світу, яка щорічно приймає мільйони туристів і є одним із найпопулярніших туристичних напрямків. Цілорічні тури в Європу приваблюють завзятих мандрівників різноманітністю варіантів відпочинку та цінами. Але не всі країни Європи однаково привабливі для туристів. Наприклад, Франція останні роки є одним з найпопулярніших напрямків для туристів. Цей сектор є ключовою складовою економіки країни. Італія стала другим за популярністю туристичним напрямком у Європі у 2023 році. Про це повідомило Міністерство туризму Італії. Інші популярні напрямки – Іспанія, Австрія, Німеччина, Греція тощо. У той же час такі країни, як Люксембург, Словенія, Естонія, Ісландія та інші, є набагато менш популярними напрямками для туризму. Метою цієї статті є дослідження та аналіз міжнародного туризму в різних країнах і регіонах ЄС.
Вплив кризових явищ на розвиток міжнародного туризму в країнах ЄС
(Гельветика, 2022) Кириченко, Ольга Вячеславівна; Kyrychenko, Olha V.
Економічна криза є важливою подією, що впливає на розвиток різноманітних напрямків. Типи криз різноманітні та мають кілька підкатегорій. Кризи в туризмі, про які йдеться в академічних дослідженнях, в основному стосуються Азії, Європи та Північної Америки та відображають їхнє поширення в реальному світі. Вплив криз має три рівні: макро, мезо та мікро. Синергетичні чинники можуть посилювати або послаблювати ступінь кризових впливів, які включають позитивні, негативні та взаємодіючі фактори. Через особливості індустрії туризму вона є дуже схильна до різних типів криз. Природа галузі передбачає багато зовнішніх факторів, що робить її вразливою. Форма, яку може прийняти криза в індустрії туризму, може бути іншою, ніж в інших контекстах. Одна суттєва відмінність полягає в тому, що криза, пов’язана з туризмом, не обов’язково є раптовою чи несподіваною.
Характерні особливості розвитку міжнародного туризму
(Гельветика, 2022) Кириченко, Ольга Вячеславівна; Kyrychenko, Olha V.
Стаття присвячена розвитку міжнародного туризму та оцінки місця туризму в сучасному суспільстві. В статті розглядаються розуміння ключових концепцій і теорій, пов'язаних з розвитком міжнародного туризму та розглядається оцінка процесів і практик розвитку міжнародного туризму. Розвиток міжнародного туризму – це сфера, яка має враховувати багато факторів, таких як культурні фактори, фактори навколишнього середовища, соціальні фактори, політичні фактори, технологічні фактори, економічні та правові фактори. Теорії, пов’язані з цими факторами, слід враховувати в процесі розвитку міжнародного туризму. Це пов’язано з роз’ясненням різних практик в управлінні міжнародним туризмом, таких як стратегії сталого розвитку в міжнародному туризмі та практики, які використовуються для вирішення питань культурного різноманіття в розвитку міжнародного туризму.
Budget deficits and public debt of the EU countries in an unstable environment
(Liha-Pres, 2024) Truba, Arina A.; Yakubovskyi, Serhii O.; Труба, Аріна Андріївна; Якубовський, Сергій Олексійович
The state budget deficit was normally a feature of the war period. In such circumstances, the expenditures on war outweighed the country’s budget revenues. However, at the end of the 20th century, budget deficits began to be observed in many countries without a good reason. This phenomenon is not always an indicator of an unhealthy economic environment. During a recession, when private investors reduce funding and a drop in supply and demand occurs, the government spends more to stimulate the economy. Nevertheless, the prolonged and growing public deficit further leads to higher taxes and cuts in public funding of education, healthcare, and other important areas. As the deficit accumulates, public debt also grows. Over the past five years, there have been enough shocks to increase these indicators. COVID-19 was the first to cause an increase in public debt, particularly in developed countries. In 2020, it average value reached the same level as right after World War II. Protocol 12 of the EU Stability and Growth Pact states that public debt should not exceed 60% of GDP. The research supporting this article, was partly sponsored by Central European University Foundation of Budapest (CEUBPF). The theses explained herein represent the ideas of the authors, and do not necessarily reflect the views of CEUBPF.
China-Ukraine economic relations in the context of Russian-Ukrainian war
(Liha-Pres, 2024) Roznovska, Polina I.; Yakubovskyi, Serhii O.; Розновська, Поліна Ігорівна; Якубовський, Сергій Олексійович
In 2022, the world economy slowed down sharply as a result of Russia’s invasion of Ukraine, the tightening of monetary policy by countries to curb high inflation, fluctuations in world prices on commodity markets, as well as disruption of supply chains due to China’s “zero-Covid” policy. So, according to the IMF, the world GDP growth rate was 3.5% in 2022 compared to 6.3% in 2021. In Ukraine, the change in real GDP was -29.04%, while in China, the economy grew by 3%. The Russian invasion of Ukraine led to significant disruptions in production, logistics and trade in raw materials, the key exporters of which are Ukraine and the Russian Federation. In the first half of 2022, world prices rose sharply for all energy resources and some food commodities, including wheat and oil crops. According to the IMF, from February to August 2022, global commodity prices increased by 19.1%, in particular, fuel and energy resources, especially natural gas, increased by 129.2%, while prices of base metals fell by 19.3%, precious metals – by 6%, agricultural products – by 5.4% [1]. Such fluctuations in the prices of food raw materials are due to the war in Ukraine, the Black Sea Grain Initiative, weather conditions and the rapid increase in fertilizer prices. According to UN data, despite constant massive Russian missile attacks, shelling and blockade, the Black Sea Grain Initiative contributed to the export of more than 32 million tons of Ukrainian food to 45 countries. In particular, China received 8 million tons as part of the Grain Initiative. However, according to the estimates of the Ministry of Development of Communities and Territories of Ukraine, due to sabotage by the Russian side, importing countries have not received about 20 million tons of food. The article was prepared within the research project: “Socio-economic impact of the COVID-19 pandemic and Russia’s full-scale invasion on the development of EU and Ukraine: fostering research collaborations through establishing of a digital knowledge exchange platform”. This project has received funding from the European Union’s Horizon 2020 Research and Innovation programme under Grant Agreement no. 871072.
Динаміка платіжних балансів та міжнародних інвестиційних позицій України, Молдови та Грузії в умовах повномасштабної агресії Росії
(Liha-Pres, 2024) Родіонова, Тетяна Андріївна; Якубовський, Сергій Олексійович; Rodionova, Tetiana A.; Yakubovskyi, Serhii O.
Серед пострадянських країн Грузія, Молдова та Україна потрапили у другу хвилю європейської інтеграції після країн Балтії, які стали повноправними членами Європейського Союзу ще у 2004 році та вже навіть запровадили євро у якості національної валюти. Грузії, Молдові та Україні було потрібно більше часу для визначення пріоритету свого зовнішньоекономічного розвитку, але все ж таки цими країнами був зроблений однозначний вибір на користь інтеграції та вступу в Європейський Союз, що було закріплено у відповідних угодах з ЄС. Європейська інтеграція позитивно вплинула на зовнішньоекономічні позиції Грузії, Молдови та Україні, однак починаючи с 2022 року ще одним впливовим фактором стала повномасштабна агресія Росії, наслідки якої для платіжних балансів та міжнародних інвестиційних позицій (МІП) України, Молдови та Грузії будуть досліджені далі. Дослідження проведено в рамках проєкту: "Соціально-економічний вплив пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення Росії на розвиток ЄС та України: сприяння співпраці в дослідженнях через створення цифрової платформи". Цей проект отримав фінансування через проект EURIZON, який фінансується Європейським Союзом за грантовою угодою № 871072.
Соціально-економічні наслідки глобальних пандемій
(Liha-Pres, 2024) Алексеєвська, Галина Сергіївна; Чернова, Валерія Віталіївна; Alekseievska, Halyna S.
Пандемія – це масштабний спалах інфекційних захворювань, який охоплює великі географічні регіони, значно підвищуючи рівень захворюваності та смертності. В останні десятиліття ймовірність виникнення пандемій зросла через глобалізацію, урбанізацію, збільшення міжнародних подорожей, змін у землекористуванні та антропогенного впливу на навколишнє середовище. Протягом всієї історії людства спалахи пандемії знищували суспільства, визначали результат війн, знищували цілі народи, але також парадоксальним чином сприяли розвитку інновацій та досягнень у науці, економіці та політичних системах. Пандемії значно впливають на соціальні структури та політичні системи. Під час пандемії COVID-19 багато країн зіткнулися із соціальними хвилюваннями, викликаними суворими карантинними заходами, обмеженнями на пересування та спадом економіки. У деяких країнах це призвело до політичної нестабільності та посилення протестних рухів.

Переглянути

Нові надходження