Статті та доповіді ФМВПС (Міжнародні економічні відносини)

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 156
  • Документ
    Сучасне становище фіскальної політики Південно-Африканської Республіки
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Алексеєвська, Галина Сергіївна; Синявська, Д. О.; Alekseievska, Halyna S.
    В сучасному світі рішення прийняті керуючими посадовцями влади можуть призвести до колосальних змін в державі та всесвіті загалом. Тому з огляду на поточні реалії дуже актуальною є аналіз фіскальної політики в сучасних умовах та її майбутні прогнози. В даній галузі існує чимало досліджень зроблених як світовими організаціями, так і особисті дослідження науковців, наприклад Ахмад С., Нейборс Дж., Шейнер Л., Нікхіл С., Ботха Р., Вентер Ф. та інші. На початку 2025 року було опубліковано аналітичний звіт МВФ про поточно становище фіскальної політики в світі. До головних висновків відноситься високий рівень невизначеності, яка має згубний ефект на фіскальну політику. Спостерігається сильне посилення фінансових умов, у великій кількості країн центральні банки сильно підвищили відсоткову ставку по кредиту, що ускладнило доступ до кредитування та підвищило цінність грошей, це призвело до серйозних проблем із фінансуванням. Дуже впливовим аспектом є ріст обслуговування державного боргу у всіх країн. Прогнозується загальне погіршення фіскального прогнозу. Наразі загальний рівень дефіциту державного бюджету знаходиться на рівні 5% ВВП (станом на 2024 рік). Причини проблем сьогодення накопичувались роками, але «відкрилась скринька Пандори» після пандемії Covid-19 під час якої більша кількість країн накопичила значні борги. Одною з головних причин світової нестабільності є політична ситуація та існування озброєних конфліктів. Наприклад бойові дії в Україні, які сильно ускладнили всі галузі міжнародної взаємодії країн, які гарантували їх розвиток. При цьому додались фінансові витрати на вирішення цього питання, найбільш вразливими в цій ситуації є Україна та ЄС. Щоб підлаштовуватись під зміни країнам слід реформувати існуючу систему та зробити фіскальну політику більш гнучкою та адаптивною, а для того щоб запобігти проблем із покриттям державного бюджету слід уникати короткострокових заборгованостей. Як зазначалось в звіті МВФ наслідки останніх подій зазнали всі держави, незалежно від їх економічного рівня, тому Південно-Африканська Республіка є цікавим прикладом.
  • Документ
    Особливості сучасної бюджетної політики Норвегії
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Алексеєвська, Галина Сергіївна; Корой, В. В.; Alekseievska, Halyna S.
    Фіскальна політика Норвегії упродовж останнього десятиріччя, зокрема в період 2020–2025 років, постає як зразок структурної стабільності, антикризової гнучкості та стратегічного мислення в управлінні публічними фінансами. Насамперед, варто підкреслити, що Норвегія — одна з небагатьох країн у світі, де фіскальна політика вибудувана навколо концепції довгострокової міжпоколінної стійкості. Центральним елементом цієї моделі є Government Pension Fund Global (GPFG) — суверенний фонд, який акумулює нафтові доходи й функціонує як фінансовий буфер та інструмент забезпечення стабільності майбутніх бюджетів. Відповідно до фіскального правила, уряд має право щороку витрачати не більше 3% середньої вартості GPFG. Такий підхід дозволяє поєднати поточну підтримку економіки з акумуляцією активів для наступних поколінь.
  • Документ
    Ukrainian business in Europe. Support and consequences of internationalization in times of war
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Tsevukh, Yuliia O.; Kushnir, Daryna; Цевух, Юлія Олександрівна; Кушнір, Дарина
    The beginning of a large-scale war became a strong stress factor for the Ukrainian economy. Almost 5 million Ukrainians left Ukraine and did not return. Some businesses were destroyed or occupied; others moved their production to safer regions. Some companies began to look for new sales markets outside the Ukrainian market. Thus, internationalization became a product of the crisis and forced migration.
  • Документ
    Socio-economic consequences of modern budgetary policy in Italy in the context of European-wide challenges
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Pashaly, Eduard O.; Alekseievska, Halyna S.; Пашали, Едуард Олексійович; Алексеєвська, Галина Сергіївна
    Budgetary policy remains one of the key instruments by which a state influences socioeconomic development. In the context of profound transformations caused by the COVID‑19 pandemic, the energy crisis, geopolitical instability, and increased inflationary pressures, the importance of public spending and its redistribution has grown multifold. Italy, as one of the leading economies of the European Union, faces particular challenges in budgetary regulation, among which high public debt levels, demographic aging, regional disparities, and low productivity should be highlighted. This necessitates an assessment of modern Italian budgetary policy through the lens of its socio-economic consequences.
  • Документ
    Фіскальна політика США у сучасних глобальних умовах
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Цевух, Юлія Олександрівна; Мандрік, Анна Ігорівна; Tsevukh, Yuliia O.; Mandrik, Anna I.
    У 2025 році фіскальна політика США постає як системоутворюючий інструмент управління економічною динамікою, який набуває особливої ваги в умовах глобальної нестабільності. Геополітичні загрози, наслідки пандемії, структурні трансформації в енергетиці та інфраструктурі, зміна пріоритетів бюджетного планування — усе це актуалізує питання ефективності державних витрат, рівня боргового навантаження та координації фіскальної та монетарної політики. За даними звіту «Fiscal Monitor» (квітень 2025), середній рівень державного боргу у світі оцінюється на рівні 93–95% ВВП з очікуваним зростанням до 99,6% до 2030 року. У розвинених країнах цей показник стабільно перевищує 110% ВВП, що включає і Сполучені Штати Америки. Хоча офіційні прогнози щодо США відрізняються за джерелами, за оцінками МВФ, їх державний борг у 2025 році перебуватиме в межах середнього рівня для розвинених країн (≈110% ВВП), тоді як Бюджетне управління Конгресу США (CBO) прогнозує досягнення рівня 116% до 2034 року.
  • Документ
    Бюджетна політика як чинник розвитку міжнародного туризму в умовах глобалізації
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Кириченко, Ольга Вячеславівна; Kyrychenko, Olha V.
    У сучасних умовах глобалізації бюджетна політика набуває особливого значення як інструмент впливу на соціально-економічну мобільність, включаючи міжнародний туризм. Формування та реалізація державних бюджетів безпосередньо впливають на обсяг інвестицій у туристичну інфраструктуру, підтримку національного іміджу, безпекові заходи, транспортну доступність і фінансування культурної спадщини. У країнах Європейського Союзу, США та Україні ці аспекти реалізуються по-різному, що зумовлює відмінності у динаміці туристичних потоків і рівні туристичної привабливості. Дослідження ролі бюджетного фінансування як чинника, що стимулює або, навпаки, стримує розвиток міжнародного туризму, є особливо актуальним у контексті зростаючої економічної нестабільності, пошуку ефективних стратегій відновлення після пандемії COVID-19 та необхідності адаптації до нових викликів. У дослідженні пропонується порівняльний аналіз підходів до бюджетної підтримки туризму в ЄС, США та Україні з акцентом на соціально-економічні наслідки таких політик для національних економік і глобальної туристичної мобільності.
  • Документ
    Understanding fiscal challenges in the Eurozone: lessons from Greece, Italy, and France
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Yakubovskyi, Serhii O.; Якубовський, Сергій Олексійович
    The problem of the public debt rising is becoming increasingly urgent, especially for the Eurozone countries. This growing concern requires a comprehensive analysis of the relationships between key macroeconomic variables: the level of public debt, inflation dynamics and fiscal balance. These relationships are of interest not only from a scientific point of view, but also have significant practical significance, especially in the context of post-crisis recovery, ensuring fiscal sustainability and the changing role of monetary policy. The aim of this study is to assess and compare the dynamics of the above macroeconomic variables in France, Greece and Italy using modern econometric methods. In particular, the analysis is based on the use of vector autoregression (VAR) models and Granger causality tests in order to identify the strength and direction of the causal relationships between these indicators. By identifying the leading and dependent variables in each of the three economies, the study allows for a better understanding of how fiscal and monetary conditions interact over time. Acknowledgement: The research supporting this article, was partly sponsored by Central European University Foundation of Budapest (CEUBPF). The theses explained herein represent the ideas of the author, and do not necessarily reflect the views of CEUBPF.
  • Документ
    Adaptation of investment strategies in international tourism under geopolitical challenges
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Kyrychenko, Olha V.; Кириченко, Ольга Вячеславівна
    International tourism is a key driver of global economic growth and cross-cultural exchange. However, geopolitical instability significantly impacts the tourism industry's development and future prospects. As the role of international tourism continues to grow amid political changes, research on investment strategies in this sector is essential for ensuring resilience and sustainability under global uncertainty. Effective tourism investments require consideration of several factors. First, stability and security in a destination depend on its political and economic conditions. Analyzing political conflicts, terrorism threats, sanctions, legal changes, and other geopolitical factors is essential for understanding their impact on investment strategies in international tourism.
  • Документ
    Основи оптимізації інвестиційного портфелю та сучасна портфельна теорія
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Михальчук, В. В.; Алексеєвська, Галина Сергіївна; Alekseievska, Halyna S.
    Інвестиційний портфель – це набір реальних або фінансових інвестицій. Сукупність цінних паперів різного виду, строку дії та ліквідності, яка належить одному інвестору і управляються як єдине ціле для досягнення певних цілей. Складовими інвестиційного портфелю можуть бути будь-які активи – від золота та нерухомості до акцій та опціонів.
  • Документ
    Економічні та політичні ризики міждержавного протистояння в умовах торговельної війни між США та Китаєм
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Алексеєвська, Галина Сергіївна; Диленок, О. С.; Alekseievska, Halyna S.
    Торговельна війна між США та Китаєм, що розпочалася з президентства Дональда Трампа, стала одним із найбільших економічних викликів XXI століття. Однією з головних причин для початку торговельної війни стало переконання адміністрації Трампа, що Китай веде неконкурентну економічну політику, щоб сприяти своєму економічному зростанню за рахунок США. Вашингтон звинувачував Пекін у маніпуляціях із валютним курсом та у наданні державних субсидій для підтримки національних компаній. В результаті чого Китай значно посилив своє економічне становище, зокрема в технологічних сферах, таких як виробництво електроніки та телекомунікації.
  • Документ
    Соціально-економічні та політична обумовленість європейської інтеграції України
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Аппак, С. В.; Алексеєвська, Галина Сергіївна; Alekseievska, Halyna S.
    Європейська інтеграція – це складний соціально-економічний процес налагодження співробітництва між європейськими державами. Іншими словами – це процес зближення країн з Європейським союзом на рівні законів, правил та звичаїв, що існують в країні. Європейський напрям є одним з пріоритетів зовнішньої політики України. Наша держава, як активний учасник світового процесу, грає важливу роль у становленні і розвитку системи міжнародних відносин, зокрема, у формуванні європейських структур із захисту миру і безпеки, політичного й економічного співробітництва. На сучасному етапі розвитку Європейський Союз об’єднує 28 держав-членів з населенням майже у 500 млн осіб. Інтеграційне об’єднання має здебільшого однорідний господарський простір із достатньо сформованою економічною системою і єдиною валютою. Водночас ЄС означає не лише спільний ринок, вільне пересування громадян і капіталів, але й технологічне оновлення, успішне суспільство, засноване на дотримані прав людини і громадянина. Тези підготовлено у межах проєкту 101048173 — Monetary policy — ERASMUS-JMO-2021-HEI-TCH-RSCH «Успіхи і недоліки монетарної політики Європейського союзу: наслідки для України».
  • Документ
    Вплив військових дій Росії проти України на міграційні процеси
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Цевух, Юлія Олександрівна; Харковенко, В. В.; Tsevukh, Yuliia O.
    Воєнні дії в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення РФ спричинили найбільшу міграційну кризу в Європі з часів Другої світової війни. З початку воєнного конфлікту близько 10 млн. українців покинули рідні домівки і досі не можуть повернутися: майже 4 млн. населення України є внутрішньо переміщеними особами, понад 6 млн. виїхали за кордон переважно до країн Європи. Така ситуація потребує ретельного вивчення і аналізу. Сучасні вчені активно досліджують тенденції та соціально-економічні наслідки міграції населення України та країн Європи, зокрема зазначимо серед них авторів: Білоцерківець В., Веремієнко Т., Гуменюк Ю., Завгородня О., Лагуніна О., Лебедева В., Миколаєнко А., Стаканов Р., Цимбал Л., Шульга Н., Якубовський С. та ін.
  • Документ
    Сучасні особливості ринків праці у найбільших міграційних центрах
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Цевух, Юлія Олександрівна; Синявська, Д. О.; Tsevukh, Yuliia O.
    Функціонування і розвиток ринків праці та міграційних процесів залежать від соціальних, економічних, демографічних, політичних, культурних особливостей тієї чи іншої країни. Через посилення глобалізаційних процесів у світі, відбуваються зміни на національних ринках праці, у напрямках та структурі міграційних процесів, що має своє відображення на умовах праці у країнах найбільш привабливих для міграції. Теоретичним фундаментом дослідження впливу та взаємодії цих процесів є роботи таких вчених, як: Баудер Х., Беккер М., Вайт Р., Варгас-Сільва К., Дікер Й., Елліс С., Раукс М., Реймерс С., Томпсон Дж. та ін.
  • Документ
    Соціально-економічні, культурні та психологічні особливості адаптації мігрантів у США та Канаді
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Цевух, Юлія Олександрівна; Балух, В. Д.; Tsevukh, Yuliia O.
    Адаптація мігрантів у США та Канаді є багатогранним процесом, що охоплює соціально-економічні, культурні та психологічні аспекти, кожен з яких несе як можливості для розвитку, так і певні труднощі. З моменту прибуття мігранти вступають у складну взаємодію з новим середовищем, в якому їм доводиться пристосовуватись до нових умов життя, норм, законів і цінностей. Успішність цього процесу залежить від багатьох чинників, таких як країна походження, освітній рівень, знання мови, наявність соціальних зв’язків, політика приймаючої держави та особисті психологічні ресурси.
  • Документ
    Цифровий євро та е-гривня: порівняльний аналіз стратегій впровадження
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Мохно, М. І.; Алексеєвська, Галина Сергіївна; Alekseievska, Halyna S.
    Цифрова валюта центрального банку є цифровою формою існуючих фіатних грошей, яка випущена центральним банком і є законним платіжним засобом. Відомі схеми використання цифрової валюти центрального банку (ЦВЦБ): цифровий аналог готівки; для міжбанківських розрахунків; як інструмент монетарної політики; як еквівалент рахунку в центральному банку. Перевагами цифрової валюти є підвищена ефективність і швидкість платежів і розрахунків; більша фінансова інклюзія завдяки доступу до цифрових платіжних систем для тих, хто не має банківського рахунку або недостатньо обслуговується банками; підвищена безпеку та конфіденційність завдяки криптографії та іншим заходам безпеки; покращена монетарна політика завдяки можливості відстежувати та аналізувати дані транзакцій; зниження витрат на транзакції та можливість здійснення транскордонних платежів без конвертації іноземної валюти. При будуванні стратегії створення ЦВЦБ слід враховувати ризики кібербезпеки й технологічного обслуговування, питання реалізації монетарної політики, можливість порушення фінансової стабільності та репутаційні ризики для центрального банку. Тези підготовлено в рамках проєкту: "Соціально-економічний вплив пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення Росії на розвиток ЄС та України: сприяння співпраці в дослідженнях через створення цифрової платформи". Цей проект отримав фінансування через проект EURIZON, який фінансується Європейським Союзом за грантовою угодою № 871072.
  • Документ
    Грецька боргова криза та її вплив на стабільність євро
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Алексеєвська, Галина Сергіївна; Злобіна, Анастасія Русланівна; Alekseievska, Halyna S.; Zlobina, Anastasiia R.
    Ефективність управління державним боргом є одним із ключових факторів макроекономічної стабільності в країні. Випадок Греції є яскравим прикладом того, як завищені очікування та популістське зростання державних видатків призвели до різкого зростання боргу та ледь не до дефолту. Маючи можливість отримувати позики в євро за низькими відсотковими ставками, країни Південної Єврозони значно збільшили державні запозичення, що дало їм змогу підвищити рівень споживчих та соціальних витрат. Після 2012 року зростання державного боргу Греції здавалося безпечним на тлі зростання активів та прогнозованого стабільного економічного розвитку. Проте, з різних причин, боргова бульбашка в країні луснула, що поставило під сумнів майбутнє багатьох інших держав Європи, Північної Америки та Азії з високим рівнем заборгованості. Тези підготовлено в рамках проєкту: "Соціально-економічний вплив пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення Росії на розвиток ЄС та України: сприяння співпраці в дослідженнях через створення цифрової платформи". Цей проект отримав фінансування через проект EURIZON, який фінансується Європейським Союзом за грантовою угодою № 871072.
  • Документ
    Comparative analysis of the return on foreign investments of Spain and Portugal in the conditions of full-scale aggression of Russia against Ukraine
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Truba, Arina A.; Yakubovskyi, Serhii O.; Труба, Аріна Андріївна; Якубовський, Сергій Олексійович
    The recent COVID-19 pandemic has led to a prolonged global financial crisis that has affected the national economies of all EU member states. For countries such as Spain and Portugal, which have not fully recovered from the European debt crisis, new challenges have jeopardized their investment attractiveness. As a result, in 2022, these countries showed the lowest return on foreign direct investment after Luxembourg - Spain (3.7%) and Portugal (4.5%). Acknowledgement: Theses were prepared within the research project: “Socio-economic impact of the COVID-19 pandemic and Russia’s full-scale invasion on the development of EU and Ukraine: fostering research collaborations through establishing of a digital knowledge exchange platform”. This project has received funding through the EURIZON project, which is funded by the European Union under grant agreement No 871072.
  • Документ
    Fiscal policy under pressure: government expenditure, revenue, and debt dynamics in the EU and euro area (2020–2024)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Yakubovskyi, Serhii O.; Якубовський, Сергій Олексійович
    The analysis of budget deficits and public debt in the European Union (EU) has gained heightened significance in the context of overlapping global and regional crises. In the aftermath of the COVID-19 pandemic, EU member states have faced the dual challenge of stimulating economic recovery while managing the long-term fiscal consequences of unprecedented public spending. This challenge has been further compounded by the Russian Federation’s full-scale invasion of Ukraine in 2022, which has triggered geopolitical instability, energy price shocks, inflationary pressures, and increased defense and humanitarian expenditures across the EU. As a result, the dynamics of fiscal policy have become a critical area of concern for policymakers, economists, and international institutions alike. Investigating the trends, causes, and sustainability of budget deficits and public debt is essential not only for assessing economic resilience and compliance with EU fiscal rules but also for formulating effective responses to evolving security, social, and economic threats. Understanding these fiscal dynamics is key to ensuring financial stability and strategic autonomy within the Union. Acknowledgement: The research supporting this article, was partly sponsored by Central European University Foundation of Budapest (CEUBPF). The theses explained herein represent the ideas of the author, and do not necessarily reflect the views of CEUBPF.
  • Документ
    Стан українського морського флоту
    (European Open Science Space, 2024) Алексеєвська, Галина Сергіївна; Alekseievska, Halyna S.
    Стан українського морського флоту характеризується рядом специфічних особливостей і викликів, які відіграють ключову роль у його розвитку та оперативній діяльності. На світовому рівні Україна займає невелику частку в морській транспортній галузі: 0,02% від загального дедвейту суден під національним прапором і 0,13% від дедвейту суден за правом власності. Водночас Україна має значний внесок у забезпечення кадрів для світового флоту: 5,49% серед офіцерів і 2,84% серед іншого персоналу. Ці показники відображають важливість людського капіталу України у світовій морській галузі, водночас підкреслюючи необхідність розвитку інфраструктури та модернізації флоту.
  • Документ
    Роль морської галузі у глобальному переході до сталого розвитку
    (Liha-Pres, 2024) Алексеєвська, Галина Сергіївна; Alekseievska, Halyna S.
    Однією з головних екологічних проблем сучасності є вплив зміни клімату, спричиненої викидами парникових газів. Очікується, що ця проблема залишатиметься актуальною до 2030 року і в наступні десятиліття, вимагаючи значних зусиль для її вирішення на глобальному рівні. Вплив зміни клімату та зростаючий попит на природні ресурси, такі як вода, поживні речовини, земля та енергія, формують інтенсивне навантаження на екосистеми. Ця тенденція посилюється через економічне зростання, урбанізацію та демографічний розвиток. Морська галузь, як невід’ємна частина глобальної економіки, повинна адаптуватися до цих умов.