Статті та доповіді ФМВПС (Політологія)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Вплив олігархічних груп на становлення парламентаризму в Україні(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Андрєєв, О.; Шабанов, Михайло Олександрович; Shabanov, Mykhailo O.Одного погляду на українську політику зрозуміло, щоб визначити нашу систему як хитку та недосконалу, але демократію. З 16 держав-наступниць авторитарного СРСР Україна увійшла до меншості, де суспільство придавало достатньо значення демократичним перетворенням, щоб вимагати їх у можновладців. Але економічна лібералізація йшла повільніше за політичну лібералізацію, тому Україна ще довгий час залишалася політично багатою, а економічно злиденною країною. Такий суспільний уклад не є чимось звичним на пострадянському просторі, тому в мене виникло багато питань. Об’єктом дослідження є олігархічні групи в Україні та їх вплив на соціально – політичні процеси. Предметом дослідження є вплив олігархічних груп на парламентаризм в Україні. Метою дослідження є систематизація проявів впливу олігархічних груп на соціально – політичні процеси в Україні.Документ Вимушена міграція через війну в країні: соціально-економічні наслідки для країн ЄС та України(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Молодецька, М. В.; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.Питання вимушеної міграції українців у контексті війни в Україні є актуальною науково-практичної проблемою. Адже міграція постає як спосіб забезпечення виживання громадян, так і вносить значні зміни у соціальні та економічні процеси Європейського Союзу та України. Скоєні Росією воєнні злочини, масове знищення або значне пошкодження цивільної інфраструктури, а також недотримання міжнародних конвенцій ведення війни стали каталізатором у масовій міграції українців. Ця робота має на меті проаналізувати соціально-економічні наслідки, що виникли внаслідок вимушеної міграції. Оскільки вивчення цього процесу є важливим для прийняття превентивних заходів для запобігання існуючих та майбутніх наслідків. Основними питаннями для розгляду постануть масштаби вимушеної міграції, а також соціальні та економічні виклики України та приймаючих країн.Документ Методи медіації та переговорів у вирішенні політичних конфліктів: теоретичний аналіз і приклади ефективних практик(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Златов, А. П.; Дяченко, Ольга Вікторівна; Diachenko, Olha V.Через інтенсивність та складність політичних конфліктів у сучасному світі, та обмеженість інструментів силового їх вирішення, зростає необхідність розвитку мирних способів вирішення конфліктів – переговорів та медіації. Медіація та переговори пройшли значний шлях концептуального розвитку від простих прагматичних процедур до комплексних теоретичних моделей, що відображають соціально-психологічні, правові, етичні та культурні аспекти мирного врегулювання конфліктів. Гарвардська модель принципових переговорів, наративний підхід, трансформаційна медіація, оціночна медіація, фасилітативна медіація — всі ці теоретичні концепції пропонують різні погляди на природу конфлікту та механізми його врегулювання. Міждисциплінарний характер конфліктології дозволяє інтегрувати досягнення психології, соціології, правознавства, політології, комунікативістики для вдосконалення практики медіації та переговорів. Аналіз кейсів застосування цих методів у різних контекстах демонструє їх адаптивність до соціокультурних, політичних, економічних особливостей конкретних ситуацій при збереженні базових принципів та методологічних підходів.Документ Концепт цифрової епохи в політичному просторі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Манолатій, Д.; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.У ХХІ столітті цифровізація кардинально змінила уявлення про політичний простір. Інформаційно-комунікаційні технології, соціальні мережі, алгоритми та штучний інтелект не тільки створюють нові канали для політичної участі, а й формують нову логіку політичних процесів. Політичний простір у цифрову епоху перестає бути виключно географічною чи інституційною категорією. Він перетворюється на мережеву, динамічну та багатовимірну конструкцію, де взаємодія громадян і держави здійснюється у віртуальних середовищах.Документ Особистий бренд як суспільно-політичний феномен(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Тахаєва, Б. О.; Дяченко, Ольга Вікторівна; Diachenko, Olha V.У XXI столітті ми спостерігаємо суттєву трансформацію політичного простору, де традиційна роль політичних партій і ідеологій поступово поступається місцем персоналізації політики. Особистості політиків дедалі більше виступають головними носіями політичних ідей, символами довіри та ключовими агентами мобілізації суспільства. Особистий бренд у цьому контексті розглядається як цілісний образ політичного діяча, що формується через публічну діяльність, стиль комунікації, медіа-присутність та соціальне позиціонування. Цей бренд є складною системою смислів, яка включає ідеологічні позиції, емоційний посил, візуальний стиль, поведінкові моделі та легенди про становлення, що разом створюють унікальний політичний імідж, який здатен впливати на масову свідомість і політичну поведінку.Документ Вплив політичної міфології на сучасні виклики у сфері меморіальної політики України та Польщі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Островерха, О. Ю.; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.Політична міфологія відіграє важливу роль у формуванні національної ідентичності як в Україні, так і в Польщі. Обидві країни використовують міфи, пов'язані з історичними подіями, героями та культурною спадщиною для зміцнення національної єдності та самоусвідомлення. В Україні міф про боротьбу за незалежність та героям, які символізують свободу, формує національну свідомість. Польща, в свою чергу, часто апелює до героїчного минулого та історичних переживань, щоб створити спільну ідентичність в умовах сучасних викликів. Цей порівняльний аналіз вивчає, яким чином обидві нації використовують політичну міфологію для консолідації суспільства, а також досліджує схожості та відмінності в їхніх наративах. З одного боку, український контекст акцентує на визвольних рухах, а з іншого – польський підхід фокусується на історичних травмах та відновленні незалежності. Вивчення цих аспектів допоможе зрозуміти не лише формування національної ідентичності в обох країнах, а й вплив політичних міфів на сучасні суспільно-політичні процеси.Документ Політична географія кордонів: глобальні зміни через локальні трансформації в умовах глобалізації(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Ахмедов, Т. Н. О.; Узун, Юлія Вадимівна; Uzun, Yuliia V.У ХХІ ст. державний кордон утрачає атрибут «непорушної лінії» й набуває рис багаторівневої системи, у якій переплітаються матеріальний, нормативний і символічний виміри. Концепт глокалізації фіксує одночасну дію протилежних векторів: глобальні потоки капіталу, людей, інформації та технологій стимулюють проникність меж, тоді як локальні імперативи безпеки й ідентичності спонукають до їхнього укріплення. Отже, сучасна політична географія поєднує неореалістичну логіку сили з конструктивістським аналізом дискурсу: територію захищають армії та санкції, але її легітимність утверджується дипломатією, правом і медіапрактиками.Документ Проблема стратегічного управління політичним простором у цифрову епоху(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Петриченко, Д. О.; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.Цифрова епоха корінним чином переформатовує саме поняття політичного простору, замінюючи його структуру. Це кидає виклик усталеним механізмам стратегічного управління, які формувались в період доіндустріальних та модерних політичних систем, що базувалися на централізованому контролі.Документ Пропаганда в кіно: як тоталітарний режим трансформує суспільну свідомість(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Агнянников, Д. С.; Agnyannikov, D. S.; Шабанов, Михайло Олександрович; Shabanov, Mykhailo O.У статті аналізується місце кінематографу як засобу політичної пропаганди та засобу впливу на суспільну свідомість у тоталітарному режимі. Визначаються основні способи та засоби впливу кіно на почуття, емоції та мислення людей. Аналізуються основні цілі, які закладені в пропаганді в кіномистецтві. Автором запропоновано проаналізувати на прикладах різних держав (СРСР, Третій Райх, РФ), яким чином їм удалося трансформувати свідомість власних громадян, відтворити в ній необхідні ідеї та наративи.Документ Сталий розвиток міст в умовах війни: роль волонтерів у стратегічному партнерстві для відновлення(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Трушевич, Ганна Богданівна; Trushevych, Hanna B.Сталий розвиток міст вважається критично важливим аспектом соціально-економічної стабільності та благополуччя населення, тому що саме він визначає, як міста можуть розвиватися, не ставлячи під загрозу ресурси та можливості для майбутніх поколінь. В умовах російсько-української війни ці процеси набувають ще більшої актуальності, важливості та складності. На жаль, війна руйнує не тільки інфраструктуру та економіку міст, але й створює важкі виклики для соціальної згуртованості та гуманітарної підтримки населення. Саме тому дані умови, спричинені процесами відновлення міст і підтримки сталого розвитку, надають ще більшого значення і залученості, участі волонтерів.Документ Метафізика міста(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Огаренко, Євген Семенович; Oharenko, Yevhen S.Термін «метафізика» в сучасному філософському дискурсі акцентує увагу не на наявності поза фізичної першопричини руху (як в філософії Аристотеля), а на наявності мотивації (від лат movere – спонукання до дії) людської поведінки, що пов’язані з ціннісними орієнтаціями, з пріоритетами колективного самозбереження і розвитку. Цінності – мотиватори поведінки, що мають значення для тих, хто їх визнає. Цінність – щось важливе, але не обов’язково фізично існуюче. «Цінності не є, вони значать» – теза, що запровадили у філософській обіг неокантіанці.Документ «Просторова революція» і реформа децентралізації в Україні: витоки та наслідки(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Джеріпа, Артем Олександрович; Dzheripa, Artem O.; Узун, Юлія Вадимівна; Uzun, Yuliia V.«Просторова революція» – розворот у теоретико-методологічних підходах, що відбувся у соціальних науках у 1960-х роках. Щонайперше, він відбувся у річищі постмодерну й ґрунтується на відмові від «методологічного націоналізму» – тобто сприйнятті держави як базової територіально-політичної одиниці та основного актора як внутрішньої, так і міжнародної політики, який був основоположним у добі модерну з її Вестфальською системою. Відтак, у межах цієї революції відбувається деієрархізація територіально-політичних одиниць – і перехід до мережевих моделей взаємин у складних політичних системах та на міжнародній арені. На практиці це призводить до зменшення ролі національної держави й до фактичної реконструкції системи, де базовою територіально-політичною одиницею стають регіони (відповідно, ґрунтовним для розуміння нової ситуації стає процес регіоналізації).Документ Місцева влада й міжнародні актори в системі захисту міста: досвід Одеси(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Солтовський, Єгор; Soltovskyi, Yehor; Ніколаєва, Майя Іванівна; Nikolaieva, Maiia I.В умовах тривалого військового конфлікту роль місцевої влади в Україні була змушена трансформуватися від рутинних адміністративних функцій до забезпечення комплексного захисту міста, де важливою складовою виступає підтримка міжнародних партнерів. Тому дослідження механізмів взаємодії місцевої влади та міжнародних акторів є надзвичайно актуальним завданням. Метою є визначення ключових міжнародних акторів, залучених до системи захисту міста Одеси в умовах широкомасштабної війни, а також дослідження їхніх ролей і форм взаємодії з місцевою владою. Ключовим завданням енергетичного захисту м. Одеси в умовах широкомасштабної агресії стало забезпечення безперервності електропостачання об’єктів критичної інфраструктури – лікарень, служб порятунку, водоканалів, укриттів тощо – що стало можливим завдяки масштабній підтримці міжнародних партнерів.Документ Феномен локального політичного режиму у вимірі соціально-політичних трансформацій: виклики та системні зрушення(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Шабанов, Михайло Олександрович; Shabanov, Mykhailo O.Сучасна політико-режимна проблематика в більшості акцентує дослідницьку увагу на національному рівні виникнення та розвитку політичних режимів. Така тенденція унеможливлює планомірне врахування та моніторинг змін у діяльності влади та створенні форматів політичної взаємодії – управління суто на локальному рівні із відповідним власним набором ознак та притаманних характеристик. Ідея локального режиму нині виходить у практико – прикладну площину розуміння як тримати збалансованість та сталий розвиток місцевого самоврядування та потужних субʼєктів політичного, економічного, соціокультурного та суто громадського впливу у системі відносин, яка необхідна суспільству та не викликає суттєвих протиріч. Локальний (місцевий) політичний режим, як дифузійне явище, потребує глибинної розробки та виокремлення щонайменш головних акторів та того системно – якісного функціоналу та системно – кількісного прояву, який їм притаманний.Документ Стратегічна автономія ЄС: особливості реалізації в глобалізованому світі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Ніколаєва, Майя Іванівна; Кадук, Наталя Іванівна; Nikolaieva, Maiia I.; Kaduk, Natalia I.В сучасному глобалізованому світі, де спостерігається ускладнення взаємовідносин та посилення взаємозалежності між різними учасниками міжнародних відносин в усіх сферах життєдіяльності суспільства, на особливу увагу заслуговує питання реалізації стратегічної автономії Європейського Союзу як одного з пріоритетів його спільної зовнішньої політики та політики безпеки. Ідея стратегічної автономії передбачає підвищення рівня самостійності дій Європейського Союзу у сфері зовнішньої політики, безпеки та оборони для захисту своїх інтересів, що означає прагнення ЄС бути спроможним діяти на міжнародній арені автономно, не покладаючись на допомогу партнерів, на кшталт США. Фактично стратегічна автономія означає, що ЄС має підвищувати свою здатність діяти самостійно, якщо це необхідно, і разом з партнерами, якщо це можливо.Документ Хронотопія локальних просторів. Діалектика часу і простору у формуванні соціальної солідарності(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.У добу глобальних трансформацій зростає інтерес до локальних форм соціального буття, які забезпечують відчуття належності, стійкості та ідентичності. Локальні спільноти стикаються з викликами культурної стандартизації, прискорення соціального часу, дезорієнтації в історичному континуумі. У цьому контексті темпоральність – як форма соціального упорядкування часу, пам’яті, ритмів повсякденного життя — набуває особливого значення як ресурс конструювання локальної ідентичності. Темпоральні практики: символічні календарі, циклічні й лінійні уявлення про час, локальні соціальні ритуали пам’яті та повторення створюють специфічні хронотопи, що формують соціальну згуртованість і відокремлюють локальне від глобального. Темпоральність дозволяє спільнотам «заземлити» власне існування в часі, вибудовуючи автономні уявлення про минуле, теперішнє та майбутнє, що протистоять універсалізації, яка є продуктом глобалізації.Документ До питання про співвідношення базових категорій світ-системного аналізу(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Хамід, Фуад Халіль; Khamid, Fouad Khalil; Попков, Василь Васильович; Popkov, Vasyl V.Актуальність цієї проблеми продиктована необхідністю набагато глибшого осмислення феномену російсько-української війни в контексті глобальних світ-системних змін Методологія світ-системного аналізу дозволяє бачити цю війну не тільки як результат зіткнення політичних амбіцій, забобонів і психічних комплексів тих чи інших політичних лідерів та політичних еліт, що оточують їх, але розглядати це трагічне криваве військове зіткнення в контексті цілого ланцюга світових війн, які потрясали світ-систему протягом усієї її 500-річної історії (XVI – XXI ст.). Методологія світ-системного аналізу є високоефективним інструментом для розуміння глобальних змін у першій чверті ХХІ ст. та прогнозування можливих сценаріїв світового розвитку.Документ Моделі національної безпеки як адаптивні механізми реагування на сучасні виклики(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Воротілова, Ірина; Vorotilova, Iryna; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.Поняття сталого розвитку у ХХІ ст. стало центральним у формуванні стратегій розвитку держав, регіонів, міст і громад. Проте реалізація цих стратегій стає можливою лише за наявності базових умов стабільності, серед яких ключова роль належить національній безпеці. Національна безпека традиційно розглядалася як обов’язок уряду щодо захисту від військової агресії, однак у сучасних умовах вона набула багатовимірного характеру. Сьогодні це поняття охоплює боротьбу з тероризмом, протидію злочинності, економічну, енергетичну, екологічну, продовольчу та кібербезпеку. Глобалізація та проривні технології спричинили докорінні зміни, що стосуються ризиків і способів реагування на них. У цьому контексті національна безпека постає як складна динамічна система, що включає соціальний, біологічний, інформаційний, природний, штучний та космічний простори, метою якої є забезпечення сталого розвитку нації та її гармонійного співіснування у глобальному середовищі впродовж певного періоду часу.Документ Парадипломатія міст і лобістські стратегії: новітні інструменти впливу(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Колесниченко, Владислав Сергійович; Kolesnychenko, Vladyslav S.; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.Явище міжнародного лобізму на сьогоднішній день представляє собою широкий пласт інструментів та можливостей для акторів лобізму. Сучасний швидкий та динамічний світ, насичений технологічними, комунікативними та логістичними ресурсами, надає акторам міжнародних відносин можливості для реалізації своєї діяльності незалежно від рівня чи статусу. До повноцінних акторів, що здійснюють лобістську діяльність, можна віднести як держави, міжурядові та міжнародні організації, так і міста. Актуальність представлених тез зумовлена тим, що міста сьогодні – це велика частина глобальної системи міжнародних відносин, які можуть мати власні, більш конкретні та специфічні, на відміну від держав чи урядів, інтереси, а також мотивацію та можливості для реалізації та захисту цих інтересів. Економічні показники великої кількості міст сьогодні є співставними або навіть перевищують показники цілих держав. До прикладу, такі міста як Нью-Йорк або Лос Анджелес, валовий внутрішній продукт яких перевищує 700 мільярдів доларів на рік окремо для кожного міста, перевищує окремий загальний національний об’єм доходів таких країн, як Швеція, Ірландія або Норвегія. Тому цілком природньо, що у міст, особливо розвинених та впливових, існують власні інтереси. Таким чином, неможливо сформувати чітке уявлення про стан міжнародного лобізму та парадипломатії, не розглянувши ці процеси через призму діяльності міст як акторів міжнародної політики та їх інструментарію.Документ Мюнхен – дипломатична платформа для роботи міжнародної конференції з безпеки(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Шевчук, Микола Андрійович; Shevchuk, Mykola A.Місто Мюнхен розташоване у землі Баварія є третім містом Німеччини після Берліну і Гамбургу з населенням більше 1,5 млн. чоловік. Людству відомий історичний факт про те, що саме у Мюнхені у вересні 1938 року великі держави ділили територію Чехословаччини, що символізувало нехтування суверенітетом та інтересами малих країн. Ця подія не дала уникнути жахливої світової війни з великими жертвами. Після війни, згодом, Мюнхен став всесвітньо відомим містом, де проводять регулярно, з 1963 р., щорічні міжнародні конференції з безпеки. В них, за участю керівників держав та урядів, політиків, дипломатів, економістів, військових, дебатуються питання зовнішньої політики та безпеки і оборони. Відбувається обмін думками щодо головних проблем світового розвитку, пошук відповідей на глобальні виклики. З кінця 1990-х років у ній беруть участь політики та військові із держав Центральної та Східної Європи. На самому форумі не ухвалюються рішення, але на її полях традиційно відбуваються двосторонні зустрічі.