Статті та доповіді (Політологія)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Вплив ЗМІ на політичний вимір сучасної Польщі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Лісоколенко, І. Ю.; Дяченко, Ольга Вікторівна; Diachenko, Olha V.Польща є сусідом та стратегічним партнером України на політичній арені, тому досить важливо розуміти та досліджувати її політичний процес. Одним із вагомих елементів кожної сучасної політичної системи є інформаційний простір. В Наш час ЗМІ чітко відображають те, які настрої має суспільство, який політичний режим утворюється, який вектор має країна на міжнародній арені, ступінь легітимації влади. Окрім того, в сучасному світі інформація стала ще і зброєю – найнебезпечнішою нелетальною, не кінетичною зброєю сучасності.Документ Україно-американські відносини: військово-політичний та безпековий аспект(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кукуруза, Д.; Дяченко, Ольга Вікторівна; Diachenko, Olha V.Військово-політичні відносини дуже складний і багатоаспектний механізм, який сприяє управлінню міжнародною стабільністю та безпекою через спільні зусилля між державами та стратегічну взаємодію. Мета взаємодії держав у сфері безпеки полягає у створенні стабільного та передбачуваного середовища, де зменшуються ризики конфліктів, а держави працюють над спільними інтересами у сфері безпеки. Таким чином держави можуть укладати багатосторонні угоди та створювати військово-політичні союзи. Багатосторонні угоди можуть охоплювати різні галузі, такі як торгівля, безпека, навколишнє середовище, права людини та інші питання. Вони зазвичай створюються з метою врегулювання спільних міжнародних проблем та розвитку співробітництва. Спільними силами в подоланні загроз національній та міжнародній безпеки Україні та Сполученим Штатам потрібно покращувати економічні відносини та співпрацю в кіберпросторі. Зміцнення економічних зв'язків може сприяти ефективному вирішенню внутрішніх проблем України, тоді як співпраця в кіберпросторі може підвищити кібербезпеку обох країн та зміцнити їхні оборонні здібності в умовах сучасної кіберзагрози.Документ Формування іміджу України в мас медіа після початку воєнних подій 2022-2024 р.(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Куштурна, Д.; Дяченко, Ольга Вікторівна; Diachenko, Olha V.Мас-медіа, як ключовий елемент сучасної інформаційної сфери, відіграють надзвичайно важливу роль у формуванні суспільства, впливаючи на його переконання, цінності, та сприйняття подій. Поняття "мас-медіа" охоплює широкий спектр засобів масової інформації, включаючи телебачення, радіо, газети, журнали, інтернет-портали, соціальні мережі та інші форми комунікації, які забезпечують розповсюдження інформації на великі аудиторії. Для держави мас-медіа мають особливе значення. Вони є інструментом комунікації між урядом і громадянами, сприяючи розповсюдженню важливої інформації, включаючи політичні оголошення, новини та офіційні заяви. Крім того, мас-медіа допомагають формувати імідж країни в міжнародному співтоваристві, впливаючи на сприйняття інших держав, бізнес-партнерів, туристів та інвесторів.Документ Взаємодія між центром і регіонами: роль лобізму у формуванні політичних рішень та ресурсного розподілу(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Цвікілевич, Анастасія Дмитрівна; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.Протягом останніх десятиліть ми можемо спостерігати в Європі на державному рівні певну тенденцію до децентралізації, що відбувалася паралельно з передачею частково суверенітету від національних урядів до наднаціональних інституцій. Тобто політичні рішення все частіше і частіше почали формуватися на загальноєвропейському рівні, що став більш привабливим політичним майданчиком для різноманітних груп інтересів, в тому числі і регіональних груп. До того ж багато рішень ЄС стосуються повноважень субнаціональних органів державної влади та потребують імплементації саме на регіональному рівні. Ці рішення можуть стосуватися питань освіти, навколишнього середовища, питань перерозподілу ресурсів у сфері транспорту та інфраструктури, тобто прямо або опосередковано впливати на економічну конкурентоспроможність регіонів. Так як наша країна знаходить на активному шляху до вступу до ЄС, я вважаю, що нам як науковцям, надзвичайно важливо дослідити в яких умовах нам доведеться функціонувати.Документ «Сценарії арабської весни»: хронологія подій та попередні підсумки(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Моргуліс М. М.; Огаренко, Євген Семенович; Oharenko, Yevhen S.На початку XXI століття світ став свідком масштабних соціальних і політичних трансформацій в країнах Арабського світу, які отримали загальну назву «Арабська весна». Цей феномен став важливим об’єктом вивчення для політологів, соціологів та істориків, оскільки він відобразив складну динаміку суспільно-політичних змін в цьому регіоні. Зрозуміння та аналіз цих подій є надзвичайно важливим завданням, оскільки арабська весна відобразила справжню потребу громадян у змінах, але також вилила на поверхню слабкості та протиріччя політичних систем країн регіону. «Арабська весна» відіграла важливу роль у визначенні політичного ландшафту Близького Сходу та Північної Африки, підкресливши потребу у реформах та визволяючи потенціал активного громадянського участі. Незважаючи на виклики та перешкоди, які виникли після подій «Арабської весни», її спадщина залишається важливим етапом у стрімкому еволюційному процесі регіону. Уроки та досягнення цього періоду виступають важливим джерелом навчання для майбутніх політичних та соціальних трансформацій у цих країнах та у світі загалом.Документ Соціально-політичні аспекти підтримки внутрішньо переміщених дітей в умовах воєнного конфлікту(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Петриченко, Дар’я; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.Внутрішньо переміщені діти (ВПД) зазнають наслідків військових конфліктів у своїх країнах. Діти, які перебувають у стані внутрішньої переміщеності, часто піддаються психологічному та емоційному стресу. Недостатність ресурсів та інфраструктурні проблеми можуть призвести до обмеження доступу до освіти, медичних та інших соціальних послуг, що стає об'єктом політичної та соціальної уваги у відповідних країнах. Підтримка дітей-ВПО в умовах воєнного конфлікту потребує комплексного підходу, який включає як соціальні, так і політичні аспекти. Важливо створити безпечне та сприятливе середовище, яке дозволить цим дітям розвиватися та жити повноцінним життям. Кожен з нас може зробити свій внесок у покращення життя ВПД. Разом ми можемо зробити світ кращим для цих дітей.Документ Штучний інтелект у політиці vs політика використання штучного інтелекту(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Вольська С. Д.; Koch, Svitlana V.; Коч, Світлана ВадимівнаШтучний інтелект (ШІ) — це галузь комп’ютерних наук, що займається створенням машин, здатних виконувати завдання, які, як традиційно вважалось, вимагають людського інтелекту. Це включає такі здібності, як розуміння мови, навчання, сприйняття, вирішення проблем і адаптація до нових ситуацій. Штучний інтелект працює за допомогою поєднання великих обсягів даних, алгоритмів машинного навчання та обчислювальної потужності. Сфери застосування штучного інтелекту широкі й різноманітні, вони зачіпають практично всі галузі життя: економіку, політику, охорону здоров'я та ін. У політиці, штучний інтелект допомагає урядам та політичним партіям аналізувати великі обсяги даних для прийняття оптимальних рішень. Наприклад, системи ШІ можуть аналізувати громадську думку через соціальні мережі, прогнозувати економічні тенденції та допомагати в управлінні кризовими ситуаціями. Виборчі кампанії використовують ШІ для аналізу виборчих даних та спрямування своїх зусиль на найбільш важливі аудиторії. ШІ дозволяє політикам та урядовим структурам ефективніше виконувати обов'язки, зменшуючи час, затрачений на прийняття рішень, та покращуючи якість прийнятих рішень.Документ Політичні наслідки збільшення середнього віку населення: вплив на політичну стабільність та прийняття реформ(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Агаджанов М. І.; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.Збільшення середнього віку населення є значущою демографічною тенденцією сучасного світу, яка відображається на різних аспектах суспільного життя. Ця демографічна зміна впливає на політичну ситуацію в країнах та може стати джерелом як можливостей, так і викликів для політичної системи. Метою цієї роботи є аналіз політичних наслідків збільшення середнього віку населення та визначення його впливу на політичну стабільність та прийняття реформ. Розуміння цих аспектів є критичним для політичних лідерів та приймальників рішень для розробки ефективних стратегій управління, які відповідають вимогам демографічного середовища, що змінюється. Ретельний аналіз політичних наслідків збільшення середнього віку населення допоможе сформулювати адекватні відповіді на виклики, які виникають у зв'язку з цією демографічною тенденцією.Документ Соціальні наслідки комеморативних практик в Україно-угорському прикордонні(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Коч, Світлана Вадимівна; Узун, Юлія Вадимівна; Koch, Svitlana V.; Uzun, Yuliia V.Визнання ролі колективної памʼяті в процесах формування соціальної свідомості та групової ідентичності заклало основи для активної інструменталізації меморіальних практик у конструюванні політичних систем та національних спільнот. Колективна памʼять особливо важлива для оформлення групової ідентичності, оскільки вона формує відчуття спільного майбутнього, загальної мети, надаючи групі можливість фізично формувати спільні політичні позиції та дії, визнаючи загальні сакральні цінності. В межах комеморації оформлюються нові соціально-політичні та національні міфи, які під контролем політичної влади отримують символічне закріплення через історичні наративи, меморіалізацію та політико-правове регулювання змісту подій у національних правових актах. Ще в ХІХ ст. Ернест Ренанн писав, що «забуття та історична помилка є одним із головних факторів створення нації», визнаючи, таким чином, національну памʼять конструйованим політичним проектом.Документ Особливості функціонування інституту Офісу Уповноваженого Уряду Словацької республіки у справах ромських громад: досвід для України(2023) Габрин, П. В.; Коч, Світлана Вадимівна; Остапець, Ю. О.; Koch, Svitlana V.У статті наведено основні статистичні дані щодо кількості ромського населення Словацької Республіки та України. Коротко охарактеризовані державні інституції захисту та представлення інтересів національних меншин та етнічних спільнот у Словаччині на прикладі Ради уряду Словацької Республіки з питань прав людини, національних меншин і гендерної рівності та Уповноваженого уряду Словацької Республіки з питань національних меншин. Розглянуто питання організаційного становлення урядових інституцій Словацької Республіки, відповідальних за розробку та імплементацію урядових політик щодо ромської етнічної меншини, а саме посади Уповноваженого уряду Словацької Республіки у справах ромських громад та Офісу Уповноваженого уряду Словацької Республіки у справах ромських громад. Охарактеризовано головні етапи на шляху до формування сучасної політико-управлінської моделі функціонування Офісу Уповноваженого уряду Словацької Республіки у справах ромських громад впродовж 1995–2021 рр. Розкрито правові засади діяльності урядового Уповноваженого та його Офісу, а саме їх завдання, організаційну структуру та форми співпраці з іншими органами державної влади та місцевого самоврядування, неурядовими організаціями. Наведені приклади практичної допомоги з боку Офісу Уповноваженого українським біженцями та шукачам притулку у ході російсько-української війни у 2022 р. Коротко проаналізовано сучасну нормативно-правову базу України, зокрема Закони України «Про національні меншини (спільноти) України», «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», розпорядження та постанови Кабінету Міністів України, Указ Президента України, так звані «ромські» Стратегії на предмет правових засад, форм, механізмів включення/інтеграції ромської етнічної меншини та реалізації відповідних урядових практик. Наведено досвід функціонування посади Урядового уповноваженого з питань етнонаціональної політики при Кабінеті Міністрів України впродовж 2014–2015 рр. Зазначено дві інституції в сучасній системі центральних органів державної влади України, які найбільш тісно займаються проблематикою ромської етнічної меншини, а саме – Державна служба України з етнополітики та свободи совісті, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Розкрито питання їх діяльності, спрямованої на реалізацію державної етнополітики стосовно ромської етнічної меншини.Документ Національні рухи постмодерної доби (проект позатериторіального самовизначення народу рома)(2023) Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.Трансформація світової політичної системи в умовах постмодерну, яка передусім проявляється в процесі поліморфізації акторів соціально-політичної взаємодії, обумовлює необхідність створення нового фільтру для опису практик політичної участі, представництва та самовизначення. Зміни також відбуваються в змістовному наповненні та концептуальному осмисленні ключовий понять політичного буття: «нації» та «держави». В статті зазначається що сучасний політичний процес не абсолютизує звʼязок між державою та нацією, та їх територіальність. Обидва феномена отримали концептуальну свободу та продемонстрували автономний розвиток в вигляді: недержавних націй; держав, які переосмислюють свою програму національного розвитку; націй, які «виросли» за межі територій своїх держав; держав які не контролюють свої території; дислокальних націй діаспорального (мережевого) типу та інше. Умовою перегляду концептуального наповнення поняття «нації» та формування нового формату міжнародної системи є визнання активної роли дисперсних етнокультурних систем та локальних соціальних структур меншин. На регіональному, національному та глобальному рівнях зʼявилось багато паралельних місць управління та форм представництва які надають можливість таким групам розбудовувати соціально-політичні системи представницького типу, що є альтернативними до функцій територіальної держави. Серед дисперсних, заснованих на етнічній ідентичності груп, які прагнуть політичного визнання та представництва, але при цьому не вимагають територіального самовизначення – є рома. Незвичний характер претензій рома на статус нетериторіальної нації став можливим в умовах трансформації територіально-політичного простору ЄС, де процес просторового розвитку відбувається в напрямку обмеження політичного значення національних модерних систем та розширення повноважень локальних просторів та груп. В статті показаний процес громадської емансипації рома в умовах триваючої інтеграції країн Європи, що дозволило використовувати переваги простору ЄС для формування адміністративного, політичного, соціального та фінансового управління рома. Цей процес демонструє перетворення транскордонної національної меншини на національну систему мережевого типу, яка має належне представництво в ООН та ЄС.Документ Політичний простір угорської нації: ресурс споріднених діаспор(2022) Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.В статті представлено процес переформатування практик національного розвитку за рахунок розширеного трактування ендогенного політичного простору національної спільноти. Зазначається, що просторові стратегії ЄС суттєво впливають на перегляд пріоритетів регіонального розвитку модерних держав, які прагнучі забезпечення сталого розвитку власних політичної системи, звертаються до соціально-політичного капіталу споріднених закордонних діаспор та прикордонних регіонів. В умовах просторової революції та визнання актуального політичного простору конструйованою системою, національно-політичний простір набуває характеристик гнучкої мережевої системи де формуються нові практики національної згуртованості, які не обмежується суверенними кордонами держави. Представлено приклад трансформації процесу національного згуртування в Угорщині, який передбачає інкорпорацію споріднених закордонних діаспор Південної Словаччини, Трансільванії, Воєводино та Закарпаття в єдину соціально-політичну систему без перегляду державних кордонів. Управління соціально-політичним розвитком діаспор угорців за кордоном відбувається централізовано, завдяки державним інститутам та програмам. На прикладі створення розгалуженої мережі угорських політичних партій та громадських організацій в межах соціально-культурних просторів угорських діаспор, показано процес розбудови системи автономістських проектів по периметру кордонів Угорщини, завдяки яким вона прагне модернізувати власну національну доктрину забезпечивши її транснаціональною складовою. Угорська політика розглядає угорські громади як ресурс, який здатний забезпечити політичний транзит для національної доктрини, яка забезпечуючи модерну складову етнонаціональної ідеї, надає можливість реагувати на просторові трансформації з боку ЄС.Документ The national self-determination projects of Greece and Bulgaria: the role of ethnic Bessarabian diasporas(2018) Koch, Svitlana V.; Коч, Світлана ВадимівнаThe article is devoted to an analysis of the roles of the Bulgarian and Greek diasporas in Bessarabia in achievement of the national self-determination projects of Greece and Bulgaria. Based on historical and ethnographic materials, the paper demonstrates the conditions under which ethnocultural groups became the nucleus of national liberation movements in the 19th century. Emphasis is placed on the fact that successful rebellion in Greece in 1821–1832 and the war in Bulgaria in 1876–1877 became possible due to the active position of ethnic diasporas in Odessa and Bessarabia. Their activities proceeded in several directions: emergence of the idea of national revival; financial support for the national struggle by Maecenas from diasporas; and formation of people’s militias that played the role of an advance detachment in national liberation wars.Документ Меморіальна політика сусідів України: від стратегії національного суверенітету до «великих держав»(2018) Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.The article is devoted to the relevant issues of modern conditions of state memorial policy in the countries that have common borderland with Ukraine. The aim of the work is to dem- onstrate the process of historical policy formation as a mechanism of justification of national sovereignty and its transformation into technology of geopolitical construction applied in prac- tices of Ukraine’s neighbours. Historical policy has been considered in tree forms: as practice of formation of image of soli- dary, loyal society; as an instrument of political power used by the state; as a mechanism of commemoration industry of global world order that result in formation of legislation on memory. The article considers reasons and forms of institutionalization of historical policy of the East Europe and in the Post-Soviet countries in XXI century. The attention is focused on statuses ob- tained by organizations that are responsible for formation of memorial policy: scientific-research centre with right on lustration and procurators’ functions (Poland); State body (Slovak Republic); government structure (Romania); central body of executive power (Ukraine 2006) and scientif- ic-research budgetary institution affiliated to the Government (Ukraine 2010); research centre (Czech Republic), independent scientific research organization (Hungary); Government com- mission (Baltic states, Romania, Moldova, Russia). Practice of control over history and memory demonstrates the process of formation of political industry as a technology of political action. Methodological basis of research. The feature of the subject of research stipulated the com- prehensive, systematic approach to the analysis of “memorial policy” as to the phenomenon as well as to the political practice and political technology. In result the conclusions have been formed that historical policy in state may be represented as a technology of “soft power” or as a mean of homogenization of socio-cultural space or as a method of restructuration of the space. The distinctive element of the memorial policy of the neighbour states is practice of transborder way of defining the term “nation” that excludes the frames of etatism limitation. Such practice allows to use the historical narrative in order to involve ethnically-related population of diasporas and population of borderland territories to the composition of nation. Memorial practice and informational interventions in borderland regions that are realized by Ukraine and its neighbours are part of the national strategies that have been forming within the search processes of historical arguments for political decisions.Документ Кліважування простору Північного Причорномор’я: геополітичні суперечки в епоху пост-правди(2018) Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.Причорномор’я протягом століть залишається зоною геополітичного протистояння прикордонних держав: Болгарії, Росії, Румунії, Туреччини, України, Молдови та інших. Вибудовуючи свою геополітичну суб’єктність, кожне з них розглядає регіон як частину простору етногенезу, націогенезу і політогенезу. Сучасний регіоналізм в політичних практиках суміжних держав Причорномор’я став проявом різних процесів. В одному випадку, як механізм децентралізації та лібералізації в рамках глобальних інтеграційних тенденцій, а в другому – як практика реалізації постімперських геополітичних ідеологій. У цьому випадку він в кінцевому рахунку спрямований на руйнування територіального статус-кво. Такі процеси на стадії зародження та оформлення проявляться в вигляді політики «м’якої сили» і відбуваються під ширмою «відродження» нації і справедливості. Мета статті – продемонструвати специфіку Причорномор’я як прикордонного регіону та транскордонної системи та акцентувати увагу на нових якостях соціального і інформаційного просторів. Так, вихід на політичну арену нових акторів – регіональних спільнот і локальних етнокультурних і діаспорних груп, зумовило співіснування різних версій історичної «правди», політичної доцільності, соціальної справедливості в регіону. В статті продемонстровано, що інформаційний та комунікаційний простори стали ареною для політичних дій держав, які проводять в регіоні цілеспрямовану культурну та меморіальну політику. Метою таких заходів проголошується турбота та захист співвітчизників, збереження пам’яті про спільне минуле, створення умов для інтегрування регіону в семіотичну та інституційну систему держави. Зроблено висновок про те, що усі суб’єкти регіональних геополітичних відносин розглядають транскордоння Північного Причорномор’я як стратегічний простір для подальшого національного розвитку. При цьому відзначено, що національні стратегії на початку ХХI ст. були трансформовані за рахунок розширеного тлумачення «націй», які «вийшли» за державні кордони та «включили» у свій склад закордонних співвітчизників, які втратили громадянство, споріднені етнічні групи, а також історичні та етногенетичні простори, які в минулому належали державам і розуміються як «втрачені».Документ Любов, яка рухає кордони: діаспоральна політика Туреччини(2018) Коч, Світлана Вадимівна; Коч, Светлана Вадимовна; Koch, Svitlana V.У статті представлено аналіз процесу формування діаспоральної політики Туреччини в контексті реалізації нової геополітичної стратегії неоосманізму. Метою роботи є дослідження еволюції поняття діаспори в державній політиці та аналіз трансформації відносин держави з діаспорами залежно від змін національних пріоритетів Туреччини. В якості об’єкту державної діаспоральної політики постають «турецькі громадяни за кордоном», «споріднені групи», «дружні спільноти». Розширення поняття «діаспора» демонструє факт того, що діаспора в Туреччині стала розглядатися як ресурс для реалізації міжнародної стратегії держави щодо стабілізації та розвитку геополітичного та економічного становища, як механізм посередництва та лобіювання інтересів. Визначається, що діаспоральна політика Турецької республіки орієнтована на виконання двох завдань: створення міцної транснаціональної лобістської структури на основі етнічних діаспор у всьому світові та виконання геополітичного завдання – створення глобальної інтеграційної системи через консолідовані зусилля споріднених держав і народів тюркського світу.Документ Трансграничное позиционирование культурной идентичности(2018) Коч, Светлана Вадимовна; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.Культурная идентичность в сложном многомерном пространстве трансграничной периферии позиционируется как капсульная, диффузная, кластерная, кризисная или гибридная. Все эти характеристики отражают условия нахождения локальных групп в пространстве трансграничья, выбор групповой идентификации и поведения в условиях сложной геополитической, кроскультурной среды. Трансграничное позиционирование культурной идентичности определяется как поиск и изменение позиции этноса в культурном пространстве между границами.Документ Borderland groups between political centres: national influence and local practices and in Bessarabia(2018) Koch, Svitlana V.; Коч, Світлана ВадимівнаThe article considers the conditions, under which ethnic groups form the necessity in lobbying of group socio−economic and political interests. The attention is focused on the leading role of ethnic groups in the processes of integration and disintegration of the region, regional policy of national development. The process of acquisition of subjects` of socio−economic and political relations function by local ethnic groups both within the State and in the international arena is demonstrated on the example of ethnic groups of Bessarabia in Ukraine and Moldova. The paper illustrates the acquisition of active capacity by ethnic groups while protecting cultural and social rights, as well as participation in global international processes. This problem acquires the special relevance in regard with the developed institutional and integrational crisis in Ukraine at the end of 2013 − beginning 2014. The “Ethnic map” at this conjuncture acquired additional functions as by the side of ethnic groups and in the managerial political projects of leading geopolitical players in the region (Romania, Moldova, Ukraine, Russia, Turkey, etc.).Документ Трансформации идентификационных стратегий болгар Украины: социально-политические условия и адаптационные практики(2017) Коч, Светлана Вадимовна; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.Современное состояние «идентификационных процессов» на фоне «войн памяти» и «изобретения традиций» ставит эти процессы в ряд приоритетных проблем науки и политики.В работе предложен анализ процесса выбора различных идентификационных стратегий, которые реализуются болгарами Украины. Предметом анализа являются особенности формирования коллективной памяти, которая лежит в основе выбора идентификационной стратегии: коммеморативные практики, механизмы мемориализации прошлого, соотношение локальной групповой истории с национальными стратегиями Болгарии и Украины. Показано, что на выбор идентификационного поведения оказывает влияние эффективность социальной адаптации в конкретных исторических условиях. Социальный ресурс, которым обладает группа в каждый конкретный момент, оказывая влияние на выбор векторов коллективной памяти, предопределяет формирование охранительных практик, которые направлены на сохранение группы.Документ Субъектно-объектные отношения в процессах структурирования пограничья (на материалах исследования Бессарабии)(2015) Коч, Светлана Вадимовна; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.The article focuses on the idea that interaction between the space as an object and the space as a subject of regional relations that has a dialectical relationship, which is formed by the process of structuring a regional system determining the logic of conversion of the inside conditions (geopolitics, history, economy) into the models of perception and activity that are realized on the levels of group and individual practices. The analysis of the process of conversion of the borderland into the historical and political reality – the object of relations – has been made on the example of the Bessarabia region. The article demonstrates the working model of the borderland space. The base of its current development are algorithms of behavior set down by the social structure and communication links that have been historically formed in the region. Communication environment as a factor of programming of social relations has been considered on the example of ethno-cultural groups of the region.