03. Біологічний факультет
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 03. Біологічний факультет за browse.metadata.type "Book chapter"
Зараз показуємо 1 - 12 з 12
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Dynamics of climatic predictors of a possible invasion of epidemiologically dangerous blood-sucking mosquitoes (Diptera: Culicidae) in to Northwestern Black Sea Coast areas(Baltija Publishing, 2024) Rudik, Vitalii A.; Korzhov, Ye. I.; Рудік, Віталій АнатолійовичBlood-sucking mosquitoes of the Culicidae family are one of the numerous and ecologically plastic groups of living organisms. During their evolutionary development, they were able to adapt to highly variable abiotic conditions in their habitats, thanks to which they spread throughout the world1. Due to physiological hematophagy, blood-sucking mosquitoes have vector competence for many pathogens (arboviruses, protists, helminths, etc.), due to which they pose a significant threat to public health. In recent decades, the world has faced an urgent problem of the emergence of known outbreaks and the emergence of new infectious and parasitic diseases, the vectors of which are blood-sucking mosquitoes. The processes of globalization and climate change create new ecological spaces, the conditions of which fit into a wide range of ecological plasticity of some tropical mosquito species. This complex of transformational processes leads to the appearance of vectors exotic for certain territories, and with them dangerous diseases for which there is currently no specific treatment.Документ Анатомо-фізіологічний та зоологічний напрями. Фізико-математичний факультет(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Рясіков, Леонід ВолодимировичНайбільший внесок в процеси становлення, функціонування та розвитку навчально-наукових підрозділів природничого відділення фізико-математичного факультету ІНУ — його кафедр, кабінетів, лабораторій, музеїв — зробив досвідчений методист, консерватор І. М. Відгальм593. Він здобув класичну природничу освіту в Німеччині та Нідерландах, пізніше декілька років працював під науковим керівництвом професора К. Т. Зібольда, а згодом пройшов стажування в ентомолога Крихбаумера та консерватора Куна594. Все це надало Відгальму широке наукове світосприйняття: його цікавили різні аспекти антропології, археології, палеонтології, сучасні питання зоології, практичні аспекти паразитології, ентомології.Документ Глава 5. Моделювання кінетики і механізмів рецепторно-лігандної взаємодії in vivo(2001) Силантьєв, С. О.; Жук, М. С.; Токар, Г. А.; Сиваченко, Ганна Вікторівна; Слизький, А. В.; Іванова, Н. В.; Зіньковський, В. Г.У монографії аналізуються фази та кінетика взаємодії ліків і організму, результатом яких є фармакологічні ефекти. Розглядаються сучасні уявлення і теорія рецепторно-лігандної взаємодії, методи, рівні досліджень і аналіз фармакологічних ефектів. Розрахована на фахівців у галузях фармакології, фізико-хімічної біології, медицини, теоретичної біології, аспірантів і студентів.Документ Мікробіологічні дослідження Чорного моря(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Іваниця, Володимир Олексійович; Ivanytsia, Volodymyr O.; Гудзенко, Тетяна Василівна; Gudzenko, Tetiana V.; Страшнова, Ірина Валентинівна; Strashnova, Iryna V.; Васильєва, Наталія Юріївна; Vasylieva, Natalia Yu.; Штеніков, Микола Дмитрович; Коротаєва, Надія Володимирівна; Лісютін, Г. В.; Горшкова, Олена Георгіївна; Horshkova, Olena H.; Волювач, Ольга В'ячеславівна; Voliuvach, Olha V.; Потапенко, Катерина Сергіївна; Іваниця, Тетяна Володимирівна; Філіпова, Тетяна Олегівна; Filipova, Tetiana O.; Чабан, Микола МиколайовичВ монографії узагальнено результати багаторічних мікробіологічних досліджень Чорного моря, які були здійснені науковцями Одеського національного університету імені І.І.Мечникова. З використанням класичних методів і метагеномного аналізу визначено таксономічний склад мікробіомів прибережних вод Одеської затоки, акваторії острова Зміїний та причорноморських лиманів і охарактеризовано біологічну різноманітність прокаріот основних відділів доменів Bacteria та Archаea. Наведено характеристику представників окремих таксономічних і фізіологічних груп мікроорганізмів чорноморської мікробіоти. Значну увагу приділено актинобактеріям, ізольованим з води Одеської затоки та факультативно-анаеробним споротвірним бактеріям, виявленим вперше в глибоководних осадах Чорного моря, характеристиці геномів, екзометаболомів та їх біотехнологічному потенціалу.Документ Поняття біологічної зброї та історія її застосування(2016) Пєнов, Вадим Васильович; Pienov, Vadym V.; Пенов, Вадим ВасильевичБіологічні засоби, які є основою осередку ураження, належать до засобів масового ураження людей, тварин, рослин і зараження об’єктів довкілля. Історія застосування інфекційних властивостей біологічних речовин для масового поширення смертельних хвороб серед мирного населення і військ противника або захисту певних місць (споруд) бере свій початок з прадавніх часів. Так, ще в IIIII тис. до н. е. в Єгипті для захисту усипальниць фараонів від зазіхань розкрадачів, окрім всього іншого, речі у гробниці заражали смертоносними грибками («прокляття фараонів»). Армія Олександра Македонського під час облоги фортець за допомогою катапульт закидала трупи людей і тварин, які померли від інфекційних хвороб, на територію противника. Наукові розробки біологічних засобів та їх застосування для ураження противника були розпочаті командуванням німецької армії в роки Першої світової війни. Під час Другої світової війни в Німеччині в секретних науково-дослідних центрах розроблялися методи вирощування збудників небезпечних та інфекційних хвороб людей, сільськогосподарських тварин та способи їх застосування як біологічної зброї. З 1940 по 1944 pp. японська армія більше 11 разів застосовувала різні види біологічних засобів проти китайських військ і мирного населення, в результаті чого в ряді міст і районів Китаю спалахнула епідемія чуми. З 1941 р. США розпочали дослідні роботи для створення і можливого застосування з воєнною метою біологічних засобів.Документ Принципи поведінки під час аварій на радіаційно-небезпечних об’єктах (РНО)(2016) Пєнов, Вадим Васильович; Pienov, Vadym V.; Пенов, Вадим Васильевич1977-й рік - рік народження української атомної енергетики. У промислову експлуатацію введено перший енергоблок Чорнобильської АЕС з реактором PBMKJ_000 (1000 МВт). На час техногенної аварії на 4-му блоці Чорнобильської АЕС (квітень 1986 р.) в Україні перебувало в експлуатації 10 енергоблоків, 8 з яких потужністю 1000 МВт. Після розпаду СРСР Чорнобильська АЕС поступово виведена з експлуатації. Взамін закритих на ній енергоблоків, на інших електростанціях було введено в експлуатацію три нових енергоблоки. На час здобуття незалежності (серпень 1991 р.) в Україні працювало 15 енергоблоків на 5 атомних електростанціяхДокумент Родина жуки-листоїди – CHRYSOMELIDAE(2010) Трач, В'ячеслав Анатолійович; Трач, Вячеслав Анатольевич; Trach, Viacheslav A.Жуки-листоїди фауни України налічують близько 600 видів. Опублікованих відомостей щодо жуків-листоїдів українського Розточчя майже немає. Збори, покладені в основу наведеного нижче еколого- фауністичного огляду жуків-листоїдів ПЗ «Розточчя», проведені нами з 12 по 17 травня 2004 р. За цей час вдалося зареєструвати 67 видів листоїдів, однак на території заповідника, на нашу думку, мешкає не менш 200 видів. Обсяг та система родини подані згідно класичних робіт (Warchałowski, 1985, 1991, 1993, 1995, 1998, 2000 та ін.). Роди в межах підродин та види в межах родів подані за абеткою.Документ Розділ 1. Мікробіологічна та вірусологічна характеристика морської води Одеської затоки та акваторії острова Зміїний(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Гудзенко, Тетяна Василівна; Іваниця, Володимир Олексійович; Gudzenko, Tetiana V.; Горшкова, Олена Георгіївна; Horshkova, Olena H.; Волювач, Ольга В'ячеславівна; Voliuvach, Olha V.; Васильєва, Наталія Юріївна; Vasylieva, Natalia Yu.; Лісютін, Г. В.; Чабан, Микола Миколайович; Іваниця, Тетяна Володимирівна; Иваница, Татьяна Владимировна; Ivanytsia, Tetіana V.; Філіпова, Тетяна Олегівна; Filipova, Tetiana O.; Ivanytsia, Volodymyr O.Проведені комплексні мікробіологічні, вірусологічні, санітарно–екологічні та генетичні дослідження морської води Одеської затоки Чорного моря та акваторії острова Зміїний дозволили виявити мікробіологічне (умовно-патогенні, санітарно-показові бактерії, віруси) та хімічне (важкі метали, нафтопродукти, ПАР та інше) забруднення в контактній зоні моря. У морської води акваторії острова Зміїний як в прибережній зоні, так і на відстані 100 м від берега, незважаючи на сильний нагонний вітер та морське хвилювання, були виявлені патогенні для людини віруси гепатиту А і ротавірусу. Вперше з акваторії острова Зміїний виділено та ідентифіковано 7 видів дріжджів з 5 родів (Cryptococcus albidus, Cryptococcus neoformans, Aerobasidium pullulans, Candida albicans, Rhodotorula rubra, Rhodotorula glutinis, Rhodosporidium paludigenum). Домінування видів чорної та рожевої дріжджової мікробіоти є характерним для водних екосистем. Встановлено високий індекс таксономічної різноманітності - 10 родів домінуючих бактерій в морській воді Одеської затоки Чорного моря. Вперше було встановлено, що до складу домінуючих гетеротрофних бактерій входять представники малодослідженої групи ковзних бактерій, що беруть участь у процесах деструкції і мінералізації складних природних та синтетичних сполук в морському середовищі в умовах хронічного антропогенного забруднення, зокрема в акваторії Одеського заливу найбільш забрудненої побутовими стоками - в районі Дачі Ковалевського. Ліполітичні бактерії, здатні брати участь у процесах самоочищення морського середовища, виявлено в прибережній зоні о. Зміїний. Найбільша чисельність тіонових бактерій була зерєєстрована в районі Дачі Ковалевського - у місці із сильним антропогенним навантаженням по синтетичним поверхнево-активним речовинами, Сu(II), Ct(VI), Zn(II) та сезонно по нафтопродуктам. У бактеріальних тест-системах Salmonella typhimurium ТА100 та Salmonella typhimurium ТА98 встановлений генотиксичний та мутагенний потенціал забруднення морської води Одеського узбережжя та акваторії острову Зміїний.Документ Розділ 2. Метагеномний аналіз мікробіоти прибережних вод Одеської затоки, острова Зміїний та причорноморських лиманів(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Іваниця, Володимир Олексійович; Ivanytsia, Volodymyr O.; Васильєва, Наталія Юріївна; Vasylieva, Natalia Yu.; Штеніков, Микола Дмитрович; Shtenikov, Mykola D.; Лісютін, Г. В.; Боброва, Олександра Євгенівна; Bobrova, Oleksandra Ye.В результаті метагеномного 16S рРНК аналізу визначено таксономічний склад мікробіомів прибережних вод Одеської затоки, акваторії острова Зміїний та причорноморських лиманів і охарактеризовано біологічну різноманітність прокаріот основних відділів доменів Bacteria та Archаea. У воді Одеської затоки виявлені прокаріоти домену Bacteria, які належать до відділів: Proteobacteria, Bacteroidetes, Firmicutes, Actinobacteria, Cyanobacteria, Tenericutes, Spirochaetia, Fusobacteria, Thermotogae, Deinococci, Aquifcae, Chlorobia, Chloroflexi, Verrucomicrobia, Deferribacteres, Planctomycetes, Chlamydiaе, Acidobacteria, Nitrospirae, Ignavibacteriae, Thermodesulfobacteria, Dictyoglomia, Elusimicrobia, Synergistia, Fibrobacteria, Gemmatimonadetes та відділів домену Archаea - Euryarchaeota, Thaumarchaeota, Crenarchaeota. У Хаджибейскому лимані, Одеській затоці та акваторії о. Зміїний переважали представники відділу Proteobacteria, а в Сухому і Дністровському лиманах - відділу Cyanobacteria. У результаті біоінформатичного функціонального аналізу в загальному прокаріотному метагеномі мікробіому води Одеської затоки визначено співідношення генів, що відповідають за протікання біологічних процесів, кодують інформацію про молекулярні функції молекулярні функції та несуть інформацію про синтез клітинних компонентів.Документ Розділ 3. Актинобактерії Одеської затоки Чорного моря(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Страшнова, Ірина Валентинівна; Strashnova, Iryna V.; Коротаєва, Надія Володимирівна; Васильєва, Наталія Юріївна; Vasylieva, Natalia Yu.; Штеніков, Микола Дмитрович; Потапенко, Катерина Сергіївна; Лісютін, Г. В.; Чабан, Микола Миколайович; Гудзенко, Тетяна Василівна; Gudzenko, Tetiana V.; Іваниця, Володимир Олексійович; Ivanytsia, Volodymyr O.У цьому розділі наведено результати виявлення актиноміцетів в біологічних обростаннях природного черепашнику, бетонних споруд і мідій Одеської затоки Чорного моря та описана таксономічна різноманітність і основні біологічні властивості 53 досліджених штамів. При рості на різних поживних середовищах виділені штами актиноміцетів утворюють субстратний і повітряний міцелії, демонструючи різноманіття морфологічних типів. Деякі штами утворюють водорозчинні і меланоїдні пігменти на відповідних середовищах. Ізольовані актиноміцети ростуть у температурному діапазоні 10 °С - 45 °С. Більшість штамів актиноміцетів добре ростуть у присутності NaCl у концентрації до 9%. Досліджені штами утилізують різні запропоновані джерела вуглецю, демонструючи значну метаболічну активність. Найбільш вживаним субстратом для актиноміцетів із черепашнику є лактоза, для актиноміцетів із бетону – рамноза, для актиноміцетів із мідій – цукроза. Попередня ідентифікація за порівнянням спектрів жирних кислот дозволила встановити що ізольовані штами актиноміцетів з різними індексами подібності відносяться до двох родівStreptomyces і Nocardiopsis, із суттєвим домінуванням представників роду Streptomyces. У жирнокислотних спектрах досліджених актиноміцетів роду Streptomyces присутні ізомери розгалужених насичених і ненасичених жирних кислот із загальною кількістю атомів вуглецю від 10 до 17. Виявлення і виділення актиноміцетів із об’єктів Чорного моря сприятиме подальшому вивченню екологічної ролі цих бактерій в морському середовищі, їх різноманітності, розподілу, умов культивування, еволюційних механізмів пристосування до життя в морі та оцінці біотехнологічного потенціалу до продукції нових біологічно активних метаболітів.Документ Розділ 4. Аеробні споротвірні бактерії глибоководних осадів Чорного моря(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Штеніков, Микола Дмитрович; Shtenikov, Mykola D.; Васильєва, Наталія Юріївна; Vasylieva, Natalia Yu.; Іваниця, Володимир Олексійович; Ivanytsia, Volodymyr O.З глибоководних відкладень Чорного моря виділено ізоляти споротвірних бактерій, які методом аналізу профілів жирних кислот віднесено до 14 видів родів Bacillus, Paenibacillus та Brevibacillus. Виділені бактерії охарактеризовані за антагоністичною активністю по відношенню до опортуністичних патогенів людини. За результатами скринінгу було відібрано Bacillus velezensis ONU 553, B. pumilus ONU 554та B. subtilis ONU 559. Загальні характеристики геномів цих бактерій укладаються в діапазон значень, властивий відповідним видам. Методом рідинної хромато-масспектрометрії у бактерій штаму Bacillus velezensis ONU553 виявлено та ідентифіковано 90, B. pumilus ONU 554 – 33, B. subtilis ONU 559 - 43 екзометаболіти. Серед них виявлено антибіотики класів ліпопептидів та амікумацинів, а також пентапептид GPFPI. Виявлені сполуки, які ідентифіковані для бацил вперше, потребують подальшої верифікації. Для ряду сполук вперше ідентифіковано біосинтетичні генні кластери. Розраховані за профілями жирних кислот індекси термофільності та аналіз амінокислотних спектрів за методом Moura (в авторській модифікації) вказують на неаборигенність штамів B. velezensis ONU 553 та B. subtilis ONU 559 для донних відкладень. Виділені і вивчені штами морських бактерій поповнили Колекцію морських мікроорганізмів Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, а отримані дані щодо геномів та екзометаболомів морських бактерій можуть слугувати науковою основою для розробки нових фармацевтичних препаратів.Документ Становлення і розвиток ботанічних досліджень. Фізико-математичний факультет(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Рясіков, Леонід ВолодимировичІз 14 відділень фізико-математичного факультету 10 були присвячені природничим наукам. З першого навчального року на факультеті працювали дві біологічні кафедри — ботаніки і зоології та порівняльної анатомії і фізіології. Увага до цієї галузі природничих наук пояснювалася прискоренням її розвитку на початку XIX століття, обумовленого багатьма суспільно-економічними чинниками, та значним прогресом у наукових досягненнях біологів.