Факультет історії та філософії
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Факультет історії та філософії за Ключові слова "033 філософія"
Зараз показуємо 1 - 11 з 11
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Глобалізація як конвергентний процес сучасного релігійного життя(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Сосновська, Катерина АндріївнаМета дипломної роботи: дослідження глобалізації як конвергентного процесу сучасного релігійного життя Для досягнення цієї мети потрібно було вирішити наступні завдання: – дослідити сутність розуміння глобалізації в історії ; – охарактеризувати поняття «конвергентний процес» та виділити основні конвергентні процеси у сучасному релігійному житті ; – визначити глобалізацію як конвергентний процес сьогоднішнього релігійного життя та її ключові ознаки; – дослідити особливості конвергентних процесів у провідних світових релігіях. Об’єкт дослідження: основні тенденції у розвитку сучасного релігійного життя. Предмет дослідження: особливості глобалізації релігії у релігійному житті сучасності.Документ Методологія евристичних досліджень і методи упровадження наукових інновацій(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Шпачинський, Ігор ЛеонідовичМетою дослідження є формування евристичної моделі найбільш раціонального вибору шляхів розв’язання певної проблемної ситуації в умовах невизначеності її вихідних даних. Виходячи з поставленої мети, завданнями дослідження маємо: - опрацювати наявні теоретичні джерела інформації щодо нашого питання; - дослідити у наявних найбільш характерних прикладах з різних сфер життєдіяльності складові проблемних ситуацій і всебічно проаналізувати саму методологію їх розв’язання; - на підставі зазначеного визначити сутність евристичної моделі щляху виходу з проблемної ситуації і представити приклади застосування з власного досвіду, зокрема у технологічній і педагогічній сферах. Методи, які застосовувалися у нашому дослідженні: - загальнофілософські: діалектичний; - теоретичного рівня: аналіз, синтез, системний метод, аналогія, історичний і логічний; - емпіричного рівня: педагогічний експеримент.Документ Наука і теологія у добу інноваційних технологій(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Кринський, Олександр ОлександровичОсновна мета даного дослідження – дослідити стан відносин між наукою та теологією у добу інноваційних технології. Для цього необхідно виконати наступні завдання: 1. Охарактерезувати ознаки науковості, наукового факту, та іх місце в сучасному світі інноваційних технологій 2. Визначити пізнавальні можливості теології. Вивчити аргументи «за» і «проти» науковості теології. 3. Розглянути можливості сучасної теології, у сучасному науковому дискурсе Теоретико-методологічну базу дослідження складають, перш за все, філософські та загальнонаукові методи, до яких відносяться діалектичний і структурно-системний. А так же, методи аналізу та порівняння.Документ Особливості національного менталітету у мові(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Балицька, Юлія ВіталіївнаДане дослідження присвячене аналізу філософських і культурологічних особливостей національного менталітету. Актуальність дослідження. Актуальність даної роботи полягає у тому, що поняття національного менталітету і його вираження засобами мови досі знаходиться на стадії формування, так як жодним із дослідників даної області філософії, лінгвістики, мовознавства, культурології та ін. не було запропоновано такої концепції, яка була б розроблена у всіх її аспектах і прийнята усім науковим співтовариством. На сьогодні, ще тільки робляться спроби побудувати розгорнуте визначення національного менталітету, розмежувати його від інших близьких феноменів, а також виявити його властивості і форми існування. Актуальність даного дослідження також полягає у тому, що питання національного менталітету носить міждисциплінарний характер, оскільки його дослідження знаходиться на межі філософії, культурології і лінгвістики.Документ Поняття душі в філософії Платона і Аристотеля (порівняльний аналіз)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Горошина, Анастасія ЮріївнаАктуальність. У давньогрецькій культурі вперше зародилася філософія, в якій ідея безсмертя була не тільки як проблема, але переросла до цілої доктрини безсмертя. Давньогрецькі філософи бачили душу як активне джерело життя, «життєву силу», джерело емоційного досвіду. Ідея безсмертя пізніше була підхоплена християнськими богословами. Тему душі пізнавали і аналізували різні філософи. Геракліт висловив ідею безмірності простору душі. Демокріт вважав душу матеріальною речовиною, що складається з атомів вогню. Піфагор висловив ідею про переселення душі в різних тілах після смерті. Людину Сократ на відміну від своїх попередників поставив в центрі свого вчення, а також питання про суть людини та принцип самопізнання. Для Сократа сутність людини – це його душа, під якою він вбачає розум, інтелект і моральну поведінку. Душа визначає справжнє «Я» людини, його особистість, а чеснота є тим, що робить душу благою і досконалою. Ці ідеї так само хвилювали Платона і Аристотеля.Документ Проблема диффузіі ідентичності у сучасному філософсько-психологічному дискурсі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Жилін, Михайло ВолодимировичМетодологічною основою нашого дослідження є герменевтичний метод, тому що для розкриття поняття «дифузія ідентичності» та контексту його використання ми маємо опрацювати основні тексти з проблематики, яка нас цікавить: «Дитинство та суспільство» й «Ідентичність: юність і криза» Е. Г. Еріксона. Наукова новизна нашого дослідження передусім полягає в постановці проблеми: вперше ставиться питання про можливість використання психологічного поняття «дифузія ідентичності» в межах філософії.Документ Пізнавальні проблемні ситуації і парадокси в філософії для дітей(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Поживатенко, Анастасія ЄвгеніївнаМета дослідження: дати характеристику та виявити основні аспекти дитячої філософії. Для досягнення даної мети потрібно вирішити наступні завдання: 1. Показати цінність дитячого філосовствування, як першого метафізичного досвіду; 2. Розкрити можливість впливу на дитяче сприйняття з допомогою сократичного діалогу; 3. Показати цінність сократичного діалогу; 4. Дати характеристику парадоксам та проблемним ситуаціям та розглянути іхній вплив на дитяче святосприйняття; 5. Дати теоретичне обгрунтування необхідності використання проблемних ситуацій та парадоксів у філософії для дітей. Об'єкт дослідження: дитяча філософія, як характеристика дитячого мислення Предмет дослідження: способи формування та реалізації дитячої філософії, методи впливу на розвиток дитячого світогляду. Методи дослідження: у дослідженні, здебільшого, застосовується метод порівняльного аналізу педагогічних і психологічних досліджень щодо проблеми дитячої філософії.Документ Розумне знання та надрозумне незнання: гносеологічні аспекти інтерпретації категорії єдине у неоплатонічній філософії та середньовічній містиці(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Уткін, Олег СергійовичАктуальність дослідження полягає в першу чергу в тому, що в науці практично відсутні опрацьовані підходи до розуміння ірраціональних понять. Згода, що раціональне нездатне проникнути в надрозумне, з одного боку ставить кордон наукового пізнання, а з іншого – перетворює ірраціональні смисли в абстрактні симулякри. Розробка стратегій для раціональних інтерпретацій надрозумного є, на наш погляд, ключовим моментом при спробі розуміння неоплатонічних та містичних текстів. По-друге, виявлення аспектів інтерпретації категорії «Єдине», сприяє більшому розумінню самих містичних вчень, в тих моментах, які не пов'язані безпосередньо з даною категорією. По-третє, дослідження може служити фундаментом для подальших методологічних напрацювань, які націлені на повніше розуміння містичного і генологічного тексту.Документ Розуміння природи насильства в соціальних теоріях другої половини ХХ століття(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Тітімець, Ірина ОлександрівнаАктуальність роботи. Трагічний досвід Другої світової війни та Голокосту та інший бід другої половини ХХ століття змусив філософів по-іншому осмислити феномен “насильство”. Здавалося принципово неможливим, щоб після утвердження Просвітницького проекту, де людина сприймалася як істота розумна та здатна створити світ без насильства, стануть цілковитою реальністю подібні події. Труднощі розуміння насильства як філософської категорії виникають через її принципове унеможливлення для пізнання. Бо сам феномен насильства сприймається як девіантний та протиприродний. На відміну від «добрих» ідей — таких як, наприклад, «істина» та «справедливість», поняття «насильство виключається, репресується вже на рівні власного формулювання. В історії філософії до другої половини ХХ століття насильство розглядалось переважно через категорію “зло”. Подібна інтерпретація замінюється новою, яка вже набула сталих рис, але ще потребує подальшого опрацювання. Як наслідок, категорія “насильство” змістилася з периферії до центру філософських дискусій. Це і обумовлює актуальність подальшого розгляду цього феномену та його розуміння у новій реальності. Сутність наукового завдання даного дослідження полягає у тому, щоб показати, як саме трансформувалося розуміння природи насильства в контексті соціальних теорій ХХ століття.Документ Телетехнології у філософії Ж. Деріда(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Федорова, Ксенія ГеоргіївнаАктуальність дослідження. Основне питання, яке незмінно домінує в сьогоднішніх філософських дискусіях – це питання про можливості нових технологій надавати трансформуючий вплив на всі сфери сучасного життя і на саму людину. Очевидно, що реальна новизна технологічного прогресу, який відбувається на наших очах, не зводиться тільки до появи нових практик, пов'язаних з науковими дослідженнями. Його сутність полягає в тому, що ці практики, взаємодіючи одна з одною, починають породжувати складну системну цілісність, новий простір людського існування – реальність, породжену теле-технологіями. З огляду зростання ролі образності в повсякденному житті і загострення теоретичного інтересу до візуальної складової соціальної реальності, загострюється традиційна полеміка про те, що ми бачимо, і про те, що стоїть за цією видимістю, про ставлення свідомості до навколишнього світу, бо за допомогою новітніх технологій з'являється можливість конструювати цей світ на фізичному рівні. У такій цифровій дійсності тіло стає предметом безперервного вдосконалення, де стираються межі між біологічним і абіологічним. За допомогою новітніх досягнень науково-технічного прогресу, виникають нові обмеження, але в той же час і можливості вивільнення людської свободи, загострюються питання про самопізнання та самосвідомость.Документ Феномен самотності як проблема відчуженості в теологічному екзистенціалізмі Пауля Тілліха(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Грузінова, Варвара ВікторівнаОб’єкт дослідження: теологічний екзистенціалізм в роботах Пауля Тілліха. Предмет дослідження: феномен «самотність» у філософсько-теологічному аспекті. Мета даної роботи: дослідити та проаналізувати феномен самотності з позиції екзистенціалізму (або точніше, теологічного екзистенціалізму) німецько-американського теолога та філософа Пауля Тілліха (науковий доробок якого недостатнього досліджений у вітчизняній літературі). Означена проблема раніше не розглядалася з точки зору відчуженості, і тому такий погляд визначається як новизна дослідженні феномену самотності. Для досягнення поставленої мети необхідно послідовно вирішити такі завдання: 1. провести історико-філософський аналіз категорії «самотність»; 2. вивести і дослідити взаємозв'язок феномена самотності з відчуженістю в теологічному екзистенціалізмі Пауля Тілліха; 3. показати практичні шляхи подолання самотності та відчуженості сучасною людиною (зокрема, завдяки тілліховському поняттю «мужність бути», яке втілює в собі позицію стоїчної філософії, яка перевідкривається та переосмислюється сьогодні).