Поняття душі в філософії Платона і Аристотеля (порівняльний аналіз)
Ескіз недоступний
Дата
2018
Автори
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Актуальність. У давньогрецькій культурі вперше зародилася філософія, в якій ідея безсмертя була не тільки як проблема, але переросла до цілої доктрини безсмертя. Давньогрецькі філософи бачили душу як активне джерело життя, «життєву силу», джерело емоційного досвіду. Ідея безсмертя пізніше була підхоплена християнськими богословами. Тему душі пізнавали і аналізували різні філософи. Геракліт висловив ідею безмірності простору душі. Демокріт вважав душу матеріальною речовиною, що складається з атомів вогню. Піфагор висловив ідею про переселення душі в різних тілах після смерті. Людину Сократ на відміну від своїх попередників поставив в центрі свого вчення, а також питання про суть людини та принцип самопізнання. Для Сократа сутність людини – це його душа, під якою він вбачає розум, інтелект і моральну поведінку. Душа визначає справжнє «Я» людини, його особистість, а чеснота є тим, що робить душу благою і досконалою. Ці ідеї так само хвилювали Платона і Аристотеля.
Опис
Ключові слова
033 філософія, поняття душі, Платон, Арістотель
Бібліографічний опис
Горішна, А. Ю. Поняття душі в філософії Платона і Аристотеля : (порівняльний аналіз) : дипломна робота магістра / А. Ю. Горішна. – Одесса, 2018. – 65 с.