Статті та доповіді ФПСР, Психологічні науки
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Статті та доповіді ФПСР, Психологічні науки за Ключові слова "159.923.2"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Базові складові життєтворчості особистості(Класичний приватний університет, 2019) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Артюхина, Наталия Викторовна; Artiukhina, Nataliia V.У статті представлено дослідження базових складових життєтворчості особистості, а саме особливостей її життєстійкості, психологічного благополуччя, психологічних меж та суверенності психологічного простору у юнацькому віці. Підкреслюється, що саме ці психологічні показники особистості сприяють можливості успішної адаптації до навколишнього світу, практичного оволодіння ним та здійсненню життя як індивідуально-особистісного творчого проекту. З’ясовуються, що сучасні студенти потребують корекційно-розвивальних вправ щодо покращення дії базових складових їхньої можливості самостійно творити своє життя. В якості підтримання й розвитку потенціалів життєтворчості юнаків рекомендується звернутися до арт-терапії.Документ Вплив навчального курсу з арт-терапії на підвищення креативності та самоусвідомлення власних психологічних особливостей у студентів-психологів(Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, 2021) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Сімовоник, Альона Ігорівна; Artiukhina, Nataliia V.; Simovonyk, Alona I.У статті представлено дослідження впливу навчального курсу з арт-терапії на підвищення креативності та самоусвідомлення психологічних особливостей у студентів-психологів як суб’єктів власної життєтворчості. Вказується, що наразі все більш актуальними стають завдання саме розвитку особистості, підвищення самоусвідомлення, моральної відповідальності та активації його власного життєтворчого потенціалу. У зв’язку з цим підготовка майбутнього психолога повинна бути спрямована не тільки на здобуття певної професійної кваліфікації за відповідним напрямом, а й на покращення соціалізації сучасного студента та гармонізацію його взаємодії із самим собою та реальною дійсністю. Також вказується, що на етапі вищої психологічної освіти все більше зростає інтерес до таких навчальних технологій і методів, які можуть здійснювати безпечний та позитивний вплив на підтримування психічного здоров’я та особистісний розвиток студентів, а надалі стати ефективними інструментами їхньої професійної діяльності. Підкреслюється, що до таких навчальних технологій можна віднести арт-терапію, в процесі вивчання якої студенти набувають необхідного теоретико-практичного досвіду з питань безпечного, позитивного впливу на психічне й соціальне здоров’я особистості, а також з питань психологічної корекції емоційних станів й активації внутрішнього творчого потенціалу людини за допомогою мистецтва. Вказується, що вивчення теорії з арт-терапії, практичне опрацювання вправ у навчальній групі та самостійне опрацьовування арт-терапевтичних засобів саморегуляції сприяють не тільки покращенню психоемоційного стану студентів та підвищенню їхнього власного самоусвідомлення, але й впливають на розвиток творчих здібностей, на більш вільне саморозкриття, на придбання навичок продуктивної міжособистісної взаємодії й на усвідомлення можливості керувати своїми психічними процесами й станами, як свідомих суб’єктів власної життєтворчості. Саме формування особистості, здатної до власної життєтворчості, є основним завданням сьогодні, що постає перед закладами вищої освіти, які здійснюють професійну підготовку майбутніх психологів-фахівців.Документ Вплив самоусвідомлення студентів-психологів як суб’єктів власної життєтворчості на міжособистісні стосунки та емоційне вигорання(Гельветика, 2020) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Сімовоник, Альона Ігорівна; Artiukhina, Nataliia V.; Simovonyk, Alona I.У статті представлено дослідження впливу самоусвідомлення студентів-психологів як суб’єктів власної життєтворчості на їхні міжособистісні стосунки та емоційне вигорання в процесі навчання. Указується, що життєтворчість – це процес, який передбачає розвинуту здібність особистості до рефлексії, до самоусвідомлення, до роздумів над своїм життям і його побудови на основі власного світогляду. Підкреслюється, що недостатнє самоусвідомлення особистістю своїх психологічних особливостей може призводити до неадекватної витрати власних ресурсів та «емоційного вигорання», що, у свою чергу, негативно позначається на процесі життєтворчості студентів-психологів як суб’єктів власної життєдіяльності. Зазначається, що ці обставини вимагають своєчасного, профілактичного сканування психологічного клімату навчального колективу на всіх рівнях з метою виявлення стану емоційного перенапруження в ньому. Підкреслюється, що, оскільки втілення власного проекту життя відбувається через вирішення низки послідовних життєвих завдань, до яких належить і поява нових соціальних ролей, зокрема ролі студента, завдання збереження психологічного здоров’я стає актуальним уже в процесі набуття вищої освіти, на етапі професійної підготовки студентів до майбутньої фахової діяльності. Наголошується, що для студентів-психологів, які за родом своєї майбутньої діяльності повинні вміти справлятися з емоційним навантаженням, мати добре розвинені навички психоемоційної саморегуляції, усвідомленого ставлення до цілей життя, черговості їх виконання, а також до способів вирішення й використання власних ресурсів, ця проблема має особливе значення. Рекомендується, як заходи психопрофілактики й психокорекції емоційного вигорання на різних курсах навчання студентів-психологів використовувати різні арттерапевтичні технології, які будуть сприяти не тільки покращенню психоемоційного стану студентів, а і їхньому вільному саморозкриттю, підвищенню самоусвідомлення, розвитку творчих здібностей, придбанню навичок продуктивної міжособистісної взаємодії й усвідомленню можливості керувати своїм життям як свідомий суб’єкт власної життєтворчості.Документ Тілесні модифікації як відображення психологічних особливостей особистості(Гельветика, 2023) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Козинець, Валерія Ігорівна; Artiukhina, Nataliia V.; Kozynets, Valeriia I.У статті наведено результати дослідження впливу характерологічних особливостей, самооцінки та самоставлення особистості на її ставлення до власного тіла й тілесних модифікацій. Визначено, що, власне, тілесні модифікації існують в культурно-історичному просторі людського буття досить тривалий термін. Тату, пірсинг і шрамування були поширені в усіх куточках світу й набули своєї популярності та масовості завдяки молодіжним субкультурам упродовж останніх 60 років. Наголошено, що така глобальна популяризація свідчить про зв’язок тілесних модифікацій із підсвідомою частиною психіки. Татуювання та інші тілесні модифікації є фізичною реалізацією несвідомої психічної діяльності, практикою розміщення на тілі символічного зображення з певним архетиповим змістом. Визначено, що саме ця архетиповість і глибокий символізм надають тілесним модифікаціям важливого сенсу, й тому вони продовжують своє поширення як культурний феномен, при цьому також маючи взаємозв’язок із особистісними особливостями їх власників, зокрема з самооцінкою та типом особистості. Підкреслено, що іноді тілесні модифікації стають способом компенсації низької самооцінки. Це пов’язано з особливостями функціонування Суперего, аутоагресією, а також із такими мотивами здійснення тілесних модифікацій, як: бажання бути індивідуальним або йти за модою, бажання бути ризикованим, подолання власної слабкості та незахищеності, самовдосконалення, демонстрація власного авторитету, компенсація самоцінності за допомогою малюнка на тілі. Обґрунтовано, що тип особистості та тілесні модифікації також мають певний взаємозв’язок. Він полягає в тому, що, залежно від характеристик, які притаманні певному типу особистості, респонденти мають або різну мотивацію нанесення тату, або тип особистості може взагалі вливати на факт наявності/відсутності модифікацій.