Вісник Одеського національного університету. Економіка
Постійне посилання зібрання
Галузь і проблематика: висвітлення питань теоретичної та прикладної економіки і суміжних дисциплін
Сайт видання: www.visnyk-onu.od.ua
Переглянути
Перегляд Вісник Одеського національного університету. Економіка за Ключові слова "338:656"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Теоретико-методичні основи формування антикризового управління на підприємстві(Гельветика, 2024) Кіртока, Руслан Гордійович; Спасенко, Арсен Володимирович; Kirtoka, Ruslan H.; Spasenko, Arsen V.У статті досліджено теоретико-методичні основи формування антикризового управління на підприємстві. Обґрунтовано, що антикризове управління – це комплексний підхід, що забезпечує підприємствам здатність передбачати, запобігати та долати кризові явища. Дослідження показує, що криза може виникати на будь-якому етапі життєвого циклу підприємства, вимагаючи застосування специфічних методів управління. Основні принципи антикризового управління включають превентивні заходи, оперативність, комплексність і адаптивність. Методи, що використовуються, поділяються на тактичні та стратегічні, дозволяючи як швидко стабілізувати ситуацію, так і усувати глибинні причини кризи. Доведено, що ефективність антикризового управління залежить від ретельного моніторингу, діагностики, чіткого планування та здатності до швидкої адаптації. Кризи супроводжують підприємства впродовж їхньої історії, а антикризове управління покликане передбачати, мінімізувати та подолати їх наслідки. Ефективність підприємства залежить від своєчасного виявлення загроз та реалізації заходів, які дозволяють стабілізувати та відновити діяльність підприємства. Для забезпечення максимальної ефективності у боротьбі з кризовими явищами процес антикризового управління слід здійснювати поетапно, враховуючи стадії кризи – докризову, кризову та посткризову, що дає можливість вчасно реагувати на зміни в економічному стані підприємства. Одним із ключових аспектів антикризового управління є його спрямованість на запобігання виникненню проблем. Проведення регулярної діагностики фінансового стану, моніторинг змін у зовнішньому середовищі, аналіз внутрішніх бізнес-процесів дозволяють завчасно виявляти потенційні ризики. Це, у свою чергу, сприяє формуванню превентивних заходів, що мінімізують можливість погіршення стану підприємства. Вчасна реакція на загрози дозволяє не тільки уникати значних втрат, але й використовувати кризу як стимул для подальшого вдосконалення діяльності.