Монографії ФПСР

Постійне посилання зібрання

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/9550

Переглянути

Перегляд Монографії ФПСР за Ключові слова "delinquent behavior"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Суб'єктивний крок часу як один з чинників деліквентної поведінки
    (2013) Коваль, Ганна Шамілівна; Коваль, Анна Шамильевна; Koval, Hanna Sh.
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06 – юридична психологія. – Харківський національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2013. Дисертаційне дослідження присвячене вивченню суб'єктивного кроку ча-су як одного з чинників делінквентної поведінки підлітків. Проаналізовано сучасні теоретичні підходи до вивчення психології часу і проблеми виникнення делінквентної поведінки підлітків. Виявлено, що більша частина делінквентних підлітків має суб'єктивний крок часу зі значеннями τ від 0, 95 с до 1,5 с, що обумовлює її належність до меланхолоїдної групи. Дана тенденція підкреслює особливу роль слабкої нервової системи у посиленні ризику формування делінквентної поведінки. Переважна кількість підлітків основної групи на момент вчинення делікту перебувала в останній чверті другого періоду С – періоді біоенергетичного мінімуму, характерного спадом емоційних, фізичних, психічних, психосоматичних ресурсів індивіда та критичного через можливість виникнення різних форм девіантної і делінквентної поведінки. Отримані дані підтверджують особливу роль соціальної ситуації розвитку, що провокує або гальмує прояв вікових загострень, що обумовлюють кризові прояви даного вікового періоду. Встановлено зміст базисних потягів, актуальних схильностей і потребової сфери делінквентних підлітків, що помітно відрізняють їх від законослухняних підлітків-школярів: демонстративність, втеча у світ вимислу і брехні; деструктивне Я, знецінення цінностей світу і внутрішніх цінностей; відсутність аналізу про свої суперечливі, іноді взаємовиключні потяги, безмірне розширення Я, що зазвичай загрожує обмеженням кола інтересів, закритістю до нової інформації, відсутністю адекватних міжособистісних відносин і т.д. Демонстрація в основній групі за всіма шкалами нульових реакцій свідчить про те, що потяги підлітка-делінквента мають крайній ступінь напруженості, що сприяє спонтанному, чи неадекватному прийняттю рішень і, як наслідок, девіантній і делінквентній поведінці. З’ясовано, що структура вираженості типів акцентуації в досліджуваних вибірках різна: в основній групі дослідждуваних найбільш виражений епілептоїдний тип акцентуації. Особливості характерологічної сфери, притаманні епілептоїдам, можуть бути тригерами делінквентної поведінки. Розроблено психологічний метод, який, з використанням дискримінантної функції, дозволяє визначити схильність підлітків до делінквентної поведінки та особистісні особливості, які сприяють її виникненню та формуванню.