Переглянути
Нові надходження
Документ Соціальний вплив COVID-19: видозміна громадсько-політичного активізму(2020) Khlivniuk, Tetiana P.; Хлівнюк, Тетяна ПетрівнаГлобальна пандемія COVID-19, як показав 2020 рік, стала визначальним чинником суспільно-політичного життя та соціальних взаємодій. Загроза інфікування населення змінила стиль життя людей, впровадила обмеження та соціальне дистанціювання тощо. Нового звучання набула цінність солідарності щодо обмежень одних громадян (молодих і здорових) для захисту уразливих категорій (літнього віку, з хронічними недугами). На тлі викликів, зумовлених карантинними обмеженнями, наростає відчуття безсилля урядів справитися з висхідною кількістю проблем у сферах охорони здоров‘я, освіти, зайнятості населення, підтримки малого бізнесу та ін. Це, своєю чергою, позначається на рівневі довіри громадськості до інститутів політики, особливо владних áкторів.Документ Зміна завдань соціальної політики на тлі викликів глобальної пандемії COVID-19(2020) Khlivniuk, Tetiana P.; Хлівнюк, Тетяна ПетрівнаНині усі держави, незалежно від рівня їх розвитку, постали перед низкою питань соціально-економічного розвитку, спричинених глобальною пандемією COVID-19. Як в умовах новітніх пандемічних викликів реалізовуватимуться чинні моделі соціаль-ної політики? Наскільки ці моделі виявляться ефективними або ж неспроможними в конкретній ситуації сплеску коронавірусної інфекції? Які зміни мають відбутися у найближчій перспективі в національних моделях соціальної політики з огляду на появу нових додаткових викликів для соціальної сфери та економіки? Ці та низка інших нагальних питань зумовлені, найперше, тепе-рішнім високим рівнем соціальної та економічної нерівності як у глобальному, так і в локальному масштабах, який нинішня пандемія лише посилила. Нині робляться перші кроки у вивченні цих процесів. Розгортання кризи, а відтак – і накопичення емпіричного матеріалу – дає підстави прогнозувати висхідний науковий інтерес політичної, соціологічної та інших наук до вивчення окреслених питань.Документ Психологічний супровід клієнтів із самоушкоджуючою поведінкою(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Мостова, Тетяна Дмитрівна; Mostova, Tetiana D.Самоушкодження як феномен сучасності хвилює фахівців з психічного здоров’я у всьому світі. За останні десятиліття самоушкоджуюча поведінка все більше поширюється в українському суспільстві як спосіб здолати тривогу та напруженність і як тренд, ритуал серед молоді. Найбільш поширена самоушкоджуюча поведінка серед підлітків, але групами ризику також є молоді жінки, мобілізовані, військові, ув'язнені, люди, що були травмовані та піддавалися жорстокому поводженню в дитинстві (Борох О., Байєр О., 2021). Імовірність самоушкоджень зростає, коли ступінь стресу висока, а ресурси особистості та механізми психологічного захисту виснажені. Причинами також можуть бути низька стійкість до психічних навантажень, недостатність життєвих ресурсів, знижена адаптивнысть до нових складних ситуацій, воєнного часу. Вчені зазначають, що така поведінка покликана подолати відчуття напруженості, внутрішньої порожнечі, нудьги, тривоги та депресії.Документ Особливості світогляду крізь призму ресурсів у осіб під час війни(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Кіреєва, Зоя Олександрівна; Kireieva, Zoia O.; Франціан, ТетянаВійна надає катастрофічний вплив на здоров'я та благополуччя людини, призводить до більшої смертності та інвалідності, ніж будь-яка серйозна хвороба, руйнує спільноти та сім'ї, часто порушує розвиток соціальної та економічної структури суспільства. Наслідки війни включають довгострокові фізичні та психологічні збитки для дітей та дорослих, а також скорочення матеріального та людського капіталу. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) заявила, що в ситуаціях збройного конфлікту близько 10 % людей, які пережили травматичні події, матимуть серйозні проблеми з психічним здоров'ям, а ще у 10 % розвинеться поведінка, яка заважає їм ефективно функціонувати. Депресія, тривога та психосоматичні проблеми, такі як безсоння, є найбільш поширеними наслідками. Дійсно, війна завдає шкоди психічному здоров'ю людей. Відомо, що військова травма залишає фізичний слід, війна жахлива і перебуває за межами розуміння та досвіду більшості людей. Війна, що відбувається в Україні впливає на зміни картини світу українців.Документ Особливості сприйняття мистецтва як духовних ресурсів особистості(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Мартинюк, Юлія Олександрівна; Martyniuk, Yuliia O.Культура відіграє особливу роль у вдосконаленні особистості, у формуванні її індивідуальної картини світу, бо в ній акумульовано весь емоційно-моральний і оцінний досвід суспільства. Саме тому розвиток сучасного мистецтва спрямований на розкриття психологічних проблем особистості, пізнання глибин внутрішнього світу людини, створення творчих проектів розвитку культури суспільства, що детерміновано необхідністю пошуку ресурсів для розвитку особистості в умовах стрімких змін. Тобто в основі внутрішнього пошуку людини, її прагнень, формування світогляду, індивідуального погляду на навколишню дійсність лежать встановлені суспільством ідеали – духовні ресурси.Документ Психологічні предиктори адаптаційного потенціалу молоді в умовах сучасного соціуму(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Литвиненко, Ольга Дмитрівна; Lytvynenko, Olha D.Дослідження особливостей адаптаційного потенціалу молоді в умовах сучасного соціуму є важливим у контексті збереження її психологічного здоров’я та можливостей самореалізації. Тому виділення різних предикторів адаптаційного потенціалу молоді дозволило визначити його специфіку та «внесок» окремих змінних у його реалізацію, намітити шляхи надання психологічної допомоги на основі отриманих даних. Також виявлення психологічних предикторів адаптаційного потенціалу молоді дозволило виявити ті компоненти, за рахунок яких готовність особистості до змін знаходиться у відносно стабільному стані. Можливість прогнозування індивідуальної готовності до змін значною мірою залежить від стабільності виділених предикторів, які можна розглядати як своєрідний базис адаптаційного потенціалу.Документ Застосування ресурсів арт-терапії у кризовій психології(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Кокоріна, Юлія Євгенівна; Kokorina, Yuliia Ye.Арт-психокорекційний тренінг можна вважати новим напрямом соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на психологічну допомогу екзистенційної кризи. Створено його на основі синтезу основних концепцій, що лежать в основі сучасної арт-терапії, екзистенційно-гуманістичної психології та психодинамічного підходу. Звернення до питання про попередження та корекцію екзистенційної кризи, формування конструктивних/ресурсних стратегій та розкриття внутрішніх ресурсів особистості стає все більш актуальним для психологів-практиків у контексті збереження та підтримки психоемоційного здоров'я людини.Документ Динамічна взаємодія ресурсів минулого - теперішнього – майбутнього(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Кіреєва, Зоя Олександрівна; Kireieva, Zoia O.Пріоритетним напрямком досліджень, що визначив мій науковий шлях був розвиток ідей наукової школи «Психології часу» Д. Елькіна – Б. Цуканова. В багатьох власних дослідженнях та дослідженнях аспірантів, що навчалися під моїм керівництвом, вивчалися в різних аспектах: темпоральна свідомість, особливості тау-типів, переживання криз в індивідуальному розвитку згідно з власною одиницею часу, профіль часової перспективи і збалансована часова перспектива. Згодом стали вивчатися ресурси і з’явилося усвідомлення, що динамічна взаємодія ресурсів минулого – теперішнього – майбутнього на різних етапах онтогенезу та на «поворотах» життєвого шляху сприяє ефективній адаптації і збереженню психологічного здоров’я.Документ Соціальна перцепція ідеального образу психолога-консультанта в культурно-історичному ґенезі на прикладі служби телефону довіри(2020) Danilova, Olena S.; Данілова, Олена СергіївнаАктуальність наукової роботи. Формування образу психолога- консультанта є складним і багатогранним процесом. Для ефективності роботи даної допомагаючої професії цей образ повинен бути коректно сформований як у професіонала, який надає послугу, так і у клієнта, оскільки некоректні очікування щодо можливих ефектів наданої психологічної допомоги можуть призводити до зниження мотивації до отримання подальшої кваліфікованої допомоги. Також, на роботу психологів-консультантів впливає їх система цінностей і принципів. Задля вирішення цього питання нами було проведено теоретичне дослідження впливу ціннісних установок на формування образ психолога-консультанта на прикладі консультантів телефону довіри. Мета: виявити і описати якості образ ідеального психолога-консультанта телефону довіри в сучасних реаліях. Об'єкт: феномен ідеального образу психолога-консультанта. Предмет: соціальна перцепція ідеального образу психолога-консультанта в культурно-історичному генезисі на прикладі служби телефону довіри. У зв'язку з цим, нами було поставлено завдання розглянути службу телефону довіри як метод психологічної допомоги особистостям, які знаходяться в кризових ситуаціях. Методи: інтроспекція, герменевтика, контент-аналіз, психолого-історична реконструкція. Практичне значення роботи. Отримані дані можуть бути спрямовані на розробку системи критеріїв ідеального образу психолога-консультанта, що дозволить детально аналізувати систему моральних установок молодих фахівців, а також допоможе розвитку їх моральної саморефлексії. З християнської традиції веде історію такий вид допомагаючої діяльності як консультант телефону довіри. Служба телефону довіри (ТД) є дистанційною службою, спрямованої на надання екстреної психологічної моральної і духовної допомоги різним верствам населення. Співробітниками служби ТД можуть бути психіатри, психотерапевти, психологи, педагоги та соціальні працівники, які пройшли спеціальну підготовку/Документ Роль психогигиены и психопрофилактики в охране психического здоровья и психологического благополучия личности(2017) Псядло, Эдуард Михайлович; Псядло, Едуард Михайлович; Psiadlo, Eduard M.Психогигиена как наука об обеспечении, сохранении и поддержании психического здоровья человека является междисциплинарной областью знаний с огромным социальным, гуманистическим и экономическим потенциалом. Укрепление психического здоровья и благополучия человека ставит перед собой целью не только содействие выработке жизненных навыков и компетентности у отдельного члена общества, но и предполагает возможность государства и социума в целом поддерживать и регулировать здоровую экологическую и социальную среду – сделать здоровый выбор человека максимально доступным. В главе освещена история развития и становления психогигиены и психопрофилактики как комплексной науки и практики, значение акмеологических технологий личностного и профессионального развития работников особых и экстремальных специальностей. Стресс в значительной степени является продуктом образа мысли и оценки ситуации, знания собственных возможностей, степени обученности способам самоуправления и стратегии поведения в особых и экстремальных условиях жизнедеятельности и труда. Поэтому просветительские и образовательные практики в школах, ВУЗах, организациях и предприятиях должны стать обязательной составной частью цивилизационного развития общества, содействовать формированию у населения позитивной установки на воспитание навыков оздоровительного поведения и становления внутренней гармонии.Документ Теоретическое исследование роли сознательных и бессознательных процессов в копинг-поведении(Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова, 2015) Родина, Наталья Владимировна; Родіна, Наталія Володимирівна; Rodina, Nataliia V.На протяжении развития психологии совладающее поведение различным образом связывалось с осознаваемыми или неосознаваемыми процессами в зависимости от тех или иных теоретических воззрений, которых придерживались психологи, исследовавшие копинг. Несмотря на относительно небольшой срок существования понятия «копинг» как термина психологической науки, почти в каждом из направлений психологии можно найти связанные с совладанием концепции и исследования. Ниже приводится теоретический анализ методологических аспектов изучения роли сознательных и бессознательных процессов в копинг-поведении. Следует отметить, что данный анализ не претендует на универсальность, а лишь репрезентирует основные идеи, дискутируемые далее в статье. Анализируя исследования в области бессознательного личности, необходимо вспомнить слова психоисторика И. Г. Белявского о том, что «психологи направили свое внимание на изучение структуры символов и динамики мифов для того, чтобы понять динамику бессознательного»Документ Методологічні проблеми психології у творчості М. Я. Ґрота та сучасність(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Подшивалкіна, Валентина Іванівна; Подшивалкина, Валентина Ивановна; Podshyvalkina, Valentyna I.Радянська історіографія, яка була орієнтована на затвердження пролетарської ідеології значно скоротила перелік імен попередників, сховала їх у тіні забуття. Цілий пласт вітчизняної історії був виключений з пам’яті наступних поколінь. Останнє десятиліття відзначено все більш зростаючим інтересом до спадщини М. Я. Ґрота не тільки з боку психологів, а й логіків, філософів. Його праці є спільною спадщиною цих наук. Тепер можна з упевненістю сказати, що М. Я. Ґрот був одним з тих, хто зробив великий вплив на формування сучасних наукових шкіл в Україні.Документ Суб'єктивний крок часу як один з чинників деліквентної поведінки(2013) Коваль, Ганна Шамілівна; Коваль, Анна Шамильевна; Koval, Hanna Sh.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06 – юридична психологія. – Харківський національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2013. Дисертаційне дослідження присвячене вивченню суб'єктивного кроку ча-су як одного з чинників делінквентної поведінки підлітків. Проаналізовано сучасні теоретичні підходи до вивчення психології часу і проблеми виникнення делінквентної поведінки підлітків. Виявлено, що більша частина делінквентних підлітків має суб'єктивний крок часу зі значеннями τ від 0, 95 с до 1,5 с, що обумовлює її належність до меланхолоїдної групи. Дана тенденція підкреслює особливу роль слабкої нервової системи у посиленні ризику формування делінквентної поведінки. Переважна кількість підлітків основної групи на момент вчинення делікту перебувала в останній чверті другого періоду С – періоді біоенергетичного мінімуму, характерного спадом емоційних, фізичних, психічних, психосоматичних ресурсів індивіда та критичного через можливість виникнення різних форм девіантної і делінквентної поведінки. Отримані дані підтверджують особливу роль соціальної ситуації розвитку, що провокує або гальмує прояв вікових загострень, що обумовлюють кризові прояви даного вікового періоду. Встановлено зміст базисних потягів, актуальних схильностей і потребової сфери делінквентних підлітків, що помітно відрізняють їх від законослухняних підлітків-школярів: демонстративність, втеча у світ вимислу і брехні; деструктивне Я, знецінення цінностей світу і внутрішніх цінностей; відсутність аналізу про свої суперечливі, іноді взаємовиключні потяги, безмірне розширення Я, що зазвичай загрожує обмеженням кола інтересів, закритістю до нової інформації, відсутністю адекватних міжособистісних відносин і т.д. Демонстрація в основній групі за всіма шкалами нульових реакцій свідчить про те, що потяги підлітка-делінквента мають крайній ступінь напруженості, що сприяє спонтанному, чи неадекватному прийняттю рішень і, як наслідок, девіантній і делінквентній поведінці. З’ясовано, що структура вираженості типів акцентуації в досліджуваних вибірках різна: в основній групі дослідждуваних найбільш виражений епілептоїдний тип акцентуації. Особливості характерологічної сфери, притаманні епілептоїдам, можуть бути тригерами делінквентної поведінки. Розроблено психологічний метод, який, з використанням дискримінантної функції, дозволяє визначити схильність підлітків до делінквентної поведінки та особистісні особливості, які сприяють її виникненню та формуванню.Документ The logic of imagination(1995) Шрагіна, Лариса Ісаківна; Шрагина, Лариса Исааковна; Shragina, Larisa I.Imagination is acknowledged as a main component of creative thinking. In this book, the author generalises and classifies the well-known methods from the «Developing Creative Thinking» course on the Innovator’s Tasks Solution Theory (ITST), and suggests new methods of activation and development of imagination. A special feature of the exercises suggested in the book consists, besides their systematic organisation, in the presence of algorithms that promote their doing; the algorithms form habits of manageable imagination and considerably widen the quantity of possible versions of the solution. The book is intended for specialists in the methodology of teaching, teachers of the primary and secondary school, practical psychologists, students of pedagogical institutions. It can also be useful for many readers interested in issues of developing imagination.Документ Технологія розвитку креативності(2010) Шрагіна, Лариса Ісаківна; Шрагина, Лариса Исааковна; Shragina, Larisa I.Комплекс оригінальних вправ для формування системного мислення і розвитку керованої уяви, розроблений автором, дозволяє кожному викладачеві перетворити навчальний процес в пізнавально-творчу діяльність і розвивати креативні здібності учня на матеріалі свого предмета на всіх рівнях - від дитячого садка до вищої школи. Практичні психологи і батьки знайдуть у цій книжці матеріал для створення розвивальних, корекційних і діагностичних програм для дітей різного віку. А науковці познайомляться з поглядами автора на природу уяви і на метафоричні здібності як на показник рівня розвитку креативності.Документ Етнокультурна міфотворчість українців(2014) Яремчук, Оксана Василівна; Yaremchuk, Oksana V.; Яремчук, Оксана ВасильевнаВ авторській соціально-психологічній концепції етнокультурної міфотворчості особистості етнокультурну міфотворчість особистості представлено як синтетичне і багаторівневе явище, що відображує здатність людини створювати символічну реальність і, взаємодіючи з нею, розкривати свій культурно-історичний і соціально-психологічний потенціал [79]. Обгрунтовано, що пізнання та саморозвиток особистості і спільноти в умовах культурної глобалізації потребує соціально-психологічного моделювання етнокультурної міфотворчості, що й було здійснене в концептуальній МЕМОС («Моделі етнокультурної міфотворчості особистості та спільноти»)Документ Развитие сознания, детерминированное временем(2010) Киреева, Зоя Александровна; Кіреєва, Зоя Олександрівна; Kireieva, Zoia O.В монографии приведено исследование становления сознания, детерминированное репрезентациями времени. В исследовании реконструирована картина развития сознания в онтогенезе на основе применения разных форм концептуализации темпоральной действительности и презентаций знаний о мире и определено смысловое поле восприятия времени на разных этапах жизни: выделены доминанты в репрезентациях времени, характерные для каждого возрастного периода онтогенеза, установлено соответствие между непосредственно переживаемым временем и понятийным, абстрактным отражением времени. Показана существенная роль опыта, влияющего на осмысление темпоральной действительности при разной степени точности воспроизведения длительности, как психофизиологической основы потенциала познавательной человеческой деятельности