Статті та доповіді ЕПФ (Правові науки)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Статті та доповіді ЕПФ (Правові науки) за Ключові слова "342.1"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Набуття громадянства України(Гельветика, 2024) Ольховик, Людмила Анатоліївна; Іванова, О. М.; Olkhovyk, Liudmyla A.; Ivanova, O. M.У статті дано визначення громадянства як правовий зв’язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв в їх взаємних правах та обов’язках. Законодавство України як і міжнародне законодавство акцентують увагу на громадянстві як на правовому зв’язку між особою і державою, тому вважаємо, у даному контексті, слід вживати термін не особа чи фізична особа, а громадянин, бо саме цей термін вказує на правовий зв’язок з державою. Досліджено принципи на яких грунтується громадянство України: єдиного громадянства; запобігання виникненню випадків безгромадянства; неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; визнання права громадянина України на зміну громадянства; неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України; рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України; збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України. Дійшли висновку, що законодавство України з цього питання перегукується з міжнародним. Зроблений акцент на положенні Конституції щодо єдиного громадянства, Розглянуто підстави набуття громадянства України, проаналізовані основні принципи набуття громадянства України такі як «право крові» та «право грунту». «Набуття громадянства на основі «права ґрунту» або «права крові» може бути як безумовним, так і таким, що залежить від певних додаткових умов. Розглянуті умови прийняття до громадянства та запропоновано внесення змін до ст. 9 закону України Про громадянство, де серед умов прийняття до громадянства України на перше місце слід поставити знання державної мови на відповідному рівні та пропонуємо доповнити ст. 9 закону України Про громадянство частиною 7 «складання присяги на вірність України».Документ Політико-правові погляди М. Драгоманова у сфері реалізації прав і свобод: теоретико-правовий аспект(Жукова І. В., 2025) Донченко, Олена Іванівна; Левенець, Анжела Вікторівна; Donchenko, Olena I.; Levenets, Anzhela V.Метою статті є проведення теоретико-правового аналізу політико-правових поглядів М. Драгоманова у сфері реалізації прав і свобод, визначення змісту, характерних особливостей прав людини і громадянина, а також умови їх забезпечення. Доведено, що професійне вивчення М. Драгомановим всесвітньої історії, заглиблення в сутність тогочасних прогресивних політичних ідеологій, а також враховуючи здобутки позитивізму, юридичної науки, законодавчої практики європейських країн та поєднавши все це з українською національно-історичною традицією, він став автором власної концепції, яка стала стриженем програми політичного, економічного і культурного визволення та розвитку українського народу, і в центрі цієї концепції знаходиться ідея прав і свобод як критерій прогресу і основа існування і розвитку суспільства. Виявлено, що М. Драгоманов теоретично довів, що права людини являють собою єдиний, взаємопов’язаний та складний комплекс, де домінування і пріоритетність якоїсь однієї групи прав і свобод не тільки не сприяє розширенню прав і свобод людини, а й порушує всю конструкцію, всі інші права та свободи. Підкреслено, що в політико-правових поглядах М. Драгоманова можливим є виділення чотирьох груп прав: основні права і свободи; політичні права; громадянські права; економічні, соціальні, культурні права людини. Зауважено, що у світоглядному сенсі концептуалістика М. Драгоманова сформувалася під впливом сучасних історичних умов, в тому числі ідей Кирило-Мефодіївського товариства як тимчасового політичного об’єднання, а також під впливом демократичних, соціалістичних, патріотичних, космополітичних, слов’янофільських та західних елементів, але їх центром залишалася ліберальна ідея та федералізм як універсальний принцип. Виявлено, що виходячи з ідей федералізму, який ґрунтується на широкому визнанні автономних прав політичних, соціальних та національних груп, М. Драгоманов наполягав на децентралізації, підтримці місцевого самоврядування, позаяк централізм для самого існування політичної свободи – це хибний і небезпечний шлях, а політична свобода є основою державно-правової організації українського суспільства та важливою складовою місцевого самоврядування.